Замість звання «заслужений журналіст» варто популяризувати журналістські премії та конкурси – медіаексперти

Медіаексперти, учасники дискусії «Проблемні питання саморегуляції медіа» дійшли згоди, що замість звання «заслужений журналіст» варто розвивати та популяризувати журналістські премії та конкурси, зокрема – «Честь професії», «Високі стандарти журналістики», премію імені Георгія Ґонґадзе, MezhyhiryaFest тощо.

«Я маю це звання. Я публічно вже висловлювався, що підтримую ідею, що його потрібно скасувати, як і багато інших атрибутів Радянського Союзу, що все ще присутні в журналістиці. Наприклад, Національна спілка журналістів. Це все повинне йти в комплексі. Ми повинні просто взяти й позбутися цього багажу», – сказав директор Могилянскої школи журналістики, головний редактор StopFake Євген Федченко.

Голова Фундації «Суспільність» Тарас Петрів вважає, що зараз найкращий час для скасування цього звання. На його думку, у цьому процесі можна застосувати й закон про декомунізація.

«Щодо Комісії журналістської етики, один з першої десятки пунктів Кодексу – це слугування владі або засновнику є несумісним з журналістської етикою. Єдине, кому може слугувати журналіст, – це аудиторія, суспільство, інтереси країни. Заслуговувати звання чи нагороди – це трошки не сумісне з місією watchdog», – повідомила членкиня Комісії з журналістської етики, медіаекспертка Тетяна Лебедєва.

Членкиня КЖЕ, заступниця шефредактора «Детектор медіа», голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа звернула увагу, що звання «заслужений журналіст» в регіонах досить авторитетне.

«Таке ставлення залишилося нам в спадок від Радянського Союзу й швидко нам це змінити не вдасться. Треба пройти історичний шлях, щоб закласти зовсім інше значення й розуміння цього звання. Приблизно таке ставлення й до НСЖУ в регіонах. Спілку сприймають, як організацію, що представляє всіх журналістів і тому вона є досить авторитетна», – пояснила вона та додала, що ці звання мають присвоювати журналістські організації, а не влада.  

Секретарем наглядової ради НСТУ, секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський погодився з нею. Натомість, за його словами, якщо держава захоче відзначити журналістів або надати їм пільги, то вона має інші інструменти – державні стипендії та державні нагород, зокрема орден «За заслуги».

Міський зазначив, що саме об’єктивність процесу обрання переможців викликає сумніви. Водночас він додав, що старі державні премії можна осучаснити, навівши приклад Шевченківської премії.

Світлана Остапа, своєю чергою, не впевнена, що медіаспільноті вдасться об’єднатися, щоб присвоювати звання «заслужений журналіст».

«Не впевнена, що в сучасних реаліях, коли журналістська спільнота розділена, як і весь медіаринок, нам вдасться об’єднати медіаорганізації, щоб присвоювати звання саме "заслужений журналіст". Знову будуть сварки й висловлення недовіри. Тому, на мій погляд, варто посилювати існуючі професійні конкурси та премії, такі як – "Честь професії", "Високі стандарти журналістики", MezhyhiryaFest, премія Ґонґадзе тощо. Можливо, треба й нові цехові премії запроваджувати, але в першу чергу треба посилювати вже знамениті та авторитетні премії», – заявила вона.

Євген Федченко також звернув увагу, що в Україні варто вести ширшу дискусію: «На сьогодні є набагато більша задача, яка стоїть перед журналістською спільнотою в Україні. Це почати розмову, хто власне належить до цієї спільноти. Тому що я часто бачу запеклі дискусії навколо цього. Коли одні представники журналістської спільноти з’ясовують з іншими представниками журналістської спільноти – хто з них є журналістом, а хто ні».

Голова Комісії з журналістської етики, журналіст, ведучий, голова правління Громадського радіо Андрій Куликов виступив за те, щоб спільно популяризувати, зокрема конкурс «Честь професії», а також засновувати нові галузеві нагороди. Лебедєва теж сказала, що варто просувати якісну журналістику, журналістські стандарти, робити майстер-класи з роботами переможців тощо.

«У розрізі нагороди від цеху або від гільдії. Я думаю, що так чи інакше, цю функцію добре виконує конкурс "Честь професії". Знову ж таки, тут перед нами постають великі проблеми в популяризації, тому що відомо це переважно в середині нашого цеху. Потрібно докладати зусиль, щоб про це більше знали в громаді. Ще потрібні запускати нові конкурси. Не заради кількості конкурсів, а заради тих чи інших жанрів, галузей, платформ, які не заслужено не є полі зору. Я вважаю, що поруч з "Телетріумфом" має існувати "Радіоапофеоз", але організований не комерційними радіостанціями, а нашою гільдією», – сказав Андрій Куликов.

Водночас юрист Центру демократії та верховенства права CEDEM Ігор Розкладай вважає, що кількість таких конкурсів варто обмежити, інакше «буде хаос».

«Якщо ці премії правильно вибудовувати й через ці премії сформувати пул поважних та авторитетних журналістів, можливо, це і є шлях до саморегуляції, який нам треба пройти. Так, він не швидкий. Це більш надійний шлях, аніж, коли це спускається зверху через не дуже прозорі процедури», – пояснив він.

На думку Куликова, у цих конкурсах не варто поки встановлювати грошову винагороду, наразі достатньо статуетки чи таблички. Голова КЖЕ додав, що фінансувати такі конкурси мають організації, які їх організовують. Тетяна Лебедєва підтримала його думку: «Гроші зарано робити нагородою. Гроші мають теж йти від журналістської спільноти, органів саморегулювання. Тоді це будуть справедливі гроші. Навіть не від донорів, не від держави й влади, тим паче».

Крім того, учасники дискусії погодилися, що загалом скасовувати нагороди чи конкурси не можна.

«Не можна накласти мораторій на конкурси. Результати змагань, лауреатство, журі, переможці дають величезний матеріал для глибокого аналізу становища в галузі. Це спосіб, у тому числі, винаходити ліки для нашого стану здоров’я», – пояснив Андрій Куликов.

Євген Федченко додав, що журналістам також потрібне визнання – якщо скасувати конкурси, «тоді вийде, що люди працюють лише за гроші».

Нагадаємо, 2 червня 2021 року секретар Ради при президентові Вадим Міський повідомив, що орган рекомендував голові держави припинити практику присвоєння почесних звань «Заслужений журналіст України», а також ініціювати відповідні зміни до закону «Про державні нагороди України». Таку рекомендацію підтримали більшість громадських діячів та журналістів у складі Ради, не підтримали лише троє — голова НСЖУ Сергій Томіленко, екзаступниця міністра інформполітики Тетяна Попова та телеведуча Наталія Влащенко. На думку Ради, присвоєння цих звань може формувати суспільну думку про залежність нагородженого журналіста від влади чи його необ'єктивність, що позначиться на рівні довіри до журналістики та медіа.

Фото: відкриті джерела