Олександр Слободян: Першим завжди важче торувати шлях

Чи не щорічно українські вчені створюють винаходи, які змінюють Всесвіт, чиї розробки вплинули на розвиток науки не лише в Україні, але й в усьому світі. Приміром, харківський вчений Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад «Біопромінь» для аналізу крові. Науковець із Ужгорода Петро Бобонич запропонував глюкометр у формі наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Український вчений Федір Пілоцький винайшов трамвай. Завдяки Сергію Корольову людство змогло вийти у космос, Ігор Сікорський –винахідник гелікоптерів та низки інших літальних апаратів. Чернівецький науковець, доктор медичних наук, завідувач кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету Олександр Слободян присвятив своє життя встановленню закономірностей морфометричних параметрів органів і структур у перинатальному періоді онтогенезу людини для визначення відповідності розвитку органів і структур до терміну вагітності, ступеня їхньої зрілості та прогнозування життєздатності плоду, а також встановлення терміну вагітності. Професор – автор понад 400 наукових праць, зокрема підручника англійською мовою, семи навчальних посібників, чотирьох монографій, 20 патентів на винаходи та корисні моделі, 160 статей. Він першим у державі захистив докторську дисертацію з перинатальної анатомії.

Мати стала прикладом для сина

Наукові відкриття у хрестоматіях описують приблизно так. Науковець до пізньої ночі працює наодинці в лабораторії, аж раптом цілковита випадковість – яблуко, що падає на голову, блискавка, яка вдаряє в ключ, забруднена чаша Петрі – дозволяють зробити геніальний прорив. Еврика! Знайшов!

Насправді це виглядає по-іншому. Історія наукових винаходів Олександра Слободяна дещо відрізняється. Спочатку було Самбірське медичне училище, що на Львівщині, куди випускник Дрогобицької середньої школи поступив за наполяганням мами Валентини Кузьмівни. Саме вона прищепила майбутньому професору любов до медицини, прагнення допомагати людям. Навчався Олександр майбутньої спеціальності захоплено і з натхненням, намагався досконало оволодіти знаннями. Тож закономірно закінчив училище з відзнакою і бажанням продовжити освіту. Та оскільки було трішки часу до вступу у вищий навчальний заклад, влаштувався на роботу в Дрогобицьку районну лікарню на посаду… медсестри. На чергуваннях і у вільний час Саша проводив за книгами у бібліотеці. Саме з них він дізнався про земляка, першого доктора з Русі – Юрія Котермака, який обрав собі за псевдонім назву рідного міста – Дрогобич. Його ім'я відоме у вчених колах Італії, Франції, Польщі, Німеччини. Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, більш відомий як Юрій Дрогобич – перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою), один з ініціаторів друку перших книжок давньо-руською мовою «Осьмогласник», «Часословець» та інших.

З першого разу Олександр Слободян вступив у Чернівецький державний медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа». Здобувати знання всебічно розвиненому студенту було не важко, адже, крім вагомого багажу теоретичних знань та практичних умінь, набутих в училищі, перечитав масу спеціальної літератури. Він постійно упродовж всіх шести років навчання брав активну участь у засіданнях наукових гуртків та конференцій, одержував пропозиції щодо працевлаштування чи не з кожної кафедри медінституту. Але в його пам’яті особливо закарбувалися лекції та практичні заняття відомих професорів В. М .Круцяка, В. І. Проняєва, В. А. Малішевської, Ю. Т. Ахтемійчука, тому вирішив продовжити наукову кар’єру при кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії. Вступив в аспірантуру і через 4 роки під керівництвом професорки В. А. Малішевської захистив кандидатську дисертацію на тему: Внутрішньоорганні взаємовідношення венозних структур печінки у пренатальному періоді онтогенезу людини».

Наймолодший доктор медицини

Олександр Слободян став одним із наймолодших докторів медичних наук у своєму навчальному закладі. Молодий й амбіційний науковець швидко пройшов шлях від асистента до доцента (за три роки). В цей час підготував і захистив докторську дисертацію на тему: «Закономірності морфогенезу дванадцятипалої кишки та підшлункової залози у перинатальному періоді». Він був першим, який розвинув цей науковий напрямок, який є дуже важливий у медицині. Його науковим консультантом був завідуючий кафедрою та старший товариш Юрій Ахтемійчук. На жаль, Юрій Танасович дуже рано покинув цей світ.  

Чернівецький науковець Олександр Слободян першим в Україні захистив докторську дисертацію з перинатальної анатомії

Олександр Слободян одержав від адміністрації БДМУ пропозицію продовжити напрацювання професора Ю. Т. Ахтемійчука. Він дав згоду. І ось уже з грудня 2014 року завідує кафедрою анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії.

