Ухвала суду є підставою для ініціювання розшуку за лінією Інтерполу
Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ексочільниці підрозділу «Приватбанку» у справі про розтрату 136 млн грн, що є підставою для оголошення її Інтерполом у розшук. Про це у Facebook повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Сторона обвинувачення з метою реалізації можливостей міжнародного поліцейського співробітництва відповідно до Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол, звернулася до ВАКС із клопотанням про обрання вказаній особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України, тобто без участі підозрюваної.
ВАКС ухвалою від 17 червня задовольнив вказане клопотання та обрав стосовно колишньої очільниці одного з підрозділів банку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до її затримання і доставки до суду для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу або його заміни на більш м’який.
«Вказана ухвала суду є підставою для ініціювання публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу червоної картки оповіщення з метою розшуку, затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі особи в Україну», – йдеться у повідомленні.
Прокурори САП здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за підозрою колишніх топменеджерів «Приватбанку».
Так, в рамках досудового розслідування встановлено, що у грудні 2016 року, за день до визнання «Приватбанку» неплатоспроможним, вказані особи на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь пов'язаної з банком юридичної особи.
Дії осіб кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, тобто розтрата та пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Колишньому голові правління додатково інкриміноване складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, в т.ч. таке, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб – ч. 1,2 ст. 366 Кримінального коденксу України.
Нагадаємо, на початку червня суд заочно арештував ексглаву «Приватбанку» Дубілета.
Раніше Національне антикорупційне бюро повідомило про нові підозри колишньому топменеджменту комерційного «Приватбанку» за розтрату 8,2 млрд грн напередодні його націоналізації. Один із підозрюваних є колишній голова правління Приватбанку Олександр Дубілет.
Наприкінці лютого НАБУ вже повідомляло про підозру Дубілету.
23 лютого трьом колишнім високопосадовцям ПАТ КБ «Приватбанк» повідомили про підозру в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Зокрема, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні. Йдеться про розтрату 136 млн гривень.
Генпрокурорка Венедіктова підписала підозру найближчому співробітникові та фінансовому менеджеру олігарха Ігоря Коломойського Володимиру Яценку, а при спробі вилетіти з країни Ситник і «Украерорух» примусово повернули літак із підозрюваним у Бориспіль.
22 лютого українські правоохоронні органи провели спецоперацію в справі «Приватбанку». В міжнародному аеропорту «Бориспіль» посадили літак, на якому летів один із колишніх топменеджерів.
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін розповів, що інформацію про підозру «злили».