Православний календар на липень 2021 року: коли та що святкувати

Липень - дуже врожайний місяць на православні свята. Перша третина липня - продовження Петрового посту(до 12 липня), але він не такий суворий, як Великий, і якщо випадає храмове або інше церковне свято, пісні обмеження послаблюються.

Наприклад, Різдво Іоана Предтечі - це середа (7 липня), коли зазвичай піст суворий, але велике свято, коли церква дозволяє їсти рибу та вживати церковне вино.

Крім того, у липні православна церква святкує своє народження - хрещення Київської Русі. Це свято встановлене у день рівноапостольного князя Володимира (28 липня), який запровадив на Русі православну віру.

7 липня, середа - Різдво Іоанна Предтечі. Святий Іоан Хреститель - величезна постать у християнстві, бо саме з його пророцтв почалася історія Ісуса Христа. Він пророкував явлення Господа, хрестив людей у річці Йордан, та казав, що незабаром прийде Той, Хто набагато важливіший за нього та хреститиме людей Духом Святим. Саме Іоанн хрестив Ісуса Христа в річці Йордан, після чого відбулося друге явлення Трійці та розпочалася трирічна місіонерська діяльність Ісуса Христа на землі. Тому святого Іоанна називають Предтечею. Це найбільш шанований святий після Богородиці. Навіть Спаситель казав  про нього: "Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя".

Свято Іоанна Предтечі співпадає з язичницьким святом Івана Купала. Тому на наших землях віддавна дівчата та парубки зранку ходили у церкву на службу, а ввечері стрибали через вогонь та пускали віночки по воді, щоб дізнатися свою долю.

У цей день піст послаблюється, і дозволяється вживати рибу, церковне вино. Але головне , особливо всім Іванам, які у цей день святкують День ангела, прийти у церкву на богослужіння та помолитися, подякувати свого святого за допомогу.

11 липня, неділя - останній день Петрового посту.

12 липня, понеділок - день апостолів Петра та Павла. День ангела Петра та Павла. Ці апостоли вважаються первоверховними за свій вклад у розвиток християнства. Щоб згадати їхній подвиг служіння, і запроваджено Петрів піст.

Петро був одним з найулюбленіших учнів Ісуса Христа, і хоча тричі встиг зрадити свого Учителя, але спокутував свою провину перед Ним, вибачився, за що Христос благословив його на місіонерську проповідь світом.

Павло народився на 30 років пізніше і не бачив Христа за часів Його життя. До того ж, спочатку був фарисеєм та переслідував християн, але згодом став найкращим проповідником християнських цінностей.

У “день Петра” з давніх-давен за традицією до храму приходили з квітами та віночками, у які вплетений мак. 

13 липня, вівторок - Собор 12 апостолів. За церковною традицією після великого свята є післясвято на честь людей, які брали безпосередню участь у подіях. Так, після свята Петра та Павла церква згадує подвиги всіх 12 учнів Христа, які стали першими апостолами - Андрій, Петро, Іоанн, Марк, Яків, Пилип, Варфоломій, Матвій, Фома, Яків Заведеїв, Юда та Симон.

Вони отримали від Бога дар Святого Духа (Свято Трійці) і розійшлися розповсюджувати Євангеліє та започатковувати церкви в усьому світі.

15 липня, четвер - Покладення ризи пресвятої Богородиці у Влахерні. У 4 столітті була знайдена риза Богородиці, яку Діва Марія перед своїм Успінням подарувала одній добрій жінці. Риза передавалася з покоління у покоління у родині цієї жінки, поки у 4 столітті розповіді про неї та дива, які траплялися після молитов біля ризи, не дійшли до імператора Лева та патріарха Царгородського Геннадія. На честь цієї святині у Влахерні був збудований храм. І у 458 році патріарх з належним торжеством переніс священну ризу до нового храму.

24 липня, субота - рівноапостольної княгині Ольги, День ангела Ольги.

Ольга стала першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство. Після хрещення вона прожила ще 10 років і була похована за християнськими традиціями. Її онук - святий князь Володимир - вважається хрестителем Київської Русі. Він переніс мощи своєї бабусі до Десятинної церкви Успіння Пресвятої Богородиці - першого кам’яного храму Давньоруської держави. Відтоді Ольгу шанували, як святу.

Цого дня жінки з іменем Ольга святкують іменини, або День ангела: дякують святу у молитвах, йдуть до храму та ставлять свічки, пишуть записочки з молитвами за близьких та рідних.

26 липня, понеділок - Собор архангела Гавриїла. Святкується двічі на рік - на Благовіщення (у квітні) та 26 липня. Вважається, що липневе святкування встановлене на честь відкриття храму архангелу Гавриїлу у Константинополі.

Архангел Гавриїл був посланий Богом на землю, щоб розповісти Захарії та Анні про народження Діви Марії. Змалечку Архангел Гавриїл супроводжував Діву Марію у храмі, саме він свого часу сповістив Богородицю про народження в неї Ісуса Христа. Він же з’являвся Ісусу Христу у Гефсиманському саду напередодні Голгофи та втішав його. Також саме Архангел Гавриїл сповістив жінкам-мироносицям про воскресіння Христа. 

Ім’я Гавриїл перекладається як “сила Божа”, “твердь Божа”.

28 липня, середа - день пам’яті рівноапостольного князя Володимира, день Хрещення Київської Русі. Саме князь Володимир у 9 столітті встановив православну церкву головною релігією. Згідно літописам, у 986 році до Києва запросили місіонерів 4 визначних церков - з ісламської Булгарії, католицької Германії, іудаїстської Хазарії та православної Візантії.

Володимир обрав православну віру з її розкішними релігійними обрядами.

З 988 року, після власного хрещення у Візантії, князь Володимир почав хрестити киян у притоці Дніпра, у річці Почайній, будувати церкви на колишніх капищах язичницьким богам.

Перша православна церква на Русі Десятинна, на честь Успіння Богородиці, стала головним храмом того часу, символом перемоги християнства над язичництвом. Саме в ній князь Володимир поховав свою бабусю - княгиню Ольгу, на згадку про її духовну мудрість.

Саме тому 988 рік вважається роком хрещення Київської Русі у день пам’яті рівноапостольного князя Володимира.

Цього дня у церквах відбувається святкова літургія.