«Репортери без кордонів» подали проти Лукашенка позов до прокуратури Литви

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» 25 травня повідомила, що подала до Генеральної прокуратури Литви позов проти Олександра Лукашенко через «викрадення з терористичними намірами».

RSF просить прокурору Литви розпочати кримінальне розслідування щодо Лукашенка та інших осіб через «захопленням лайнера з терористичними намірами». Йдеться про примусову посадку літака авіакомпанії Ryanair 23 травня 2021 року в Мінську «за прямим і явним підбурювання Олександра Лукашенка».

Зокрема, прокурора Литви просять визначити, чи може Лукашенко претендувати на імунітет як діючий очільник держави. У RSF уточнили, що дії Олександра Лукашенка виходять за рамки звичайного виконання його повноважень.

Правозахисна організація ставить під сумнів заяви білоруської влади про «загрозу вибуху» та засуджують їх як інсценування. «Переконливо змушують думати, що загроза вибуху була помилковою тривогою, використаною білоруським режимом для примусу літака до посадки з метою арешту журналіста», – йдеться в позовній заяві.

«Репортери без кордонів» вважають, що затримання співзасновника опозиційного телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича спрямоване на залякування всіх білоруських журналістів. «Акція покликана продемонструвати їм, що де б вони не знаходилися, вони можуть бути затримані режимом і посаджені до в'язниці. Це показує, що режим не зупиниться ні перед чим, щоб заарештувати будь-кого, хто його критикує», – сказали в організації.

У RSF додали, що «свідчення» Протасевича, які показали на білоруському телебаченні 24 травня, підтверджує цю цинічну стратегію.

«Ми вирішили подати заяву на самого Олександра Лукашенка, тому що він є безпосереднім ініціатором цього акту захоплення лайнера в терористичних цілях і подібне визначення не є надмірним, – пояснив генеральний секретар RSF Крістоф Делуар. – Кримінальний кодекс Литви передбачає покарання за викрадення "шляхом загрози життю або здоров'ю екіпажу або пасажирів", а "терористична мета" характеризується "наміром залякати громадськість або частину громадськості". Цим безпрецедентним актом Олександр Лукашенко хотів посилити страх в суспільстві, у тому числі і серед журналістів».

Крім того, «Репортери без кордонів» повідомили, що метою примусової посадки літака в Мінську була й дестабілізація Європейського Союзу: «атакував європейський літак, що здійснює рейс між двома європейськими столицями. Літак, зареєстрований в одній державі-члені ЄС (Польщі) і належить компанії, розташованій в іншій державі-члені ЄС (Ірландії).

Як писав ДМ, 23 травня 2021 року літак Ryanair, на борту якого перебували Роман Протасевич та ще 122 пасажири, здійснив аварійну посадку в Мінську через повідомлення пілотів про мінування. Літак міг би сісти в аеропорту Вільнюса, однак білоруські ВПС вислали військовий літак МІГ-29 для примусової посадки борту саме в Мінську. За даними ЗМІ, команду прийняти літак в Мінську дав особисто Олександр Лукашенко. Повідомлення про мінування не підтвердилося.

Після вимушеної посадки пасажирів вивели з літака й перевірили їх документи, під час перевірки Романа Протасевича затримали. Його знайомі пишуть, що засновнику Nexta може загрожувати смертна кара. Перед вильотом журналіст повідомив своїм колегам з Nexta, що помітив за собою стеження. Правозахисний центр «Вясна» визнав Романа Протасевича політичним в'язнем. Ввечері 24 травня провладний білоруський телеграм-канал «Жовті сливи» опублікував звернення журналіста, на якому Протасевич повідомляє про свій стан здоров’я. Наступного дня батько журналіста Дмитро Протасевич заявив, що до його сина застосовували силу. Він вважає, що всі «зізнання» вибиті під примусом. Хто такий Роман Протасевич читайте тут. 

