«Протасевича белорусской власти подкинули». Огляд політичних відеоблогів за 31 травня — 6 червня 2021 року

Справа Романа Протасевича та геополітичне становище нинішньої Білорусі у світі залишилися ключовими темами тижня для ютуб-спільноти.

Пристрасті за Протасевичем

Затримання на території Білорусі блогера і співзасновника телеграм-каналу Nexta Романа Протасевича продовжує тривожити медіаспільноту. Його згадують у пропагандистських токшоу різного штибу, критикують у сотнях телеграм-каналів, тому й вітчизняні ютубери просто не можуть мовчати. І критикують того, кого їм вигідніше: хтось затриманого Протасевича, хтось самопроголошеного президента Лукашенка.

Блогер та політик Анатолій Шарій зрадив би себе, якби бодай словом підтримав співзасновника Nехти чи українську владу, що вирішила обмежити контакти з Білоруссю та ще й закликала сусідку звільнити політв’язнів. Тож лідер партії червоних кульок одразу кинувся на захист білоруського диктатора. На думку Шарія, будь-які санкції проти Білорусі — на шкоду винятково Україні, тоді як нашим сусідам обмеження жодної шкоди не завдають. «По сути, выиграли все, кроме Украины», — резюмує блогер.

Хайпонув на цій темі й нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Тези, природно, від проросійських різнилися кардинально: Лукашенка нардеп називає «безумным диктатором» та «негодяем», який визнав окупований Крим російським. Як політик, Гончаренко переконує: робить усе можливе, аби призупинити офіційні відносини України та режиму Лукашенка.

Обличчя «Страни.юа» Олеся Медведєва, у свою чергу, взялася проаналізувати «фільм-розслідування» про Романа Протасевича, випущений на державному телебаченні Білорусі (що відразу ж ставить під сумнів достовірність бодай якихось тез, озвучених там). Та блогерка говорить: виходячи з фільму, посадка літака з Протасевичем навряд чи була спланованою білоруською владою. А представники тамтешньої опозиції, мовляв, заявили про затримання блогера ще до того, як силовики реально підійшли до співзасновника Nехти. Медведєва, цитуючи «розслідування», припускає, що «оппозиционера белорусской власти просто подкинули», щоби впроваджувати проти країни нові санкції. Що ж, «ясно-понятно», Лесю, як завжди.

Не курив у закутку, спостерігаючи за розвитком подій, і блогер та журналіст Роман Скрипін. Коментуючи ситуацію, медійник у фірмовому агресивному стилі констатує: «У Лукашенка — серйозне загострення його прогресуючої хвороби: дедуля борзеет». Іншим білорусам Скрипін радить не робити так, «як вам говорить ваш придурок», і не намагатися потрапити на окуповані території України в обхід нашої держави.

Спецкор УНІАН у Росії Роман Цимбалюк, своєю чергою, дослідив, як реагують на дії Лукашенка в Росії. Диктатор Білорусі, мовляв, своєю позицією «не удовлетворил ни Украину, ни Россию». Долари, каже Цимбалюк, Лукашенко в Путіна взяв, а повноцінно визнати Крим та окуповані території Донбасу російськими так і не зміг. Від чого, помітив Цимбалюк, «запалало» в російських токшоу. Навіть «Белавиа» до Криму не літає, бідкаються пропагандисти. Втім критикувати Білорусь, як Україну, прибічники російського диктатора не хочуть, адже вважають країну-сусідку важливим стратегічним партнером (яких у агресорки не так багато залишилося).

Росія та її сателіти — улюблена тема журналіста Євгенія Кисельова. Який не втратив нагоди на прикладі Романа Протасевича вчергове нагадати про те, як погано жити в диктаторських країнах. Мовляв, і в Росії на опозицію продовжують відчайдушно тиснути. «У кремлевских вождей это теперь — главная, всепроникающая идеология: творим, что хотим», — говорить небайдужий до російського порядку денного медійник. Дивує Кисельова й позиція Європи: маленькі країни, мовляв, дії диктаторів на кшталт Лукашенка чи Путіна засуджують, тоді як великі гравці типу Німеччини продовжують сором’язливо відмовчуватися, не бажаючи сваритися.

Жахи «русского міра»

Тим часом інші блогери продовжують вказувати на жахіття «русского міра», що відбуваються на окупованих Росією територіях України. Сергій Притула вчергове підготував дайджест новин про Кримський півострів. Блогер-політик відзначає: на мальовничих кримських узбережжях тепер планують зводити слідчі ізолятори, бо сотні репресованих, мовляв, треба десь утримувати. Хоча, певен Притула, і в готелях окупованого Криму навряд чи комфортніше, ніж у тамтешніх СІЗО, при тому, що ціни впевнено обганяють п’ятизіркові турецькі курорти. «Не втрачаємо надії, нічого не забуваємо і не пробачаємо», — підводить риску Сергій Притула.

Блогер із Донецька Денис Казанський, у свою чергу, згадав про ще одного привида російського духу, що днями вигулькнув в Україні: колишнього нардепа-регіонала, колаборанта Миколу Левченка, який останнім часом переховувався в Росії. Та, за наявною в Казанського інформацією, всі справи щодо українофоба в Україні закриті. Хоча дивує блогера інше: Левченко, оспівуючи «молоді республіки» Донбасу, так і не захотів там жити, натомість повернувшись у «фашистську» Україну. «Это — тупо саранча… Они опустошают территорию, и… им нужно больше», — говорить Денис Казанський.

Про цього ж українофобського діяча записав відео і Сергій Стерненко. «Нам що, своїх Медведчуків мало?» — резонно цікавиться блогер. Хоча й нагадує: Ренат Кузьмін, до обрання нардепом, теж був у розшуку, що не завадило йому потрапити в парламент від «Опозиційної платформи — За життя». Та й у Андрія Портнова, мовляв, схожа історія. А влада, мовляв, тисне тільки на проукраїнських діячів, закриваючи очі на дії колаборантів.