Білорусь у небезпеці: заява громадянського суспільства та медійної спільноти України

Ми, представники громадянського суспільства та медійної спільноти, звертаємося до уповноважених національних і міжнародних інституцій щодо небезпеки, яка спіткала Білоруський народ і державу Білорусь, та загрози авторитаризму, що нависла над усією Європою.

23 травня 2021 року внаслідок санкціонованих самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком неправомірних дій був примусово посаджений пасажирський літак авіакомпанії Ryanair у Мінську з метою незаконного затримання та арешту засновника опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича.

Олександр Лукашенко отримав владу в Білорусі 27 років тому і після оспорюваних виборів у серпні 2020 року продовжує її утримувати за допомогою придушення політичних протестів і безпрецедентного переслідування політично активних громадян. Протягом свого правління О. Лукашенко деградував саму ідею розподілу влад, сприяв виведенню з публічної сфери білоруської мови, нищив будь-яку опозицію до свого режиму. За цей час у Білорусі послідовно руйнувалися такі засадничі демократичні інститути, як вільні й чесні вибори та незалежні медіа; належний захист прав і свобод людини та громадянина став неможливим. Білорусь і досі не є членом Ради Європи, а отже не підпадає під юрисдикцію Європейської конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод та Європейського суду з прав людини. Саме в Білорусі досі існує і застосовується смертна кара. Білоруське державне телебачення є фактичною копією радянського телебачення з усією притаманною йому схильністю до поляризації, брехнею і возвеличенням керівника країни.

Наляканий перспективою втратити свою необмежену владу, О. Лукашенко регулярно залякує громадян «майданами» та «українським фашизмом». Опозиційних активістів, які наважилися брати участь у протестах, жорстоко репресують, деяких — вбивають. Режим О. Лукашенка без перебільшення можна порівняти з диктаторськими режимами 1930–1950 років. Так, міжнародні правозахисні організації висловлюються щодо численних порушень прав і свобод людини, що можуть сягати рівня злочинів проти людяності — депортації та переслідувань. Зокрема, неодноразово лунав заклик почати провадження проти О. Лукашенка в Міжнародному кримінальному суді. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International задокументувала низку систематично порушуваних прав, серед яких були численні тортури та нелюдське поводження, придушення свободи вираження поглядів та фактичне викорінення права на мирні зібрання. Нещодавно ситуація стала ще гіршою: з’явилися нові заборони для функціонування медіа та висвітлення протестів. Усе це існує в контексті постійної загрози застосування смертної кари. Крім того, у ситуації з примусовою неправомірною посадкою цивільного літака Білорусь порушила не лише міжнародне право з прав людини (яке все ж поширює на неї свою дію як частина міжнародного звичаєвого права та в обсязі, передбаченому Міжнародним пактом про громадянські і політичні права), а й Чиказьку конвенцію про захист цивільної авіації, адже, на думку експертів з авіаційного права, використання винищувача було надзвичайно непропорційним заходом стосовно декларованої нібито загрози.

Через дедалі більшу міжнародну ізоляцію та небажання залишити владу демократичним шляхом О. Лукашенко укладав численні політичні домовленості з Володимиром Путіним, який також не бажає полишати владу в Російській Федерації вже понад два десятиліття, чергуючи pro forma посади президента і прем’єр-міністра. Ідея так званої «Союзної держави» є нічим іншим, як спробою повільного аншлюсу Білорусі Російською Федерацією — небезпечною технологією, яку Росія неодноразово намагалася застосувати й щодо України або ж Польщі та інших держав протягом останніх трьох століть. Отже, в найближчому майбутньому з карти Європи може зникнути ціла держава, з її давнім народом, історією і культурою. Водночас зауважимо, що будь-яка інтеграція до складу Російської Федерації зазвичай передбачає маргіналізацію і повну асиміляцію для інтегрованих народів із втратою власної мови та культурних особливостей.

Використання держав-сателітів є стратегією Росії задля збереження впливу в регіоні та демонстрації сили на світовому рівні. Ті, хто опирався російському політичному впливу, отримали псевдореспубліки на своїх суверенних територіях: Молдова — Придністров’я, Грузія — Абхазію і Південну Осетію, Україна — окуповані Крим та частину Луганської і Донецької областей.

Європа і весь світ спізнилися з належною відповіддю «білоруському Мілошевичу». Чемберленівське «я приніс мир» укотре показало свою нежиттєздатність. Диктатори розуміють лише мову сили — економічної, політичної чи навіть військової. А надто диктатори, породжені тоталітарним СРСР — країною, що винищила десятки мільйонів власних громадян.

У Білорусі є багато людей, чий світогляд є протилежним Лукашенківському, — тих, хто бачить свою державу вільною, демократичною та суверенною. Ці люди сьогодні опинились у смертельній небезпеці, адже диктатор, що старіє, перед страхом відповідальності й втрати влади дедалі більше поринає в теорії змови та шукає ворогів не лише за межами країни, а й усередині. Східна Європа вже знала приклад такого диктатора — Йосипа Сталіна, правління якого відповідальне за винищення мільйонів людей, що стали невинними жертвами радянського тоталітарного режиму.

