«Сію-вію конопелечки»: чому легалайз в Україні знову на порядку денному?

7 квітня 2021 року постановою №324 Кабміну в Україні легалізовано кілька препаратів на основі медичного канабісу. Іншими словами, в суперечках довкола цього питання нібито поставлено крапку. Кажемо «нібито», бо згадану постанову різко розкритикували. Вона, мовляв, не стільки легалізує канабіс, скільки імітує цей процес.

А відтак 2 червня на сайті Верховної Ради з’явився проект закону №5596 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу конопель в медичних цілях, науковій та науково-технічній діяльності». Його співавторами виступили 82 нардепи, переважно з «Голосу», «Слуг народу» та «Європейської солідарності». Самого тексту документу на сайті ще нема, проте розібратися із тим, на якій стадії в Україні перебуває легалізація марихуани, можна вже зараз.

Хоч «трава» не рости…

Розмови на тему легалізації канабісу ведуться давно. З недавніх спроб можна згадати червень 2016 року, коли до парламенту надійшов законопроект щодо використання його у медичних цілях – документ був зареєстрований під номером 4533. Написали його народні депутати під проводом екс-міністра охорони здоров'я Олега Мусія.

Проект закону мав вивчити профільний комітет, після чого представити його у Раді. Очікувалося, що це станеться восени 2016-го, але документ лишився похованим у надрах парламенту. Пізніше вимогу декриміналізувати канабіс оформили у вигляді петиції президенту Петру Порошенку. «У зв'язку з тим, що в Україні, за неофіційними даними, марихуану вживають від 2 до 5 мільйонів осіб, думку цих людей не можна не враховувати. Ці люди повинні мати право на зберігання певної кількості марихуани для особистого вживання», – йшлося у ній.

Петиція також стала холостим пострілом, як і традиційні Конопляні марші свободи, проведені під Кабміном. Окрім маніфестацій в урядовому кварталі, за президентства Порошенка неодноразово звучали роз’яснення фахівців, які зводились до того, що легкі наркотики мають стати передусім частиною лікувального процесу.

«Ми проігнорували цілющі властивості конопель, або латиною canabis. Зараз весь світ просуває в наукових дослідженнях використання канабіноїдів. Безліч законодавств європейських країн легалізує використання канабісу в медичних цілях, то чому ми повинні обмежувати своїх громадян в доступі до цілющих властивостей цієї рослини, яка у нас традиційно зростає? Тим більше, що це ніяк не вплине на ту кількість героїну в наркотрафіку, який провозиться через територію України», – наголошував в.о. голови Державної служби з контролю за наркотиками Олег Дзісяк.

Дзісяк закцентував на важливому моменті: легалізація марихуани ніяк не корелюватиме із обертом «важких» наркотиків. Джерела «Главкому» у владі, які мають на руках деякі закриті дані, стверджують: Україна була і лишається одним з найбільших «хабів» світового наркотрафіку. Через нашу країну в «стару Європу» йде героїн з Афганістану, синтетичні наркотики з Індії, кокаїн з Південної Америки. Раніше роль перевалочного пункту виконували Балкани, нині це – переважно Україна. І є, мовляв, люди у керівництві силових структур, зацікавлені у збереженні статус кво.

Саме тому ані в 2016-му, ані в 2019-му році, коли за просування легалайзу активно взялася і тодішня очільниця МОЗ Уляна Супрун, ідею не підтримали. Кулуарні контраргументи полягали в тому, що спрощений доступ до марихуани зіб’є баланс на користь легких наркотиків. Бо той, хто іще немає залежності від кокаїну або героїну, віддасть перевагу марихуані (хоча б в силу її дешевизни). Такий перерозподіл ринку буде невигідний продавцям «важких» препаратів.

Добре, але мало

Пройшло ще трохи часу, і за легалайз взявся наступник Порошенка Володимир Зеленський. В жовтні 2020-го він зініціював консультації з населенням по п’яти питаннях, в тому числі і щодо медичного канабісу. І хоча процес проведення такого опитування критикували опоненти влади, вважаючи, що всі відповіді «намалювали» заздалегідь, 64,9% респондентів, за версією Банкової, сказали легалізації «так». Глава держави пообіцяв, що він внесе відповідний закон, якщо соціум ідею підтримає. Нині закон – все ще на стадії розробки, а от згадувана на початку постанова Кабміну з’явилася вже.

Якщо відкрити цей документ, то видно, що текст постанови торкається лише двох препаратів – «Набілону» і «Набіксімолсу». Ще одна речовина – ізолят канабідіолу – рішенням уряду виводиться з-під державного контролю.

Ця постанова – лише коротке доповнення до іншої, під номером 770, прийнятої 6 травня 2000-го, коли прем’єром України був Віктор Ющенко. Про неї ще буде згадано нижче, а поки від юридичних моментів перейдено до хімічних та медичних.

Отже, слід знати, що канабіс складається приблизно із сотні елементів, які називаються канабіноїди. Один з них зветься канабідіол (КБД), а інший, визнаний психотропною речовиною, – тетрагідроканабінол (ТГК). Препарат «Набілон» представляє собою синтетичну речовину, яка імітує дію тетрагідроканабінолу. Його прописують хворим на рак, які проходять курси хіміотерапії. Препарат пригнічує деякі «побочки» від «хімії», зокрема, потяг до блювання. Що ж стосується «Набіксімолсу», то в ньому порівно КБД та ТГК, і цим препаратом лікують розсіяний склероз – він знімає спазми, які супроводжують це захворювання.

При цьому природний екстракт коноплі та природний же ТГК продовжують перебувати в Україні під повною забороною. Громадянам дозволили лише трохи наблизитись до їхніх синтетичних аналогів.

