Македонія – аутсайдер лише на папері: футболіст Євген Новак про суперника України на Євро-2020

17 червня в Бухаресті збірна України зустрінеться з Північною Македонією. Для дружини Андрія Шевченка цей матч є одним із ключових на Євро. Цікаво, що у складі Північної Македонії на гру міг би вийти вихованець київського Динамо Євген Новак, який отримав пропозицію виступати за балканську національну збірну в 2019 році.

Євген протягом п’яти сезонів грав у чемпіонаті Македонії за столичний Вардар, і за цей час встиг двічі стати чемпіоном країни. Чим закінчилася ця історія і що зараз являє собою збірна Північної Македонії, Максим Розенко детально розпитав Євгена Новака.

— Євгене, давайте пригадаємо, коли і з ким була розмова щодо можливості отримати громадянство Македонії та виступати за їхню збірну?

— Ще перед пандемією, здається, у вересні 2019 року. Північній Македонії належало проводити стикові матчі за вихід до фінальної стадії Євро-2020. Тоді й пішли розмови. Я вже п’ятий сезон виступав у складі Вардара, який був одним із двох лідерів македонської першості.

Балканська збірна отримала історичний шанс вперше у своїй історії вийти у фінальну стадію Євро. І, як показали подальші події, скористалася ним, обігравши у півфіналі плей-офф стикових матчів Косово, а у фіналі – Грузію. У мене майже не було шансів отримати запрошення до збірної України, тож пропозиція була цікавою. Зіграти на Євро, думаю, мрія ледь не кожного європейського футболиста.    

— Чого ж ви її не прийняли?

— На момент розмови (а мені про це повідомили тренерський штаб, генеральний та спортивний директори Вардара) мені лишилося провести в чемпіонаті Македонії два місяці, щоб на цілком законних підставах отримати футбольне громадянство цієї країни.

Свого часу я провів один матч за молодіжну збірну України, але це не впливало на правила ФІФА. Єдине, мені не подобалася перспектива відмови від українського паспорту, адже в нашій країні немає інституту подвійного громадянства. Тож було над чим замислитися. Але події сталися таким чином, що в підсумку мені не довелося вибирати.

Стикові матчі через пандемію були перенесені на наступний рік, а я по завершенні сезону 2019/20 повернувся продовжувати свою клубну кар’єру в Україні. На цьому епопея зі зміною мого громадянства завершилася.

— Були думки по завершенні активної спортивної кар’єри переїхати жити з родиною до Македонії? 

— Коли в 2015 році переїжджав до Скоп’є, мало що знав про цю невеличку балканську країну. Виявилося, що це дуже колоритне, красиве та чисте місто. Я швидко вивчив македонську мову, яка трохи схожа на українську. Почав вивчати історію міста та країни.

Всі українські друзі, які приїжджали до нас у гості в Скоп’є, були у захваті від столиці Північної Македонії та країни в цілому. У мене з’явилося тут багато друзів, з якими й досі не перервав спілкування. Але поки я зосереджений на своїй спортивній кар’єрі, сподіваюся пограти ще 3-4 роки, тож планів, чим зайнятися після футбола, не будував. Не виключаю, що повернуся до Скоп’є.  

— У заявці збірної Македонії 23 гравці. Із ким зі збірної Македонії ви особисто знайомі? 

— Із захисником Дарко Велковські, який зараз виступає за хорватську Рієку, Вісаром Мусліу, який представляє угорський Фехервар, півзахисниками Данієлем Аврамовські з турецького Кайсеріспору, Стефаном Спировські з кіпрського АЕК. Зі всіма хлопцями ми разом грали за Вардар.

Зі Спировські дружимо родинами – наші дружини спілкуються між собою. З півзахисником італійського Наполі Еліфом Елмасом перетиналися в чемпіонаті Македонії, коли він грав за Работнічкі. 

— На що варто звернути увагу збірній Україні у матчі з македонцями?

