Ноутбуки для ветеранів, «репресований» Медведчук та паски від мера – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року

ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з семи регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент та є популярними у своєму регіоні/районі. Усього було проаналізовано 1487 матеріалів у друкованих виданнях, 2393 – у мережевих. 

Провідною темою матеріалів із ознаками замовності у більшості регіонів стало відзначення Дня пам’яті та примирення. Тож друковані та онлайн видання подекуди рясніли «замовними» текстами про привітання ветеранів політиками та чиновниками, покладання квітів, благоустрій меморіалів тощо. Активними були партії «Батьківщина», «Наш край», «Європейська солідарність», «ОПЗЖ», «Слуга народу», яким ЗМІ допомагали піаритися на інших темах. Журналісти вміщували повідомлення про активність певних депутатів із цих партій, а також публікували замовні тексти, в яких просувалися партійні меседжі (наприклад, ініціативи щодо референдуму з продажу землі). Зафіксовано було й приклади чорного піару з використанням мови ворожнечі.

В друкованих ЗМІ Одещини, Донеччини, Чернігівщини та інтернет виданнях Одещини знайдено проросійські меседжі. Тексти стосувалися як відзначення Дня пам’яті та примирення (поширювалися фейки щодо руйнування пам’ятників радянським солдатам, про «фашизм, що піднімає голову в Україні» тощо), так й інших тем: судової справи щодо В. Медведчука, нібито утисків російської мови. Вживалася і мова ворожнечі: «бандерівці», «шпрехенфюрер».

Як друковані, так і онлайн-видання продовжили публікувати офіціоз – необроблені повідомлення від різноманітних департаментів ОДА та міськрад, правоохоронних органів.

Друковані ЗМІ

Джинса

Усього в газетах було зафіксовано 7,6% джинси. Це більше, ніж під час попередньої моніторингової хвилі у січні (4,6%). Зростання кількості матеріалів із ознаками замовності експерти ІДПО пов’язали з відзначенням Дня пам’яті та примирення, бажанням деяких політичних сил використовувати цю подію для піару та активізацією місцевих чиновників у деяких регіонах.

Серед лідерів з розміщення сумнівних матеріалів - луганські ЗМІ з 19% офіціозу, 13,4% джинси та 11% неналежно маркованими публікаціями. Їм на п’яти наступають видання Чернігівщини, які надають перевагу неналежно маркованим матеріалам (14%) й джинсі (9%). Дивіться графік нижче.

У ЗМІ Донеччини зафіксовано збільшення кількості джинси, порівняно з попереднім періодом моніторингу (8,7% порівняно з 5% у січні). Провідна тема матеріалів із ознаками замовності – допомога політиків (депутатів і представників місцевої влади) ветеранам. Це і подарунки (квіти, ноутбуки, телевізори), і благоустрій меморіалів. Маріупольське видання «Приазовский рабочий» вмістило привітання з Днем перемоги від міського голови Вадима Бойченка, нардепів Вадима Новинського та Сергія Магери. «У тексті «Помня о войне, мечтаем о мире» сім (!) разів згадано, які саме депутати блоку Вадима Бойченка дарували квіти і подарунки ветеранам», - повідомили експерти донецької групи. Газета «Знамя Индустрии» просувала Тетяну Бахтєєву (голову ГО «Землячество – Родной Донбасс»), яка розповідала про нібито збільшення актів вандалізму щодо пам’ятників радянським солдатам.

Також зросла кількість матеріалів із ознаками політичної замовності у ЗМІ Чернігівщини, однак тут провідною темою був піар місцевих політиків. Найбільше таких текстів вмістила газета «Чернігівщина» (16,7%), у двох числах якої майже на кожній сторінці розміщені матеріали про керівника ТОВ «Земля і воля», місцевого депутата Леоніда Яковишина. Газета «Деснянська правда» просувала міських голів Ніжина та Чернігова у матеріалах про день міста та тарифи.

Просування ТОВ «Земля і воля» у газеті «Чернігівщина»

На Луганщині також піарили місцевих політиків. Експертка Алла Федорина зазначила, що газета «Кремінщина» на своїх шпальтах «продемонструвала зразки публікацій партійно-радянської доби. Обʹєктом нестримного пошанування в газеті став Кремінський міський голова Володимир Струк. До прикладу, у №37-38 за 8 травня на першій сторінці імʹя та прізвище, імʹя та по батькові, посада цієї персони зустрічаються 7 разів; на другій сторінці – 12 разів. У наступному номері за 15 травня на першій та другій сторінках пана Струка згадують по 9 разів. Причому ракурси тут різноманітні: привітання від міського голови, виставка голубів, благоустрій, чемпіонат із міні-футболу, його участь у концерті до Дня пам’яті і примирення».

