MY.UAНовини
Андрій Куликов:«Ми працювали в радіорубці, яка була розташована в ресторані»
Андрій Куликов:«Ми працювали в радіорубці, яка була розташована в ресторані»

Андрій Куликов:«Ми працювали в радіорубці, яка була розташована в ресторані»

Премія імені Георгія Гонгадзе, заснована українським ПЕН у партнерстві з Києво-Могилянською бізнес-школою (КМБШ), Асоціацією випускників КМБШ та «Українською правдою», розпочала показ відеолекторію «Журналістика незалежної України: Історія від першої особи». У рамках проєкту провідні українські журналісти діляться історіями про створення ключових медіа, учасниками яких були, а також про формування трендів і явищ, що визначали інформаційний порядок денний у країні і свідками яких були оповідачі. «Детектор медіа» вже публікував текстові виклади лекцій Вахтанга Кіпіані, Віталія Портникова, Наталії Лигачової, Ольги Герасим’юк, СевгільМусаєвої та Павла Казаріна.

«Професійна солідарність і наполегливість: історія появи та розвитку “Громадського радіо”» — тема чергової лекції Андрія Куликова, журналіста, радіо- йтелеведучого, співзасновника «Громадського радіо». Андрій Куликов у журналістиці понад 40 років. Із 1979-го до 1992 року працював у редакції газети «NewsfromUkraine», яку видавало Товариство культурних зв’язків з українцями з-за кордону. Згодом двічі працював в Українській службі Бі-бі-сі в Лондоні (на початку 1990-х і в першій половині 2000-х). Працював на різних українських телеканалах, зокрема на «1+1», СТБ та на Новому каналі. Із серпня 2007-го по липень 2016-го був ведучим суспільно-політичного токшоу «Свобода слова» на ICTV. За цю роботу отримав премію «Телетріумф». У 2013 році разом із Наталею Соколенко, Олександром Бузюком і Володимиром Корсунським заснував «Громадське радіо». З вересня 2015 року очолює його правління й веде ефіри. До того ж, як повідомляє сайт «Громадського радіо», «Андрій має неабиякий досвід в літературі та художньому перекладі: є автором багатьох (неопублікованих) творів та (опублікованих) перекладів з російської на українську і з української на англійську».

У своїй лекції Андрій Куликов детально розповідає, за яких обставин з’явилась ідея створення «Громадського радіо», хто саме долучився до його запуску та яку роль у його розвитку зіграли «Європа Плюс» та «Магнолія ТБ». Також пан Куликов згадує, як події Революції гідності вплинули на роботу команди, міркує про відповідальність ЗМІ в процесі розбудови безпеки держави й суспільства і, спираючись на власний досвід, показує, чому проактивна позиція в журналістиці веде до успіху. До вашої уваги текстовий виклад лекції Андрія Куликова.

Якщо ви не розмовляєте українською, тому що немає мовного середовища, створюйте мовне середовище. Якщо вам заважає працювати в галузі масової інформації те, що вона не така, як вам хочеться, створюйте таку галузь масової інформації або масової комунікації, яка вам до душі.

Навесні 2013 року становище в нашій галузі було зовсім не радісне. Тодішня влада намагалася взяти під контроль те, що не взяли під контроль інші олігархи. Звичайно, олігархи, які володіють багатьма засобами масової комунікації в Україні, дуже вправно, а іноді менш вправно створюють враження такої поліфонії, багатоголосся в українському медіапросторі. Алетоді при владі в нас був теж якщо не олігарх, то людина дуже багата, дуже владна. І деякі засоби масової комунікації, які належали іншим олігархам, були тодішній владі не до вподоби. Тому тими чи іншими засобами намагалися нав’язати цензуру, редакційна політика багатьох засобів масової комунікації, особливо телебачення, була залежна від позиції властей. Багато людей, принаймні тих, котрих я знав, дедалі незручніше почувалися в нашому просторі. Час від часу вони знаходили для себе якийсь прогресивний, за їхніми уявленнями, телеканал, приходили працювати туди. Потім траплялись різноманітні пригоди: закінчувалося фінансування, телеканал перекуповували інші люди, вичерпувався запас ентузіазму — і вони знову починали шукати роботу.

Навесні 2013 року сталося так, що до мене з інтервалом у три дні прийшли троє різних людей, і відтоді почалася, як на мене, дивовижна історія журналістської солідарності, котра привела до того, що зараз в Україні існує «Громадське радіо». Не плутайте із Суспільним.

