Кінематографісти закликали депутатів не голосувати за законопроєкти про відтермінування показу фільмів українською мовою – звернення

Акторка Ірма Вітовська, кінорежисер Олег Сенцов, кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв та інші кінематографісти закликали народних депутатів не голосувати за законопроєкти №5554 та №5554-1, якими пропонують відтермінувати норму про українську мову в теле- та кіновиробництві на час карантину. Про це 2 червня повідомила Національна спілка кінематографістів України. 

Кінематографісти називають ці законопроєкти русифікаторськими. Якщо влада проігнорує їх вимоги, вони просять українських громадян бути готовими до рішучих дій для захисту мови і держави.

Звернення до нардепів підписали: заслужена артистка України, акторка Ірма Вітовська; кінорежисер, сценарист Олег Сенцов; кінорежисерка, сценаристка Наталія Ворожбит; кінорежисер, актор Ахтем Сеітаблаєв; кінорежисер, сценарист, актор Олесь Санін; режисер, сценарист, кінооператор, продюсер Валентин Васянович; кінорежисерка, сценаристка, письменниця Ірина Цілик; кінорежисер, сценарист Наріман Алієв; актриса, телеведуча, громадська діячка Римма Зюбіна; сценарист, драматург Павло Ар‘є; кінорежисер, сценарист Микола Засєєв; режисер, сценарист Володимир Тихий; кінорежисерка, сценаристка, голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич; кінорежисерка, сценаристка, письменниця Юлія Мироненко; кінорежисерка, продюсерка Єлизавета Сміт; кінорежисер, власник арт-резиденції Іван Сауткін; драматург, сценарист Максим Курочкін; звукорежисер Артем Мостовий; голова Правління Спілки кінокритиків України Володимир Войтенко; режисерка Ольга Журба; директор Українського кіноклубу Колумбійського університету Юрій Шевчук; режисер монтажу, продюсер Петро Цимбал; режисер монтажу Микола Базаркін; режисерка Жанна Озірна; кінорежисерка, саундпродюсерка Ірина Стеценко; режисерка, сценарист Надія Коваль.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення.

Відкритий лист кінематографістів до депутатів Верховної Ради України

Медіапростір – один з найголовніших полів битви в російській гібридній війні проти України, у війні, котра є передусім війною за ідентичність. Вочевидь тому Росія й проросійський олігархат в Україні завше спрямовували особливі зусилля саме на русифікацію засобів масової інформації.

Ухвалення 2019 року довгоочікуваного Закону про мову дозволило зупинити московську мовну експансію. Процес формування цілісного українського мовно-культурного простору має незаперечну суспільну підтримку та вирішальне значення для національної безпеки Української держави.

16 липня 2021 року набуває чинності частина 6 статті 23 Закону про мову, яка передбачає, що фільми в Україні демонструються українською мовою. Це стосується й кінопрокату, й інтернетплатформ, і, головне, – телебачення, яке досі нав’язує глядачам фільми й серіали російською мовою.

Однак 24 травня депутати монобільшості Микита Потураєв та Євгенія Кравчук, а 28 травня – Олександр Санченко, зареєстрували законопроєкти №5554 і №5554-1, які в разі прийняття відкладають вступ у дію цієї норми на невизначене післякарантинне майбутнє.

У зв'язку з цим спільнота українських кінематографістів заявляє:

1. Спроба зірвати вступ у дію з 16 липня норми закону про демонстрування фільмів українською мовою є актом підтримки російської гібридної агресії проти України.

Намагання виправдати цю спробу коронавірусом не витримує жодної критики, це просто кумедно. Так само, які твердження, що телеканалам не вистачає українськомовних фільмів для заповнення ефіру. Це мізерно, нікчемно та підло, ми усі знаємо, що це неправда. Щоб виконати закон, достатньо озвучити українською мовою хоча б ті фільми, які згадані депутати й олігархічна телеіндустрія збиралися нав’язувати російською. Для мільярдерів-власників цих телеканалів витрати на таке озвучення – копійки.

Кожен із депутатів, який підтримає згадані русифікаторські законопроєкти, відверто стане на бік ворожого Кремля. Жодні вказівки«згори» чи партійна дисципліна не можуть виправдати зраду національних інтересів.

2. Засилля російськомовної преси в Україні є штучним і неприйнятним. Лише вимога до друкованих видань мати українськомовну версію здатна нарешті покласти цьому край. Твердження, що Закон про мову зобов’язує газети й журнали друкувати «додаткову» версію українською мовою й нести додаткові видатки, є маніпуляцією. Навпаки, всеукраїнські видання зможуть виходити або лише українською мовою, або, за власним бажанням, друкувати тиражі ще й іншими мовами. А заяви, що українці не купуватимуть пресу українською мовою – така ж нісенітниця, як і поширені свого часу вигадки, що українці через українську мову не ходитимуть до кінотеатрів, не слухатимуть радіо чи не відвідуватимуть крамниць.

Наміри «Слуг народу» не дати людям можливості нарешті читати пресу у власній країні власною мовою так само є відверто антиукраїнською дією, яка не має жодних виправдань.

3. У разі послаблення в законопроєкті «Про медіа» норм, які стосуються захисту української мови й Переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці України, або з’яви в тексті будь-яких нових русифікаторських положень, ми зробимо все можливе, щоб цей законопроєкт ніколи не був ухвалений.

Ми, українські кінематографісти,закликаємо:

• дати, нарешті, спокій Закону про мову;
• народних депутатів, незалежно від партійної приналежності, усвідомити персональну відповідальність за майбутнє країни й не голосувати за русифікаторські законопроєкти;
• українських громадян – у разі ігнорування владою цих вимог – бути готовими до рішучих дій для захисту нашої мови і держави.

***

Як писав ДМ, народні депутати від «Слуги народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук 24 травня 2021 року зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 5554 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 28 травня інший депутат від «Слуги народу» Олександр Санченко зареєстрував у парламенті альтернативний проєкт закону № 5554-1.

Депутати пропонують відтермінувати набуття чинності ч. 6 ст. 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна. Ця норма має набути чинності 16 липня 2021 року. Натомість Потураєв та Кравчук пропонують, щоб вона набула чинності «через два місяці від дня відміни карантину», який запровадили з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Медіагрупи та продакшени підтримали ці законопроєкти. Водночас виробники контенту закцентували увагу на частині проєктів законів, у якій йдеться про безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. За словами депутата, як стимул для українських кіновиробників, обговорюють пільги в оподаткуванні. Він уточнив, що можливий законопроєкт про економічні стимули для виробників українського відеоконтенту – від художніх до телефільмів та серіалів – наразі існує «на рівні базової ідеї».

1 червня народні депутати не включили до порядку денного сесії законопроєкти №5554 та №5554-1.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У березні 2020 року народні депутати хотіли зупинити дію мовних квот через коронавірус. 23 березня депутати від опозиційної партії «Європейська солідарність» Микола Княжицький і Володимир В’ятрович розповіли, що задля «запобігання економічних наслідків» епідемії коронавірусу депутати напрацювали зміни до законодавства, які можуть зупинити дію мовних квот на телебаченні. За словами пана Княжицького, пропозиції виходили від представників партії влади, але він не уточнив, від кого саме. Він додав, що після того, як вони з колегами забили на сполох, вони домовилися з головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком, що такі пропозиції не увійдуть до законопроєкту.

У лютому 2021 року «слуги народу» зареєстрували два законопроєкти, якими пропонували скасувати або відтермінувати штрафи за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Фото: 5 канал