Відсутність змін та «перемога» Путіна: як західні та російські медіа висвітлювали саміт у Женеві

Міжнародний саміт у Женеві, де 16 червня відбулася зустріч Джо Байдена та Володимира Путіна, вже завершився. І можна спокійно проаналізувати, яким чином про нього писали ЗМІ в світі та чи справдилися сподівання щодо цих переговорів. 

Видання New York Times проаналізувало зустріч в Женеві в порівнянні з самітом Трамп-Путін у Гельсінкі 2018 року. Головний меседж наступний: три роки тому зустріч американського та російського президентів була провальною, а тепер Байден чітко дав зрозуміти російському президенту, що захист американських національних інтересів не є тотожним цілеспрямованому антиросійському курсу. Також робиться наголос, що подарунки американського президента не перевищували 19 тис. дол. – Держдепартамент проконтролював це. Відносно України аналіз стосувався важливості відсутності кулуарних домовленостей за спиною у Києва. Попри це, зазначається, що Україна “матиме шанс для переговорів з США”, і не треба забувати про ризик ескалації влітку.

Інше провідне американське медіа The Washington Post вже винесло в заголовок Україну. Поруч з нашою державою – права людини та кібератаки залишаються питаннями розколу відносин між Вашингтоном та Москвою. Видання писало також про інцидент між Байденом та журналісткою CNN Кейтлен Коллінз, яка задала питання про впевненість у зміні поведінки Путіна.  

CNN, в свою чергу, оприлюднило текст про 5 висновків з женевського саміту. Це важливість персональної зустрічі двох президентів, нове бачення російської стратегії в адміністрації Байдена, оптика ситуації, схожість риторики та загроза протистояння в кіберпросторі. Тут зупинимося на останньому пункті, адже Дональд Трамп не охоче торкався питань кібербезпеки в той час коли лунали звинувачення на його адресу про російське втручання в американські вибори 2016 року. Нинішній очільник Білого дому наголосив на важливості проблеми кібератак не лише на зустрічі з Путіним, але й з європейськими союзниками. Разом з тим, на самій прес-конференції Джо Байдена було видно, що американським журналістам було недостатньо інформації про переговори. І про це теж згадує в одному зі своїх матеріалів CNN.   

Авторитетне видання Time із зображенням на обкладинці Байдена в окулярах, де видно Путіна,  зазначає, що попри зустріч президентів, протиріччя між США та Росією залишаються. Відсутність діалогу проявилася у відсутності спільних прогулянок та спільного обіду.  

Politico зосередилося на впливі зустрічі в Женеві на трансатлантичних союзників США. Саме саміт Байден-Путін може стати відправною точкою в покращенні відносин Європи та Росії. Тут вже важливу роль відіграла відсутність прояву неповаги та агресії з обох сторін. Втім, з українського боку зрозуміло, що Путін намагався грати в “лідера світового рівня”, який не здатен на ескалацію – на таке здатна лише протилежна сторона, тобто США. А Байден керується настановами Рейгана в спілкуванні з Москвою, а саме поєднання дипломатії та сили.

Британський суспільний мовник BBC в своїй статті наголошує на стратегічній важливості женевського саміту, однак це не заперечує наявність протиріч між обома країнами. З часу попередньої зустрічі американських та російських президентів у Гельсінкі за три роки не було видно жодного прогресу у відносинах між країнами. На думку оглядача Джона Сопела, для Байдена було досить важливо показати свою відмінність від Трампа у веденні зовнішньої політики.

The Economist подає більш приземлене пояснення результатів саміту в Женеві. Путін і Байден не вирішували там долю світу, але й не зменшували загрозу ядерної війни. Все набагато банальніше – американський президент мусив чітко дати знати Путіну, що питання подальшого виживання його клептократичного режиму буде залежати від переходу чи непереходу «червоних ліній». Це Навальний, кібербезпека та Україна – принаймні таке склалося враження від промови Байдена. Захід мусить зупинити агресивні дії слабкого Путіна, якому важливіше персональне збагачення, ніж ідеологія. І це завдання в першу чергу залежить від очільника Білого дому. 

Російські медіа акцентували увагу більше на деталях ставлення американців до Путіна, ніж власне переговорах. Так, зокрема видання Lenta.ru повідомляє приголомшливий факт, що книги позаду Байдена в кімнаті переговорів склали фразу “I lie” (я обманюю). Не обійшлося й без образ в адресу американців: стверджувалося, що американські журналісти були присутні на прес-конференції Путіна, а от російських медійників не допустили до виступу Байдена.

Риторика спостерігається досить переможна, адже це саме Путін був більш впевненим за Байдена, домовився за повернення дипломатів та «помилував» очільника Білого дому за те, що той назвав його вбивцею. Виокремлюється факт того, що Путін назвав Байдена досвідченим політиком – цікаво таке читати, коли весь наратив про американського президента з часів кампанії 2020 року російська пропаганда будувала навколо фізичних вад та літнього віку політика. Відносно нещодавніх атак на американський газопровід Colonial Pipeline, то чомусь росіяни дивуються, що, на думку, Вашингтона відповідальність за це має понести Росія.   

Треба відзначити, що російські медіа загалом досить детально (ледь не по хвилинам) відстежували зустріч Путіна з Байденом. Так, за матеріалом TACC можна зрозуміти, коли саме російські журналісти зайшли до шатра, де відбулася прес-конференція Путіна. РИА Новости писало про різницю в оцінках американськими медіа женевської зустрічі, порівнюючи CNN та Fox News. Мабуть, росіянам важко зрозуміти, як оцінка подій в ЗМІ може бути діаметрально протилежною.

Видання Коммерсантъ назвало Байдена та Путіна “богатирями Женеви”. Також в цій статті стверджується, що вілла Ла-Гранж, де й відбулася сама зустріч, нагадує садовий літній будинок. Далі цікавіше – з деталями описано боротьбу американських та російських журналістів щодо того, хто перший зайде до вілли. Прес-конференція Путіна, за оцінкою автора статті Андрія Колєснікова, навряд чи була нудною – навпаки, було відзначено зібраність очільника Кремля. Деталізація відповідей російського президента лише підтверджує думку про те, що висвітлюючи цю подію, прокремлівські медіа просували наратив рівноправності Путіна та Байдена. Женева була потрібна Путіну, щоб підтвердити свій статус “лідера світового рівня”.  

Russia Today писало про 5 вакцинацій, які мали здійснити журналісти в Женеві на противагу 3-ом під час Петербурзького економічного форуму. Мовляв, безпека безпекою, але росіяни більш відкриті до світу. Володимир Путін має досить згубну звичку – постійно запізнюватися на міжнародні зустрічі. Але цього разу він дійсно прибув хвилина в хвилину. Так само написали про штовханину між журналістами. А в якості висновку сказано, що ніякої ворожості між росіянами та американцями Путін не побачив. І все пройшло начебто за певним планом.  

Один з головних іноземних агентів для Роскомнагляду – онлайн-видання Meduza -  видало матеріал з думками експертів-міжнародників про саміт у Женеві. Головний меседж наступний – нічого несподіваного там не відбулося, ця зустріч важлива виключно для внутрішньої аудиторії, саміт було підготовлено нашвидкоруч, з Путіним треба розмовляти, адже Штати зацікавлені в стабільних відносинах з Росією, покращення американо-російських відносин призводить до послаблення внутрішньополітичного становища в Росії. Щодо останньої тези, то тут як не згадати про паралелі з женевською зустріччю між Рональдом Рейганом та Михайлом Горбачовим 1985 року, яка відкрила шлях до завершення “холодної війни”.