Зачем президент начал войну с Кличко: у Зеленского впереди решающие полгода

Как будет развиваться борьба Зеленского с олигархатом и чем закончится противостояние с Порошенко? Почему Зеленский начал войну с Виталием Кличко? Что читается между строк в политических рейтингах?

В новой беседе Юрия Романенко с исполнительным директором Украинского института будущего Вадимом Денисенко говорили об этих и других проблемах.

Друзья! Всем привет, серферы, бездельники, маленькие, пытливые девианты! Продолжаем наши беседы. И, сегодня у нас в гостях, впервые у меня в гостях, человек, которого я уже тоже достаточно давно знаю, и, в том числе мы пересекаемся по нашему общему делу – «Украинскому институту будущего». Это Вадим Денисенко, который является исполнительным директором «Украинского института будущего». Добрый день!

Добрый день!

И, мы сегодня поговорим об интересных процессах, которые вам всем интересны. Начнем с самого громкого, что взорвало украинскую блогосферу, привело к появлению огромного количества людей, которые разбираются в международном авиационном праве, после ковида и, прочих таких скандальных тем. Речь идет о задержании парня их Nexta (активиста, экс-соучредителя Nexta Романа Протасевича, - ред.), которого брутальным образом посадили в Минске во время перелета из Афин в Вильнюс. И, Вадим, вот, на твой взгляд в принципе, какие возможности, какие риски создает для Украины вот эта вот ситуация? Вот что она показало?

Ну, насправді, я думаю, що для нас ідеальною б історіє, було б, коли європейські країни перекрили не тільки авіасполучення через територію Білорусі літаків, але і перекрили наземне сполучення. Звичайно, що це було б для нас величезною вигодою. Але, я думаю, що на жаль для України ніяких економічних преференцій від цієї історії ми не отримаємо. Ми, в принципі максимум, що буде – це буду частково перекрито небо на певний період часу над Білоруссю і, в принципі ніяких економічних вигод ми з цього не отримаємо. Щодо політичних вигод, ну чесно кажучи, я ж думаю, що їх просто не існує.

Что ты думаешь по поводу влияния этого дел, на дело вагнеровцев, которое вот у нас тянется больше полугода. Многие говорят о том, что Беларусь показала, что можно, оказывается, посадить самолет. Какой контекст?

«Український інститут майбутнього» робив дослідження. Ми спеціально запитували про те, чи люди знають про справу вагнерівців. Про справу вагнерівців знає 23% населення України, і чомусь вони, я підозрюю, що ці 23% – це приблизно ті, ж самі люди, які голосували за Петра Олексійовича Порошенко (екс-президент України, – ред..), і, які, і так в принципі знають все, що вони думають про Зеленського (президент України Володимир Зеленський, - ред.). Щодо інших 77% українців, вони про цю справу взагалі нічого не знали. І, тому, я думаю, що якщо на сьогоднішній момент сама Адміністрація президента не розкрутить цю справу, а вони почали це робити. Вони зробили заяву, що ми теж не могли посадити літак, тому що от бачите, що зараз відбувається із Лукашенко (президент Білорусі Олександр Лукашенко, - ред.).

Да, и это ошибка на самом деле.

Насправді, да. Це абсолютна помилка, тому що вони самі розкручують справу, про яку не знаю більшість відсотків українців. Тому, потрібно подивитися на скільки активно і, вони будуть розкручувати цю історію, якщо вони зайдуть на «Право на владу», на Шустера (журналист и телеведущий Савик Шустер, - ред.), я думаю, що вони зроблять все від себе залежне, щоб як мінімум половина українців узнала про справу вагнеревців і роль…

Ермака (глава Офиса президента Андрей Ермак, - ред.).

Чи можлива роль Ермака в цій історії. Тому все зараз в руках Офіса президента.

И, вот, теперь про президента. На прошлой неделе он провел свою пресс-конференцию по поводу своего двухлетия. Она действительно получилась достаточно, знаковой и, можно сказать, даже программной. Потому, что впервые президент публично делал, очень, в нашей реальности можно расценивать, как очень жесткие такие заявление, сигналы относительно олигархов и, относительно различных групп элиты. Вот, как ты думаешь, у него будут с ними развиваться отношения?

Потому что с одной стороны они готовят закон про деолигархизацию, параллельно мы видим, как бьют по Медведчуку (народный депутат от ОПЗЖ Виктор Медведчук, - ред.), постепенно это дело раскручивается, ведется определенная подготовка. Я, так понимаю, по Порошенко и, в общем-то, фактически со всеми олигархами, он постепенно втягивается в той или иной конфликт. Вот, твое ощущение, как будет развиваться вот эта сюжетная линия?

