"Бігав парком, щоби сфотографувати півтораметрового варана. Вони отруйні"

На круїзних кораблях працює багато українцівУперше був у літаку за кілька тижнів після наро­дження. У дитинстві з батьками долали тисячі кіломет­рів на рік. Мандрував у Польщу та Німеччину. Щороку їздив до баби на Кавказ.Два роки жили з матір'ю у Відні, там в університеті вона викладала українську. Купував ноутбуки й телефони та перепродував в Україні. У 15 років заробляв півтори тисячі євро на місяць. Вирушив у першу самостійну мандрівку. Сів у поїзд і відправив матері sms-повідомлення: "Їду в Гамбург". Кілька тижнів подорожував Австрією, Німеччиною, Францією та Нідерландами. Доки не закінчилися гроші.Повернувся до Києва. Розпочав бізнес із відновлюваних джерел енергетики. Займаюся цим 16 років. Спочатку були вітрові станції. Останні роки – переважно сонячні.Роботу поєдную з мандрами. Вперше за межі Європи поїхав у Китай. За 15 років був там шість разів. Країна стрімко змінюється. 2006-го практично всі їздили велосипедами й мопедами. На вулицях шумно, загазовано. Люди сигналять. Зараз користуються переважно авто. Є мережі електричних заправок. Іноді можна побачити електроскутери або електровелосипеди.Китай технологічно розвиненіший, ніж Європа. Коли в ЄС не було надшвидкісних поїздів, там курсували.2006-го за велику порцію пельменів із креветками платив трохи більш як пів долара. Зараз зарплати й ціни в Китаї зросли. Працівник заводу в середньому заробляє тисячу доларів.У 15 років заробляв півтори тисячі євро на місяцьБув у китайському містечку на пів мільйона жителів. Відчув себе Бредом Піттом, який гуляє Хрещатиком. Усі витріщалися, тицяли пальцем, намагалися доторкнутися. Ніколи не бачили європейця.У провінції ніхто не розмовляв англійською. Зараз ситуація краща – є онлайн-перекладачі.Приїхав на китайський вокзал за 15 хвилин до відправлення потяга. Думав, часу вдосталь. А там інша система – є час для посадки. Як в аеропортах. Усі збираються в залі очікування. Коли оголошують поїзд – відкривається шлагбаум. Ідуть тунелем на рейс. Не встиг.Вразили прийоми іноземних гостей на заводах. Наймають найдорожче авто, везуть обідати в найкращий ресторан. Десятки страв ставлять на великий стіл, що крутиться. Не з'їдають і половини. Потім екскурсія. Ввечері – розкішна вечеря. На прощання вручають або висилають поштою подарунки.Пробував делікатес "тисячорічні яйця"Куштував багато дивного й незрозумілого. Пробував делікатес "тисячорічні яйця". Переважно качині, рідше курячі – консервують у суміші з глини, попелу, солі, негашеного вапна й рисового лушпиння. На кілька тижнів чи місяців закопують у землю. Стають як желе, синьо-фіолетового кольору. Смак різкий. Не дуже сподобалися.У китайських ресторанах меню часто лише китайською. Англійської офіціанти не знають. Доводиться брати страви наосліп. Часто подавали таке, що годі їсти – гарячий фреш із кукурудзи, курячі лапи з кігтями в бульйоні. Китайці вважають це делікатесом.Мандрівник Орест Зуб із дружиною плив із Канарських островів у Бразилію за 200 доларів із людини. Вирішили спробувати. З Барселони взяли круїз за понад 400 доларів з кожного. На кораблі хороші ресторани, басейни, спортзали, спа, розваги. Мандрівка тривала два тижні.Стали тричі на рік плавати в круїзах. Періодично круїзні лінії переводять флот лайнерів з одного регіону в інший. Наприклад, навесні, коли починається сезон штормів у Карибському морі. Судна переміщають у Середземне. А в середині осені – назад. Ціни можуть падати в рази.У латиноамериканських мегаполісах безліч небезпечних місцьНа круїзних кораблях працює багато українців. Танцюристи, акробати, гімнасти. Були олімпійські чемпіони. З усіма легко спілкуватися, відкриті й життєрадісні.У латиноамериканських мегаполісах безліч небезпечних місць, не позначених на карті. Першого дня в Бразилії вийшли з лайнера в порту міста Ресіфе. З двома парами пішли на пляж. Що далі заходили в місто – будівлі ставали все обшарпанішими, людей менше. Зупинився таксист. Щось говорив іспанською, розмахував руками. За хвилину стала звичайна автівка. Хлопець на пальцях пояснив, що потрапили у фавелу (бразильські нетрі. – Країна). Попередив: якщо підемо далі – пристрелять. Повернулися на заправку й зловили машину, що привезла до пляжу.Із дружиною були в місті Сан-Хосе в Коста-Риці. На одній із центральних вулиць зайшли в сувенірну крамницю. Купили фігурку з червоного дерева. Майже 20 доларів решти дали дрібними купюрами. Біля магазину попросив дружину перерахувати. Підбігли двоє чоловіків, спробували видерти з рук гроші. Частину порвали.В аргентинській столиці Буенос-Айресі хворів на пневмонію. У приватній клініці нічого не хотіли чути про українську страхову компанію. Місцеві друзі порадили звернутися в державну лікарню. Опинився в постапокаліптичному світі – поліклініка з високими стелями й обдертими дерев'яними дверима. А всередині – сканер відбитків пальців. Лікар говорив ідеальною англійською. Обвішав мене датчиками, відправив на рентген, виписав рецепти, дав ліки. Лікування безкоштовне навіть для іноземців.2018-го спробували місячний круїз із Європи в Південну Африку. У місті Дурбан ішли до міської ратуші. Минули два квартали. Під'їхав поліцейський: що тут загубили? Він помітив, що за нами стежать, щоб пограбувати. Викликали Uber.Були на індійсько-мусульманському весіллі в Малайзії. Йшли вулицею, нас запросили. Їли, пили, вітали молодих. Наприкінці отримали подарунки.У Малайзії бігав парком, щоб сфотографувати півтораметрового варана. Пізніше пояснили, що вони отруйні й можуть вкусити.Їздили М'янмою. Водія разів 10 зупиняли військові, перевіряли документи. Щоразу давав невеликого хабаря. Армія завжди контролювала країну (з 1962 року протягом декількох десятиліть у М'янмі була військова диктатура. Демократичні перетворення почалися ­2011-го. 1 лютого цьогоріч військові захопили владу й оголосили надзвичайний стан на 12 місяців. Арештували лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших керівників. Відтоді тривають масові протести проти хунти. Загинули сотні людей, кілька тисяч були заарештовані. – Країна).Орендували віллу з басейном, мармуровою ванною під скляним дахом за 27 доларівВ Україні гарна природа, є багато цікавих місць, але нерозвинена туристична інфраструктура. Неможливо взяти в оренду мопед чи ровер. Були в Подільських Товтрах на Дністрі. Шукали катер чи човен напрокат. Один чоловік згодився за умови, що сам кермуватиме. Хотів 5 тисяч гривень за годину. Відмовилися. Справляв весілля у Греції на острові. Щоб привезти гостей, брали в оренду два катери без шкіпера. Година – 30 євро.У Південно-Східній Азії велика кількість недорогого туристичного нерухомого майна. Місяць тому були на Балі. Під час карантину ціни впали. Орендували віллу з басейном, мармуровою ванною під скляним дахом за 27 доларів на добу.