Громадське мовлення — це третій сектор мовлення, ми про це почали замислюватися зовсім недавно. Третій сектор як альтернатива комерційному сектору, якого в нас дуже багато, і сектору суспільному або державному, якого в нас зараз не дуже багато. Громадський сектор виникає знизу — не указами й постановами, не наказами про створення або переформатування державного мовника на суспільного, а знизу, з ініціативи, з того, що люди хочуть створити для себе зручне й чесне середовище, щоби працювати.

Так от, першою до мене прийшла Наталка Соколенко, блискуча телерепортерка, лауреатка премії «Телетріумф» за найкращий репортаж. Вона працювала  багато років на телеканалі СТБ, який досі належить Віктору Пінчуку. Я, до речі, працював на ICTV, це ще один телеканал, котрий належить Пінчукові. І от Наталка прийшла і сказала, що їй не давали працювати по тих темах, по яких вона хоче. А вона багато тоді працювала в галузі викриття корупції, громадянського активізмуй так далі. Звичайно, вона була у більш вигідному становищі, ніж багато її колег і моїх колег теж, тому що в неї було ім’я, майстерність (а майстерність і веде до того, що в людини з’являється ім’я). Майстерність, наполегливість і опірність тим впливам, які на вас чинять. Але в нашій роботі настає момент, коли опірність-то, може, і є, але тиск настільки потужний, що можливість працювати чесно зводиться до нуля.

«Що робити?» — запитала Наталка. Я думаю, що в неї вже була відповідь на власне запитання, але мені теж хотілося дати класну пораду. Я сказав: «Потрібно робити радіо». Як? Чому радіо? Ну, по-перше, з міркувань доцільності, тому що наші багатії й наша влада на радіо звертають найменше уваги, особливо в порівнянні з телебаченням. Тому для того, щоби мати отой простір свободи на початку, заснувати радіо — це дуже доцільно, бо спершу на тебе майже ніхто не зверне уваги, крім тих людей, які зацікавлені в розвитку суспільного діалогу, в тому, щоб якомога більше людей мали змогу свої думки виголошувати й чути думки інших людей. Радіо за своєю природою — це дуже демократичний засіб комунікації. Ми його не так боїмося, як телевізійної чи відеокамери, ми можемо там зберегти певну анонімність, і в той же час воно не настільки анонімне, як соціальні мережі або інтернет-сайти. І оце друге міркування: якщо вже щось робити, то робити те, що може дати найбільшу користь суспільству.

Я вважаю, що Україна зараз — це розвиткова демократична країна, розвиткове демократичне суспільство, себто нам ще багато будувати і вдосконалювати. Радіо здатне залучити багатьох людей до розмови, до участі в цьому. Третє: починати варто там, де у вас найменше змагунів. А якщо ніхто довший час не засновував нового радіо, то прямий сенс заснувати нове радіо. Це означає, що поле для змагання буде більш-менш чисте. Давні радіостанції вже усталились, тож запропонуйте дещо нове. Якщо не за формою, то принаймні у плані чесності, точності, неупередженості. Я сказав «принаймні», але це, напевно, і є головне й це великою мірою визначає форму. Отже сказав я Наталці, що треба робити радіо, і вона собі пішла обмірковувати.

Наступного дня до мене приходить радіо- і телепродюсер Володимир Корсунський, каже, що треба щось робити. Він від цензури не потерпав, але його керівництво обмежувало його пошук у формах, у суто, сказати б, технологічних засобах. Я сказав: «Треба робити радіо». Йому це було більше зрозуміло, бо, на відміну від Наталки, він у радіо працював і знав, як воно робиться. Але він сказав все одно: «Треба подумати».

Ще через день до мене прийшов Олександр Бузюк, голова громадської організації «Клейнод», зареєстрованої в місті Рівному, і сказав: «Треба щось робити». У Бузюка була на той час інша проблема. Дуже добре себе організація проявила під час Помаранчевої революції, потім на хвилі ентузіазму ще працювала, а потім… Знаєте, я як людина уже у віці пригадую, що в Радянському Союзі був період застою. В Україні він також час від часу виникає, може, не так масштабно, не в таких формах і, може, не в цілій країні, а в окремих галузях, але в громадській активності тоді намітився певний застій. Бузюк відчував, що він і ті, хто з ним ще залишався, доросли до всеукраїнського масштабу, Рівне й область вже для них були вузькі. «Що робити?» — «Треба робити радіо». І Бузюк пішов думати.