Ну, в принципі, перш за все, потрібно говорити про те, що станом на сьогоднішній день, якщо ми говоримо про закон і, йдемо по законним справам, потрібно мати 226 голосів в парламенті. Станом на сьогодні, максимальна цифра, яку може вижимати Зеленський із своєю фракцією – це 209 голосів. Це було дуже чітко видно по голосуванні за Степанова, міністра охорони здоров’я (голосування за відставку Максима Степанова, - ред.). Це був абсолютний личняк. Степанов ввійшов в личняк насправді, із Зеленським і, він зумів вижати зі своєї фракції 209 голосів. Тобто, десь потрібно набрати ще майже 20 голосов, а якщо говорити про запас, треба мати 25-30 голосів для того, щоб бути спокійним. Це може дати тільки дві фракції. Одна називається «Довіра», ми розуміємо, що за неї так чи інакше маячать вуха людина на прізвище Веревський (український підприємець і політик, найбільший агробізнесмен України Андрій Веревський, ред.). І, група «За майбутнє», за якою так чи інакше маячить прізвище Коломойський (олігарх Ігор Коломойський, - ред.). Тому, говорити всерйоз про те, що можна зараз почати боротися з олігархами і потребуючи для них голосів для парламенту.

В принципі перше – це для мене загадка, як це буде робитися.

Другий важливий момент, я вважаю, що станом на сьогоднішній день ніякого об’єднання олігархів не має і, в принципі у мене є великі сумніви, чи воно відбудеться.

І, третій дуже важливий момент – це дотації ЗМІ. Тобто, якщо ми фактично говоримо про олігархат, то один із ключових моментів, чому йому треба боротися, Зеленському, це ЗМІ, і те, щоб були лояльні ЗМІ. Тобто, всі групи телеканалів крупних, мають дотації в райони 30-35, хтось більше, мільйонів доларів. Де брати ці гроші, якщо завтра уявити собі, що умовний Коломойський віддає 1+1 комусь. У мене велика загадка. Тому, я думаю, що буде відбуватися наступним чином: буде з однієї сторони переписування телеканалів на когось зі збереженням умовного власника, але з появою спеціально навченого віце-президента, який буде слідкувати за правильністю інформаційних подач на цьому телеканалі. Це з однієї сторони, а з іншої сторони, видно все ж таки, по певним прізвищам, ми побачимо граблене, не граблене, перед нами будуть розповіді про те, що олігарх не доплатив 5 млрд, а минулий рік, ми повинні в нього забрати. Ну, і під цей шумок, крім забирання, буде ще й розподіл майна. І, в принципі в цілому у Зеленського треба розуміти, що вся ця ідеальна картина, яку він намалював. Ну, ідеальна для нього. Вона можлива тільки тоді, якщо він зможе зробити бліцкриг. Тобто, у нього насправді є 6-7 місяців, щоб все це втілити в життя, для того, щоб система лягла під нього. Якщо він за 6-7 місяців не зможе це зробити, в принципі система почне давити його.

В этой логике развития конфликта с олигархами и, его преодоление со стороны Зеленского, одну из ключевых ролей будет играть линия, которую мы видим сейчас относительно Медведчука. Потому что насколько его покарают, в общем-то, зависит от того, насколько олигархи и, все другие игроки поверят в то, что президент может это сделать. Вот, по-твоему, ощущению, логика действий, которую мы сейчас видели, насколько, она способна Зеленского привести к победе? Потому что там много было вопросов, начиная от того, как дело процессуальное ведется, какие аргументы там прокуратура подбрасывает.

Станом на зараз, ми можем говорить про те, що справа Медведчука буде знаходитись в суді до моменту якихось уже реальних, винесення рішення мінімум півтора роки. Тому, говорити про те, що тут вдасться швидко щось зробити, швидко щось довести – це не можливо. В принципі це буде серіальність, з невідомим закінченням. Згідно з нашою соціологією, 40% людей вважає, що це буде цирк і, ще близько 30% вважають, що не буде ніякого результату. Станом на зараз, якщо говорити про те, як ставлення суспільства до цього діла, воно називається, нам подобається, що він робити, але ми не віримо, що йому щось вдасться. Тому, я ще раз говорю, у нього є дуже обмежений період часу. Тому, що люди не хочуть чекати роки, поки теоретично з якимось там моментами буде завершена справа Медведчука, чи будь кого іншого. В принципі, чи вдасться цьому заламати систему, це ми відчуємо в принципі за 6-7 місяців. Якщо вдасться, то він стає в принципі недосяжним до певного періоду часу політиком. Якщо у нього це не вдасться, то знову піде піке вниз.

