Легкий Емманюель та жорстке російське пропаганда-порно

Доки Христо Грозев та Bellingcat без кінця переносять дату виходу фільму про зірвану операцію із захоплення «вагнерівців», а радник голови Офісу президента радіє, що операції не було, ми продовжуємо викривати активні заходи та злочини посіпак путінського кухара Євгенія Пригожина у країнах Африки та Європи. Цього разу — про медійну та політичну активність, організовану в Парижі за безпосереднього сприяння російських спецслужб.

Будьмо, Емманюель!

Кількість шпигунських скандалів у Європі за останні тижні перевищує будь-які розумні межі. Їх відчули на собі Італія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина… Франція на цьому тлі виглядає миролюбно, хоч і стурбована, що Данія допомагала США прослуховувати французьких політиків. Та загалом Макрон підіймає келихи з українським тостом «Будьмо!», опирається розвитку НАТО та пропонує переглянути санкції щодо Росії, бо вони, бач, не працюють.

25 травня 2021 року французьке видання Ouest-France зацитувало виступ президента Франції Емманюеля Макрона на європейському саміті, де він сказав, що політика санкцій Європейського союзу проти Росії вже не є ефективною і потрібно шукати інші важелі тиску. Які саме важелі, Макрон не уточнює, але запевняє, що країни ЄС переживають «момент істини у відносинах із Росією, який підштовхує до глибокого перегляду відносин».

Особливо цікавим видається факт, що Макрон побачив «момент істини» всього за три дні після того, як російські спецслужби організували в Парижі мітинг, на якому протестувальники критикували політику французького президента у країнах Африки.

Тягар французької людини

У грудні 2020 року соціальна компанія Facebook оголосила, що ідентифікувала та видалила 84 акаунти, 6 сторінок, 9 груп та 14 інстаграм-акаунтів, які порушували правила мережі в частині координованої неавтентичної поведінки (CIB, coordinated inauthentic behavior). Ці акаунти та сторінки керувалися з Франції та були скеровані на аудиторію Центральноафриканської Республіки (ЦАР), Малі й меншою мірою на користувачів із Нігеру, Буркіна Фасо, Алжиру, Кот д’Івуару та Чаду.

За словами представників соцмережі, французький ботнет, спрямований на франкофонну аудиторію африканських країн, писав здебільшого про російське втручання у політику африканських країн та їхні вибори, позитивно відгукувався про французьких військових та критикував присутність Росії у ЦАР. Співробітники Facebook, які досліджували контент, виявили, що люди, які буцімто керували ботнетом, пов’язані з французькими військовими.

У тому самому звіті Facebook ідеться і про ботнети, які керувалися Росією, тобто, скоріш за все, були під контролем посіпак Євгенія Пригожина. У жовтні та грудні 2020 року Facebook видалив десятки сторінок та акаунтів, пов’язаних із «Агентством інтернет-досліджень», яке фінансує Пригожин.

Однак видалення частини пригожинських ботів жодним чином його не зупинило. Я вже писав, що армія Пригожина складається з трьох головних складових. По-перше, це російські найманці, що входять у так звану «групу Вагнера». По-друге, це онлайн-медіаімперія, яка виросла з «Агентства інтернет-досліджень». І, по-третє, це мережа політтехнологів, які працюють на Пригожина та виконують для нього проекти в країнах Африки (ЦАР, Судані, Малі, Мадагаскарі).

У Судані політтехнологи Пригожина програли вибори свого клієнта. Однак Кремль зміг домовитися і з новою владою, купивши її обіцянками побудувати російську військову базу на узбережжі Червоного моря. У ЦАР російські автоматники, медійники та політтехнологи допомогли переобратися президенту Фостену-Аршанжу Туадера, який у відповідь дозволив росіянам розробляти та вивозити корисні копалини, зокрема алмази. Саме через це росіяни лобіюють зняття ембарго, накладене на ЦАР Радою безпеки ООН.

За пів року кількість російських найманців «групи Вагнера» у ЦАР збільшилася у десять разів до 2000–3000 бійців. Спостерігачі ООН постійно фіксують порушення прав людини з боку цих горлорізів. Аби заспокоїти місцевих політиків та покращити імідж ґвалтівників та вбивць серед місцевого населення, Євгеній Пригожин профінансував пропагандистський фільм про них, який показували на стадіоні у столиці ЦАР — Бангі.

