Як кремлівські ЗМІ розповідали про затримання Романа Протасевича

23 травня в мінському аеропорту екстрено приземлився літак компанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. За офіційною версією літак сам попросився на посадку в «найближчий аеропорт» (насправді ні) через підозру, що на борту закладена бомба. Пекельної машини білоруські силовики в літаку не знайшли, але затримали колишнього головного редактора телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича і його дівчину, громадянку Росії Софію Сапєгу. Офіційно білоруський диктаторський режим не визнає, що спеціально посадив літак, аби захопити опозиційного медіаактивіста.

Дії режиму Лукашенка критикував навіть радикальний палестинський рух ХАМАС, а також радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, не кажучи вже про президента Америки, Європейський Союз та інші світові сили. Натомість хвалити й підтримувати дії білоруського диктатора взялися російські медіа та їхні спільники в Україні.

Один із ключових (про)російських наративів полягає в тому, що примусова посадка літаків, аби затримати «злочинців» (зауважмо, що вина Протасевича і його дівчини сумнівів у пропагандистів не викликає), — звична практика, до якої вдаються також Сполучені Штати, європейські держави й навіть Україна. А отже до Білорусі застосовують подвійні стандарти.

Цей меседж озвучила, зокрема, речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова: «Либо должно шокировать всё: от принудительных посадок в Австрии самолёта Президента Боливии по запросу США и на Украине после  11 минут взлёта белорусского борта с активистом Антимайдана. Либо не должно шокировать аналогичное поведение других». Українська історія, про яку пише Захарова, сталася у жовтні 2016 року. До винищувачів тоді не дійшло.

Схожі меседжі Захарова проговорила і в ефірі шоу «Полный контакт» на «Радио Вести», ведучим якого є Володимир Соловйов. «Про насильственные захваты, как арестовывали без суда и следствия, просто на основе подброшенных спецслужбами материалов или совершённых провокаций, как перевозили из одних стран в другие абсолютно беззаконно людей, граждан третьих стран... Это вообще там не считается, это норма, рутина... И на фоне этого у Запада почему-то начинается истерика. Почему — мы опять же понимаем: потому что Белоруссия на повестке дня», — сказала Захарова. Сам Соловйов, своєю чергою, ствердив, що «европейские государства сразу переходят к санкциям, их правда не интересует».

Пара пропагандистів у дії

У російських онлайн-медіа хором схвалюють дії білоруських спецслужб, також наводячи аналогії зі світової історії. «Российская газета» згадує, як 2013 року літак тогочасного президента Венесуели Ево Моралеса був змушений сісти у Відні через підозру, що на його борту може бути Едвард Сноуден. «Тогда сразу несколько государств Евросоюза без объяснения причин отказали уже находившемуся в воздухе президентскому борту в пролете над своей территорией и дозаправке. Как позже выяснится, эти согласованные действия лидеров ряда европейских стран были скоординированы их патронами из Вашингтона», — нагадало видання.

Наратив «усі так літаки саджають» Росія транслювала і в міжнародний інфопростір. Зокрема англомовна версія Russia Today опублікувала матеріал «Disgust at Belarus’ grounding of Ryanair jet selective given lack of concern about similar incidents involving West & its clients» («Огида через приземлення літака Ryanair Білоруссю є вибірковою через відсутність занепокоєння щодо подібних інцидентів за участі Заходу та його клієнтів»). Звісно, й аргументи в матеріалі наводяться вибірково, без урахування як статусу Лукашенка, так і особи Протасевича та його професії.

Власне, ще один поширений кремлівський наратив — зображення Протасевича злочинцем, терористом та «маріонеткою заходу». «Из того, что сразу бросается в глаза — подсуетилась Amnesty International. Дескать, находящегося в изгнании критически настроенного журналиста очень хотели заставить замолчать. О причастности основанного Протасевичем телеграм-канала NEXTA к организации массовых беспорядков, предсказуемо, ни слова, как и о том, что на него есть мощная доказательная база по делу о терроризме», — чуємо в ефірі «России 24».

Російське телебачення точно знає, хто терорист, а хто — ні

«Канал NEXTA признан в Белоруссии экстремистским и до сих пор существует на польские деньги», — оголосила телеведуча Ольга Скабєєва. А сайт Pravda.ru пише: «Минск провёл блестящую операцию по задержанию Протасевича — гнусного манипулятора человеческими душами, выводящего детей на улицы, чтобы они там гибли».