Вот, в контексте Медведчука и, того, что там набрасывает Бигус, сегодня будет вторая серия. Первая серия многих поразила откровенностью и вообще, просто цинизмом того, что говорит Медведчук пленках и, многие конечно ждут новых серий. Потому что там рано или поздно должен появиться Порошенко, поскольку очень видно, что он там в контексте многих процессов. Вот, в твоем понимании, как будет развиваться линия с Порошенко? Потому что для Зеленского, это принципиальный вопрос, он, в том числе с подачей Гордона (журналист Дмитрий Гордон, - ред.) прозвучал на присухе и, очевидно, что он, ему как-то ж должен в каком-то формате завершить, там поставить точку, относительно Порошенко.

Ну, я думаю, що перш за все, він буде старатися йти через закон про олігархів. Тобто в принципі, якщо буде прийнятий закон про олігархів, вірогідність існує. Я думаю, що там буде чітко прописано, що Порошенко, ну, Порошенко, – людина з критерієм, під який підпадає Порошенко, не має права балотуватися ні, в президенти, ні, в Верховну Раду, ні, в будь-які інші речі. І, я думаю, що пов’язані з ним особи, тобто його близькі родичі, теж не матимуть права балотуватися. Тому, я думаю, що це перший ключовий момент, на який буде працювати команда Зеленського. Якщо їм не вдасться провести, тоді в принципі є величезне питання про те, що буде далі взагалі робити Зеленский. Там, піде на дострокові вибори, буде ще що не будь робити. Але я думаю, що зараз ключова його стратегія – це закон про олігархат і вибивання Порошенко із будь-яких можливих виборів.

Вообще, насколько велика вероятность досрочных выборов в Раду этой осень? Вот, в контексте того, о чем мы сейчас говорим. Потому что если провалятся тот закон и, вот, по моей информации, они даже бы хотели, чтобы он провалился. Поскольку это может быть тем знаменем, получив которое можно будет идти на выборы и, под флагом, давайте добьем олигарха и, поставим точку. И, у него появляется куча разных бенефитов несмотря на то, что мы все понимаем, что его фракция в Раде будет меньше. Это такое повторение ситуации 2007 года с Ющенко (экс-президент Украины Виктор Ющенко, - ред.), только в более выгодном для Зеленского ключе. Потому что у Ющенко, все-таки, было чудовищное, ну, серьезное падение рейтинга спустя два года. А, у Зеленского мы видим, что нет. Вот, как ты считаешь?

Ну, я вважаю, що станом на зараз вірогідність 50 на 50. Якщо справді в нього провалюється закон про олігархат, я впевнений, що після цього він повинен сказати, що ця Рада себе ізжила, я оголошую референдум по закону про олігархат. В цей же день призначаю вибори до Верховної ради. Я, думаю, що тоді, завдяки цьому, він може набрати своїх ну, реально в принципі, набагато більше 30%, я би сказав так, песимістично для нього. З приводу того, якщо йому все вдасться провести, все в нього буде добре, я думаю, що сенсу проводити дострокові вибори не потрібно. Зараз от в принципі, є ці місяці, коли він або остаточно зламає Раду, або її не зламає.

Угу.

І, ми, всі розуміємо, що фракція «Слуга народа» ну, тільки в НАБУ не чули напевно, про те, що там платять певні депутатські гроші. І, ми розуміємо, що кожен депутат, так чи інакше, проданий. Ну, наскільки це все чути із взагалі відкритих джерел. Те, що в принципі за останні кілька місяців в пресі сказано, в тому числі і, в «Народному депутаті». Вони продані кільком людям одночасно. Тобто, вони отримують 2-3 зарплати депутатські від якихось інших людей. Тобто, в даному випадку, ми розуміємо, що є частина від правильних людей. Від неправильних людей, в лапках це все звичайно. І, от тут ми побачимо, чи зможуть люди які додаткові гроші дають, стимулювати депутатів не голосувати за закон про олігархат чи не зможуть. Якщо вони , якщо Зеленський проведе цей закон, я думаю, що далі Раду буде вже остаточно зламано і, він зможе нею управляти більш-менш спокійно. У всякому разі якийсь середній проміжок часу.

