Чому медіагрупи розкритикували державний мультиплекс?

Концерн РРТ обіцяє запустити потужніший за зеонбудівські мультиплекс. Представники влади та регулятор упевнені, що до кінця року він буде побудований. З огляду на рішення РНБО, схвалення президента, кредитне фінансування під державні гарантії у 490 млн гривень усі можливості для цього є. Медіагрупи ж наразі державний мультиплекс не підтримують. Ба більше, публічно виступили з його критикою під час галузевої конференції «Дні електронних комунікацій» (ДЕК), яка тривала з 27 по 30 травня.

Метровий діапазон

Все почалося з того, що генеральний директор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук заявив, що його група не  збирається йти у МХ-7, адже він будується в метровому діапазоні. Мультиплекси MX-1, MX-2, MX-3 та MX-5 «Зеонбуду» транслюються в дециметровому. Відповідно, в більшості користувачів цифрового ефіру інші антени.

«За тією інформацією, якою я володію, покриття метрових антен приблизно 20 % від площі дециметрових, при рівних передавачах. Тому для галочки зробити мультиплекс — круто, але хто його побачить? Держава має мати свою альтернативну структуру, і я підтримую цю ідею. Але зробити для галочки мультиплекс, якого ніхто не буде бачити, — це ніщо», — сказав Ярослав Пахольчук.

Також він розказав, що наступного тижня «Плюси» планують експедицію, щоби дослідити це питання. Згодом технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей сказав, що це буде спільна експедиція в Донецьку та Луганську області, де в концерну розміщені метрові передавачі: «Ми маємо перевірити умови прийому та зробити висновки. Хоч у нас немає вибору, УДЦР прорахував у метрах, і ми однозначно будуватимемо в метрах».

У коментарі «Детектору медіа» заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олег Черниш запевнив, що жодних можливостей запустити мультиплекс у дециметрових величинах не було з огляду на наявність чотирьох мультиплексів «Зеонбуду» в цьому діапазоні» та поки що непрацюючого мультиплексу «Етера». До того ж іще минулого року уряд затвердив заходи про вивільнення І і ІІ цифрового дивіденду (це радіочастоти в діапазонах 790–862 МГц, 694–790 МГц) від телевізійних передавачів для впровадження мобільного зв’язку 4G. «У дециметрах можна побудувати тільки 4-5 мультиплексів. 4 мультиплекси працюють у "Зеонбуду", один непрацюючий є в "Етеру". Але частоти прораховані для "Етеру" з переходу з DVBTH на DVBT2», — сказав пан Черниш.

Метровому ж діапазону вивільнення частот для мобільного зв’язку не загрожує.

Також Сергій Семерей запевняє, що метрові хвилі краще розповсюджуються в міській забудові та дозволяють огинати перепони складного рельєфу.

Однак проблема, про яку говорив Ярослав Пахольчук, стосувалася того, що більшість домогосподарств мають дециметрові антени, які можуть не приймати МХ-7. Натомість чи збереглися старі метрові антени, які використовувалися ще для прийняття аналогового сигналу, невідомо. «Аналог вимкнули лише два роки тому, хто бачив на смітниках аналогові антени. Їх ніхто не викидав», — каже Сергій.

Але загалом ситуацію про наявність таких антен і взагалі про присутність продукції на ринку ніхто не аналізував.

«Це як і може бути проблемою, так і не може бути. Я спілкувався зі спеціалістами, вони кажуть, що 20–30 % населення не мають метрових антен. Якщо в мультиплексі буде цікавий контент, то люди захочуть купувати антени. Є такі, які можуть приймати метри і дециметри», — запевняє Олег Черниш.

Хто може увійти у мультиплекс?

Державний мультиплекс розрахований на 12 каналів. Потрапити в нього можна через конкурс Нацради. Однак нині через пандемію заборонено проведення конкурсів. Тому регулятор очікує на прийняття законопроєкту №4107, який це дозволить. А наразі Нацрада апелює до практики переоформлення ліцензій.