- Роботи, звичайно, додалося, – розповідає Олександр Миколайович. – Адже, крім вітчизняних студентів, допомагаємо стати лікарями іноземцям. Їх у нас буває по 20-30 груп, а це 600-800 студентів. Викладаємо предмети їм англійською. У нас шість викладачів кафедри мають сертифікат В-2 і вище. Також чимало часу йде на допомогу здобувачам наукових звань. При нашій кафедрі вже цього року двоє науковців захистили кандидатські дисертації – травматолог і хірург-практик. Загалом же під його керівництвом кандидатські дисертації захистили О. Я. Вітенок, Н. С. Корчинська, О. В. Гузік, А. І. Проданчук, Л. М. Герасим, В. Д. Гузак, Р. В. Юзько. Професор Слободян керує двома докторськими, над якими працюють А. В. Дусик і С. Ю. Каратеєва.  

До речі, О. М. Слободян є членом двох спеціалізованих вчених рад щодо захисту дисертацій – Тернопільського національного медичного університету імені Горбачевського та Буковинського державного медичного університету.

Професор О .М. Слободян має неспокійний характер і жагу до нових пошуків тем і знахідок. Він – керівник ініціативної міжкафедральної науково-дослідної роботи БДМУ «Закономірності статево-вікової будови та топографоанатомічних перетворень органів і структур на пре- та постнатальному етапах отногенезу. Особливості перинатальної анатомії та ембріотопографії». Мета цього дослідження – визначення відповідності розвитку органів і структур до терміну вагітності, ступеня їхньої зрілості та прогнозування життєздатності плоду, встановлення терміну вагітності.    

- Розвиваючи цю тему, ми активно працюємо з перинатальними центрами Хмельницького, Рівного, Чернівців, де є сучасні УЗД-апарати, – продовжує розмову Олександр Миколайович. – Допомагаємо точніше встановлювати терміни вагітності жінкам по, наприклад, шлунку, нирках, печінці плоду. До нас це ніхто не робив.

Буковинських медиків-новаторів знають у світі. Ім’я професора Олександра Слободяна часто звучить у стінах медичних університетів м. Грац (Австрія), Варна (Болгарія), Братислава (Словаччина), Рим (Італія), Кишинів (Молдова), Ясси (Румунія), Вітебськ (Білорусь) та інших. До нього телефонують науковці зі всього світу, консультуються.

Не зупинятись на досягнутому

Колись пан Олександр знайшов у літературі вислів «Aliis inserviendo consumer» – «Світячи іншим – згораю сам». Це стало кредо його життя. Він протягом кількох років уходив до організаційного комітету й очолював журі Всеукраїнської студентської олімпіади з оперативної хірургії та топографічної анатомії, що проходили при БДМУ. А ще очолив редакцію наукового фахового журналу «Клінічна анатомія та оперативна хірургія». В ньому популяризують досягнення в галузі клінічної анатомії, технологій хірургічних операцій та лікарських маніпуляцій, методів досліджень з анатомії та експериментальної хірургії, нових книг та лекцій провідних вчених. Його засновник – Буковинський державний медичний університет. Олександр Миколайович підняв наукове видання на вищий рівень, забезпечивши його індексацію у міжнародних базах цитувань.

Якось його науковий керівник заявив про Слободяна: «У нього зосередженість науковця, цілеспрямованість пошуковця, інтуїція дослідника, бо коли працює над якоюсь темою, то проникає у проблему, як астроном крізь орнаменти зірок, як крізь срібне решето у віддалений простір…». Власне, таким і має бути справжній науковець. За це його шанують у вузі, люблять і поважають студенти. Бо знають, він безвідмовний у добрих справах, кожному допоможе, а якщо прийде лихо – зарадить.

35 років тому Олександра залучила до професії медика його матір Валентина Кузьмівна. Вдячний син неодмінно хоче продовжити династію Слободянів у медицині. Цьогоріч закінчує школу його старший син Владислав, який довго думав над вибором майбутнього фаху. Нарешті, вирішив продовжити добру традицію родини.

Наприкінці цього місяця професор Слободян відзначатиме золотий ювілей. За півстоліття вже зробив чимало, а ще більше належить зробити, бо планів і наміток має чимало.

Колеги-науковці вітають ювіляра і бажають здоров’я та натхнення, подальших успіхів у науковій та педагогічній роботі. Що ж стосується кредо, то заповідають якомога «довше» світити на небосхилі вітчизняної науки.

Анатолій ІСАК