Угу. Фактически, из этого вытекает, что, в общем-то, наша олигархия не так сильна, как мы привыкли. То есть, мы привыкли, что Ахметов , Коломойский, Фирташ, Левочкин и прочие люди, которые на протяжении двух десятилетий имели огромное влияние на политику, экономику, что они являются силой и, если нужно, то они много кого загоняли под плинтус. Ну, сейчас складывается такое впечатление, что с одной сторонни, олигархи недовольны происходящим. Вот, такое перетекание власти к президентскому центру. С другой стороны, их люди голосуют, и, если вы голосуете, то какую угрозу вы представляете Зеленскому и, соответственно, говоря депутаты, которые условно там завязаны на них. Они тоже начинают задаваться вопросами, зачем мне лишний раз рисковать, подставляться, да, как Гео Лерос (бывший «Слуга народа», внефракционный депутат, - ред.) там, да и, когда действительно есть возможность и там зарплат получать. А, люди (депутаты СН – прим. ред), в основном же люди, они пришли из…

Из ниоткуда.

Из ниоткуда, фотографы там всякие. Многие из них никогда не видели, не то, что 20 тысяч долларов, даже тысячи долларов не видели там, да?

Ну, тут в принципі треба, тут не має середньої температури по палаті, тому що є з однієї сторони така людина як Сергій Левочкин, який в принципі є одним із ключових на сьогоднішній день радників Володимира Зеленського, і я думаю, що якраз він буде проти будь-яких консенсусів олігархів. Тому, що він є одним із теоретиків створення всієї цієї системи.

Якщо ми говоримо про ряд інших людей ключових. Є Коломойський, якому в принципі діватися на сьогоднішній момент нікуди. Тобто, по суті він не виїзний з України і, йому потрібно вирішувати питання своєї, свого залишення в Україні, і своїх якихось тих, чи інших впливів. Тому, тут питання чітке, йому воювати проти Зеленського чи навпаки, сказати йому: «а давай закон про олігархат пропишемо так, щоб, внесемо туди три правки, які дозволять мені спокійно жити далі».

Ахметов, якого в принципі вже давно хвилює питання єдиних правил гри. Тобто, ви будуєте відповідні правила гри, я готовий за ними працювати і, він так був з Януковичем, потім з Порошенко і, зараз я так розумію, що до певного моменту правила гри були з Зеленським. Ще раз повторюсь, ніякого консенсусу олігархів на сьогоднішній день, навіть, не передбачається.

Вот, скажи в чем феномен высокого рейтинга Зеленского спустя два года, на фоне, в общем-то, серьезных неолиберальных реформ, или в кавычках реформ, которые они там сделали, которые очень не воспринимает население. Антипович (директор социологической группы «Рейтинг» Алексей Антипович – ред.) там в последнем «Право на владу» приводил последние данные социологии и, вот там четко видно, что в экономической политике провал. То есть, людей беспокоит высокая коррупция, беспокоят рост цен на ЖКХ, низкий уровень жизни и, зарплаты низкие и, прочие, прочие такие вещи. Но при этом он имеет в два раза больше, чем имели в свое время Янукович, Порошенко…

Ну, не в два, Янукович мав в цей момент приблизно 23%,

Ну, он говорит об уровне доверия на уровне 46%.

Не, ну це трішки маніпулятивно, а президентский рейтинг Януковича біля 23%, а президентский рейтинг Зеленського зараз 27-28%.

Он говорит, не об этом, не о президентском рейтинге, а об уровне доверия.

Я розумію, але…

Ну, они так играли.

Ну, вони в принципі, треба було витягнути цифри. Тобто, якщо треба за маніпулювати цифрами, я думаю, що на масиві даних із ста цифр, можна вибрати всі ці речі.

То есть, это манипуляции, ты считаешь?

Це часткова маніпуляція. Тобто, якщо ми говоримо чисто про президентський рейтинг, тобто там не настільки величезний розрив. І, не має 45% рівня довіри до Зеленського. От я не знаю, зараз ми робимо нашу нову хвилю, але попереднє хвиля, мінус три тижні тому, вже місяць, було 35% рівень довіри. Я, думаю, що зараз він буде десь в районі 38-40. Ну мені так здається, хоча знову ж таки, треба подивитися, тому що останні події, все таки за домашнім арештом Медведчука, вони дали трішки верх. Але не про це йде мова. На чому тримається, тримається на кількох моментах.

