Найбільший замок Львівщини відтворять у 3D форматі

Найбільший замок Львівщини - твердиню у Старому Селі - відсканували та створять його 3D-модель.

Про це повідомила пресслужба ЛОДА.

«За допомогою фотоапаратів, сканерів та дронів ми максимально детально фіксуємо кожен сантиметр замкових стін.

Протягом одного дня ми робимо тисячі фотографій, які дозволять відтворити будівлю у точних розмірах в тривимірному просторі.

Для України це доволі нова технологія, але дуже перспективна», – пояснює Юрій Преподобний, співзасновник компанії "Skeiron"..

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, результати сканування можна буде використати не лише для промоції унікальної пам’ятки, але й для моніторингу стану та потреб виконання проєкту консервації збережених стін замку.

Адже лазерне сканування дозволяє зробити максимально точні обміри пам’яток та суттєво полегшує роботу реставраторів.

«Коли мова йде про виготовлення проєктів реставрації або консервації пам’яток, перш за все, необхідно детально зафіксувати актуальний стан.

Цифрова модель дає повну геометрію складного об'єкту з деталізацією, якої достатньо, аби виконати обмірні креслення і визначити втрати пам’ятки.

Крім того, ми отримуємо універсальне 3D-зображення, з яким можна надалі працювати – можемо сформувати план території, побачити стан елементів, які, зазвичай, недоступні для огляду.

Аби отримати такі результати традиційним методом, потрібно значно більше часу та зусиль дослідників.

А у випадку таких масштабних замкових руїн, як у Старому Селі, цей метод фіксації є найбільш ефективним», - пояснив начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА Василь Петрик..

Замок у Старому Селі - одна з 16 пам’яток, які цього року відсканують у межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини.

Створені 3D-моделі використають передусім для промоції цих об’єктів: буде надруковано спеціальний набір AR-поштівок, які розповсюджуватимуть безкоштовно.

Навівши камеру смартфона на листівку та скориставшись додатком "Pocket.

CityAR", можна буде побачити 3D-модель кожної пам’ятки.

Вони доповнять об’єкти культурної спадщини з Києва, Харкова, Львова, Чорткова та Одеси, які вже є у додатку.

Проєкт «Культурна спадщина Львівщини.

Перезавантаження» ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, партнером є Інститут стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

Його основна мета - створення 16 програм ревіталізації пам’яток, під час розроблення яких архітектори та реставратори враховуватимуть думки експертів та представників місцевих громад.

До проєкту увійшли такі об’єкти:.

Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода».

Замок XV-XVII ст.

у с.

Замок XVІІ ст.

у с.

Старе Село.

Замок-палац XVI-XVII ст.

у смт.

Замковий комплекс (палац з казематами) у м.

Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст.

в смт.

Палац Потоцьких кін.

ХІХ ст.

в с.

Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м.

Ратуша XVІІІ ст.

у м.

Костел 1758 р.

у с.

Костел ХVІІ ст.

Різдва Богородиці у м.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с.

Білий Камінь.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст.

у смт.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р.

в с.

Дерев’яна церква Св.

Михаїла 1663 р.

у с.

Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р.

у м.

«Кожна з цих пам’яток має дуже великий потенціал та заслуговує на нове життя.

Ми хочемо говорити не лише про їхню консервацію чи реставрацію, а про включення у життя громади та регіону.

Ці пам’ятки можуть бути хорошими туристичними магнітами та точками зростання для громад», - розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.

За словами Мар’яни Куземської-Данилюк, важлива частина проєкту - почути експертів у галузі архітектури, культури, туризму, а також вивчити думку локальних громад.

«Разом з експертами та громадами, ми шукаємо відповіді на непрості питання, як далі використовувати важливі об’єкти культурної спадщини.

Цей проєкт хороший привід для усіх зацікавлених сторін зустрітися і подумати, що означають для нас ці пам’ятки, як їх можна використовувати, як громади бачать свою роль у їхньому майбутньому, і навпаки – чим пам’ятки цінні для громад», – каже кураторка аналітичної частини проєкту Мар'яна Куземська-Данилюк.