За кілька днів ці троє мені передзвонили і сказали: будемо робити радіо. Ми навіть уклали першу сітку мовлення, себто розклад наших програм. Потім між них відбулася перша нарада, навіть без моєї участі, бо я кудись поїхав, здається, до Маріуполя. І ці люди, маючи невеличкий поштовх, уже самі дійшли домовленості про те, в якому вигляді це радіо робити.

В цей самий час у глибоку кризу увійшов український телеканал ТВі, там відбулися масові звільнення на знак протесту тих, хто там працював, проти зміни власника, зміни редакційної політики. Там не те що гайки закручували в сенсі дисципліни — там міняли все. ТВі на той час мав репутацію прогресивного каналу, де була різноманітність думок, були опозиційні думки, а тут їм кажуть: ні, цього більше не буде. Багато людей звідти пішли. Знаючи Наталку Соколенко, знаючи мене, вони зацікавилися тим, а що ми робимо. Звичайно, телевізійників і телевізійниць переконати працювати в радіо зовсім не легко. Але коли вони роблять свої перші програми, вони починають розсмаковувати, що це таке. Виявляється, що радіо робити цікавіше і складніше, ніж телебачення. На ТБ є картинка, ти можеш не так багато говорити — глядачеві покажуть. В інтернеті або в газеті людина може двадцять разів перечитати абзац, щоби зрозуміти, що автор чи авторка хотіли сказати. А на радіо цього немає, радіо дуже швидкоплинне, там є твій голос, слова, обмежене коло ефектів, музики, голоси інших людей і атмосфера — за рахунок цього ми відтворюємо в радіоефірі життя.

Коротше кажучи, захопились-таки деякі телевізійники радіо,й уже в червні-липні ми оформили ініціативну групу, яка називалася «Громадське радіо». Громадське радіо в Україні існувало до того, було дуже успішним за єдиним винятком: їм так і не дали частоти, щоб вони могли привабити рекламодавців. А якщо у вас немає частоти, ви змушені жити або на дотацію вашого власника (а у «Громадського радіо» тоді, як і зараз, немає одного власника), або на іноземні гранти. Іноземні гранти — це шикарна штука, коли вони є. Коли їх немає, то, звикнувши жити на грантах, ти дуже погано живеш. Насправді це несамостійність у виборі засобів для існування, тому що ти настільки звикаєш писати заявки на гранти й отримувати або не отримувати їх, що часто-густо за цим ти не бачиш деякі інші варіанти. А варіанти є.

Уже в серпні у нас з’явилися перші подкасти. Подкаст радіо — це насправді суперечність у термінах, тому що радіо розраховано на широку аудиторію, навіть нішеве радіо, як-от для любителів класичної музики або шанувальників східної кухні. І ця широка аудиторія часто захоплює людей мимовіль, себто англійське broadcast — «широке мовлення». Pod з англійської — це «стручок» або «капсула», у стручку — горошинки, а в капсулі — люди, себто це вузьке слухання, й туди приходять майже завжди ті люди, які намірено хочуть слухати подкаст. Оскільки ми знали, що частоти нам ще довго не бачити, а інтернет вільний, ми вирішили, що будемо виготовляти подкасти, виставляти їх на саундклауді (тоді це була найдоступніша платформа) і буде нас народ слухати. Перший подкаст — це було інтерв’ю з Леонідом Кравчуком, його зробив Сергій Андрушко, котрий потім перейшов від нас працювати на «Громадське ТБ». Ми починали майже одночасно, у нас навіть ініціативна група певний час разом працювала.

Отак ми собі робили подкасти, раділи, коли їх слухало 200–300 людей. Звісно, ми шукали способу розпочати мовлення онлайн, але все ж таки вісім років тому не така була готова аудиторія для онлайн-слухання. Все одно ми мали починати там. Ми готувалися до цього й тут почалася Революція гідності. Точніше, почалися події на Майдані, які потім отримали визначення «Революція гідності».

Я пам’ятаю, що на наступний день після початку протестів наш тоді головний редактор Кирило Лукеренко розіслав нам листа, який починався словами: «Ми проспали революцію». Тому що саме в той момент нас там не було. Тут є психологічний момент. Якщо ти працюєш на подкасти, ти не так стежиш за новинами, бо подкаст — це більш-менш «вічно живе», воно має бути з цікавістю прослухано і через 20 років. Тому особливо по новинах ми і не ходили. Але коли почалися ці події, ми відчули, що це, по-перше, серйозно, по-друге, надовго і, по-третє, це змушує змінити психологію до певної міри. Як змінилася психологія у багатьох людей, котрі вийшли на Майдан або підтримували Майдан, так змінилася й наша колективна психологія, бо ми вирішили: будемо робити на день стільки подкастів, скільки зможемо, і одним із них буде обов’язково подкаст «Голоси Майдану». Ми почали виходити на Майдан і запитувати людей, які там були, про те, чому вони там, яку вимогу вони вважають найголовнішою і так далі. Це було цікаве слухання і в нас одразу зросла аудиторія, тому що більшість ЗМІ або подавали тільки офіційні погляди, або замовчували Майдан взагалі. І от це замовчування нам дуже допомогло.