По-перше, не стало гірше. Це є дуже важливий момент, тому що очікування були значно гіршими.

По-друге, ситуація така економічна на сьогоднішній момент, що в принципі, Зеленський може нічого не робити, але в принципі ціна на руду 213 доларів, ціна на зерно найвища за останні роки, ціна на олійні – найвища за останні роки. В принципі, в крану йдуть гроші, плюс айті (IT-технології, - ред.), єдина галузь сфери послуг, яка дала дійство всьому світі, а Україна завдяки цьому отримала. Плюс заробітчани не можуть передавати в руки, ну з рук в руки гроші

Як раніше було..

Да, вони передають їх офіційним шляхом, плюс якісь гроші до бюджету. І, в даному випадку ми можемо сказати, що Зеленському зараз в даній ситуації просто везе, і йому буде везти ще як мінімум рік. Тому отака світова кон’юнктура. Можна взагалі не звертати увагу на МВФ, можна взагалі не звертати увагу на багато речей. Тобто, не стало гірше і, це дуже важливо. Люди не відчувають погіршення життя, навіть, попри все.

Другий важливий момент –це закриття телеканалів Медведчука, зняли великий пласт негативу, який йшов з телевізору. Тобто, негативний наратив, фактично не існує в телевізійному недійному просторі. Всі інші телеканали є лояльними до Зеленського. Тобто, вони не показують негатива, всі вони не говорять нічого поганого. В тому числі про вагнеревців, що про них знає тільки певна частина людей. Плюс, давайте не забувати, що зараз літо, а влітку у людей завжди кращий настрій, завжди, якщо не має якихось негативних моментів, в людей трішки покращується ставлення і до влади.

І, останній момент, влада почала щось робити. От той момент, коли я говорив, що людям подобаються ось ці рішення РНБО, хоча вони не вірять в їх результативність, але люди зараз знову повернулися до того суспільного договору, який у нас був при виборах президента. Звучить він дуже просто, давайте цьому пацану дамо щось зробити, а якщо йому не вдасться, ми втечемо з цієї країни, тому що все одно скоро відкриються кордони. От, зараз ми в принципі повернулися до суспільного договору 2013 року, знову говорять: «а давайте ми дамо щось зробити». От через 6 місяців, чому я говорю, у нього буде або стрибок вверх, або стрибок вниз, якщо люди зрозуміють, що нічого не вдалося.

Смотри, еще Антипович тогда сказал очень интересную цифру, что у него на Западе, на Западной Украине уровень доверия повысился, на Востоке понизился, ну не критично. Он там был на Западе – 51%, на Востоке – 40%, около 40%. Вот, ваши, ну, наши условно говоря, исследования, Института будущего, которые три недели назад были, они показывали, какую динамику, где у него есть какие-то подъемы?

Ну, у нього в принципі, в цілому, ми можемо говорити про абсолютний провал на Донбасі. Тобто якщо ми виділяємо, я не знаю, як вони виділяють макрорегіон Схід, тобто можна по-різному. Реально якщо ми виділяємо макрорегіон Донбас – це катастрофа реально, в принципі, це відчуття, що державної влади там не має. Там найнижчий, там в рази, ну в принципі на 10% умовно кажучи, нижчий рівень і, довіри, і, президентський рейтинг Зеленського, ніж по країні. Якщо ми говоримо про макрорегіони Захід, в принципі, там порівнюють президентської довіри ,наскільки я пам’ятаю, я не пам’ятаю про партійну, про президентську точно, Порошенко ледь-ледь випереджає Зеленського.

Угу.

Тому, говорити про те, що там все дуже добре, ну кругом все хорошо, а там особливо добре, я б так не сказав. Тобто, в принципі в цілому в нього дуже рівна ситуація по країні, крім провального Донбасу, а на Галичину, ну Західну Україні, поять західних областей, він по суті в ніс і з Порошенко.

