"Хочу, щоб земляки не мусили шукати кращої долі за кордоном"

Український політик, народний депутат 8 скликання Владислав Голуб розповів в інтерв'ю Gazeta.ua про роль України у геополітиці, загрози військового вторгнення, відкриття ринку землі та питання продовольчої безпеки. 16 червня відбудеться особиста зустріч президентів Сполучених Штатів та Росії. Однією з тем розмови стане Україна. Чи нормально, що ситуацію в нашій країні планують обговорювати без представництва нашої держави? Звичайно, цей факт пригнічує, що про нас з вами, про нашу державу говорять без нас. Але є чітка відповідь, чому так відбувається. На жаль, за 30 років Незалежності ми не стали сильним суб'єктом на зовнішньополітичній арені. Чи могли б ми, умовно, допустити, що про долю Сполучених Штатів будуть говорити без Сполучених Штатів? Звісно, ні. А про Україну, на жаль, говорять. І тут питання і до нас також.Ми повинні розвивати нашу економіку, інституції, людський капітал. Повинні бути сильними, щоб до нас дослухалися. Це довгий і складний процес, але цілком можливий.Прикро бачити, що чинна влада з одного боку заявляє, що ми хочемо в НАТО, що нам потрібна співпраця з МВФ, що ми готові просувати реформи для змін в державі, а водночас своїми діями дискредитує ці реформи та знищує вже проведені. Представники влади на телеефірах кажуть, що нам не потрібна співпраця з нашими західними партнерами, ми і самі все зможемо зробити. Зокрема, такі висловлювання звучать щодо співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Зрозуміло, ми не стаємо від таких дій "суб'єктом".Перед зустріччю Байдена з Путіним хоча б на рівні телефонного дзвінка має бути консультація Вашингтона з Києвом. Побачимо, наскільки ми змогли донести нашу позицію, щоб нам повірили. Бо часто ми багато говорима, а на діях показуємо зовсім інше. Чого ви особисто очікуєте від перемовин у Швейцарії? Чи вдасться Байдену домовитися з Путіним? Є Крим, територія нашої держави, яку визнав анексованою весь світ. Є так зване ОРДЛО - агресія Російської Федерації на тимчасово окупованій території терористичними організаціями ЛНР і ДНР. Все, що може зробити Путін - просто забратися з нашої території. І я сподіваюсь, що це йому донесе Байден.Важливо, щоб Україна не стала розмінною монетою в рамках великих геополітичних ігор. Я за це сильно хвилююся. Багато залежить від нас самих. Але, на жаль, ми нічого не робимо, щоб посилювати нашу геополітичну суб'єктність.Я не вірю, що з Путіним можна про щось домовитись. Він може вам в очі казати одне, а завтра - зовсім інше. Згадайте фільм московських пропагандистів про окупацію Криму. У ньому Путін спочатку каже, що "зеленые человечки" - це місцева самооборона, "нас там нет и не было". А далі в цьому ж фільмі підтверджує: так, це були регулярні російські війська. Він постійно бреше і не дотримується взятих на себе зобов'язань. Який ваш прогноз щодо Північного Потоку-2? Чому не вдалося дотиснути західних партнерів з цього питання на користь України? Будівництво російського газопроводу в обхід України можна і потрібно зупиняти виключно через механізм санкційний. На жаль, іншого механізму наразі не існує. Коли працювали санкції США, цей проект призупинявся. Але щоб ми могли і надалі доносити цю позицію до наших західних партнерів, і щоб сама Європа розуміла її, щоб Сполучені Штати накладали санкції, то для цього ми повинні показувати, що віримо в ті демократичні принципи, в які вірять і Європа, і США. Ми, на жаль, інколи робимо інші речі. Тому якщо Північний Потік-2 запустять, це буде серйозний удар по нашій геополітиці й економіці. Путін колись просто взірвав Туркменську трубу, і на цьому все закінчилось. Не виключаю, що