У сусідському дворі знайшов фрагмент вимерлого молюска

12 експонатів із колекції Олександра СТАЛЕННОГО1. 10-річним у щебені в сусідському дворі знайшов фрагмент головоногого молюска ортоцераса. Назву дізнався через шість років, коли в Тернополі відкрили краєзнавчий музей. Ці молюски вимерли. А колись сягали 2 метрів завдовжки. Після цього випадку всюди, де бачив щебінь, щось шукав. Знаходив молюсків, крабів, морських їжаків. Друг мав енциклопедію динозаврів. Я захопився палеонтологією.2. Докембрійська плитка із залишками медузоїдів віком приблизно 500‑600 мільйонів років – найстаріший експонат колекції. Знайшов її в кар'єрі біля міста Новодністровськ на Буковині. Офіційна назва – Nemiana simplex. Має найпростішу будову серед відомих едіакарських багатоклітинних – желеподібна сумка діаметром 5–50 міліметрів. На деяких скам'янілостях у верхній частині сумки помітні отвори, ніби невеликі щупальця. Ці тварини жили на дні. Глибоко занурювалися в мул, а над поверхнею виставляли кінці щупалець.Тварини занурювалися в мул, і виставляли на поверхню щупалця3. Зуби крокодила. Це рідкісна знахідка для нашого регіону. Колись тут були тропіки й субтропіки, водилися ці хижаки. Знайшов у Бережанському та Борщівському районах. Ще маю 3-сантиметрові зуби кархародонтозавра й мозазавра з Марокко. Жили 65–70 мільйонів років тому. Їх купував або обмінював.4. На викопного краба, якого ніхто раніше не знаходив, натрапив у селі Максимівка Збаразького району на Тернопільщині. Там був кар'єр, куди їздив час від часу на розкопки. Мав невеликий панцир, завдовжки майже 5 сантиметрів. Науковці цей вид описали. Назвали Aethra stalennyii на мою честь.У Максимівці знайшов ще 15 крабів і двох черевоногих молюсків.5. Трилобіти – предки членистоногих. Їм 400 мільйонів років. Бували з колючками, рогами, шипами. Панцир мали поділений на три видовжені частини. Сплющене тіло еліптичної форми завдовжки 3–10 сантиметрів. Зустрічалися трилобіти, які повзали по дну, рили та плавали. Вони згорталися, захищаючи черевце від великих ракоподібних і головоногих молюсків.Зуби крокодила знайшов на Тернопільщині6. Яйцева капсула морського ската – унікальна знахідка. Вони прикріплювалися до водоростей, і з них народжувалися маленькі скати. Скам'янілий відбиток цієї капсули товариш знайшов у Курянах Бережанського району й подарував мені. Скати – це хрящові риби, їх приблизно 230 видів. Водяться в морях, але деякі плавають і в річках. Довжина 5–9 метрів, ширина – до 6. Важать до 500 кілограмів.7. Морські їжаки схожі на кам'яні приплюснуті гарбузики брудно-білого кольору. Зверху – знак, як від п'ятипелюсткової квітки. З'явилися в ордовику – другому періоді палеозойської ери. Всього морських їжаків майже 800 видів. Клас поділяється на два підкласи – правильних і неправильних, залежно від симетрії тіла.8. Голова панцирної риби, якій понад 350 мільйонів років. Жили в палеозойську еру. Найдавніші водились у прісних водоймах, а пізніше й у морях. Їхня особливість – кістковий панцир захищав голову й тулуб. Це перші хребетні, які мали щелепи. Вели малорухливий придонний спосіб життя. Найбільший із них – дунклеостей, грізний хижак завдовжки 10 метрів.9. Зуби мегалодона. Найбільші акули всіх часів вимерли 3 мільйони років тому. Довжина зубів сягала 19 сантиметрів, а хребців – 23. Тіло було до 20 метрів завдовжки. У трикутних зубах багато дрібних щербин. Від попередників дорослі мегалодони відрізнялися тим, що не мали додаткових зубчиків по краю щелепи.Відбиток папороті перевіз через кордон10. Відбиток папороті кам'яновугільного періоду. Цей шматок вугілля знайшов у Польщі. Перевіз через кордон, документів не питали. Вік експоната охоплює проміжок 354–290 мільйонів років тому. Майже по всій планеті клімат був жаркий і вологий. У болотистих лісах росли переважно хвощі, деревоподібні папороті й гігантські лепідодендрони заввишки до 35 метрів. Мали діаметр стовбура до метра.11. Амоніти називаю окрасою колекції, це морські молюски. Мають спірально закручену багатокамерну мушлю. Жили в юрському та крейдовому періодах. Назва походить від імені єгипетського бога Амона Фіванського. Він мав закручені баранячі роги, подібні за формою до мушель цих молюсків. Амоніти жили в морській воді, їли інших безхребетних. Вимерли наприкінці крейдового періоду.12. Скам'янілі "черепашки" – частини молюска белемніта, вимерлого родича сучасного кальмара. Ці хижаки були найпоширеніші в юрському та крейдовому періодах. Збирались у зграї одного віку та розміру й полювали. У багатьох народів викопні рештки белемнітів вважали перунами, тобто громовими стрілами, що застряли в землі. Українці називали їх громовицями або чортовим пальцем.