«Медіачек»: «Надзвичайні новини» порушили закон, показавши людину без дозволу в сюжеті про вбивство сімох людей

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 110

щодо створення й показу сюжету програми «Надзвичайні новини» телеканалу ІСТV про розстріл сімох людей на Житомирщині

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 4 квітня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця стверджує, що її коментарі зняли й використали в сюжеті, хоча вона заперечувала проти зйомки та показу на телебаченні.

2. Відеосюжет «Брат вбив брата: у чоловіка, який розстріляв сімох людей на Житомирщині, сталася родинна трагедія» оприлюднений в ютубі 25 травня 2020 року, а 30 грудня того ж року розміщений на сайті програми «Надзвичайні новини» в розділі «новини» як одне із двох відео в матеріалі «Розстріл сімох людей на Житомирщині: жертви мали зброю (відео)». Авторів сюжету не назвали.

3. Сюжет розповідає про масове вбивство в селі Новоселиця на Житомирщині 22 травня 2020 року, в якому звинувачують орендаря місцевої водойми, куди вбиті приїжджали на відпочинок.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини...» (п. 3);

«Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України.» (п. 5);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо.» (п. 13).

2.                  Законодавство:

2.1.             Цивільний кодекс (№ 435-IV):

Стаття 307:

«1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.…3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.»;

Абзац 1 частини 1 статті 308:

«Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..»

2.2.             Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII):

«Не допускається використання телерадіоорганізацій для… поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб,..» (абзац 13 частини 2 статті 6);

«Телерадіоорганізація зобов’язана… зберігати у таємниці, на підставі документального підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені» (п. «ж» ч. 1 ст. 59).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Достовірність інформації, в сенсі подання в матеріалі посилань на її джерела, передбачає її перевірку в офіційних інстанціях та уточнення, отримання коментарів від сторін конфлікту, фігурантів ситуації. В окремих ситуаціях джерело інформації може не бажати фігурувати в матеріалі. Тоді його не можна ідентифікувати в матеріалі як прямо, так і опосередковано. За загальним правилом необхідно перевіряти інформацію хоча б у двох джерелах.
2. У розглядуваному відеосюжеті резонансне вбивство, крім офіційних осіб, коментує також низка місцевих мешканців. Імена їх усіх протитровані, за винятком однієї жінки, яка титрована просто як «жителька села». Ця людина знята переважно зі спини, за винятком кількох секунд, коли вона стоїть напівбоком до камери. В камеру вона не дивиться. Тобто, на відміну від інших випадків, немає явних ознак її згоди на зйомку.  Хоча жінка говорить у простягнутий в її бік мікрофон, це не означає, що вона давала згоду щодо зйомки на відео поряд зі звукозаписом її слів, а також на трансляцію такого відео на телебаченні. За цим відео люди, знайомі з жінкою, можуть її впізнати.
3. Ініціатива звернулася до редакції програми «Надзвичайні новини» по пояснення щодо зйомок цієї людини в сюжеті, але не отримала відповіді. Ініціатива «МедіаЧек» трактує це як відсутність доказів усвідомленої згоди людини на зйомку на відео.

Частина 1 статті 307 Цивільного кодексу України передбачає, що згода припускається на вулиці, тобто це не надає права знімати людину поза її домом у будь-якій ситуації. Якщо людина заперечує проти зйомки, не можна вважати, що її згода припускається. Якщо людина проти, аби її знімали, то знімати її не можна.

У розглядуваній скарзі йдеться, що скаржниця заперечувала проти її зйомки та показу на телебаченні, й редакція програми цього не спростувала. Таким чином, редакція порушила частину 1 статті 307 Цивільного кодексу України, знявши людину на відео без її згоди, а також порушення абзацу 1 частини 1 статті 308 того ж Кодексу, адже це відео було випущене в етер (це окреме порушення прав скаржниці). Також ці два порушення підпадають під загальну норму абзацу 13 частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки порушують закріплене в ньому право людини не бути зафіксованою на відео та не фігурувати  у  відео для загального ознайомлення, зокрема на телебаченні.

Ці порушення також суперечать пункту 13 Кодексу етики.

4. Посилання на джерела та повнота інформації. У назву відеосюжету на ютубі винесена інформація, що один із двох синів орендаря ставка колись раніше вбив іншого, бо вдома зберігалася зброя. Про це також говорить і голос диктора на відео (після четвертої хвилини). Але джерелом цієї інформації, судячи з сюжету, виступає місцева мешканка, яка не назвалася, відмовилася коментувати на камеру й заперечувала, аби її показували на телебаченні. Цю інформацію варто трактувати як чутку, а не факт. Журналісти не сказали, чи перевірили вони інформацію в офіційних джерелах, де вона мала би бути, адже ймовірно мало місце кримінальне провадження.

Отже, в матеріалі не названо надійних джерел твердження,  що один із синів убив іншого, що є порушенням професійного стандарту перевірки інформації та подання її джерел, а також автоматично — повноти інформації.

5. Порушення таємниці джерел інформації. Інформація про давнішню сімейну трагедію в чоловіка, затриманого за вбивство сімох людей на Житомирщині, однозначно сприйматиметься негативно. Зважаючи на те, що йдеться про потенційний насильницький злочин щодо багатьох людей, людина, яка повідомила таку інформацію, та її родичі могли остерігатися говорити про це відкрито. З іншого боку, вона могла усвідомлювати неофіційний характер свого повідомлення й приховувати свою особу ще й з таких мотивів. Журналісти повинні були перевірити цей факт в офіційних джерелах.

Але також редакція не мала прямо чи опосередковано розкривати особи того, хто повідомив їй таку інформацію, оскільки вимога людини не знімати її та не транслювати її зображення на телебаченні фактично є повідомленням на умовах конфіденційності. Тобто редакція знехтувала в сюжеті професійним стандартом журналістики щодо нерозкриття джерел інформації. Заборона на розкриття джерел стосується як відповідних вимог владних органів, так і простого розголошення інформації про джерело в матеріалі, якщо джерело просило про анонімність.

Норма про захист джерел інформації міститься також і в Законі «Про телебачення і радіомовлення» (пункт «ж» частини 1 статті 59), хоча вона вимагає письмової фіксації угоди про конфіденційність джерела, а це не зовсім узгоджується зі стандартами Європейського суду з прав людини (дивіться рішення Великої палати у справі «Санома Вітгеверс Б.В. проти Нідерландів» від 14 вересня 2010 року, пункт 64). Зважаючи на таку формальну неоднозначність, Ініціатива не буде констатувати порушення редакцією ще і цієї норми закону, адже в цьому разі не було письмової угоди про нерозголошення.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція програми «Надзвичайні новини», яка виходить на телеканалі ICTV, у матеріалах «Брат вбив брата: у чоловіка, який розстріляв сімох людей на Житомирщині, сталася родинна трагедія» та «Розстріл сімох людей на Житомирщині: жертви мали зброю (відео)» допустила порушення пунктів 5, 6 і 13 Кодексу етики українського журналіста та частини 1 статті 307, абзацу 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу та абзацу 13 частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Копію цього висновку надсилаємо до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

26 червня 2021 року