— Впевнений, що тренерський штаб нашої національної команди знає це краще за мене. Головне, щоб не було недооцінки команди Ігоря Ангеловські. Ігор вже шостий рік очолює збірну, яка має стабільний склад. І в неї є гравці високого рівня. 37-річний нападник італійського Дженоа Горан Пандев, попри вік, є справжнім лідером і капітаном. Фактично у нього в команді такий же статус, який був у Андрія Шевченка у збірній України на Євро-2012.

Півзахисник іспанського Леванте Еніс Бардхі дуже небезпечний у виконанні штрафних ударів. Вони у нього просто божевільні. Команда грає в три центральних захисника і є аутсайдером нашої групи тільки на папері. В лінії півзахисту та атаки у них дуже індивідуально сильні гравці. Нагадаю, нещодавно Північна Македонія обіграла збірну Німеччини.    

— Який рівень заробітних плат в чемпіонаті Македонії? 

— Після пандемії все пішло на спад. І це було однією з причин, чому мені довелося покинути Вардар – в клубі виникли фінансові проблеми. До пандемії у провідних клубах місцеві гравці могли заробляти по €5 тис. на місяць, легіонери – по €10 тис. Бюджет Вардара нараховував декілька мільйонів євро, недарма ми грали у груповому турнірі Ліги Європи.  

— Бюджет футбольного Вардара складав €3,7 млн, а гандбольного Вардара – €6,7 млн. Гандболісти не дивилися на вас зверху вниз?

— Зверху вниз на нас ніхто не дивився. Але бюджет гандбольного Вардара дійсно складав навіть €7 млн. Команда була на провідних ролях в Європі. Гандбол у Македонії є популярним видом спорту, на матчах гандбольного Вардара був аншлаг. Для мене це було дивно, адже у нас в Україні все трохи інакше.

— По завершенні контракту з Вардаром могли залишитися у Македонії?

— Так, була пропозиція від Шкендії. Аде Вардар та Шкендія в Македонії дуже принципові суперники. Як Динамо та Шахтар в Україні. Тож змінити Вардар на Шкендію я не міг. Мене б не зрозуміли місцеві фани. Вони гарячі балканські хлопці. Враховуючи розміри країни, я б залишився жити з родиною в Скоп’є. І мені було б небезпечно виходити на подвір’я. 

— У підсумку ви повернулися до України. Зараз не шкодуєте про це рішення?

— Аніскільки. Підписав дворічний контракт з Колосом з Ковалівки. Провів непоганий сезон. Команда у нас на підйомі. Президент клубу Андрій Засуха – людина слова. Цікавий проект. Сподіваюсь, що наступний сезон для нас буде більш вдалим, аніж минулий.

Заявка збірної Північної Македонії на Євро-2020

• Воротарі: Крав Димитрієвський (Райо Вальєкано, Іспанія), Дам’ян Шишковськи (Докса), Рісте Янков (Работнічкі).
• Захисники: Стефан Рістовськи (Динамо Загреб, Хорватія), Вісар Мусліу (МОЛ Фехервар Угорщина), Егзон Бейтулай (Шкендія), Кіре Рістевськи (Уйпешт, Угорщина), Джоко Зайков (Шарлеруа, Бельгія), Дарко Вельковськи (Рієка, Хорватія), Езган Аліоськи (Лідс, Англія).
• Півзахисники: Аріян Адемі (Динамо Загреб, Хорватія), Еніс Барді (Леванте, Іспанія), Стефан Спіровськи (АЕК Ларнака, Кіпр), Бобан Ніколов (Лечче, Італія), Тихомир Костадінов (Ружомберок Словаччина), Ферхан Хасані (Партизан Сербія), Еліф Елмас (Наполі Італія), Даніель Аврамовськи (Кайсеріспор Туреччина), Дарко Чурлінов (Штутгарт Німеччина), Мар’ян Радеськи (Академія Пандєва).
• Нападники: Горан Пандєв (Дженоа Італія), Александр Трайковськи (Мальорка Іспанія), Іван Тріковськи (АЕК Ларнака, Кіпр), Влатко Стояновськи (Шамблі), Крсте Велковськи (Сараєво, Боснія і Герцеговина), Мілан Рістовськи (Спартак Трнава, Словаччина).

Фото з особистого архіву Євгена Новака.