Ну це є не так погано. Тому що могло бути і гірше, коли Порошенко там зацементував весь свій електорат, а це виглядає так, що…

Судячи з усього, да. Йому це не вдається зробити і, приклад Вірастюка (український спортсмен Василь Вірастюк, - ред.) показав, що ну, тут ми повинні ще до всього іншого говорити про окрему дуже важливу річ, яку не розуміє ні, Зеленський, ні, Порошенко. На жаль, в 2019 році, крім всього іншого, ну з виборами Зеленського, у нас відбулося по суті закінчення епохи романтичного націоналізму, зразка 80-90 років. Тобто, по суті оця парадигма там червона рута, яворина і, так дальше, вона дожила свого кінця. Не має, ні хорошого, ні поганого. Просто, ну це пройшла певна епоха, а в принципі продовжують всі ці групи впливу включно із «Свободою», продовжують експлуатувати ідеї, які були актуальними в кінці 80-років. А вони зараз уже не летять і, це одна із причин, чому Порошенко не може до кінця зацементуватися на Західній Україні. Тобто, у Львові, де в принципі мабуть, одна з найбільших концентрацій, він це зумів зробити. А, от вже Франківська, інші області, він вже не може цього зробити.

Еще такой вопрос, тоже важный. Вот, в связки с тем, что мы говорили, на прошлой неделе произошло очень важное заявление по «Северному потоку» (российский трубопровод, ред.). Сначала был слив, потом Энтони Блинкен (госсекретарь США Энтони Блинкен, ред.) подтвердили, что Штаты не будут идти против Германии и, фактически, это означает, что в ближайшие несколько месяцев «Северный поток» построят. И, это, ну, в общем-то, разрушает весь этот нарратив, который на протяжении последних 5-7 лет мы видели по поводу того, что Украина должна там что-то требовать от Запада. И, мы видим, что прагматичные, национальные интересы США берут верх, точно так же как прагматичные национальные интересы Европы до этого взяли верх, да. И, ну тебе не кажется, что вот точно также как с нашими националистами и, вот этими нацденами, которые разыгрывали эту карту «червоной рути» на протяжении последних 20 лет. Во внешней политике нам также необходима прагматизация наших отношений с Западом, обозначение вот такого экономического национализма в какой-то степени. Потому что мы все видим, что все жестко защищают свои рынки, вот, и, только мы нараспашку, продолжаем стоять и, ждать с моря погод, что вот кто-то прилетит, привезет нам какие-то денежки и, почему-то будет спасать нашу юную демократию.

Ну, це безумовно, абсолютна правда. Тут не має, що навіть з цим посперечатися і, почати треба мабуть, все ж таки із закону про локалізацію, закону про те, що в принципі якщо в тебе є… Україна, 600 млрд в середньому тратить на державні закупівлі. Тобто, якщо ці б 600 млрд, ну, 500 хорошо, якщо 500 млрд пішло б на внутрішньо економіку, я впевнений, що у нас зовсім інакше все це виглядало. Проти цього виступає дуже жорстко всі наші сусіди, всі наші великі друзі. Тобто, починати треба саме з цього. Тобто, чи готові зараз до цього Зеленський? Я думаю, що це не стоїть взагалі в порядку денному, нажаль, Офісу президента. Тобто, подивимося, я сподіваюся, що новий міністр економіки (Олексій Любченко, - ред.) запропонує ще раз цю історію. Тому, що перший раз Петрашко (екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, - ред.) це пропонував рік тому, але тоді… зробили все від себе залежне, щоб нічого подібного в парламенті не з’явилося.

Смотри, еще один важный такой вопрос тоже связанный непосредственно с этим, это вопрос вот этого внутреннего конфликта между различными группами элиты.

Я, вот выделил три основные группы, условно говоря: олигархов, у которых мы говорили и, у которых тренд на ослабление, «95 квартал», с которым связанные, в общем-то, та группа элиты, которая прошла с Зеленским, благодаря ему, и, включительно. И, она ориентирована на него. Потому что от его рейтинга, от его легитимности зависят ее перспективы. И, третья, там прозападная часть нашей элиты - соросята, грантоеды, будем называть их как угодно, это не важно. Важно, что они действительно были таким инструментарием большого влияния Запада на Украину. И, продвигали там те, или иные экономические концепции, которые позволяли через экономику укрепить влияние транснационалов и, соответствующие интересы Штатов и Европы. Вот, на протяжении после того, как Гончарука (экс-премьер-министр Алексей Гончарук, - ред.) убрали, мы видели, как влияние соросят на вот этих условных, ослабилось. Хотя многие остались. Там в финансовом блоке, там работы… В Раде, в Наблюдательных советах и, соответственно, они влияли на монополии государственные. Вот, ну сейчас у меня такое впечатление, что будет разворот. То есть олигархи ослабевают, освобождаются какие-то рентные темы, на которые либо стараются зайти «95 квартал», потому что им даже элементарно нужно платить зарплаты тем же самым депутатам и, это все требует огромных ресурсов. Вот. А, второе, это вот прозападная эта часть элиты. Потому что приезд Блинкена он как раз запустил эту серию узлов относительно того, что будет какая-то расторговка на уровне кадров для того, чтобы Украина дальше получала помощь. Вот, как ты видишь этот элитный конфликт?

