Медведчук — кум, але «Північний потік» дорожчий. Огляд проникнення російської пропаганди у травні 2021 року

Нав’язливе віщування «перемоги» — добудови «Північного потоку — 2» і продовження військової пропаганди про «агресію України на Донбасі» заступили в пріоритетах російських ЗМІ турботу про новоспеченого «політв’язня» Віктора Медведчука й тиражування фейків про трагедію 2 травня в Одесі. Водночас від провалу кремлівського шантажу війною відволікали саркастичним коментарями про помилки, зроблені Зеленським за два роки президентства. А «Страна.ua», вочевидь, керуючись «настановами» Володимира Путіна, почала цькувати кримських татар і розпалювати міжнаціональну ворожнечу між українськими громадянами. Огляд проникнення російської пропаганди у травні 2021 р.

Як і у квітні, головним напрямком пропагандистської роботи російських та, відповідно, проросійських ЗМІ у травні лишалася тема війни на Донбасі. Хоча після імітації «відведення військ» від українського кордону дещо змінилися акценти. У травні більш інтенсивно просувалися меседжі:

- про «миротворчу діяльність» Росії: «Россия бесит Запад, раскрывая в ООН правду о событиях в Донбассе»,

- «налаштованість на мирні переговори» окупаційних адміністрацій «ДНР» / «ЛНР»: «ДНР открыта к диалогу с Киевом»,

- «факти про злочини» українських військ: «Пасечник: Донбасс постоянно подвергается обстрелам из тяжелой артиллерии», «Грызлов заявил об усилении обстрелов со стороны Украины в Донбассе», «Донбасс вызвал у Киева истерику», «"Лучше не становится": обстрелы в Донбассе стали интенсивнее»,

- і, звісно, про «агресивні плани Вашингтона на Україні»: «Белый дом поддержал вступление Украины в НАТО», «Медведчук: США хотят видеть Украину плацдармом противостояния на границе с Россией», «В Совфеде считают, что США обещаниями помочь Украине подталкивают ее к агрессии против РФ», «Лавров: США наращивают военную активность на Украине и в Черном море», «Захарова обвинила НАТО в формировании на Украине "милитаристского режима"», «От России не спасают ни ОБСЕ, ни НАТО».

Проте ми помітили, що просування теми війни на Донбасі почало втрачати свою нагальність та політичну важливість для Кремля. На це вказує перехід до використання вкрай маргінальних тем, навіть за російськими мірками: мова про «гомосексуальну ходу на Донбас», якою з Вашингтона «керує» сам Джо Байден («Донбасс атакуют украинские гомосексуалисты»). На тлі нещодавніх заяв і криків про майже неминучу «війну» удавано серйозний тон про таку «загрозу» для бойовиків збиватиме з пантелику прихильників «русского міра» по обидва боку українсько-російського кордону, і ще більше дратуватиме самих «деенерівців / еленерівців».

Не виключено, що в такий спосіб російські пропагандисти навмисне знижують градус напруги, щоб виправдати й відсутність активних дій з «покарання» України, й можливість Путіна зустрітися з Байденом, поки все тихо. Звісно, за умови, що вороги Росії завжди й гарантовано «отримають по зубах», навіть якщо вони геї. Не випадково Путін про це сказав через три дні після анонсованої веселкової «атаки». Як ми вже знаємо, на подібних обіцянках та погрозах уявним ворогам російська військова пропаганда тримається вже сьомий рік.

Тим часом для Медведчука настає «зоряна мить»: згадки про нього різко зростають на друкованих та електронних шпальтах і телеекранах росЗМІ після важких підсанкційних місяців. Подання офісу Генпрокурора та судове рішення про домашній арешт породжують зливу компліментарних коментарів.

Нарешті, Медведчук затьмарює і Юрія Бойка, і Євгенія Мураєва як головний проросійський політик:

його називають «політв’язнем»: «Косачев считает, что Медведчук и его соратники могут стать политзаключенными на Украине»,
в його переслідуванні звинувачують Білий дім і Держдепартамент: «Зеленский увлекся репрессиями. Арест Медведчука благословили США», «Украина использует преследование Медведчука в угоду Байдену»,
йому пророкують статус «жертви» свавілля радикалів та українських спецслужб: «Украинская власть пытается заставить Медведчука замолчать»; навіть сам Микола Азаров своєрідно «заступився» за Медведчука «все те, кто выступают за Минские соглашения, объявляются коллаборантами, объявляются предателями Родины».

