Кримінал, розваги та пресрелізи про місцеве життя – аналіз тематичних пріоритетів регіональних ЗМІ

ІДПО за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

«Детектор медіа» вже публікував частину дослідження – про те, як джинсували регіональні ЗМІ в травні 2021 року. Читайте тут. 

Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у травні були: категорія «інше» – 34,8% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо), життя місцевої громади – 16,6% та кримінал – 6,9%. Для інтернет-видань на першому місці був кримінал – 18,8%,  життя місцевої громади на другому – 16,3% та COVID-19 на третьому – 12,5%. У газетах, як правило, переважали позитивні історії: численні нариси про ветеранів до Дня пам’яті і примирення, а також передруки мажорних звітів місцевої влади. На сайтах в лідерах зведення від правоохоронних органів та також передруки прес-релізів. Лише в окремих виданнях знайдено приклади якісних аналітичних матеріалів, де всебічно аналізуються місцеві проблеми.

Тож як на тематичному, так і на жанровому рівні регіональні ЗМІ залишаються слабкими. Теми корупції, проведення реформ на місцях, витрат з місцевого бюджету замовчуються або подаються тільки з перспективи певної політичної сили.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який у травні 2021 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному із семи регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1494 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2393 – в онлайн.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче. 

*Клікніть на зображення, щоб збільшити

Газети

Теми

Уже не вперше на першому місці за популярністю категорія «інше», вона традиційно складає приблизно третину контенту. Порівняно із січнем кількість таких матеріалів навіть збільшилась на 3%. Тож незалежно від подій у країні, розважально-привітальна суміш та немаркована реклама завжди в лідерах за кількістю газетного простору.

Так, майже чверть контенту друкованих видань Чернігівщини становила реклама. Одеські газети «Курьер недели» та «Одесская жизнь» вміщували найбільше приватних оголошень та розважального контенту. На Полтавщині в лідерах – рекламний контент, який видання практично не маркували.

Експерти Полтавської та Донецької груп припустили, що моніторинговий тиждень – після затяжного святкового періоду – міг видатися бідним на події в регіоні. Саме тим і можна було пояснити збільшення контенту в категорії «інше». Наприклад, у бахмутській газеті «События» 32 матеріали із 74 були уналежнені до цієї категорії. На Полтавщині у лідерах за цим показником «Зоря Полтавщини».

Щодо другої за популярністю теми – життя місцевої громади – то газети, як правило, висвітлювали її на матеріалі прес релізів та з точки зору представників влади. «Попри те, що основними темами на шпальтах газет та новин на сайтах є життя місцевої громади, експертна думка та позиції пересічних громадян щодо актуальних питань місцевого розвитку, зустрічаються не часто. Пересічні чернігівці є в основному героями життєвих історій», - зазначила координаторка Чернігівської експертної групи Ірина Новожилова. Така ж ситуація і в інших регіонах. Лише окремі видання, як наприклад, «Телеграф» (Полтавщина) висвітлюють цю тему, орієнтуючись на думки громадян, місцевих фахівців, представників бізнесу тощо.

Популярність криміналу на сторінках місцевих видань була пов’язана з тим, що подібні повідомлення здебільшого копіювалися із зведень правоохоронних органів без обробки.

Другого травневого тижня, коли здійснювався моніторинг, друковані ЗМІ були зосереджені на відзначенні Дня пам’яті і примирення: висвітлювали різноманітні заходи, організовані на місцях, нариси про ветеранів і, звісно, привітання політиків та чиновників, які інколи домінували на шпальтах.

Привітання із Днем Пам’яті та примирення в газеті Лубенщина (Полтавщина) – на першій та другій шпальтах

Експерти Донецької групи відзначили, що у виданнях регіону йшлося саме про святкування 9 травня, а не дні пам’яті та примирення.

«Не зважаючи на те, що моніторингова хвиля розпочиналась 10 травня, кожне з досліджуваних видань присвятило пам’ятним датам 8-9 травня не тільки оперативні матеріали (зокрема, фоторепортажі із заходів), а і по 2-3 тексти спогадів ветеранів, історичних нарисів (які логічно було б оприлюднювати напередодні або взагалі протягом року) і звітів про допомогу від депутатів та місцевої влади. Рекордсменкою у відзначанні Дня перемоги стала газета «Знамя Индустрии», присвятивши даті третину контенту (7 текстів)», - зауважила координаторка групи Тетяна Строй.