Станом на зараз, я можу сказати, що Україна може прожити без будь-якихось дотацій МВФ, я маю на увазі, протягом року. Тому, у Зеленського є зараз величезний люфт часу, для того, що б вибудувати нову схемі співпраці, і, взагалі переговорів і, так дальше, і так дальше. Ключовий момент на сьогоднішній день – це новий керівник САП, антикорупційної прокуратури. Ця людина є керівником і, по суті верхівкою антикорупційною всієї системи. Зараз фінальна стадія. Тобто, в принципі, з однієї сторони, є людина яку ніби тягне Офіс президента і, є ще там кілька людей, яких тягне умовно антикорупційне крило, ну, із нових, що вони до антикорупції мають умовні відношення. В принципі, від того, кого призначить Зеленський і, який буде результат цього конкурсу, багато в чому буде залежати взагалі от система прийняття кадрових рішень на наступні місяці. Якщо він говорить про те, що буде моя людина це одна історія. Якщо він все ж таки погодиться, що буде людина від, запропонована іншими групами впливу. Я думаю, що тоді йому буде набагато тяжче управляти внутрішньою ситуацією в державі.

Вопрос по поводу Кличко (мэр Киева Виталий Кличко, - ред.) с которым на прошлой неделе разгорелся ожесточенный такой конфликт, который вылился в десятки обысков в КМДА. Обмен заявлениями, президент (Владимир Зеленский, - ред.) сделал такие жесткие заявление на самом деле по Кличку, Кличко тоже сделал достаточно жесткие заявления в условиях, когда он мне кажется, не хочет выходить на тропу войны. Ну, вот его всеми силами как бы там вытягивают туда. Вот, на твой взгляд, на сколько этот конфликт сейчас выгоден Зеленскому, вот какие выгодоприобретения ждет Банковая от него и, как он может развернуться. Потому что Кличко рассматривают, как одного из кандидатов в президенты, главных возможных, оппонентов на следующих выборах Зеленскому и, с учетом его связей на Западе. В принципе он действительно таки может там быть, несмотря на все провалы в Киеве. Вот, как ты видишь этот, вот сценарий по Киеву?

Ну, перш за все, хотів би сказати, що станом на сьогоднішній момент, у Кличко не має такого захисту, який був у 2019 році, у нього не має Джуліані (особистий адвокат Дональда Трампа Рудольф Джуліані, - ред.), який тоді його врятував, і у нього не має Ермака, який тоді його врятував від зняття із посади КМДА. Якщо ми говоримо про рейтинг Кличко на сьогоднішній момент, президентський рейтинг у нього 1%. В принципі, станом на зараз, в його ні, в Києві, ні, по всій Украйні, українці не розглядають як реального кандидата в президенти. Ну, це стартові позиції, і, хочемо ми цього, чи не хочемо, це об’єктивна реальність. В принципі, щодо наступних моментів. Перше – Кличко вразі якщо буде прийнятий закон про олігархат, він розглядається як один із головних претендентів на посаду президента, якщо буде заборона балотуватися Порошенко в президенти чи в будь-яке інше місце. Тому, в даному випадку, це може розглядатися перш за все, як превентивний удар по Кличко. Причому, б’ють по його оточенню, по бізнесах. Власне кажучи, я думаю, що найближчим часом ми побачимо кілька інформаційних зливів про те, що ви в метрополітені зворували, там 30 млн, ви в цьому вкрали 10 млн і, це буде такий вал ось цих історій. Я думаю, що тут буде, якщо все не так, як воно має йти на сьогоднішній день, буде вал ось таких історій, коли навколо Кличко буде створена система глибинної корупції. Тобто, він буде людина, яка є вершиною айсбергу всієї корупції. А, все те, що відбулося на конференції, з моєї точки зору можна перекласти людської мовою. Просто, що Віталік, ти або заспокоюєшся, або тобі буде боляче і, ми тебе змінимо з достатньо неприглядними історіями. В даному випадку я думаю, що станом на зараз, на Банковій є план зняття Кличко з голови КРДА, поставити умовно по поводу, а неважливо, хто там буде. І…