Першого грудня 2013 року, вже після побиття студентів, після якого ситуація почала розвиватися набагато швидше, я модерував зустріч групи «Першого грудня». Це група дуже мудрих українських діячів, які розмірковують над долями країни і народу. А в цей день у Києві проходив Марш мільйонів. Ну, мільйонів там не було, але мільйон цілком міг бути. Зустріч учасників групи «Першого грудня» проходила в Будинку вчителя, і мені страшенно хотілося бути там, на вулиці, і якщо не йти в колоні, то принаймні записати це все, зафіксувати цей момент, щоби потім виставити в інтернет. Закінчилася ця зустріч, я вибіг із Будинку вчителя, послабив на собі краватку, увімкнув телефон — і тут дзвонить Кирило Лукеренко. Він спитав, чи можу я бути за півгодини на вулиці Шота Руставелі, і повідомив, що нам пропонують частоту. Виявляється, того дня наші знайомі Денис Кубряк і Юлія Бурковська їхали машиною на свою роботу на радіостанцію «Європа Плюс». І поки вони їхали, вони прокрутили весь київський ФМ-діапазон і пересвідчилися, що в місті нічого не відбувається, в радіоефірі нічого не було про Майдан. Там грала музичка і передавали привіти з Троєщини на Оболонь. І тут у цих двох молодих людей виникла дуже смілива думка, котра зводилась до того, що в них є частота, але немає кваліфікації для того, щоб розповідати про те, що відбувається. Це і зрозуміло, бо вони, якто кажуть, артисти розважального жанру. Але вони знають нас, у яких є кваліфікація і немає частоти. Вони подзвонили Кирилові і спитали, чи ми готові скочити на їхню частоту. Він, звісно, сказав, що ми готові,й тому він подзвонив мені. По-перше, він знав, що я перебуваю близько до вулиці Шота Руставелі, де була одна з радіостудій «Європи Плюс», а по-друге, знав, що я раніше працював на радіо, і якщо вже починати, то починати треба з людини досвідченої. Так за півгодини я був на вулиці Шота Руставелі і завдяки нашим друзям (точніше, на той момент я їх майже не знав, вони потім стали моїми друзями), завдяки сміливості й небайдужості цих людей ми почали «Євромайдан онлайн». Так ми похапцем знайшли назву для нашого радіомарафону.

І Юля, й Денис, і вся їхня радіостанція наражалися на небезпеку, бо ніхто тоді не знав, хто переможе, а Нацрада з питань ТБ і радіомовлення стежить за тим, щоб радіостанції дотримувалися умов ліцензії, себто щоби був такий і такий зміст і вміст, який у нас називають словом «контент», щоби були відповідні пропорції в цьому вмісті і змісті і щоби були заявлені жанри або напрямки. Якщо там написано «розважальні, пізнавальні програми, вікторини», а раптом там з’являється кількагодинна програма поточних новин, коментарів і так далі, це явно не вписується в умови ліцензії, тому Нацрада винесла їм два зауваження, одне попередження й так далі. Але вони не відступили і ми не відступили, хоча ми працювали в радіорубці, яка була розташована в ресторані,й там ледве поміщалися максимум четверо людей. Ми запрошували туди людей із Майдану, з тодішньої влади, просто перехожих. Ми хотіли бути в цій незручній радіорубці на Шота Руставелі, тому що звідти було 10 хвилин ходу до Майдану, й ми могли повідомляти про те, що відбувається. А зручна студія — там, на Татарці, там дуже класно працювати, просторо, мікрофони кращі, в рубку не долинає стукіт і брязкіт тарілок, а також музика, яку люблять слухати захмілілі відвідувачі ресторану.