На цій сторінці «Кремінщини» міський голова згадується 12 разів

В інших регіонах, окрім місцевих політиків героями джинси ставали нардепи та партії. Так, на Одещині найбільше матеріалів із ознаками політичної замовності надрукувало видання «Чорноморські новини» (12,5%), яке піарило партію «Батьківщина» й одночасно висвітлювало діяльність голови ОДА Сергія Гриневецького. На Полтавщині політичну джинсу вмістили газети «Зоря Полтавщини» (9,3%) та «Лубенщина» (6,5%). Тематика – традиційна: привітання очільників ОДА та облради, активність нардепів (А. Ляшенко). На Львівщині за розміщенням таких текстів в лідерах «Львівська пошта» - 33,8%, найменше – у газетах «Експрес» (1,3%) та «Високий замок» (2%). На Хмельниччині просували депутата Хмельницької обласної ради В. Бурлика («Працюємо на результат», газета «Проскурів»), народних депутатів (газети «Подільські вісті», «День за днем»), а також вітали місцевих чиновників із днем народження (газета «Подільські вісті»).

Окрім матеріалів із ознаками політичної замовності зустрічалась і комерційна джинса. В лідери за публікацію таких повідомлень вийшли газети «Одесская жизнь», «Чернігівщина», «Рубіжанські новини», «Львівська пошта», «Восточный проект». Газети просували відомі світові та українські торгівельні марки (наприклад ІКЕА, Укрпошта, Приватбанк), місцевий бізнес та підприємців без приміток про сплату за ці матеріали як за рекламу.  

Видання, які не публікували джинсу: «Телеграф», «Вечірня Полтава» (Полтавщина), «Знамя индустрии» (Донеччина).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такі матеріали виявлено у двох газетах: «Вечерняя Одесса» та «Чернігівщина».

У першому виданні розміщено матеріал Валентини Гайдаєнко «С кем поведешься», в якому зазначається, що українські телеканали готують населення до «повномасштабної» війни з РФ, що Україна залежна від США, що США ніколи не були благородною державою, що любить мир тощо. Ця авторка вже знайома експертам ІДПО. Вона й минулої моніторингової хвилі  пророкувала війну, що може розпочатися через «мовний» закон в Україні.

Щодо газети «Чернігівщина» - тут проросійські меседжі було виявлено у двох публікаціях. Зокрема це привітання з Днем Перемоги: «…доморощені переписувачі історії тепер зневажають нашу святу Перемогу і воліють відзначати День примирення» (номер за 6 травня) та «Могильщики української економіки навчаються в Європі» (номер за 13 травня), де автор висміює європейські прагнення України.

Офіціоз

Окрім матеріалів із ознаками замовності, деякі газети надавали перевагу ще й розміщенню необроблених повідомлень місцевої влади, часом під «офіціоз» відводили цілі шпальти. Середній показник офіціозу – 7,9%. Порівняно з попереднім періодом моніторингу він також зріс на майже 2% (6,2% - у січні).

Так, у Полтавському регіоні найбільше офіційно-протокольних матеріалів вмістила газета «Зоря Полтавщини» - 17,3%. Експерти знайшли декілька шпальт, повністю заповнених таким контентом. На Хмельниччині велику кількість офіціозу вмістили газети «День за днем» (18,6%) та «Проскурів» (16,7%). Зловживають подібними публікаціями видання «Львівська пошта» та «Новини Прибужжя»; в останній газеті частина новин та повідомлень підписувались посадовцями та керівниками відповідних підрозділів органів місцевого самоврядування. Тенденцію до скорочення офіційно-протокольних матеріалів експерти спостерігали лише в регіональній пресі Донеччини: сукупно 4,1% текстів експерти уналежнили до цієї категорії. 

Експерти ІДПО вкотре наголосили на необхідності обробляти повідомлення прес-служб органів місцевого самоврядування, брати коментарі та шукати відповіді на запитання самостійно. Адже з видань, що зловживають офіціозом, про важливі події можна дізнатися тільки зі слів представників місцевої влади. А це представляє реальність у викривленому однобічному форматі.

«Виходить так, що життя області  та новостворених громад висвітлюється переважно через діяльність посадовців. Бракує голосу мешканців громад, які користуються послугами та інфраструктурою, які  так «героїчно» розвивають управлінці», - зауважила експертка Алла Ярова.

Неналежно маркована реклама

Середній показник для усіх видань вибірки ІДПО – 9,7%, порівняно з попереднім періодом (7,2% у січні).

Найбільше подібного контенту вмістили декілька видань. Газета «События» з Бахмута (Донеччина) 10 із 24 шпальт присвятила рекламним оголошенням, не позначивши їх. 26,1% неналежно маркованої реклами опублікувала газета «Львівська пошта», 19,3% - «Курьер недели» (Одещина), 30,2% - «Луганщина UA», 28,6% - «Вісник Ч» (Чернігівщина).