Українські проросійські медіа повторювали кремлівські наративи про Протасевича без змін. Наприклад, на каналі «Наш» його власник Євген Мураєв назвав білоруського опозиціонера злочинцем: «Усадили кого — пионера “Да здравствует красная зорька”, или человека, которого обвиняют в попытке государственного переворота, в терроризме, в координации действий по преследованию сотрудников правоохранительных органов?» Він також без жодних доказів ствердив, що Протасевича «здали» білоруському режиму західні спецслужби, й нагадав, як і російські однодумці, про посадку літака Ево Моралеса як приклад «подвійних стандартів» і «всі так роблять».

Мураєв у себе вдома

Ведучий каналу «Наш» Макс Назаров повторив меседжі роботодавця в своєму телеграм-каналі: «Да, кто такой в этой истории Протасевич, дорогой оппозиционер или дешевый подстрекатель? Вот именно», не забувши написати й про «подвійні стандарти» Заходу.

Проросійський блогер і медіадіяч Дмитро Василець теж написав, що західні спецслужби навмисно здали білоруського журналіста, адже він став їм більше не потрібен: «Польским спецслужбам не выгодно стало держать Протасевича на свободе в Польше, для раскачки и подпитки оппозиции нужны яркие жертвы и НАТОвские “политтехнологи” видимо решили “пожертвовать пешкой” в надеждах на будущие протесты». Аргументації така «аналітика» не потребує.

Проросійський політкоментатор Олександр Скубченко нагадав про план захоплення «вагнерівців», який нібито існував в українських спецслужб, але не лише як зразок «нормальної практики» захоплення літаків: «Для запада нет никаких норм права: только собственные интересы, и двойные стандарты в этой связи. Отныне международное право — это право сильного. Западу пора уже смириться, что сильные на планете не только они». Це також модифікація російського наративу «не ми перші почали».

Злочинцем Протасевича змальовував і Анатолій Шарій, який провів паралелі між протестами в Білорусі та атакою на Капітолій США: «Я, конечно же, уверен, что в Соединенных Штатах Америки за то, что делал канал NEXTA по отношению, к примеру, к Соединенным Штатам Америки, его руководитель задержан бы не был. Это подтвердят, если что, организаторы акции в Капитолии. 100 %».

Серед українських політиків найбільше «успіхам» Лукашенка радів член фракції «Слуги народу» Євген Шевченко, який позиціонує себе як «пробілоруський» і з власної ініціативи зустрічався з білоруським диктатором. Шевченко навів дії білоруських спецслужб як приклад справжнього державництва. Із фракції «Слуги народу» його виключили,  любити Лукашенка він не припинив.

Ще радісніше відреагував на дії Лукашенка народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива. «Придём к власти обязательно будем использовать опыт наших соседей», — написав він.

За таке Киву, звісно, з фракції не виключать

Реакцію Києва на захоплення Протасевича проросійські медіа використали як аргумент, що Україна перебуває під «зовнішнім управлінням» Заходу, а санкції проти Білорусі запроваджує на шкоду своїм інтересам.

«К сожалению, мы потеряли субъектность в международных отношениях и теперь вынуждены выполнять указание Лондона, а могли занять позицию медиатора», — написав телеграм-канал «Легитимный», один із тих, що нібито контрольовані розвідкою Росії. «Вопрос в том, почему Украина выпрыгивает из вышыванки, чтобы подыграть риторике условного Запада, если мы понимаем, что это обернется убытками для государственного бюджета», — сказала в ефірі каналу «Наш» політконсультантка Олена Дяченко. Постійний коментатор ефірів Першого незалежного Олександр Лазарєв повторив меседж про «подвійні стандарти» і сказав, що українська влада ставить інтереси Заходу вище, ніж інтереси власного народу.

Це лише перший зріз проросійських наративів у відповідь на початок історії, яка досі розвивається. «Детектор медіа» далі аналізуватиме меседжі (про)російської пропаганди, пов’язані із затриманням Романа Протасевича — не лише в медіа, а й у соціальних мережах і телеграмі.