Одним із дуже важливих етапів нашого розвитку було те, що в певний момент ми усвідомили, що нашій аудиторії бракує знання про те, як думають інші. Оскільки ми здебільшого розповідали про Майдан, і аудиторія в нас склалася промайданна, люди демократичних поглядів, активні, з багатьох міст України, і вони майже нічого не слухали й не хотіли чути про тих, хто стояв на Антимайдані. Дуже багато було з обох боків упереджень, хоча, на мою думку, з антимайданного боку було більше упереджень, ніж із майданного. Ми вирішили зробити на додачу до наших «Голосів Майдану» «Голоси Антимайдану». Пройти на Антимайдан було непросто, але ми пройшли і зробили. І, ви знаєте, в нашої аудиторії, яка співчувала або активно брала участь у подіях Майдану, перші подкасти «Голосів Антимайдану» взяли рекордне слухання, тому що їй було справді важливо знати, як і що думають інші люди.

Ми робили переважно чотири години етеру на день, робили на додачу ще матеріали, але людина часто хоче послухати і почитати. Чому практично всі радіостанції мають ще свої сайти? Тому що там у текстовому вигляді, іноді з ілюстраціями, виставляється те, що є в етері. І ми, звичайно, найважливіші для нас матеріали намагалися розшифровувати і виставляти текстом теж. Але кожна з нас і кожен тоді ще працювали на інших роботах, «Громадське радіо» аж до весни 2014 року нікому нічого не платило, окрім 2-3 звукорежисерів, котрі віддавали стільки сил, що вони не могли працювати більш ніде. Отже, фактично в кожної людини дві роботи, а ще ж є якісь сімейні зобов’язання і ще є Майдан, на який іноді душа просить сходити не як журналіста чи журналістку, а як людину, як громадянку чи громадянина. Тому з розшифровкою ми запізнювалися. І раптом нам починають писати люди, котрі добровільно стали розшифровувати наші матеріали. Серед них ми бачимо не тільки абсолютно незнайомих людей, я там побачивТетяну Трощинську, це свого часу була найкраща випускова редакторка на українському ТБ, вона на «1+1» працювала. Потім вона пішла досліджувати державне управління, стала докторкою з державного управління, і коли така людина витрачає свій час на те, щоби за безкоштовно допомогти тобі, це теж є вияв солідарності, громадянської і професійної. Зараз Тетянанаша головна редакторка. Ну, і ще кілька таких прикладів. Це підбадьорювало, допомагало працювати в найскрутніших умовах.

Потім закінчився Майдан, почалася війна, ми багато розповідали про становище на Донбасі, у Харкові, ми їздили туди і продовжували ще наш «Євромайдан онлайн», хоча уже у студії на Татарці на «Європі Плюс». А потім ми пішли на «Українське радіо» (державний мовник на той час) і сказали: у нас є досвід, а у вас є частота. Вони подумали і сказали: приходьте на нашу частоту. І відтоді, з весни 2014 року, без перерви виходить програма «Громадська хвиля», це спільний проєкт«Українського радіо» і «Громадського радіо». Зараз там від «Українського радіо» лише частота, а все інше — це «Громадське радіо». А куди нам діватися? Ми набули досвіду, масштабу і дехто з нас уже має присвячувати весь свій робочий час творенню цього радіо. А для цього потрібно мати бодай один кабінет, а ще непогано було б мати студію. І тут раптом нам телефонують із «Магнолії-ТБ» й абсолютно безкоштовно на цілий рік пускають всю нашу команду (а це людей 25) до себе. Мало того, що дають нам кімнату, дають відсік, у якому ми обладнуємо власну студію, так вони ще нас на свою кухню пускають, а там печиво, там каву можна приготувати. Це важливо. І оця підтримка, це вміння оцінити роботу інших, усвідомлення того, що тут йдеться не про конкуренцію, — це цінно.

Дехто думає, що телебачення і радіо не можуть конкурувати, а вони можуть, особливо у країнах розвиненої демократії. Наш спільний інтерес — це будувати таке комунікаційне поле, в якому ні нам не будуть затуляти рота, ні ми не будемо затуляти рота, в якому ми поважаємо думку інших, в якому ми робимо те, завдяки чому наша аудиторія якомога більше, різноманітніше поінформована. Це наш обов’язок і наш внесок у суспільну безпеку. Коли ми кажемо про роль засобів масової комунікації у безпеці держави і суспільства, ми більше думаємо про протистояння інформаційній агресії, і це важливо, звичайно. Але створення суспільства, в якому ми один одного знаємо і поважаємо, в якому ми готові вислухати неприємну для нас думку, — це і є підвалини безпеки суспільства, котре усвідомлює свій внутрішній зв’язок. Чим більше ми один одного знаємо й допомагаємо один одному в найскрутніші моменти, тим насправді краще нам потім і живеться, і заробляється. І ніхто тобі не заборонить взяти інтерв’ю у людини, яку ти вважаєш за потрібне. І ніхто не скаже: оцей уривок викинь, оце підмонтуй так чи інакше. Втім, можуть сказати, але ти їх не послухаєшся. І тут дуже важливим є питання власності.