Сам Путін згадав про справу Медведчука на Радбезі РФ (не згадавши, щоправда, прізвища) як про приклад переслідування осіб, що «виступають за мирне вирішення кризи на Донбасі».

Проте свято на вулиці одного з лідерів «ОПЗЖ» тривало зовсім недовго. По-перше, тема війни на Донбасі лишається пріоритетною в другій половині місяця. По-друге, вже з 17 травня росЗМІ перемикаються на тріумфальні реляції про зняття американських санкцій з «Північного потоку — 2» та підготовку до першої зустрічі Путіна з Байденом:

«Америка сдалась перед "Северным потоком-2": Что получит Россия и проиграет Украина»,
«Строительство "Северного потока — 2" — самая страшная экономическая и геополитическая санкция против Соединенных Штатов, считает первый зампред комитета Госдумы РФ по обороне Александр Шерин»,
«Александр Рар: саммит РФ-США будет успешным»,
«Нестор Шуфрич: Украина проиграла России с "Северным потоком-2"».

Для того, щоб не виглядати голослівними, ми зробили кількісний контент-аналіз — порівняння згадок Медведчука, Донбасу та Північного потоку в найбільших та великих російських медіях (мал 1, 2, 3).

Нарешті, наприкінці травня російська пропаганда фокусується на приниженні українського президента та війни на Донбасі, а тема переслідування Медведчука взагалі зникає з їхніх радарів: «Владимиру Зеленскому все до мечты», «Киселев: комик Зеленский — диктатор, и это уже не роль», «Захарова — Зеленскому: "Отметить День вышиванки в косоворотке — бесценно"».

Показово, що Медведчука подібним чином використали його ж власні союзники — власники «Інтеру»: доля соратника «політв’язня» їх цікавить значно менше, ніж політичний піар Юрія Бойка.

Медведчук на «Інтері»

Бойко на «Інтері»

Тож спільна поїздка співголів «ОПЗЖ» в косплейному «воєнному» авто на 9 травня нічого не змінила: боротьба за прихильність проросійського електорату дорожча власникам «Інтера» та само, як Путіну — доля «Північного потоку».

Якщо ж поглянути на те, як «Інтер» відпрацьовував російські меседжі, то це були переважно теми Донбасу, невдач Володимира Зеленського та втрат від запуску «Північного потоку — 2».

Дві останні теми, зокрема, на «Інтері» творчо поєднали 23 травня. Олексій Ліхман уміло «вів» — підказував потрібні меседжі «незалежній експертці» Тетяні Остріковій, яка ні за освітою, ні за свого депутатства не була відомою фахівчинею з енергетики. Навіть гірше, Острікова у статусі депутата різко критикувала проєкт «Північний потік — 2», а в студії «Інтера» виступала поширювачкою неперевіреної інформації про «неминучі втрати» України, які більші за «транші МВФ», — типовий різновид тези про «втрати» від «зовнішнього управління».

23.05.21 21:08

«Інтер»

«Олексій Ліхман, ведучий: На скільки боляче вдарить "Північний потік" по економіці України. З цього запитання почну розмову з економічним експертом Тетяною Остріковою. Пані Тетяна, радий вас вітати. Нам зрозуміло, що втрати будуть прямі і опосередковані, від імовірного початку роботи цього газогону. Почнемо давайте з першого, яку суму щороку втрачатиме бюджет, тільки на втраті транспортування газу через територію України.

Тетяна Острікова, економічний експерт: Добрий вечір. Рада вас вітати. Є, дійсно, втрати прямі і непрямі. І прямі втрати, якщо не буде транзиту українською трубою, ми сьогодні заробляємо, в тій, чи іншій формі близько півтора мільярда доларів щороку. Це те, що от воно було і його не стане. Але далі ми дивимося, які можливі непрямі втрати. Здорожчає газ, за оцінками експертів, називають, що це можливо від 50...

Ведучий: Газ на внутрішньому ринку України?

Тетяна Острікова: Так, тому що його транспортування буде дорожчим. Ми будемо транспортувати його з Німеччини. І це експерти оцінюють, додаткова + 50 доларів за тисячу кубів.

Ведучий: Це таке суттєве підвищення.

Тетяна ОСТРІКОВА: Тобто, якщо у нас зростає газ, у нас що зробиться далі? В нас зростає кількість субсидіантів.

Ведучий: Як в доміно.