Схожа ситуація на Луганщині, де газети вміщували численні привітання із Днем пам’яті та примирення. «При читанні матеріалів про відзначення дати подекуди відчувається дух радянськості... Практично немає паралелей із сучасними військовими діями в країні. Таке замовчування ніби дає можливість не заглиблюватися в реальну історію Другої світової, не аналізувати політичних і соціальних проблем, що спричинили війну тоді та зараз. Навіть спогади про війну, розміщені у виданнях, мають швидше інформативний, хронологічний характер», - відзначила координаторка групи Алла Федорина.

А от на Хмельниччині та Полтавщині, окрім згадок про 9 травня та радянських воїнів, розміщували публікації про героїв УПА та не забували про нинішню війну Росії проти України. Тему подій у зоні ООС висвітлювали також видання Львівщини та Чернігівщини. На Одещині про це лише одна згадка в газеті «Одесская жизнь» - у матеріалі про місцеву територіальну оборону.

Мізерна кількість матеріалів у регіональних ЗМІ були присвячені ВПО (0,3%), темі корупції (0,8%), економіки (4,4%), місцевому самоврядуванню та реформам на місцях (1,1%), зовнішній політиці та міжнародним новинам (2,6%), а також – COVID-19 (2,6%). Видання зрідка писали про вакцинацію та сучасну ситуацію із коронавірусом в період, коли відголоски третьої хвилі пандемії в країні ще були відчутними.

Детальніше про тематичні пріоритети газет на графіку:

*Клікніть, щоб збільшити

Жанри

Газети традиційно надавали перевагу інформаційним жанрам: 43,5%; майже стільки ж такого контенту було у січні – 44,2%. У деяких регіонах (Донеччина, Одещина, Львівщина) таких текстів більше половини (51-57%).

Частина інформаційних повідомлень запозичувалась з інших ЗМІ – із посиланням чи й без. Передруковувались вчорашні і навіть старіші новини, незважаючи на те, що інтернет-видання регіону уже давно поширили таку ж інформацію.

Уся шпальта новин з рубрики «Місто» полтавської газети «Вечірня Полтава» у номері за 12 травня містить «новини» за 3, 6, 8, 10, 11 травня, про які раніше вже повідомляли місцеві інтернет-видання. Наприклад, інформаційний привід про інсталяцію «юні пішоходи» був поширений інтернет-виданнями ще 3 травня (сайтом «Коло»). Схожа ситуація – у більшості газет із вибірки ІДПО. Преса українських регіонів передруковує новини, які аудиторії вже давно дізнались з інтернет видань, не поспішаючи змінити темпи своєї роботи в цифрову добу або бути джерелами унікальної інформації.

Тим часом аналітики бракує. 3,8% аналітичних кореспонденцій, 2,5% - статей та аналітичних оглядів. Край мало журналістських розслідувань (одне в Полтаві і одне у Львові за моніторинговий тиждень, що в сумі дає 0,1%). У деяких регіонах навіть не всі видання вміщують аналітику. Так, на Хмельниччині «День за днем» та «Подільські вісті», на Донеччині «Знамя Индустрии» - взагалі не містили аналітичних матеріалів (кореспонденцій, статей, оглядів).

Окрім цього, значний відсоток складали офіційно-протокольні матеріали – 6,4%. Найбільше таких текстів на Хмельниччині (15%) та Луганщині (12%).

Популярними були також художні жанри – 4,9% (життєві історії, нариси, творчість читачів) та інтерв’ю – 5,1%.

Натомість були слабко представлені рецензія – 0,3%, журналістське розслідування – 0,1%, листи в редакцію / звернення читачів – 0,8% та авторські колонки – 0,4%.

*Клікніть, щоб збільшити

Онлайн

Теми

На сайтах на першому місці кримінал – 18,8%. Це на 3% більше, ніж під час попередньої моніторингової хвилі.

Значно (на 10%) збільшилась частка криміналу на сайтах Полтавщини порівняно із січнем. У травні – 24%. Як правило, видання регіону зловживали криміналом у вихідні дні, але деякі, наприклад, «Ехо» надавали перевагу цій темі протягом тижня. Власних текстів на сайті було обмаль.

На сайтах Хмельниччини, а саме «Вечірній Кам’янець» та «Всі новини Хмельницького» стрічка перенасичена кримінальними подіями (показник регіону – 20%). А перший сайт пише не лише про кримінальні події області, але й усієї України.

Ще один регіон, де найбільше писали про кримінал – Одещина (також 24%).

