Північний потік-2 підірве політику ЄС, послабить Україну та посилить Кремль – FT

Президент Росії Володимир Путін та самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не є спорідненими душами. Про це пише видання The Financial Times зазначивши, що Путін вважає автократа у Білорусі своїм союзником. Їх обох об’єднує жага у рішучості утримувати владу за будь-яку ціну, зокрема шляхом безжальних репресій політичної опозиції.

Факти ICTV пропонують вам переклад статті видання The Financial Times під назвою Ангела Меркель роздала козирі авторитарним лідерам Європи. У ній йдеться про неефективність санкцій, політичні ігри у ЄС та ризики для України.

У Путіна та Лукашенка спорідненні думки щодо Заходу загалом та Європи зокрема. Вони впевнені, що якби їх не дратували відстоювання демократії та міжнародних правил, для них вони в’ялі та слабкі.

Грубі порушення міжнародного права інколи можуть підштовхнути ЄС до дій. Однак санкції не завдають реальних економічних атак на Кремля. Тому політичні розправи у тоталітарних країнах досі діють. Путінський націоналізм завжди вважатиме Захід “агресивним ворогом Росії”, а санкції ідеально підходять для таких лейтмотивів.

Така політика Кремля стала основою для анексії Криму та підтримки терористів на сході України. Також це надихає Кремль підтримувати Башара Асада у Сирії, до боротьби з опозиціонерами за кордоном та всередині країни, як от арешт Олексія Навального. Це також побуджує Росію втручатися у вибори на Заході та підштовхує до кібератак.

Можна з упевненістю сказати, що Лукашенко поділяє цю тезу про безкарність, якщо наказав захопити пасажирський літак Ryanair з метою викрадення опозиціонера Романа Протасевича. І з огляду на реакцію Європи, він не помилився.

У відповідь на кричуще повітряне піратство Євросоюз порадив авіакомпаніях уникати польотів над Білоруссю і заборонити білоруській компанії Белавіа літати у європейські аеропорти. Ключові фігури режиму також можуть зіштовхнутися із заборонами на поїздки та замороженням активів. Незручно? Так. Загроза влади Лукашенка? Сумнівно.

Не зрозуміло, чи надавав Путін свою явну підтримку. Європейські дипломати впевнені, що він майже напевне знав про ситуацію і був проінформований. У будь-якому разі санкції ЄС тепер міцніше зафіксують Лукашенка у російському таборі.

ЄС ніколи не зможе легко досягнути згоди щодо санкцій. Його 27 членів мають різні погляди та історію. Німеччина, Італія та Франція велику увагу звертають на економічні можливості РФ. Для Польщі та країн Балтії – безпека понад усе. Однак канцлер ФРН Ангела Меркель фактично роздала автократам нові козирні карти.

Мало хто з політиків може зрівнятися з Меркель у її риторичній належності до міжнародної системи, що заснована на правилах. Амбіції Путіна цілком протилежні. Він хоче повернутися у сфери впливу політики великих країн. Без сумніву, канцлер щира у своєму переконанні. Німеччина досягла чимало від багатогранності. І все-таки. Вона майже завжди висловлює обережність, коли розмова переходить до дотримання правил.

Частково це може бути пов’язано з термінами. Вона прийшла на посаду досить швидко після того, як США почали війну в Афганістані та Іраку – навряд чи найкраща реклама сміливого втручання в підтримку міжнародного порядку. Також є фактор темпераменту. Меркель може поєднувати помірність і коливання.

Тим не менш, Меркель серйозно сприймає свою роль чемпіона німецької промисловості. Зовнішня політика повинна бути ретельно відкалібрована, щоб уникнути шкоди легендарним показникам експорту країни.

Таким чином, Берлін взяв на себе ініціативу у просуванні нещодавньої інвестиційної угоди ЄС з Китаєм, попри зростаючу зневагу Пекіна до міжнародних правил. Колега-член ЄС Угорщина стала ключовим виробничим центром для автомобільної промисловості Німеччини. Її прем’єр-міністр Віктор Орбан активно рухає країну до авторитаризму. Меркель послідовно гальмувала дії ЄС для підтримки угорської демократії.

Що стосується Росії, то для Меркель трубопровід з доставки російського газу до Німеччини є справжнім випробуванням. Північний потік-2 наближається до завершення. Він обіцяє негайно підірвати спільну енергетичну політику ЄС, запропонувати Кремлю стратегічну економічну безпеку та послабити Україну. Скасування проекту демонструє серйозні наміри з боку Заходу підтримати правовий порядок. Це також покладе значні витрати на німецький бізнес.

Ігноруючи заклики США та багатьох європейських урядів про зупинку, Меркель встановлює чітку межу реакції Європи на беззаконня Кремля. Путін може робити те, що йому заманеться, знаючи, що реакція ЄС буде обмежена Берліном. Санкції можуть жалити, але вони не завдадуть шкоди. Меркель не може скаржитися, якщо інші вважають її союзником автократів.

Санкції проти Північного потоку-2

Президент США Джо Байден відмовився від нових санкцій проти будівництва Північного потоку-2.

Він пояснив це тим, що газопровід майже готовий, а США мають зберігати хороші відносини з Європою.

Таке рішення схвально оцінила канцлер Німеччини Ангела Меркель: вона заявила, що чекає на зустріч з Джо Байденом на саміті G-7 у Великій Британії, де обговорить Північного потоку-2.

Джерело: The Financial Times