Фільм під назвою «Турист» про російського юнака, якому через корупцію в російській поліції довелося поїхати заробляти вбивствами в Африку, дуже схожий на радянські аналоги про вторгнення в Афганістан, Анголу, Чечню та інші місця, де «марксісти-лєнінци» бачили свої інтереси. Радянський «рембо» долає всі труднощі й рятує жінок і дітей. Такі самі фільми, але виробництва Голлівуду, називають у народі «клюквою».

«Пригожинська клюква» так і залишилася б відомою тільки центральноафриканцям та підлеглим путінського кухара. Але інвестор «групи Вагнера», аби просунути свій фільм, профінансував та зібрав мітинг на його підтримку прямо у Парижі за 30 метрів від посольства Росії у Франції.

«Людина з паризького метро» та медіаімперія Пригожина

За три дні до того, як Емманюель Макрон поділився своєю думкою щодо неефективності санкцій проти Росії, 22 травня 2021 року у 16-му окрузі Парижа, на перехресті вулиць rue Dufrenoy та Boulevard Lannes, був організований мітинг-протест, на якому майоріли центральноафриканські та російські прапори.

Темношкірі парижани та парижанки з дітьми, які буцімто представляли центральноафриканську діаспору, виступали на підтримку політики Путіна у країнах Африки, а також нещадно критикували французьку владу на чолі з Макроном за те, що вона розглядає Африку виключно як ресурсний придаток та джерело корисних копалин. На мітингу трохи потанцювали, трохи покричали у мікрофон близько 30 людей, що прийшли з маленькими дітьми. Зокрема натхненно виступив Егунтчі Беанзін, який представляє достатньо токсичну для французької влади організацію маргінального характеру — «Лігу захисту чорних африканців» (Ligue de defense Noire Africaine). Живучи у Франції, Беанзін називає її тоталітарною, терористичною та колоніальною державою. Усе як люблять у Кремлі.

Однак справжньою зіркою мітингу став чоловік на ім’я Дональд, якого різні джерела титрують просто «чоловіком з метро».

Дональд дуже добре підготувався. Роздрукував із півтора десятка світлин, якими ілюстрував свій виступ, що добре видно на відео, яке я зібрав із різних шматочків, завантажених на фейсбук-сторінку під назвою «Африка підтримує Володимира Путіна».

Найцікавіше було те, що відбулося після цього дійства. Жодної інформації про захід центральноафриканської діаспори в Парижі на сторінках французьких медіа знайти не вдалося. Єдина згадка з фотографіями була розміщена на фейсбук-сторінці самої діаспори. Натомість широке висвітлення події зробила інша сторінка — Bangui24, яка часто публікує новини про «досягнення російської воєнщіни» на території ЦАР.

Але по-справжньому дивно (насправді — ні) те, що цей маленький захід широко висвітлювався в медіа, підконтрольних Євгенію Пригожину. У попередньому розслідуванні на «Детектора медіа» я ретельно описав медіаресурси, які він контролює.

Більшість джерел, як пишуть про мітинг під стінами посольства Росії в Парижі, посилаються на пригожинське медіа РІА ФАН, що випустило новину з посиланням на фейсбук-сторінку центральноафриканської діаспори.

Окрім РІА ФАН про мітинг написали «Інфореактор», «Слово и дело», «Политика сегодня» та окремі маргінальні агрегатори новин. Цікаво, що до розгону цієї інформації в російському медіапросторі долучилося російське ІА REX, яке неодноразово було помічене у проведенні дезінформаційних кампаній проти України та, ймовірно, підконтрольне російським спецслужбам, зокрема Головному розвідувальному управлінню Міністерства оборони Росії.

Інші російські джерела не публікували нічого про цей мітинг або про підтримку російської політики з боку центральноафриканської діаспори.

Така скоординована політична активність у Парижі та медіаактивність у Росії можуть свідчити, що обидві частини заходу координували та фінансували підлеглі Пригожина.

За кілька днів стало відомо, що до Росії звертаються про допомогу в іще одній франкофонній африканській країні. Російські пропагандистські джерела свідчать про зібрання з молитвами біля стін російського посольства в Малі, де Кремль так само дестабілізує політичну ситуацію, а Франція проводить антитерористичну операцію «Сервал».

Тож неозброєним оком можна спостерігати, як спецслужби Росії проводять активні заходи не тільки на територіях, де Франція має свої геополітичні інтереси, а вже й у самому Парижі. Однак президент Емманюель Макрон, доклавши зусиль до повернення Росії в Парламентську асамблею Ради Європи, лишається лобістом Кремля в Євросоюзі. Причини такої поведінки є абсолютно зрозумілими і прозорими, але про них у наступному матеріалі.