Разом з Протасевичем затримали його дівчину Софія Сапегу. Її утримують у мінському ізоляторі на Окрестіна. Міністерство закордонних справ РФ заявило, що Сапегу підозрюють «у скоєнні злочинів в період з серпня по вересень 2020 року». За даними росЗМІ, Сапезі пред'явлені підозри за двома статтями Кримінального кодексу Білорусі – організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством (частина 1 статті 293) і організація групових дій, пов'язаних з явною непокорою вимогам представників влади (частина 1 статті 342). Її заарештували на два місяці. Ввечері 25 травня провладний білоруський телеграм-канал «Жовті сливи» опублікував звернення його Сапеги, на якому вона каже, що є редакторкою Telegram-каналу «Чорна книга Білорусі», що спеціалізується на розкритті особистостей ОМОНівців і інших силовиків, причетних до придушення акцій протесту у Республіці.

Директорка Amnesty International у регіоні Східної Європи й Центральної Азії Марі Стразерс закликала негайно звільнити  Протасевича. Україна, Європейський Союз, Європейська Комісія, Європейська Рада, НАТО, США, Канада, Литва, Латвія, Естонія та Австрія засудили посадку літака Ryanair в Мінську та затримання засновника Nexta. Зокрема, на думку президента Литви Гітанаса Науседи, інцидент варто розглядати як викрадення людини із застосуванням військової сили. Президент США Джо Байден засудив затримання Протасевича та посадку літака Ryanair в Мінську, назвавши їх «запереченням міжнародних норм». Він також приєднався до закликів щодо міжнародного розслідування, щоб з'ясувати обставини справи. Байден повідомив, що США обговорюють санкції проти Білорусі. Саміт ЄС вирішив закрити повітряний простір Євросоюзу для авіакомпаній Білорусі. Натомість Європейським авіакомпаніям рекомендували уникати польотів через Білорусь. Учасники саміту також погодилися з необхідністю розширення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) стурбована примусовою посадкою літака Ryanair у Мінську і припускає, що інцидент міг стати порушенням Чиказької конвенції 1944 року, яка регулює цивільну авіацію. 

Генеральний директор Ryanair Майкл О'Лірі назвав примусову посадку літака «захопленням за наказом держави». Пізніше авіакомпанія Ryanair випустила оновлену заяву, у якій назвала ситуацію з посадкою літака в Мінську актом піратства з боку білоруської влади. Натомість керівник департаменту авіації Мінтрансу Білорусі Артем Сикорський заявив, що аеропорт Мінська отримав англійською мовою листа від угруповання ХАМАС, що на борту літака закладено вибухівку і що вона спрацює у небі над Вільнюсом. Приводом для нібито погроз була ескалація між Ізраїлем і сектором Гази, однак зауважимо, що домовленості про припинення вогню були досягнуті за два дні до інциденту з Ryanair. Речник ХАМАС Фаузі Бархум, своєю чергою, заперечив заяву влади Білорусі. Один з очільників ХАМАС Муса Абу Марзук дорікнув Лукашенку в «архаїчному мисленні». Палестинський рух ХАМАС заявив, що «існує міжнародна громадська думка, яка більше не сприймає методи», використані владою Білорусі.

25 травня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про рішення уряду заборонити польоти над повітряним простором Білорусі з 26 травня. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликали українських журналістів, представників правозахисних організацій, громадських активістів утриматись від поїздок до Білорусі через загрозу та непередбачуваність дій влади країни.

Нагадаємо, у листопаді 2020 року Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальні справи проти Степана Путила та Романа Протасевича. Їх звинувачують в організації «масових заворушень, що відбувалися на території Мінська з 9 серпня і тривають досі». Путила та Протасевича також звинувачують у посиленні соціальної ворожнечі щодо представників влади і співробітників правоохоронних органів. КДБ Білорусі визнав засновників телеграм-каналу Nexta нібито терористами. Верховний суд Білорусі визнав телеграм-канал Nexta, який висвітлює інформацію про події у країні після президентських виборів, та його логотип «екстремістськими матеріалами». Цим же рішенням суд зобов’язав Міністерство інформації Білорусі обмежити доступ до ресурсу, а сам телеграм-канал та логотип внести до республіканського списку екстремістських матеріалів.

МЗС Білорусі вимагало від Польщі в найкоротші строки видати Степана Путила і Романа Протасевича, оскільки вважає їхні дії «особливо небезпечними».

Фото: Reporters Without Borders