Другою топ-темою онлайн видань (16,3%) було життя місцевої громади. Але тут, так само як і в газетах, бракувало власних матеріалів на цю тему. Як правило, сайти послуговувалися передруками прес-релізів та повідомлень у соцмережах.

На третьому місці – статистика щодо covid-19 (12,5%). Видання передруковували всеукраїнські або регіональні дані, не аналізуючи ситуацію. Наприклад, на Хмельниччині сайти щодня оприлюднювали статистику захворюваності та смертності. Переважали негативно забарвлені заголовки: смерті, викликані вірусом, мутації, ускладнення після хвороби. Бракувало матеріалів про вплив пандемії на освіту, підприємництво, бюджети громад тощо.  

На четвертому місці за популярністю категорія інше – як правило, неналежно маркована реклама – 8,2%. Поширеними були також економіка – 5,8% та події у зоні ООС – 5,6%. Однак, щодо останньої теми, то вона висвітлювалася на основі прес-релізів та зведень. Бракувало матеріалів про допомогу армії, реабілітацію, повернення воїнів до мирного життя.

Сайти мало уваги приділяли темам корупції, місцевого самоврядування та реформам на місцях.

*Клікніть, щоб збільшити

Тональність матеріалів 

Як в онлайн, так і в друкованих ЗМІ переважала нейтральна тональність (85,5% та 74,4%). Позитивної було більше в газетах – 18,6% порівняно із сайтами – 8,3%. Негативна тональність приблизно на одному рівні: 7,1% – газети, 6,2% - онлайн.

Сайти подавали інформацію більш нейтрально (і, до речі, мали трохи вищу оцінку за дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів). А переважання позитиву в газетах можна пояснити значною кількістю розважального контенту та художньо-публіцистичних матеріалів (життєствердних нарисів про земляків).

*Клікніть, щоб збільшити

Походження матеріалів

У друкованих ЗМІ переважали власні матеріали (46,8%), запозичених – 29,6%, не ідентифікованих – 23,6%. Не ідентифікованим був розважальний контент та поради, джерела яких ніяк не позначалися. Інколи поради були зовсім сумнівними – як лікуватися від хвороб підручними засобами (без посилання на компетентних фахівців чи ресурси), як вберегтися від безгрошів’я та залучити позитивну енергетику.

Щодо мережевих видань, то власного контенту було навіть більше, ніж у газетах – 49%. Запозичених публікацій – 42%, не ідентифікованих – 9%. Однак у випадку сайтів експерти багатьох регіонів відзначили, що на сайтах підпис автора чи редактора містять повідомлення, написані на основі прес-релізів. Це, наприклад «06452», «Трибун» (Луганщина), «Полтавщина».

«З однієї сторони хочеться відзначити сайт Полтавщина, який працює із деклараціями, аналізує закупівлі, розподіл бюджетних коштів, надає приклади розслідувальної журналістики. Але все ж часом це видання та й видання усього регіону перетворюються на агрегатори чужих новин і практично не виробляють власного контенту. Більше того, видання намагаються певним чином “приховати” факт запозичення чужих матеріалів. Тільки роблять вони це по-різному: “Полтавщина“ ховається за прізвищем журналіста, а “Новини Полтавщини” вміщують посилання на джерело (а частіше просто згадку про джерело) лише в тексті матеріалу», - прокоментував ситуацію експерт Микола Польовий.

Деякі сайти – взагалі не підписували свої матеріали («Ирта Fax», «Первая полоса», Луганщина).

*Клікніть, щоб збільшити

ВИСНОВКИ

Результати травневого моніторингу підтвердили попередні висновки ІДПО: розважальний контент, кримінал та прес релізи складають левову частку контенту регіональних ЗМІ. Деякі видання схожі більше на дайджести, майже не містять власних публікацій. Під питанням є роль цих видань у своїх громадах – кому вони потрібні і для чого? Зрозуміло, що редакції місцевих газет хочуть догодити читачу і друкують популярний «легкий» контент: гороскопи, кросворди, зведення правоохоронців про ДТП та злочини. Опрацювання такого контенту майже не потребує додаткових ресурсів редакції. Однак дотримання балансу між цікавим і важливим є необхідним для відтворення реальної картини світу, якщо ЗМІ хочуть залишатись четвертою владою і впливати на долю своїх громад. Інакше місцеві громади ризикують перетворитися на інформаційні «пустелі», де якість місцевого менеджменту не отримує об’єктивної оцінки,   а громадяни вимушені ухвалювати рішення «всліпу», базуючись на плітках.