«Навіщо потрібна хімічна копія рослини, якщо ця рослина росте сама по собі, а ліки з неї коштуватимуть 20 доларів США замість 600 та 2000 – як це має місце з «Дронабінолом» і «Набіксімолсом», зазначеним у постанові? Це мені нагадує, як зробити штучний бензин і продавати його по 600 доларів за літр, тоді як є нафта, і з неї можна робити бензин по долару», – коментує ситуацію голова благодійної організації «100% життя» Дмитро Шерембей.

Тобто головна претензія до Кабміну полягає нині у тому, що він відкрив доступ до надто вузького кола надто дорогих синтетичних замінників препаратів з коноплі. Але у МОЗ вибір препаратів пояснюють так: «Набілон» і «Набіксімолс» обрали тому, що з них неможливо синтезувати наркотик.

«Міністерство охорони здоров'я використовує підхід європейських країн: ми переносимо до обмеженого обігу ті лікарські засоби, з яких неможливо синтезувати наркотики. Усі країни так роблять, тому що ми говоримо саме про лікарські засоби і про лікування пацієнтів», – говорить РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я Ігор Іващенко.

Іващенко додає, що якщо хтось вимагає більшого, то таким людям йдеться, вочевидь, не так про полегшення фізичних мук, як про вживання марихуани у, так би мовити, рекреаційних цілях.

В кожному разі, щоб змінити існуючий порядок речей, треба зазіхнути на стовпи «конопельної» політики, тобто на ту саму ющенківську постанову №770, яка відносить канабіс та всі його похідні до речовин під повною забороною. Якщо це вдасться зробити, Україна зможе виробляти власні ліки з коноплі та відмовитись від дорогих імпортних препаратів. Тож справа за малим – «провести» через сесійну залу парламенту відповідний законопроект.

Нова спроба

Законопроект цей почали створювати відразу після схвального «так», яке населення сказало від час опитування у 2020-му. І написали навіть не один проект, а декілька. Той документ, який планують винести на розгляд парламенту зараз і під яким стоять 82 підписи депутатів, є компіляцією чотирьох раніше написаних законопроектів.

Один з них належав авторству фракції «Голос», яка внесла (але потім відкликала свій варіант документу) іще в грудні 2020-го. Інші написали представники фракції «Слуга народу» – Мар’ян Заблоцький, Олександр Санченко, Галина Третьякова. Заблоцький тоді ж пояснював пресі, що його законопроект, можливо, найкращий, бо є найкоротшим та найпростішим.

Не треба писати довгі документи, достатньо дати визначення тетрагідраканабінолу та медичному канабісу, і на цьому можна ставити крапку, наполягав Заблоцький. Однак справа не тільки у медичних аспектах. Депутати від «Голосу» у відкликаному законопроекті вирішили врегулювати й інші моменти. Наприклад, хто і як зможе вирощувати коноплю (парламентарями було передбачено, що це робитимуть фірми, які отримають ліцензію, а одна ліцензія видаватиметься на тисячу рослин).

Гіпотетична поява «плантацій марихуани з її вільним обігом в найбіднішій країні Європи», до речі, дуже не сподобалася голові податкового комітету Верховної Ради Данилу Гетманцеву. У своєму Фейсбуці він пророкував, що легалайз призведе до ще більшої бідності нашої держави, тоді як секрет українського успіху – не в легких грошах, зароблених на марихуані, а у «щоденній наполегливій праці».

Але річ у тім, що останній попит на хенд-мейд та еко-тренди породив неабиякий попит на продукти, які з коноплі вироблялись традиційно. Тобто на полотно, одяг, взуття. Плюс – на зерна коноплі, які вживають у їжу. Текстиль та «суперфуд» – це також те, на чому можна заробити, причому рентабельність виробництва тут сягає 300%, говорить голова Української конопельної асоціації Олександр Чижов.

Однак, додає він, виробники стикаються з неабиякою проблемою: українські коноплярі змушені купувати ліцензії на вирощування культури і отримувати квоти на розмір посівів, які видає Держслужба з лікарських засобів і контролю за наркотиками. Це значно стримує розвиток галузі, яка могла б давати валютну виручку для країни і можливість розвитку сіл північного сходу, де рентабельність вирощування традиційних культур низька.

Саме тому в попередніх варіантах законопроекту був важливий нюанс, пов'язаний із сепарацією промислової коноплі від лікарняної. Спочатку депутати від «Голосу» запропонували вважати промисловою ту коноплю, яка в сухому листі містить не більше 1% ТГК. Однак у Євросоюзі, США та Канаді рівень ТГК промислової коноплі не перевищує 0,2-0,3%. У США в 2019 році навіть уточнили, що марихуаною вважається конопля, в якій ТГК більше 0,3%. Противники легалайзу запідозрили у такому підвищенні відсотків певну лазівку, тож у зовсім свіжому варіанті закону була прописана норма 0,2% ТГК.

«Уточнили багато речей, наприклад, вимоги щодо видачі дозволів на використання приміщень для здійснення діяльності, пов’язаної з обігом медичного канабісу, забезпечили простежуваність, електронний реєстр, маркування. Це й раніше було, але ми краще прописали ці норми. Це основне, дискусія була навколо рівня ТГК, а так, у принципі, за основу був узятий наш текст», – говорить народна депутатка від «Голосу» Ольга Стефанишина.

Документ регулюватиме використання ліків на основі медичного канабісу, контроль за їх застосуванням і виробництво цих препаратів в Україні. Стежити за обігом та використанням засобів з канабісу мають і МОЗ, і МВС, розповіла вона. Далі – в разі успішного голосування за цей законопроект – залишиться тільки перевірити, як його норми будуть реалізовані на практиці.

Наталія Лебідь, для «Главкома»