«Криптовалюта – це не гроші». В Нацбанку пояснили, чим ризикують українці

«Віртуальні активи мають обмінюватися виключно на інші віртуальні активи»

фото з відкритих джерел

Коли увійде в обіг електнонна гривя, невідомо навіть приблизно

Злети та падіння біткоїну, полярність прогнозів експертів щодо майбутнього цієї криптовалюти привертають до неї дедалі більше увагу. Власники «крипти» переконують, що вона – надовго, а курс біткоїну не впаде, бо точно не буде нижчим за собівартість майнінгу (процесу «видобування»). Скептики ж відмовляються вважати вкладення у майнінг чи купівлю криптовалют інвестицією та навіть називають їх «мильним пузирем».

На минулому тижні «Главком» вже описував різні точки зору щодо цього питання. Однак на момент виходу матеріалу у нас було відсутнє пояснення Національного банку України, а лише представника Ради НБУ. Сьогодні ж ми вирішили надати слово Нацбанку.

Як ставиться до «крипти» НБУ

Як зазначила у коментарі «Главкому» перша заступниця глави Національного банку Катерина Рожкова, позиція фінрегулятора щодо криптовалюти наступна: «Криптовалюти не є ані грошовими коштами, ані валютами як такими, ані платіжним засобом, ані електронними грошима. Тобто, з точки зору Національного банку, криптовалюти – це віртуальні активи, які не є грошима, оскільки вони не виконують базові функції грошей: розрахунки і накопичення».

За словами Рожкової, тримачі віртуальних активів ризикують заощадженнями у такій формі, оскільки їх ціна може сильно коливатись. «А це створює ризики поширення маніпуляцій, у тому числі, й створення фінансових пірамід», – додала Рожкова.

Крім того, наголошує перша заступниця глави НБУ, існує ризик використання криптовалют з метою відмивання грошей, уникнення оподаткування та порушення валютного законодавства.

Однак і це ще не всі ризики. Рожкова вважає, що широке використання криптовалют може мати негативний вплив на монетарну політику через ризик виникнення паралельного грошового обігу, на який не впливає Нацбанк. «Іншими словами, держава може втратити монополію на створення грошей, а НБУ не зможе виконувати свою основну функцію – забезпечення стабільності грошової одиниці України. Крім того, є ризик перетікання частини банківських депозитів у віртуальні активи, що створює загрозу фінансовій стабільності банківської системи та фінансової системи країни в цілому», – розказала вона.

Водночас Рожкова підкреслила, що НБУ не проти криптовалют як таких – просто для їхнього використання необхідне чітке законодавче регулювання. «Зокрема, потрібно встановити чітке та однозначне обмеження на обмін віртуальних активів на інше майно, а також роботи та послуги. Крім того, необхідно передбачити можливість Національного банку у випадку настання кризових явищ в економіці вводити спеціальні обмежувальні заходи захисту», – додала вона.

У пресс-службі НБУ у відповідь на запит «Главкому» уточнили, що робота над законодавчим регулюванням обігу «крипти» в Україні триває, однак уже відомо, що нардепи не планують її робити засобом платежу. Тобто придбати за неї товар чи послугу в Україні буде неможливо – принаймні, такі норми передбачені у законопроєкті «Про віртуальні активи» (реєстр. № 3637) (ініціаторами якого стали аж 36 нардепів з різних фракцій), який нині готують до другого читання. «Адже єдиним законним засобом платежу в Україні є національна валюта України – гривня. Впливаючи на вартість гривні, Національний банк може регулювати попит та пропозицію грошей», – уточнили у пресс-службі.

Що ж тоді робити з криптовалютою?

«Віртуальні активи мають обмінюватися виключно на інші віртуальні активи, національну валюту (гривню), а в окремих встановлених Національним банком випадках – інші валютні цінності», – зазначили у фінрегуляторі.

Попри те, що наше законодавство не регулює розрахунок криптовалютою, україно-американський бізнесмен Марк Гінзбург примудрився продати квартиру у Києві. Покупцем був Майкл Аррінгтон - мільярдер, один зі стовпів Силіконової долини. Щоправда, криптовалютою, яка забезпечила цю угоду, став не популярний біткоїн, а ефіріум. «Це вибір Аррінгтона, на тій платформі, на якій здійснювалась ця угода, була зручнішою саме ця криптовалюта. Для мене це була дебютна угода із ефіріумом – я раніше не мав справу з цією криптовалютою», – розповідав про цю угоду в інтерв’ю «Главкому» Гінзбург.

Що натомість?

Любителям «цифри» і НБУ, і ряд національних банків інших країн пропонують придивитися до цифрової національної валюти, або як їх називають у світі, CBDC – central bank digital currency.

За даними звіту Банку Міжнародних розрахунків за 2021 рік, 86% опитаних ним центральних банків досліджують можливість випуску ЦВЦБ, 60% центральних банків експериментують з технологіями для власних цифрових грошей, а 14% центральних банків проводять пілотні проекти. Найбільше просунувся Китай - там вже масово тестують свою цифрову нацвалюту для здійснення роздрібних платежів, запустити цифровий юань у широкий обіг уряд країни планує вже наступного року.

Центральний банк Швеції наразі проводить пілотний проект щодо вивчення можливості випуску е-крони на основі технології блокчейн. Однак рішення щодо випуску е-крони буде прийнято не раніше 2026 року.

Європейський центральний банк провів відкрите опитування щодо випуску цифрового євро, якщо валюта і виходитиме у «цифрі», то у 2025-у чи пізніше.

Чим же відрізняється «крипта» від CBDC?

Як пояснила Рожкова, різниця полягає в емітенті – тобто в тому, хто випускає цю валюту та «гарантує» розрахунки нею. «У випадку цифрової валюти Центрального банку все просто: емітентом є центральний банк, який випускає цифрову валюту так само, як і звичайні гроші. Тобто, це та сама національна валюта просто в іншій формі. У випадку криптовалют емітентом не є орган державної влади. Криптовалюту можна обміняти чи продати, лише якщо на неї чи операції з нею є попит. Якщо раптом попиту немає, то ви застрягнете зі своїми Х-коїнами і не зможете отримати «тверду» валюту», – зазначила вона.

Е-гривня

У НБУ прокоментували «Главкому», що працювати над розробкою е-гривні Україна почала ще в 2016 році, пілотний проєкт з випуску е-гривні для роздрібних платежів на платформі блокчейн запустили у 2018-у.

«Ми вже заклали законодавчу основу для випуску е-гривні, включивши до законопроекту «Про платіжні послуги» визначення «цифрової валюти Національного банку України» та передбачивши право НБУ на її випуск», – зазначили в пресс-службі фінрегулятора.