Тетяна ОСТРІКОВА: "Да" ефект доміно. Тому що люди сьогодні вже не стягують платити за житлово-комунальні послуги, і борг накопичується. До 80 мільярдів гривень, вже на сьогоднішній день, люди винні за житлово-комунальні послуги. Тобто, якщо ще більше зросте газ, зростуть тарифи, то зростає і кількість субсидіантів, відповідно, збільшиться навантаження на бюджет. Тому, непрямі втрати від того, що ми втратимо транзит через те, що газ піде по цьому "Північного потоку-2", сягають ще 2-3 мільярдів, їх достеменно тяжко порахувати. Але, сукупно прямі і не прямі, це 5-6 мільярдів доларів, щороку втратить економіка України. Для порівняння нагадаю, ми очікуємо транш від МВФ 700 мільйонів, а втрати можуть бути 5 мільярдів.

Ведучий: Тут зрозуміло, що українській дипломатії кістьми потрібно лягти, але не дати, постаратися не дати і просити весь світ волати, щоб не добудувати цей газогін. Пані Тетяно, цього тижня всі підбивають підсумки двох років президента. Цікаво почути думку економічного експерта, ми з політиками обговорювали це 2-річчя. От ви, як експерт-оглядач зі сторони. Так, ви не належите зараз жодній політичній силі. Ви...

Тетяна Острікова: Можу бути об'єктивною.

Ведучий: "Да". Я можу сподіватися на вашу об'єктивність. От щоб ви назвали економічними успіхами, досягненнями президентства цього і що провалами?

Тетяна Острікова: Я, ви знаєте, люблю все міряти цифрами. Якщо взяти, наприклад, показники такі, як інфляція, такі, як курс долара, які були на початок каденції президента Зеленського. Тобто на середину 19-го року. І порівняти з нинішніми показниками, вони приблизно не змінилися. Якщо порівняти ВВП, тоді ВВП зростало, зараз ВВП в нас за 1 квартал впав на мінус 2 відсотки, в минулому році ми впали мінус 4. Тобто не зростали, а падали. І звісно, влади говорить, що це, А - війна, Б - ковід. Тобто. раніше, попередня влада, все виправдовувала війною, нинішньої влада ще говорить, що ковід, локдауни, через то була закрита велика кількість підприємств. Але, якщо порівняти, наприклад з Китаєм, з Туреччиною, то вони примудрилися зростати в 2020 році. А в середньому країни світу, впали на 3,3 за минулий рік, ми впали на 4. Тобто, в цілому, Україна гірше пережила кризовий 20-ий рік, ніж середньостатистичні країни світу. Якщо ми далі дивимося на інші показники, то безробіття приросли, кількість населення знизилась.

Ведучий: Тут, знову ж таки, можна сказати, що це наслідки ковіду.

Тетяна Острікова: Наслідки ковіду, але обіцянки ж були повернути заробітчан, створити 500 тисяч робочих місць. До чого я веду? В середньому, макроекономічні показники, як були, так і залишились. Що погіршилось за ці два роки? І це стає величезною загрозою. Погіршилася заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, це 80 мільярдів вже на сьогоднішній день, це такий прихований дефіцит державного бюджету. І інша вбивча цифра, це заборгованість пенсійного фонду перед казначейством. Йому не вистачає коштів на виплату пенсій, він постійно позичає. І ці два чинники, плюс те, що наше населення старіє і нема кому працювати, платити податки і наповнювати Пенсійний фонд, ці три проблеми тягарем, таким тягарем, висять на будь-якому уряді, на нашій економіці.

Ведучий: Зрозуміло, як завжди компетентно, коротко і по суті».

Насамкінець, кілька слів про традиційні канали поширення проросійської пропаганди. Телеканал «НАШ», інтернет-сайти «Страна» і «Вести» сумлінно відпрацьовували кремлівські меседжі, спрямовані на:

заперечення відповідальності Росії за війну на Донбасі: "ДНР" обвинила Украину в обстреле пригорода Донецка из 120-мм артиллерии, Референдум по Донбассу поставит жирную точку в теме Донбасса, - Бортник, Украинцам обещали мир на Донбассе, решить вопрос языка, а через два года - ничего, - экономист, Андрей Ермолаев: Мир и воссоединение с Донбассом еще впереди, Семь лет назад украинская авиация начала атаку на донецкий аэропорт, Украина опять сделала все, чтобы на Донбассе не наступил мир, — эксперт, Медведчук дал Зеленскому совет по миру на Донбассе: встреча с Путиным и главарями "Л/ДНР", Преследование Медведчука ведет к заморозке конфликта на Донбассе, - Золотарев
приниження Президента України: Зеленский ни на что больше не способен, кроме как врать, - нардеп Бурмич, Менее 18% ключевых цитат Зеленского на пресс-конференции были правдивыми: о чем солгал президент?,
гіперболізацію «програшу» України внаслідок запуску «Північного потоку» та переговорів США-Росія: Правящая команда понимает угрозы для экономики от запуска Севпотока-2, "Разменяют на что-то серьезное". О чем говорит встреча Блинкена и Лаврова в Рейкьявике и чего ждать Украине, Почему США передумали вводить санкции против "Северного потока - 2". Новый "Ясно.Понятно" с Олесей Медведевой, "Ялта. 2.0". Что даст саммит Байден-Путин и будет ли мир на Донбассе

Проте у травні лише «Страна» відзначилася особливо ретельним відпрацюванням російських меседжів у другорядній темі, що ще може актуалізуватися росіянами в майбутньому. Мова йде про внесений президентом Зеленським законопроєкт «Про корінні народи». Зусилля росіян і «Страни» були спрямовані на перекручування змісту законопроєкту для того, щоб дискредитувати його ціль — захист прав кримських татар на автономію, яка системно порушується й заперечується Росією.

Опубликован текст законопроекта Зеленского о коренных народах Украины. Русские ими не будут считаться

Венгров, греков и русских в коренные народы Украины не включили

У принципі наведені нижче матеріали «Страни» та опубліковані нею «думки» варто проаналізувати з точки зору провокування міжнаціональної ворожнечі між «корінними народами» та іншими етносами України, що є кримінальним правопорушенням.

Наприклад, на нашу думку, про це свідчать такі слова:

Елена Дьяченко: 251 400 человек - вот электоральное поле президента Зеленского

«Нам, простым некоренным, понаехавшим украинцам вульгарис, у которых нет и не будет таких привилегий, такого закона и, тем более, доступа к бюджетному финансированию, остается только записаться караїмами».

Дмитрий Заборин: Почему для Зеленского поддержка татар важнее, чем поддержка русскоязычных?

«…ради чего так старается Владимир Александрович, этот верный продолжатель дела Порошенко? Какую политическую отдачу он рассчитывает получить от нескольких тысяч представителей этнического меньшинства, проживающих в Украине? И почему она гораздо весомее, чем поддержка миллионов людей, говорящих по-русски? Может бать, это просто технология вечной войны, придуманная настоящими хозяевами страны, требует ритуальных жестов? Постоянной подпитки ненависти и обиды?».

Вывели из-под украинизации. Кто попал в "коренные народы" Зеленского и почему об этом заговорил Путин

«Этот документ вводит особые права для трех национальностей - крымских татар, караимов и крымчаков. Они, в отличие от тех же русских, смогут учиться на родном языке.

Тему активизировал российский президент Путин в своем интервью, посвященном Украине.

Он раскритиковал законопроект, обвиняя власти Украины в дискриминации русских и других народов, населяющих страну, которые привилегий "коренных" не удостоились. Также он сравнил идею Зеленского с практиками нацистской Германии.

На днях осудили законопроект и в российской Госдуме…

Законопроект дает гарантии правовой защиты представителей коренного народа - от любых действий, направленных на лишение признаков этнической принадлежности.

Например, принудительной ассимиляции или интеграции в любой форме. Также для "коренных" прописана защита от расовой, этнической или религиозной ненависти.

Из этих формулировок следует, что остальные этнические меньшинства в Украине можно ассимилировать и они не обладают теми же правами относительно использования своего языка, как и "коренные" народы.

Деление народов на коренные и некоренные Путин сравнил с историческим антипримером - нацистами. "Это уже точно совершенно смахивает на теорию и практику нацистской Германии", — высказал свое мнение президент России.

"Как быть? Сам Зеленский еврей по национальности. Я не знаю, у него, может быть, там, кровь намешана. Что делать вот с этими людьми? Им что, сейчас будут мерить черепа циркулем, как в нацистской Германии? Так как там определяли настоящего и ненастоящего арийца, сейчас так будут определять настоящего и ненастоящего украинца?!" — сказал Путин.

Также президента России возмутил пункт законопроекта о том, что коренные народы не могут подвергаться дискриминации в Украине: "А не коренные, значит, могут? В том числе и русские. А также румыны, поляки, венгры".