Чи зможе Зеленський перемогти церковний «антимайдан» Путіна?

Байдуже, яку внутрішню православну політику провадить в Росії президент Володимир Путін.

Байдуже, яка підкилимна боротьба ведеться між Кремлем та Московською патріархією за вплив на ієрархію РПЦ і кого там виберуть наступним патріархом.

Байдуже, що – попри тотальний контроль за інтернетом у Росії – блогери висміяли нещодавно збудований головний храм Міністерства оборони РФ, який вже охрестили «храмом сатани» і «баштою Мордора».

Але вкрай важливо, що російський «православний фактор» змушує українську владу перебувати у сильному душевному сум’ятті на межі психічного зриву.

Еволюція релігійних поглядів Зеленського

Варто згадати деякі моменти з духовного життя президента.

Вперше інтимно про свої релігійні переконання тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський 18 квітня 2019 року розповів в інтерв’ю виданню РБК-Україна.

Тоді, напередодні другого туру виборів, він зніяковів щодо питання, чи є він релігійною людиною. Але додав: «Я вважаю, що це взагалі, чесно кажучи, моя особиста справа, моє внутрішнє. Але я це транслювати на весь світ, по телевізору, чесно кажучи, не хотів би... Це може буде один з тих небагатьох моментів, коли я зможу побути зі своєю сім’єю без журналістів, без камер. Річ не в журналістах, без камер. Ну, не всім треба це, мені». Як кажуть блогери: «Запам’ятаємо цей пост».

Вже на наступний день, коли 19 квітня 2019 року відбулися дебати між ним і Петром Порошенком на «Олімпійському», Зеленський намагався використати релігійний аргумент проти свого опонента (нагадаємо, що тоді Зе-команда активно висміювала так званий «томос-термос» для Православної церкви України від патріарха Константинопольського Варфоломія і п’ятого президента).

Але привселюдно у Зеленського десь спрацював здоровий передвиборчий глузд: «Що стосується томосу – це перемога для України, але мені здається, що це перемога, насамперед, Філарета, який боровся за українську церкву ще до того, як ви стали президентом».

Масла у вогонь позірної «арелігійності» Володимира Зеленського підлив перший заступник його Офісу Сергій Трофімов, який ніколи не приховував своєї прихильності до УПЦ Московського патріархату. І, як кажуть, звільнили Трофімова після того, як він прислужував у храмі предстоятелю УПЦ МП Онуфрію саме тоді, коли подружжя Зеленських перебували з візитом… у резиденції Вселенського патріарха Варфоломія. До речі, саме 16 жовтня 2020 року Володимир Зеленський запросив Константинопольського першоієрарха у Київ на святкування 30-річчя Незалежності України.

Звісно, це запрошення стало вибуховою хвилею, яку підняли віряни УПЦ МП проти Зеленського. І чим активно скористалися сили Кремля.

Хоча навіть після цього глава ОПУ Андрій Єрмак продовжував переконувати громадськість, що «це перший президент, який сьогодні не використовує релігію як політичний інструмент».

Але РПЦ в Україні вже на повну використовує всі свої ресурси для дестабілізації ситуації в Україні.

Православний «талібан» під стінами Банкової

15 червня 2021 року віряни УПЦ МП зібрали під стінами Верховної Ради «молитовне стояння», чим формально намагалися висловити свій протест проти «гонінь на канонічну церкву України», себто власне РПЦвУ. Навіть за скромними підрахунками правоохоронців, протестувальників зібралося кілька тисяч. Далі хода рушила до Офісу президента, щоб передати чиновникам своє «молільне» послання.

Віряни принесли під стіни ОП коробки з підписами для відміни «антицерковних» законопроєктів, що мають унормувати назву «Російська православна церква в Україні» відповідно до статуту цієї релігійної організації. Тобто, якщо закон стане чинним, то РПЦ в Україні вже не зможе ховатись за назвою УПЦ і повинна буде вказувати приналежність до керівного центру в Москві.

Але, як з’ясувалося, і це не головне. Активом всієї цієї кампанії стала новостворена «громадська спілка» під оманливою назвою «Миряни». Відповідно до реєстру Мін’юсту, засновниками цієї спілки є ГО «Православне братство Святого Рівноапостольного князя Володимира» (код ЄДРПОУ 41087156) та ТОВ «Спілка православних адвокатів» (код ЄДРПОУ 43828830). За дивним збігом обставин одним із засновників цих організацій є донецький бізнесмен Віктор Вишневецький, якого пов’язують з не менш одіозною та заангажованою антиукраїнською «ботофермою» «Союз православних журналістів».

Експерти не сумніваються, що так звана «громадська спілка «Миряни» перетвориться на шталт відомої на всю Росію православної парамілітарної організації «Сорок Сороков». Цей православний рух, який також себе іменує правозахисною організацією, що стоїть на захисті «православних цінностей», неодноразово брав участь у погромах опонентів та провокував конфлікти з громадянами під час мирних громадянських акцій.

Видання «Духовний фронт» не сумнівається, що проєкт «Миряни» запущено з РФ саме для подібних провокацій в Україні: «Відбувається цілеспрямована пропаганда «руского міра», формування фейкової медійної картинки для міжнародної громадськості про нібито «гоніння», «робота на переконання» з помісними православними церквами, паплюження іміджу Української держави і влади в очах міжнародної спільноти».

До речі, як стало відомо, очільник громадської організації «Миряни» Василь Макаровський вже потрапив до бази Центру «Миротворець». Його звинувачують в «участі в актах гуманітарної агресії проти України, в антиукраїнських пропагандистських заходах, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичного життя, розпалюванні міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі». Окрім того, вірянина РПЦвУ назвали противником незалежності українського православ’я від підконтрольної Росії (країні-агресору) РПЦ.

Але база «Миротворця» – це більше формальність, аніж, на жаль, пряма дія для спецслужб.

«Просто перестати стріляти…»

Коли Україна опинилася на порозі реальної релігійної війни, в Офісі президента все спокійно, як у кабінеті окуліста з незрячими пацієнтами.

Зокрема, президент Володимир Зеленський вважає, що 15 червня біля його офісу просто пікетували «бабулі і діти в жовтих кепочках ОПЗЖ».

А радник керівника ОПУ геть з усіх-усіх питань Михайло Подоляк порадив «перестати окремим політикам і ЗМІ активно спекулювати на релігії». «Маємо черговий приклад створення іншої реальності або спроби влаштувати скандал на рівному місці. В даному випадку на релігійній тематиці. Після масового молебню вірян Української православної церкви в інший локації урядового кварталу пройшла нечисленна «протестна» акція політичної партії ОПЗЖ. З традиційним набором страшилок, фейків і ретрансляції міфів чужої пропаганди в їх виконанні», – зазначив він.

Варто було б нагадати Подоляку: провокації в Україні, які призвели до подальшої збройної агресії також починалися з того, що спочатку дорогами країни їздили путінські російські байкери «Нічні вовки» та пропагували тут «мирні» російські православні цінності.

Іван Буйда, для «Главкома»