Суддю, який не покарав доньку колеги за "п’яне" водіння, відправили у "почесну відставку"

Заяву про відставку Карабаня у порівнянні зі скаргою на нього ВРП розглянула "блискавично швидко" / Фото УНІАН

Вища рада правосуддя (ВРП) відправила суддю Печерського райсуду Києва Володимира Карабаня, що відомий низкою скандальних рішень, у почесну відставку.

Про це у Facebook повідомив експерт Реанімаційного пакета реформ Михайло Жернаков.

9 травня активісти звернулися до ВРП зі скаргою на Карабаня, бо той закрив адмінсправу доньки своєї колеги Анастасії Тарасюк щодо покарання за п’яне водіння.

Однак члени ради вирішили суддю відправити у почесну відставку. Жернаков підкреслює, що це дасть змогу судді зберегти своє суддівське звання і навіть претендувати на посади у судових органах.

Крім того, Карабань буде на довічному грошовому утриманні у розмірі 100 тисяч гривень на місяць.

Експерт зауважує, що Карабань раніше також відзначився й іншими несправедливими рішеннями:

закрив півсотні адмінсправ, які стосувалися водіння у нетверезому стані; надав доступ ГПУ до телефону журналіста Івана Верстюка, котрий писав про доньку «діамантових прокурорів»;
повернув екс-нардепу Владиславу Каськіву паспорти;
не дозволяв арештовувати рахунки дружини судді Ємельянова у Ліхтенштейні тощо.

Жернаков зауважує, що заяву про відставку Карабаня у порівнянні зі скаргою на нього ВРП розглянула «блискавично швидко».

«Так само, як і справи понад 70% суддів Майдану. На їх розгляд ВРП не вистачило трьох років. В результаті їх просто закрили «за строками», і переважно більшість суддів Майдану тепер прекрасно далі судять нас із вами», – пояснив експерт.

Проблеми у ВРП

За змінами до Конституції у 2016 році змінився порядок формування ВРП. Тепер більшість членів ради призначаються суддями.

Так, з 21 члена ВРП десятьох обирають з-поміж суддів на з’їзді суддів, по двоє членів обирають з’їзди адвокатів, прокурорів і представників вишів, а також призначають парламент та президент. Також за посадою до складу ВРП входить і голова Верховного суду.

Підхід, коли більшість у суддівській раді становлять саме судді, є європейським стандартом, який мав би гарантувати незалежність суддів. Але в умовах ще неочищеної судової влади це створило ризики для несправедливих і політично мотивованих рішень.

Громадські активісти нарікають, що кандидати до ВРП не проходять перевірок на доброчесність чи професійність, фактично, єдиним критерієм відбору є лояльність.

5 травня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок на законопроект №5068 про реформу головного суддівського органу країни - Вищої ради правосуддя (ВРП).

Провести дієву реформу ВРП Україна зобов'язалась і перед МВФ. Підписаний сторонами у червні 2020 року Меморандум передбачає прийняття нового закону про перевірку на доброчесність майбутніх членів ВРП незалежною комісією з міжнародними експертами у складі. Також новий закон мав би передбачити одноразову перевірку чинного складу ради з можливістю звільнення тих членів, які критеріям доброчесності не відповідають.

Такий закон, відповідно до Меморандуму, Україна мала прийняти ще до жовтня 2020 року, втім, лише в лютому 2021 відповідний законопроект було зареєстровано в парламенті. Ініціатором виступив президент.

Подача законопроекту Володимиром Зеленським була реакцією на невтішні результати роботи місії МВФ в Україні.