такий же сценарій він може готувати і для України. Чи не здається вам, що на фоні чергового політичного загострення в Білорусі та засудження Україною дій Лукашенка, ситуація для нас значно погіршується? Можливо, наші відносини з Білоруссю тимчасово погіршаться. Але ми не повинні жертвувати людськими цінностями заради підтримки відносин з диктатором. Лукашенко - диктатор, без сумніву. По-друге, він не є легітимним президентом: його ніхто не визнає, крім його друга Путіна. Свобода та права людини - це основна цінність в моїй парадигмі мислення. Це основа, на якій можливо побудувати дійсно справедливе суспільство. У Білорусі слова "свобода" не існує, й останні події, коли був посаджений літак Ryanair, це підтверджують. Ми не повинні бути залежні від ситуації в іншій країні. Маємо будувати свою державу так, як хочемо. Банальний приклад: Україна довгий час сиділа на "газовій голці" від Росії, і нинішня ситуація з нашою газово-транспортною системою стала результатом того, що ми не диверсифікували постачальників газу, не проводили модернізацію. Ми "шарахались" зі сторони в сторону у нашому геополітичному вимірі, втрачали час. Тому ми повинні будувати власну країну, де будуть дотримані свободи, де буде демократичне суспільство, де будуть вільні вибори. Щоб у нас не призначали президента, як в Росії, або щоб вибори не заміняли фейком, як у Білорусії в серпні минулого року. Як, по-вашому, розгортатимуться події в Мінську? Чи можливий наступ російський військ з території нашого північного сусіда? Поки президентом РФ є Путін, загроза російської агресії буде залишатись. І тут питання не в наших відносинах з Білоруссю, тут питання владної верхівки в Росії. Ви народний обранець парламенту 8-го скликання від аграрного регіону - Черкащини. Як ви та люди в області ставляться до запровадження в Україні з 1 липня ринку землі? Вкрай негативно люди відносяться. Пояснення просте. Я за першою освітою юрист. Згідно Конституції України, чітко передбачено, що власником землі є народ України, і земля є найбільша цінність. Нам обіцяли народовладдя, але ніхто у народу не запитав, як він бачить ринок землі. Чи повинен він бути? Так. Але не в тій формі, і не такий, як прийняла чинна влада.Як би я бачив розвиток цієї історії? Перше, безумовно, має бути референдум. Друге - це державна допомога фермерським господарствам. Простий приклад: в Україні є приблизно 35 тисяч фермерів. У сусідній Польщі - півтора мільйона фермерів. Чому так? Тому, що там держава допомагає. Запроваджуючи ринок землі, ми маємо орієнтуватися на захист людини, її власності, на допомогу фермерству.Ніхто зараз не думає про продовольчу безпеку. А це може бути дуже велика проблема. Бо при тій формулі, яку влада зараз запропонувала, скоріш за все, всю землю скуплять наші аграрні олігархи, які насправді її просто виснажують.Тому я вважаю, що це помилковий шлях, і я б дуже сильно хотів, щоб влада, народні обранці зрозуміли свою помилку і виправили її. Ми маємо побудувати "аграрне суспільство", засноване на фермерстві та на допомозі держави: безвідсоткові кредити, допомога на придбання техніки тощо. Ось така повинна бути модель, а не той абсурд, який прийняла влада. Тому, я переконаний, що українське суспільство повинне дати відповідь владі, і не допустити імплементацію тієї моделі, яка була прийнята. Чому влада всупереч суспільній позиції та аргументам експертів все ж вирішила піти на такий непопулярний крок? Я не є представником влади, мені важко коментувати їх думки. Можливо, мова йшла про якісь домовленості на рівні влади і великого аграрного лобі. Бо при тій моделі ринку землі, яку вони хочуть запустити, виграє не український народ, не