Також було знайдено рекламу шахрайських послуг у виданнях Хмельниччини (реклама паранормальних послуг Марії Дюваль). Видання Полтавщини та Чернігівщини просували знахарів та ворожок, а також друкували сумнівні шаради/ребуси.

Так, газета «Зоря Полтавщини» в одному номері розмістила публікацію, в якій розповідалося про постраждалих від шахрайської реклами, і одночасно - неналежно марковану рекламу з безпрограшним конкурсом, закликаючи негайно телефонувати та реєструватися в акції. Це виглядало як конкурс на уважність: «Ми вас попередили, а тепер перевіримо, чи ви засвоїли урок».

Сумнівна реклама та засудження шахрайської реклами в газеті «Зоря Полтавщини» 

Із усієї вибірки ІДПО тільки одне видання – «Одесская жизнь» маркувало всю рекламу.

Сайти

Матеріали з ознаками замовності

Кількість «джинси» на сайтах лишилася приблизно на тому ж рівні, що й під час минулої моніторингової хвилі – 4,7% (у січні – 5%). Як правило, сайти менш популярні у розміщенні такого контенту, порівняно з газетами.

Так, на Полтавщині найбільше джинси зафіксовано на сайті «Новини Полтавщини» (7%). Загалом онлайн-видання регіону просували партію Європейська Солідарність, голову облради Олександра Біленького, голову ОДА Олега Синєгубова, депутата облради Геннадія Коваленка.

Приклади матеріалів із ознаками замовності на сайті «Новини Полтавщини»

Львівські видання «Захід.нет» та «Галінфо» піарили магазин електроніки зі знижками та рекламували концерт Оксани Білозір. На Сайті Донецька знайдено ознаки політичної замовності в тексті «Ради спасения жизней: по данным соцопроса КМИС граждане Украины высоко оценивают работу Фонда Рината Ахметова». Не зважаючи на те, що КМІС дійсно провів таке опитування, матеріал містив додаткові відомості, що просували інтереси і формулювали позитивний образ олігарха, висмикнувши з контексту інших відповідей респондентів

На Чернігівщині найбільше матеріалів із ознаками замовності вмістив сайт «Свобода ФМ», рекламуючи ті або інші товари / послуги, та ресурс «Чернігівщина. Події і Коментарі», який просував очільника міста та партію ОПЗЖ.

На Хмельниччині у матеріалах з ознаками політичної замовності сайти підтримували місцевих депутатів та «Слугу народу». Ознаки комерційної замовності були зафіксовані у матеріалах про туристичний бізнес, послуги газового монополіста, компанії та магазини.

На Одещині найбільше комерційної джинси (16%), вмістив сайт «048.ua» («Работа в Одессе: где можно заработать 100 тысяч гривен», «Перевозка лежачих больных по Украине», «На какие курорты можно рвануть из Одессы в мае», «Купить дом в Одессе: варианты от 13 до 90 тысяч долларов»).

Сайти, що не вмістили «джинси»: ІА «Вчасно» (Донеччина), «Полтавщина», «Львівський портал», «Вголос» (Львівщина).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Такі тексти зафіксовано на сайтах Донеччини, Луганщини та Одещини.

На сайті Донецька цитували Д. Пєскова, який щодо Донбасу заявляє «Росія не планує нікого поглинати і ніколи цим не займалася».

Луганське видання «Ирта Fax» писало про захоплення церкви «Московського патріархату» представниками ПЦУ, послуговуючись виключно джерелами з проросійською позицією і поширюючи таку потрібну для сучасної російської пропаганди картинку. На цьому ж сайті розповідали про те, як жителям ОРДЛО взяти участь у виборах до Держдуми.

«Розповіли детально, з посиланнями на ТАСС, із розлогими цитатами секретаря генради «Єдиної Росії» А. Турчака, із указівкою на дії Путіна щодо паспортизації ОРДЛО, із датою проведення виборів. При цьому чомусь за коментарями до українських офіційних осіб не звернулися, жодної оцінки діям країни-агресора не дали», - прокоментував матеріал експерт Володимир Садівничий.

Також експерти знайшли проросійські меседжі на сайті «Первая полоса», у сюжеті «В Лисичанске прошло масштабное празднование 76 годовщины Дня Победы». У публікації засуджувався «фашизм, який піднімає голову в Україні», а також поширено заклики карати «сучасних патріотів, яким усе дозволено».

Пропагандистські меседжі традиційно зафіксовано на сайті «Таймер» (Одещина), який, за спостереженнями експертів ІДПО, послідовно проводить проросійську політику. Цього разу сайт писав про нібито «репресії» проти В. Медведчука, називав уповноваженого ВР Т. Кременя «шпрехенфюрером», згадував про «бандерівців», які пікетували одеський телеканал, не визнавав декомунізації (вживав старі радянські назви). На сайті також активна рубрика «языковой вопрос», де висвітлюються нібито утиски російської мови в Україні.