Незалежна медійна рада свого часу висловлювалася щодо численних порушень прав журналістів на території Білорусі та дій, які слід ужити українському та іноземним урядам. Належної реакції не відбулося, і сьогодні ситуація стала набагато небезпечнішою. Саме тому світ має відповісти в найжорсткіший спосіб на протиправне свавілля режиму О. Лукашенка і водночас надати найбільше сприяння тим, хто протистоїть такому режиму та/або рятується від нього і попри все працює над захистом прав людини в Білорусі, а також над притягненням до відповідальності винних у масових порушеннях фундаментальних прав і свобод (зокрема, і в Міжнародному кримінальному суді на підставі Резолюції Ради Безпеки ООН). У зв’язку з цим підписанти зауважують таке:

Вимагаємо негайного звільнення Романа Протасевича й інших політв'язнів режиму О. Лукашенка. Звертаємося до урядів і правозахисних організацій світу з вимогою зробити все можливе, включно із застосуванням санкцій проти офіційних структур і посадовців Республіки Білорусь, для звільнення Романа Протасевича й інших в’язнів сумління наявного в Білорусі режиму.
Закликаємо уряди європейських країн — членів Ради Європи та ЄС накласти санкції не лише на білоруський уряд, парламент, суддів, але й на такі органи, як податкова — улюблене знаряддя економічного тиску в країнах пострадянського простору. Кожен силовик чи податківець під час спроби виїхати за межі держави має бути ретельно перевірений на предмет переслідування незалежних медіа й опозиції.
Закликаємо Україну та інші держави надати найширшу підтримку біженцям від режиму О. Лукашенка, за можливості спростивши процедури отримання статусу тимчасового перебування та діючи відповідно до міжнародного права, зокрема Конвенції про статус біженців.
Закликаємо міжнародні організації — як міжурядові, так і неурядові — негайно розпочати можливе розслідування подій у Білорусі починаючи щонайменше із серпня 2020 року для надання належної правової оцінки систематичному переслідуванню учасників протестів та кричущим порушенням прав людини з метою можливого встановлення наявності злочинів проти людяності та вжиття подальших заходів щодо притягнення винних до відповідальності відповідно до принципу універсальної юрисдикції щодо таких злочинів.
Закликаємо міжнародні міжурядові організації розглянути питання відповідальності посадових осіб Білорусі за порушення норм Чиказької конвенції про захист цивільної авіації. Закликаємо міжнародні організації, що опікуються свободою слова, подбати про безпечну евакуацію журналістів, якщо їхньому життю чи життю їхніх родин загрожує небезпека від режиму О. Лукашенка. Також закликаємо всіляко сприяти діяльності білоруських медіа в екзилі, допоки їхнє існування на батьківщині є неможливим, задля поширення правдивої і повної інформації щодо подій у Білорусі.
Закликаємо НАТО посилити захист і бойову здатність у регіоні для захисту членів і партнерів, зокрема країн, що межують з Білоруссю та Російською Федерацією, адже de facto «акт державного тероризму», вчинений Республікою Білорусь, може спровокувати вчинення аналогічних дій авторитарними режимами як у регіоні, так і у всьому світі.
Закликаємо країни — члени Ради Європи та ЄС забезпечити білорусів усіма можливими каналами джерел інформації, як-от телебачення, радіо, онлайн-застосунки, і де потрібно — навіть доступом до інтернету через альтернативні контрольованим державою мережі. Потреба в такій підтримці тільки посилилася через нові законодавчі репресії проти доступу до інформації в Білорусі.
Радимо Україні й іншим державам негайно припинити закупівлю товарів та послуг, вироблених на підприємствах Білорусі — як на державних, так і на формально приватних суб'єктах, що пов'язані з офіційними особами Білорусі. Адже кожна сплачена гривня чи євро — це ув'язнення й тортури білоруських громадян за намагання жити в демократичній державі, вільній від КДБ і диктаторів.
Радимо українським громадським активістам, журналістам і військовим утриматися від польотів як над територією Білорусі, так і до країн, що перебувають під політичним впливом Російської Федерації, адже в разі можливого неправомірного захоплення вони стають для диктаторів лише додатковим засобом тиску та можливістю шантажувати своїми вимогами в обмін на повернення «політичних заручників» на батьківщину.
Ми переконані, що лише згуртована Європа, з її палітрою країн, етносів, культур, перебуватиме в безпеці, якщо на її території не буде місця фашизму, нацизму, популізму і диктаторам. Адже культури і цінності потребують не лише висловлення глибокої стурбованості, але й початку реальних жорстких реакцій, що дією, а не словом зупиняють будь-які зазіхання на демократичні цінності. І зараз саме той час.