WP: Критика і санкції проти Лукашенка - це не стратегія щодо Білорусі

Критики і санкцій проти Лукашенка не достатньо / фото REUTERS

США і Євросоюз припустилися стратегічної помилки минулого літа, коли неправильно відреагували на безпрецедентні протести в Білорусі проти режиму Олександра Лукашенка.

Тепер, коли білоруський автократ вдався до повітряного піратства, щоб викрасти опозиційного критика, Захід, схоже, вирішив посилити свою помилку, штовхнувши Білорусь в обійми російського президента Володимира Путіна.

Про це в статті для Washington Post пише екс-радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джон Болтон. Західні столиці відреагували фактично одностайним осудом, коли уряд Лукашенка змусив літак Ryanair в небі над Білоруссю приземлитися. Після цього журналіста Романа Протасевича, а також його дівчину - російську активістку Софію Сапегу - арештували. Обидві жертви викрадення невдовзі з'явилися на відео з "зізнаннями", які, цілком можливо, були "вибиті" з них за допомогою тортур й погроз.

Риторичний осуд подій з'явися швидко. А ЄС і США оголосили про намір запровадити санцкії проти Лукашенка. Білоруський автократ відповів тим, що звинуватив Захід у початку "гібридної війни" проти його країни. Після розпаду СРСР Білорусь і Росія збудували інтегровану систему протиповітряної оборони. Це спровокувало розмови про можливу роль Москви або хоча б її мовчазну згоду з викраденням, яке влаштував Мінськ. Прес-секретар Путіна назвав такі підозри "нав'язливою русофобією". Путін продемонстрував підтримку Лукашенку, коли вони в п'ятницю зустрілися в Сочі.

Не має жодних сумнівів в тому, що Захід правильно звинуватив Білорусь в повітряному піратстві - поведінці, яка повністю вписується в методи автократичних режимів. І як Олексій Навальний і багато інших можуть підтвердити, вона притаманна так само й сусідній авторитарній державі Путіна.

"На жаль, моральні сигнали навіть в сукупності з економічними санкціями - це не задовільна західна стратегія для вирішення значно важливішого питання: яким буде майбутнє Білорусі загалом? Її заохотять піти шляхом колишніх країн Варшавського договору і деяких пострадянських республік до інтеграції з Заходом? Чи їй дозволять постраждати від повної анексії Росією?" - йдеться в статті.

Президент Джо Байден повинен вирішити, якими будуть відповіді на ці питання, а також як їх втілити, перш ніж піде на зустріч з Путіним 16 червня. Ніщо не вказує на те, що він справді знає, якими будуть його відповіді. Минулого серпня під час масових протестів у Білорусі, які Лукашенко спровокував, сфальсифікувавши вибори, демонстранти говорили, що не прихильні ані до Росії, ані до Заходу. І не хочуть бути пішаками в міжнародній боротьбі.

Ці погляди підтримали головні дипломати ЄС. Адміністрація Дональда Трампа, зайнята передвиборчою кампанією 2020 року, сказала і зробила дуже мало. Протести зазнали невдачі. Лукашенко зберіг владу, а тиша повернулася. Аж до цього часу. Чи повторить Захід знову цю стратегічну помилку?

Цілком можливо, що білоруські дисиденти просто хочуть покінчити з гнітом Лукашенка, не зважаючи на геополітичне середовище, в якому існує Білорусь. Якщо так, тоді вони зворушливо і небезпечно наївні. У Москві ні Путін, ні будь-хто інший не бачить іншу долю для Білорусі окрім як бути тісно прив'язаною до Росії.

Затиснута між східним флангом НАТО і російським кордоном Білорусь й інші пострадянські країни перебувають у сірій зоні, яка створює небезпеку й заохочує інтервенціонізм Росії.

"Просто поглянувши на кордони, які Латвія, Литва, Польща і Україна ділять з Білоруссю, західні європейці побачать, що майбутнє Мінська дуже тісно пов'язане з їхнім власним", - йдеться в статті.

Тому підтримка білоруської політичної опозиції - це не просто спосіб засудити порушення прав людини через фальсифікацію виборів або викрадення дисидентів, якими б кричущими не були ці злочини. Доля 9,5 мільйонів білоруських громадян поставлена на кін, адже інтеграція Білорусі в Росію знищить всі шанси на реальну свободу.

Факт, що Захід перестав приділяти увагу Білорусі після безуспішних протестів проти Лукашенка минулого літа і знову поглянув на неї тільки зараз, після викрадення Протасевича, доводить, що точкові підходи до стратегічної проблеми нічого не досягають. Так само ніякої користі немає від того, що білоруська опозиція ігнорує ширший стратегічний контекст. Одним з підходів, який, щоправда, не сподобається високоморальним людям, може стати втеча Лукашенка. Йому і обраним соратникам можна запропонувати спосіб залишити країну. Такий сценарій зараз може бути привабливим для нього.

Але така розв'язка не може відбутися за ніч. Потрібне складне планування, особливо для стримування будь-яких потенційних кроків Росії проти Білорусі. Адже всі пам'ятають, як Москва анексувала український Крим. Також не можна дозволити їй створити нові "заморожені конфлікти" біля своїх кордонів. Одна з потенційних розмінних монет - це "Північний потік-2", який Путін дуже цінує. Газопровід майже збудований, але його можна поховати, якщо у Заходу, а особливо в Німеччини буде на це воля.

Не можна недооцінювати те, на скільки складні перспективи Білорусі. Однак, можна точно сказати, що санкції й періодичне висловлення невдоволення Лукашенком не змінить його поведінку чи режим. Якщо й далі штовхати його глибше в обійми Путіна, можна втратити всю Білорусь на завжди. Після сфальсифікованих виборів минулого літа було мало часу для дій. Зараз його ще менше.

Примусова посадка літака Ryanair в Мінську

23 травня Білорусь підняла винищувач, щоб посадити в Мінську літак Ryanair, яким з Афін до Вільнюса летів засновник Опозиційного Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич.

Після посадки літака Протасевича та його дівчину затримали. На батьківщині йому загрожує смертна кара.

Екстрену посадку літака влада Білорусі аргументувала тим, що на борту знаходиться бомба.

Проте у Швейцарії спростували це, повідомивши, що повідомлення про загрозу вибуху було відправлено вже після розвороту літака у бік Білорусі.