Офіціоз

Для сайтів офіціоз був навіть більшою проблемою, ніж для друкованих видань. Так, середній показник такого контенту – 9,1% ( у друкованих – 7,9%).

У цьому плані експерти звернули увагу на видання Чернігівщини та Донеччини. У цих регіонах відсоток офіціозу значно зріс. Найбільше таких повідомлень вмістив сайт «Чернігівщина. Події і коментарі» – 20%, сайт Донецька – 42%, сайт Краматорська – 43,8%. Як правило, видання передруковували повідомлення правоохоронних органів, прес-служб місцевої влади, штабу ООС, Міністерства охорони здоров’я тощо.

Не містили офіціозу сайти «Є» (Хмельниччина), «Полтавщина», «Львівський портал» та «Вголос» (Львівщина), «06452.com.ua» та «Перша полоса» (Луганщина).

Неналежно марковані матеріали

Середній показник – 3,7%. Кількість подібних публікацій залишилася приблизно на тому ж рівні, що й минулої моніторингової хвилі (3,3%).

Як правило, сайти повідомляли своїх читачів про рекламний контент, використовуючи неналежне маркування – літеру «р». До неналежно маркованих експерти уналежнили матеріали різноманітної тематики: політичні, що рекламували партії та представників місцевої влади, та комерційні: іграшки, одяг, послуги тощо.

Однак, низка видань вигадувала для поширення рекламних публікацій й інші рубрики. Так, чернігівське видання «Свобода ФМ» розміщувало подібні тексти з позначеннями «PR», «Імідж», «Позиція», «Офіційно». Сайт Маріуполя подавав рекламу під плашками «Новости компаний», «Промо», «Партнерский материал», «Политические новости», «Пресс-релиз», «Партнерский спецпроект», «Официально».

Згідно з методологією ІДПО, подібне маркування є неналежним, адже не дає можливості зрозуміти, що подібний контент є рекламним. Навіть, якщо видання і друкують розшифровку цієї рубрикації на окремій сторінці.

Висновки

Порівняння результатів травневого моніторингу з січневим показує, що провідні формати «джинси» лишаються тими самими. По-перше, це привітання політиків/чиновників, які регіональні ЗМІ розміщують без маркування і, як правило, на першій-другій шпальтах. Ніби це найбільш важливі публікації номера. По-друге, це різноманітні спекуляції на актуальних темах. Якщо у січні це були тарифи, то у травні інтереси політиків розділилися: дехто піарився на темі відзначення Дня пам’яті і примирення, дехто – на темі благоустрою, допомозі певним верствам громадян. І, по-третє, це іміджеві публікації, де розкручується місцевий бізнес чи підприємці.

Газети, як і попереднього моніторингового періоду, не маркували повідомлення від різноманітних департаментів міськради чи обл-, райдержадміністрацій. У деяких виданнях чиновники навіть виступали авторами публікацій. Тривожним є те, що у виданнях із значною кількістю офіціозу місцеве життя висвітлюється виключно крізь призму діяльності чиновників й оминаються інші думки або події.

Також у багатьох виданнях відсутня традиція чітко відмежовувати рекламний та редакційний контент.

Якщо для друкованих видань найбільшою проблемою була неналежно маркована реклама, то для сайтів це – офіціоз. Намагаючись заповнити стрічку новин, портали передруковували матеріали різноманітних служб, компаній та організацій без змін. Інформація не перевірялася, не доповнювалася. Кількість виявилась важливішою за якість.

Контенту з ознаками пропаганди не так багато, Але все ж є видання, які постійно поширюють проросійські наративи. Це одеські видання «Вечерняя Одесса» та «Таймер»: проросійські меседжі там були зафіксовані й минулої моніторингової хвилі.

Результати травневого моніторингу свідчать про те, що регіональні ЗМІ, в цілому, залишаються надзвичайно слабкими, покладаючись на контент пресслужб і виробляючи надзвичайно мало власних публікацій. Редакційна незалежність та служіння аудиторії поки не є пріоритетами. Здебільшого регіональні медіа не готові бути прозорими у питаннях розміщення реклами, матеріалів, що публікуються за угодою з органами місцевого самоврядування. За таких умов слабкими стають і самі громади, які дізнаються про актуальні місцеві проблеми переважно з публікацій з ознаками замовності та офіційно-протокольних текстів. А отже, не можуть покладатися на журналістів, які б об’єктивно, повно і компетентно проаналізували події в регіоні.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:

    ІДПО – http://idpo.org.ua/reports

    Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

    Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.

Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.