Ну Алексей…

Ну прізвище – це зараз не має жодного значення. От жодного значення прізвище не має. Можна поставити у нас будь-кого, на вулицю вийти і, поставити. Біля нього буде стояти інша людина, яка буде насправді всім цим управляти. І, далі спробувати ламати історію. Але ключовий момент на сьогоднішній день – це Київрада. Тобто, ніяких змін Кличка не буде, поки не буде більшості в Київраді. Хто, може зробити цю більшість? Цю більшість можуть зробити, як завжди зрадники, ми розуміємо, що є люди Комарницького («Слуга народа» Денис Комарницький, - ред.), і люди Столара (київський настройщик, нардеп Вадим Столар, - ред.) фактично в усіх фракціях, крім фракцій Петра Порошенко. Тим більш, єдиним на сьогоднішній день монолітним захисником Кличко, є фракція «Європейської солідарності» в Київській раді, як би це дивно не звучало на певний момент.

Ну, и Столар уже фактически играет против Кличко, если посмотреть.

Конечно, він давно грає проти нього. Тобто, у них давно був конфлікт, і я думаю, що він буде робити все від себе залежне. Ну, це для нього шанс повернутися в велику київську політику, тому він безумовно, буде грати в цю історію. Комарницький поки що старається показати, що його взагалі не має в цій історії, що його взагалі не існує. Ну не має людей…

Это как гусеница такая.

Да.

Меня нет, это не про меня.

Да. Але я думаю, що в принципі його люди можуть швидко поплисти, точно так же і, швидко може поплисти і фракція «Єдність» Олександра Омельченко.

Ну, и Столар, для Столара этот там еще, в том числе вопрос выживания…

Конечно.

Вопроса и Банковой. Потому, что он находится в ОПЗЖ (оппозиционная платформа – За жизнь, - ред.) и ОПЗЖ как раз там…

Не треба забувати, що він не віддав «Київ LIVE», телеканал, «Київ LIVE» Медведчуку, були переговори, він відмовився це робити. Він продовжує говорити, що це суто мій канал і, все, я більше сюди не лізу. Для нього оце зараз великий шанс повернутися у велику політику і, почати грати в певні ігри.

Да, согласен с тобой абсолютно. И, вот, завершающий вопрос из того, что мы вот проговорили в принципе, вырисовывается такая ситуация, что Зеленский, где-то может осознано, может не осознанно, он разворачивается вот, в сторону сценария, который Путин (президент России Владимир Путин, ред.) делал в начале, на старте своей карьеры. 2001 год, помнишь, с 2001 по 2003 годы, после того, как он уже Ходорковского (российский предприниматель, общественный и политический деятель, публицист Михаил Ходоровский, - ред.) жухнул, то уже все. Там уже все четко стало понятно, кто в доме хозяин. Вот, такая вот путинизация, она в твоем понимании в Украине возможна или нет?

Да, вона можлива. Ну, можна говорити путинізація, можна говорити лукашенізація.

Ердоганізація.

Ердоганізація, тобто, в принципі це такі етапи, які проходили дуже багато лідерів, і ці етапи називаються максимальна концентрація влади. Тобто, в принципі зараз він проходить етап максимальної концентрації влади. Чи можливо? Да, це можливо. В принципі якщо не буде якихось економічних потрясінь, в принципі, я думаю, що, і якщо йому вдасться провести ті речі, про які ми говорили, в тому числі закон про олігархат, я думаю, що через рік, ми вже можемо говорити про те, що путинізація відбулася. Але все залежить від дуже багатьох факторів

Угу.

Ну, випадковість ніхто ніколи не відміняв, тому, я завжди всім навожу великий приклад німецьких виборів, коли «зелені» на позаминулих по-моєму виборах, мали всі шанси перемогти і вже ділили уряд, їх лідер зробив заяву про те, що у зв’язку з тим, що курс на зелень іде, тому в усіх ресторанах Німеччини потрібно зробити один веганський день в тиждень, в обов’язковому порядку. І, це настільки розізлило німців, що вибори виграли знову ХДС/ХСС. Тому в даному випадку, в принципі, випадковість ніхто ніколи не відміняв. Або дурість ніхто ніколи не відміняв.

Угу. Исходя из этого, получается, впереди решающие полгода в прямом смысле этого слова?

Да, безумовно, безумовно. Для Зеленського так точно.

Спасибо тебе за такой сжатий анализ.

Дякую!

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, канал Юрия Романенко на Youtube, канал Юрия Романенко в Telegram, страницу в Facebook, страницу Юрия Романенко в Instagram