звичайний українець і навіть не фермер, а великі аграрні компанії та олігархи. Експертів, науковців ніхто не залучав. А чи повинне бути при запровадженні ринку землі наукове обгрунтування, наприклад, як треба землю обробляти? Бо земля - це ресурс, який виснажується. Можливо, потрібно було б ввести зобов'язання на сівозміни. От уявіть, приїде сюди умовний іноземець, якому доля українця байдужа, він просто буде максимально "вижимати" все, що зможе з чорнозему, поки користь для нього не закінчиться. Можливо, тому не були залучені ні експертні, ні наукові кола. Напевно, було якесь інше "коло". Як загалом змінилася ситуація в регіоні за два роки правління Володимира Зеленського та його команди? На Черкащині за цей час ми мали сім губернаторів. П'ять повноцінних і два виконуючих обов'язки. Думаю, це достатньо красномовна відповідь. Я не буду "огульним критиканом". У чомусь ситуація дійсно покращується. Зокрема, щодо ремонту доріг. Інше питання - їх вартість і якість. Але чи змінилося на краще життя селянина чи жителя міста на Черкащині? Я особисто таких змін не бачу. Більш того, спілкуючись з людьми, ми бачимо, що стає жити гірше. Я хочу, щоб земляки не мусили шукати кращої долі за кордономЗавершення "епохи бідності", яке обіцяв президент, черкащани відчули на собі? Щоб подолати бідність, потрібно розвивати економіку і долати корупцію, розбудовувати чесне правосуддя. Я думаю, цього не тільки черкащани, але і все українське суспільство не бачить. Є такий жарт: ніхто не знав, що кінець епохи бідності означає початок епохи виживання.Після того, як Олександр Скічко склав депутатський мандат і перейшов у виконавчу владу, рідний вам 197 мажоритарний округ звільнився, в жовтні відбудуться проміжні вибори. Чого очікуєте від кампанії на цьому окрузі? Я дуже хочу, аби на округ не повернулася слава, яку він мав 2012 року. Тоді він був одним із п'яти проблемних: там "їли" протоколи, а "Беркут" просто виносив виборчі бюлетені і документацію з ОВК. А що бентежить найбільше - можливість повторення подій нинішнього року на 87-му окрузі на Прикарпатті, коли масові фальсифікації йшли поряд з використанням адмінресурсу. Я б хотів, щоб усі зацікавлені гравці зробили так, щоб ця кампанія була взірцем законності і демократичності. Згідно даних соціологічих опитувань, ви - один з найрейтинговіших політиків в області. Плануєте балотуватися? Це питання я зараз чую по декілька разів на день. Хотів би наголосити на такому: для мене мандат народного депутата і влада взагалі не є самоціллю. Це - інструмент для зміни життя на краще. Інакше я, напевно, вже б погодився на пропозиції, які від чинної влади лунали в мій бік. Я активно працюю на цьому окрузі всі сім років, з моменту свого обрання 2014-го, я його ніколи не полишав. Мені невідомо жодного села, міста чи громади, де б я і моя команда не зробили декілька соціально важливих проектів. Ми суттєво допомагли освітнім закладам: не залишилось жодної сільської школи, де б не замінили вікон і дверей. Ми активно допомагаємо медичним закладам, ФАПам, центральним районним лікарням. Наприклад, Золотоніська центральна районна лікарня є однією з найсучасніших районних лікарень. Не було жодного села, де б ми не допомогли. Чи є вибори, чи немає, я звик з людьми вирішувати якісь їх базові проблеми, де я можу бути ефективним. Чи буду я балотуватися? До офіційного початку кампанії ще достатньо багато часу. Почнеться вона 1 вересня, час для прийняття остаточних рішень у мене ще є. Одне можу точно ствердно сказати: попри те, чи буду я балотуватися, чи ні, рідну Черкащину ніколи не залишу. І де б я не знаходився, завжди буду все робити, щоб змінювати на краще життя черкащан.