Деякі самоорганізовані ЗМІ зазнали краху, тому що там виникали конфлікти щодо власності, щодо керування. Громадське радіо існує в двох іпостасях: це телерадіокомпанія і громадська організація. І те, що це громадська організація, великою мірою убезпечує нас від спроб нас захопити і витіснити звідти тих людей, які працюють там із розумінням того, чому ми виникли. Акцій немає, спільна, можна сказати, кооперативна власність, оперативні рішення ухвалює редакційна рада, генеральна директорка і виконавчий директор. Важливі принципові рішення ухвалюють загальні збори, оперативні принципові рішення ухвалює правління, яке контролюють загальні збори. Насправді форма незручна, але дуже помічна у відстоюванні самостійності.

Повернімося до того, про що я говорив на початку. Люди не розмовляють українською через те, що буцімто відсутнє мовне середовище. Починаймо говорити українською і створювати бодай частину цього мовного середовища. Якщо ми не йдемо працювати в журналістику, тому що нас не задовольняє той стан, у якому наша журналістика перебуває, створюймо своє, пропонуймосвоє. Ви знайдете людей, які вам допоможуть і не зажадають взамін нічого, окрім того, щоби ви працювали якісно.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Джамала продала дом под Киевом: певица назвала причину и где сейчас живет с детьми
TSN
2025-05-26T18:18:35Z
Какие платья нельзя носить женщинам за 50: такие модели выглядят нелепо и добавляют возраст
TSN
2025-05-26T16:48:44Z
Известный украинский певец высказался о неизлечимом сыне и раскрыл главную проблему
TSN
2025-05-21T16:18:11Z
Мадонна кардинально изменила стиль ради мамы
Корреспондент
2025-05-19T09:15:58Z
В Праге к столетию украинского музея открыли выставку в Сенате
TSN
2025-05-31T15:48:44Z
Даша Малахова призналась в бывших романах с женщинами и сделала заявление: "Прошу увидеть реальность"
TSN
2025-05-31T15:33:44Z
Победитель Евровидения-2025 хочет исключить Израиль из конкурса
Корреспондент
2025-05-22T15:48:51Z
Кабмин назначил нового руководителя Госкино
Корреспондент
2025-05-30T16:36:49Z
Ирина Билык показалась с двумя сыновьями и раскрыла подробности личной жизни
TSN
2025-05-25T07:48:32Z
Škoda Favorit 1987 года переосмыслили как электрокар для нового поколения
Корреспондент
2025-05-29T18:15:23Z
Стало известно, каким водителям больше нельзя управлять автомобилем
UAToday
2025-05-24T13:06:02Z
Китай поставил под угрозу производство электромобилей в Европе
Корреспондент
2025-05-19T10:27:19Z
Bentley возвращает в продажу 96-летний Blower
Корреспондент
2025-05-30T19:27:53Z
Мировые продажи Toyota бьют рекорды
Корреспондент
2025-05-30T18:51:10Z
Лобстеры как извинение: Албон угостил Расселла за Гран-при Монако
Корреспондент
2025-05-29T13:57:25Z
Французская Alpine представила электрокроссовер A390 с тремя двигателями
Корреспондент
2025-05-28T19:24:38Z
Китайский автопроизводитель разозлил владельцев авто рекламой в салоне
Корреспондент
2025-05-28T16:45:16Z
Представлен обновленный Land Rover Defender
Корреспондент
2025-05-28T16:36:07Z
Этот паразит грызет клетки человека: ученые сделали жуткое открытие
TSN
2025-05-19T07:48:24Z
Какое питание поможет сохранить здоровье в старости — исследование
TSN
2025-05-17T21:18:17Z
Враги помидоров: список растений, которые нельзя сажать рядом
TSN
2025-05-21T16:33:49Z
Мыло или гель для душа: что выбрать для кожи и гигиены
UAToday
2025-05-24T12:06:20Z
Не только кипяток: как быстро снять кожуру с помидоров без бланширования
TSN
2025-05-31T14:33:43Z
Витамины для кожи: которые следует принимать, а от которых лучше воздержаться