«Наприклад, якщо суспільний мовник виявить бажання перейти до МХ-7, то ми зможемо переоформити ліцензію. Якщо таке бажання виявлять інші мовники, ми теж це зможемо зробити», — зазначив Олег Черниш.

На його думку, до складу мультиплексу має увійти суспільний та державні мовники, а також канали медіагруп. «Я вважаю, що Концерн РРТ може розбудувати хороший мультиплекс із хорошим покриттям. Доцільно, щоб у державному мультиплексі був і суспільний мовник і кращі канали з чотирьох медіагруп. Тому би проблем з антенами не існувало», — додав він.

Ще раніше пан Черниш згадував про каналі «Дом».

«Детектор медіа» розпитав очільницю каналу Юлію Островську про МХ-7. Вона розказала, що «Дом» справді планує взяти участь у конкурсі на входження в державний мультиплекс.

«МХ-7 — це ще один кошик, у який ми можемо покласти своє яйце. Це ще одна можливість для тих, хто хоче побачити сигнал каналу "Дом", і взагалі інформацію українських каналів без викривлення. Адже саме ці канали доносять правдиву інформацію та інформацію України як держави. Ми завжди за розширення можливостей розповсюдження сигналу українських каналів. Тому якщо така можливість у нас з’явиться, а вона з’явиться, якщо побудується цей мультиплекс (у чому ми не сумніваємось)…», — запевняє Юлія.

За її словами, це не суперечитиме законодавству, адже канал регулюється законом іномовлення, тож і при входженні у мультиплекс не підпадає під загальні квоти: «Мультиплекс стосуватиметься прикордонних територій, а в законі про іномовлення записано, що канали іномовлення можуть мовити на цих територіях. Також у законі передбачений наземний спосіб, — додала Юлія. — Якою буде можливість мовити на прикордонні території, ми поки що не знаємо, і скільки передавачів задіяно — теж. Тому порахувати можливі тарифи ми не можемо. Але держава обов’язково нам на це виділить гроші».

Медіагрупи та МХ-7

Звісно, державним та суспільному мовникам, певно, буде комфортніше платити гроші за розповсюдження сигналу державному мультиплексу. Однак створити додаткову цінність МХ-7 можуть саме канали медіагруп. Олег Черниш, наприклад, висловив сподівання, що «1+1 медіа» може передумати, якщо Концерн справді створить якісний мультиплекс.

До того ж є питання ціни. Концерн РРТ обіцяє на 30–40 % знизити ціну для ринку за послуги свого майбутнього мультиплексу МХ-7.

«Мультеплекс дозволяє транслювати 12 програм, якщо в нас буде стільки каналів, то ціна буде у півтора рази нижча за "Зеонбуд". Якщо це буде 8, то вартість буде більшою», — каже Сергій Семерей, і додає, що наразі державні мовники платять 2 млн на місяць «Зеонбуду» за загальнонаціональну мережу.

StarLightMedia, як і «1+1 медіа» поки що також намагається дослідити можливості метрового діапазону. «Зараз ми поставили завдання перед нашими технічними спеціалістами розібратись з законами фізики і зрозуміти чи можуть дециметрові антени Т2 приймати метровий сигнал і як це відбуватиметься. Подивимось на результати. Важливо, щоб глядач мав доступ до продукта, який буде у цьому мультиплексі. Але наразі ми не розуміємо як це відбуватиметься.

», - сказав під час ДЕК керівник дивізіону PayTV&Digital StarLightMedia Микола Фаєнгольд. На його думку, ймовірно виникне складність з купівлею антен: «Домогосподарствам доведеться купувати антени. Давно не був на радіоринку, але у мене відчуття що з аналоговими антенами будуть складнощі і у нас, і закордоном».

До того ж медіагрупи не влаштовує  розширення кількості безкоштовних цифрових каналів ще на 8–12 мовників, що впливає на ринок платного телебачення на знецінює пропозиції частини кабельних провайдерів, і не влаштовує незрозумілість процедури з можливим переоформленням цифрової ліцензії у разі зміни оператора.

