Кіно у твоїй ДНК

На 12-му Одеському міжнародному кінофестивалі покажуть найкращі українські фільми за 30 років незалежності
Цього року на Одеському міжнародному кінофестивалі відбудеться показ найкращих українських фільмів, вироблених за 30 років незалежності. У програмі “Незалежні”, що створена спільно з Довженко-Центром, представлені видатні українські повнометражні та короткометражні стрічки, лауреати та учасники провідних міжнародних кінофестивалів.
Перелік стрічок, які увійшли до ретроспективи “Незалежні”, було сформовано зі списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, складеного за результатами опитування Довженко-Центром та Спілкою кінематографістів України 71 кіноекспертки та кіноексперта.
До програми ретроспективи “Незалежні” 12-го ОМКФ увійшло сім повнометражних фільмів, серед яких перший фільм-висуванець від України на здобуття кінопремії “Оскар” та номінант на премію Європейської кіноакадемії “Приятель небіжчика” В’ячеслава Криштофовича (1995), а також перша в світі стрічка, повністю знята жестовою мовою — “Плем’я” Мирослава Слабошпицького (2014). Фільм отримав премію Європейського кіноакадемії (“Відкриття року”) та три призи “Тижня критики” Каннського кінофестивалю (Гран-прі, нагорода “Одкровення” та нагорода фонду Gan). В списку найкращих фільмів в історії українського кіно фільм посів 4 місце.
Також у програмі буде показана документальна стрічка Ірини Цілик “Земля блакитна, ніби апельсин”, яка у 2020 році отримала нагороду за найкращу режисуру в категорії світової документалістики кінофестивалю “Санденс”. До ретроспективи увійшов перший український ігровий фільм, який був представлений у 2010 році у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю — “Щастя моє” Сергія Лозниці.
Також у програмі повнометражних фільмів ретроспективи “Незалежні” буде показаний фільм Андрія Дончика “Кисневий голод” (1991). Стрічка отримала приз асоціації італійських кінокритиків Венеціанського кінофестивалю та приз за “Найкращу головну роль” Міжнародного кінофестивалю у Салоніках. Стрічка “Шамара” (1994) Наталії Андрійченко отримала приз “За пошук нових виразних кінематографічних засобів” на МКФ жіночого кіно у Мінську, а режисерку нагородили призом Федерації жінок-кінематографістів на Київському МКФ “Молодість”.
Ще одним повнометражним фільмом з програми ретроспективи стала антиутопія Валентина Васяновича “Атлантида” (2019), яку вже було показано в межах спільного проєкту ОМКФ з 50-м Київським міжнародним кінофестивалем “Молодість”. Стрічка отримала головний приз секції “Горизонти” Венеціанського кінофестивалю та приз “Найкращий фільм” Міжнародного конкурсу 11-го ОМКФ.
У межах програми ретроспективи “Незалежні” буде показана добірка короткого метру, у яку увійшло сім короткометражних фільмів. Серед них перший український короткометражний фільм, який здобув “Золоту пальмову гілку” Каннського кінофестивалю, — “Подорожні” Ігоря Стрембіцького (2005), лауреат “Золотої пальмової гілки за короткометражний фільм” Каннського кінофестивалю 2011 року “Крос” Марини Вроди, володар “Срібного ведмедя” Берлінського кінофестивалю 2002 року “Йшов трамвай дев’ятий номер” Степана Коваля.
Також до програми увійшов фільм “Кохання” Микити Лиськова, який отримав “Золоту Дзиґу” за “Найкращий короткометражний анімаційний фільм” у 2020 році, перший короткометражний фільм Кіри Муратової “Лист до Америки” (1999), стрічка “Засипле сніг дороги” Євгена Сивоконя (приз за “Найкращий анімаційний фільм” на 28 Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів у Клермон-Феррані) та останній епізод культового українського серіалу "Козаки" — "Як козаки у хокей грали", режисерів Володимира Дахно і Тадеуша Павленко.
Деякі спроби з резюмування історичних досягнень українського кіно робилися кінокритиками й раніше. Проте ініціатива Довженко-Центру мала на меті зібрати полярні експертні точки зору в межах єдиного експертного консенсусу.
Програма “Незалежні” буде показана під час 12-го ОМКФ з 14 до 21 серпня та приурочена до 30-річчя незалежності України.