UAToday
2025-05-31T12:06:55Z
Тля на смородине: методы борьбы с вредителями
TSN
2025-05-24T17:52:42Z
Чем полезен творог и стоит ли есть его каждый день: диетологи рассказали обо всех нюансах
UAToday
2025-05-24T09:03:02Z
Как личность влияет на сон: ученые поразили исследованием
UAToday
2025-05-23T12:36:34Z
Эти два знака зодиака могут тянуть из вас энергию: как их распознать и защититься
TSN
2025-05-19T07:18:37Z
Главная стрижка лета-2025: трендовые варианты
TSN
2025-05-26T12:18:14Z
Гороскоп для знаков зодиака на 22 мая 2025 года
Корреспондент
2025-05-21T08:03:41Z
Клубничный бум: непревзойденная галета к кофе или чаю
TSN
2025-05-26T17:06:31Z
Чтобы клубни были гигантских размеров: идеальная подкормка для картофеля перед цветением
TSN
2025-05-31T15:33:42Z
Как часто и как правильно поливать клубнику: правильный уход за кустами для хорошего урожая
TSN
2025-05-31T14:18:38Z
Гороскоп на 23 мая 2025 года по картам Таро для всех знаков зодиака
UAToday
2025-05-22T16:55:28Z
Что добавить в лунку во время высадки рассады сладкого перца для хорошего урожая
TSN
2025-05-17T20:22:26Z
Гороскоп на 25 мая 2025 года по картам Таро для всех знаков зодиака
UAToday
2025-05-24T15:27:13Z
Почему Закарпатская область не Ужгородская: историк удивил ответом
TSN
2025-05-17T21:18:56Z
Удар по Харькову: повреждены более 30 домов и транспортное депо
Корреспондент
2025-05-30T07:30:06Z
В Киеве объявлена воздушная тревога: что угрожает столице
TSN
2025-05-17T21:18:45Z
ВСУ ведут бои на девяти направлениях - Генштаб
Корреспондент
2025-05-27T13:30:44Z
Войска РФ продвинулись в нескольких направлениях - DeepState
Корреспондент
2025-05-31T19:00:59Z
Из приграничья Сумщины эвакуировали 111 человек
Корреспондент
2025-05-31T16:57:42Z
Атака шахедов: в Киеве прогремели взрывы
Корреспондент
2025-05-18T00:18:39Z
Генштаб рассказал о ситуации с боями на фронте
Корреспондент
2025-05-28T05:27:22Z
Генштаб показал новые карты боев на фронте
Корреспондент
2025-05-24T06:03:54Z
Зеленский рассказал о ситуации с ракетами Taurus
Корреспондент
2025-05-29T13:06:54Z
Разведка США раскрыла планы Путина на 2025 год
Корреспондент
2025-05-24T16:33:54Z
Германия не приняла решение о передаче Украине ракет Taurus - СМИ
Корреспондент
2025-05-27T19:54:33Z
В России заявили об атаке на Москву
Корреспондент
2025-05-21T12:30:52Z
Группировка ХАМАС ответила на предложение США о перемирии с Израилем
Европейская правда
2025-05-31T17:06:56Z
Даже без результатов: эксперт объяснил, почему переговоры с РФ все равно нужны
TSN
2025-05-31T13:48:51Z
Как движение в ЕС заставляет Украину изменить правила выборов
Европейская правда
2025-05-29T05:42:52Z
Зеленский в Ватикане встретился с Венсом
Европейская правда
2025-05-18T14:48:10Z
США, Великобритания и ЕС раскрыли операцию ГРУ против Украины
Корреспондент
2025-05-21T18:18:37Z
Максим Нелипа погиб на войне: когда будет прощание и почему его сын не сможет попасть на похороны
TSN
2025-05-20T08:54:29Z
Новое усиление мобилизации: кого ищут ТЦК
Корреспондент
2025-05-23T08:24:46Z
25 мая — какой церковный праздник, почему нельзя резать, рубить или использовать острые лезвия
TSN
2025-05-25T03:06:24Z
Германия вооружит Украину дополнительно на €5 млрд
Корреспондент
2025-05-28T17:39:50Z
Пограничники показали, как противостоят коварному трюку россиян
Корреспондент
2025-05-31T19:30:57Z
Абхазия планирует создать базу для Черноморского флота РФ
Корреспондент
2025-05-31T18:12:13Z
18 мая: церковный праздник сегодня, три вещи, которые лучше не делать в этот день
UAToday
2025-05-18T04:00:15Z
В Турции обнаружили христианскую мозаику накануне визита Папы Римского