Різкіше проти МХ-7 під час однієї з дискусій на ДЕКу виступила «Медіа Група Україна». Директор зі стратегії та розвитку бізнесу медіагрупи Федір Гречанінов назвав запуск мультиплексу дурницею, на яку виділено немалі державні кошти (державний концерн бере гроші в державному банку під державні гарантії): «Вишуканість цієї дурниці в тому, що всім кажуть, що через погане покриття в АТО ми запустимо ще один національний мультиплекс. Безглуздо вирішувати локальні проблеми побудовою мультиплексу. Для ринку буде погано, для країни погано, для глядачів також може бути погано».

У відповідь Сергій Семерей сказав, що держава не виділила жодної копійки на мультиплекс: «Концерн РРТ — це державне комерційне підприємство, ми прибуткове підприємство. 10 років  нам не дозволяли конкурувати з "Зеонбудом". А рішення РНБО — це державна гарантія банку, якщо щось піде не так, то держава гарантує повернення. Мультиплекс не будується для покриття зони ООС, це загальнонаціональний мультиплекс. Це ж добре, коли на ринку з’явиться конкуренція. Для держави це додаткова гарантія інформаційної безпеки. Тому наявність альтернативного оператора це плюс».

Згодом у коментарі «Детектору медіа» Федір Гречанінов зазначив, що конкуренція передбачає можливості вибирати провайдера і мультиплекс: «Як швидко можна переоформити ліцензію? Коли це можливо один раз чи коли б ми не схотіли? Якщо нині дешевше і зручніше бути тут, завтра — в іншому. Тоді справді була б конкуренція. Але ці мультиплекси  неоднакові по розмірах та технологіях. Концерн РРТ може оголосити здорожчення. Концерн не любить показувати ринку економіку».

Натомість він бачить у запуску державного мультиплексу загрози посилення збитковості українських каналів: «Зараз індустрія покриває витрати "Зеонбуду", завтра цей же рекламний ринок має бути покривати витрати на розповсюдження сигналу "Зеонбуду" та нового мультиплексу. Або державні гроші підуть у пісок, або це зробить індустрія. Якщо з’явиться більше каналів, конкуренція за таланти виросте, а дохідна частина не збільшиться, бо рекламний ринок особливо не зміниться. Витрати збільшаться, дохід точно ні. Тобто ми робимо дії, які погіршать і до цього погану економіку каналів, грошей на контент стане ще менше. Навіщо ми робимо кроки, які довготривало вбиватимемо індустрію?»

P. S. З огляду на коментарі й дискусії, історія з державним мультиплексом викликає багато питань. Адже окрім покриття, історії з метровими антенами, переоформленням ліцензій, створенням можливостей для проведення конкурсу, в разі щасливого запуску мультиплексу наприкінці року ключовим буде те, хто в нього потрапить. Чи купуватимуть люди метрові антени, чи готові на додаткові дії, щоб дивитися суспільні, державні і якісь нові канали, якщо в МХ-7 не захочуть зайти медіагрупи? А що буде, якщо захочуть, до того ж усі? А місця на всіх, як відомо, не вистачить. Як регулятор обиратиме переможців цього конкурсу? Хто займе вакантні місця в мультиплексах «Зеонбуду» у разі переходу? І, зрештою, наскільки вразливішою стане позиція наразі єдиного цифрового провайдера — монополіста, який домігся продовження ліцензії ще на 10 років, а зараз через хитрості зі зміною модуляції має перевірку Нацради, РНБО, ДСНС тощо?

Нагадаємо, що наприкінці лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва у справі за позовом оператора зв’язку «Мобіком» визнав протиправним та скасував рішення Нацради щодо створення цифрового мультиплексу МХ-7. Суд підтримав позицію позивача про те, що цьому рішенню мав передувати конкурс.