Корреспондент
2025-05-19T17:51:03Z
Россияне перенимают тактику ВСУ: как это влияет на фронт
TSN
2025-05-31T15:48:37Z
Курс валют на выходные, 31 мая и 1 июня: сколько стоят доллар, евро и злотый
TSN
2025-05-31T06:51:29Z
Выращивание картофеля: аграрные секреты, о которых знают не все
TSN
2025-05-20T14:06:17Z
Немецкий банк заблокировал Шредеру выплаты из России
Корреспондент
2025-05-25T14:45:13Z
В Украине выросло энергопотребление в конце недели
Корреспондент
2025-05-23T08:06:19Z
Швеция ослабляет 100-летнюю жесткую монополию на продажу алкоголя
Европейская правда
2025-05-31T19:07:01Z
Финансовая подушка Кремля тает: насколько уменьшились резервы
TSN
2025-05-31T14:33:11Z
Санкции уничтожают агросектор РФ - разведка
Корреспондент
2025-05-18T16:39:20Z
Доллар подорожал: курс валют на 19 мая 2025
TSN
2025-05-19T06:06:00Z
Упадок нефтяной экономики России начался: прибыли "Роснефти" резко упали
TSN
2025-05-31T13:48:09Z
В NASA зафиксировали в океане гигантскую форму жизни: ее видно даже из космоса
UAToday
2025-05-18T19:15:31Z
В Великобритании нашли скульптуру богини победы возрастом более 1800 лет
Корреспондент
2025-05-21T18:36:10Z
Команда с украинцем выиграла в Казахстане турнир по Counter-Strike 2
Корреспондент
2025-05-19T00:09:16Z
На Солнце произошел крупнейший с начала года выброс плазмы в сторону Земли
Корреспондент
2025-05-31T07:51:23Z
Мобильную связь в Украине из-за атак "Шахедов" могут выключать
TSN
2025-05-31T07:34:10Z
SpaceX вывела на орбиту спутник GPS
Корреспондент
2025-05-31T05:12:12Z
Sony прекратила самостоятельное производство смартфонов Xperia
Корреспондент
2025-05-30T18:12:38Z
В обновленной версии ИИ DeepSeek R1 усилили цензуру
Корреспондент
2025-05-30T17:03:22Z
В Китае нашли череп, который не принадлежит ни одному из известных видов че
Корреспондент
2025-05-30T12:33:25Z
В Киеве на американца упал балкон у подъезда многоэтажки
VGorode
2025-05-29T12:57:14Z
Атака на Киев: известны уточненные данные о последствиях
Корреспондент
2025-05-24T13:03:34Z
Главу центрального банка Словакии осудили за коррупцию
Корреспондент
2025-05-29T13:03:32Z
В Польше голый украинец бегал по улице и прыгал на авто
TSN
2025-05-28T15:21:21Z
В России группа врачей продавала детей за границу
Корреспондент
2025-05-31T18:33:20Z
Вооруженные мужчины захватили гуманитарную помощь на подъезде к Газе - СМИ
Корреспондент
2025-05-31T17:24:23Z
Поджог имущества Стармера: задержан второй подозреваемый
Корреспондент
2025-05-17T21:18:55Z
На Книжном арсенале изъяли оружие и боеприпасы
Корреспондент
2025-05-31T16:39:12Z
В Купянске россияне убили 63-летнюю женщину
Корреспондент
2025-05-31T16:12:00Z
Довбик назвал настоящего лидера сборной Украины
Корреспондент
2025-05-24T10:21:32Z
Гарсия перед провальным боем травмировался: Была операция
Корреспондент
2025-05-28T21:30:01Z
90 лет без титула, и вот наконец Юнион Сент-Жиллуаз в Бельгии снова чемпион
Корреспондент
2025-05-25T21:30:44Z
Прощание с Реалом: заключительный матч сезона стал последним для Модрича
Корреспондент
2025-05-24T17:33:32Z
Криворожский Кривбасс подтвердил уход Вернидуба
Корреспондент
2025-05-31T19:33:17Z
На чемпионате Европы по спортивной гимнастике Чепурный на пьедестале почета
Корреспондент
2025-05-31T17:00:09Z
Достойное обновление эмблемы на форме Динамо после 30-го чемпионства
Корреспондент
2025-05-24T17:00:58Z
На 85-м году жизни умер Эрнесто Пеллегрини, экс-президент Интера
Корреспондент
2025-05-31T16:12:27Z
Гасперини после девяти лет в Аталанте выступил с прощальным заявлением
Корреспондент
2025-05-31T15:54:04Z