В Україні потрібно невідкладно створити інструменти екотрансформації для всіх сфер господарювання – експерти

Наразі українське законодавство не передбачає жодних фінансових інструментів чи стимулів для підприємств, щоб вони переходили на більш «зелені» методи діяльності.

Як пише УНІАН, в Україні необхідно невідкладно створити реальні інструменти екологічної трансформації для всіх сфер господарювання та передбачити джерела її фінансування.

Про це на прес-брифінгу в УНІАН заявили лідери професійних та бізнес-об'єднань, закликаючи всіх відповідальних до об'єднання зусиль для створення нової дієвої системи координат.

Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок зазначила, що за втрату часу на нескінченні дискусії та популізм Україна зовсім скоро заплатить падінням економіки, ще більшим розростанням корупції, екологічним нігілізмом та головне – здоров’ям, статками населення і його відтоком за кордон. Екологічний стан країни – це не лише загроза для мешканців нашої країни, а й блокування інвестицій та економічного розвитку.

«В Європі традиційно заходами екотрансформації є заохочення інвестицій в екологічно чисті технології, підтримка інновацій, декарбонізація енергетичного сектору, співпраця з міжнародними партнерами для вдосконалення глобальних екологічних стандартів. А що маємо сьогодні ми? Наш сьогоднішній спільний заклик до влади, бізнесу, громад – час не говорити про ризики, час діяти і вже реалізовувати рішення», - сказала вона.

За словами Циганок, українське законодавство, як і багато років поспіль, не передбачає жодних окремих фінансових інструментів, можливостей чи стимулів для суб'єктів господарювання переходити на більш «зелені» методи своєї діяльності.

Наприклад, досі не ухвалено проект закону «Про управління відходами», проте розвиток цієї галузі, за оцінкою ЄБРР, надасть Україні додаткових 400 тис. робочих місць та 4-5 млрд грн ВВП щороку.

Повторне застосування, переробка відходів здатні суттєво зменшити обсяги використання природних ресурсів України та імпорту сировини. Причому це стосується не лише твердих побутових відходів, а й величезного обсягу промислових відходів, особливо це стосується відходів видобувної галузі.

Крім того, за словами Людмили Циганок, наразі також гальмується розгляд парламентом законопроекту про реформу державного екоконтролю, яка давно назріла. При цьому Циганок наголосила, що законопроектом не передбачені механізми та запобіжники для подолання корупційних ризиків під час здійснення державного екологічного контролю.

Людмила Циганок також зазначила, що законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» потребує доопрацювання, адже в ньому має бути усунена проблема покомпонентного підходу до регулювання впливу на довкілля.

«Ми повністю підтримуємо необхідність ключової для сфери реформи, водночас акцентуємо увагу на ризики, неусунення яких спровокує посилення корупції, хаос як для підприємств, так і для контролюючого органу", - сказала експертка.

Крім того, Людмила Циганок вважає недоречною законодавчу ініціативу щодо збільшення податкових надходжень до держбюджету (законопроект №5600). Так, Кабінет міністрів запропонував Верховній Раді не лише підвищити ставки екологічного податку, механізм перерозподілу коштів якого і так є неефективним, а і ввести акциз на «зелену» електроенергію.

«З одного боку, ми декларуємо готовність до амбітних зобов’язань, а з іншого - рухаємося у протилежному напрямку? Бо без інструментів екотрансформація сама собою не відбудеться. Країна, яка зосередилась виключно на фіскальних і каральних інструментах, приречена на провал в частині сталого розвитку», – сказала вона.

Також, за словами Циганок, не потрібно забувати про декларацію влади щодо виконання Другого національно визначеного внеску до Паризької кліматичної угоди (НВВ-2). На її думку, варто зважати на значний відрив у фінансових можливостях для його виконання із європейськими країнами.

«Без дорожньої карти гарні амбітні плани закінчяться невиконанням міжнародних зобов'язань і репутаційними втратами України», - додала вона.

Голова Комітету сталого розвитку та Європейського зеленого курсу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Васильєв зазначив, що його асоціація разом з Центром економічного відновлення розробили Звіт з моделювання сценаріїв із визначення НВВ-2, який врахував низку параметрів, що відрізняються від презентації стосовно НВВ-2, яке було проведено ЄБРР та Мінекології.

«Зараз тривають обговорення деяких пунктів звіту, але загалом ми розуміємо, що є повна аналітика щодо прогнозованих сценаріїв, та що найголовніше – це прописані чіткі умови досягнення кожного з них. Також ми обговорюємо ці результати з усіма долученими міністерствами та сподіваємось, що уряд візьме до уваги ці розрахунки при прийнятті рішення щодо НВВ-2. Незабаром звіт буде представлено громадськості», - сказав він.

Васильєв додав, що тільки об’єднавши зусилля бізнесу, влади та громадськості можливо ефективно рухатись до досягнення кліматичної нейтральності – без шкоди для економіки країни та екологічно амбіційно.

Президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький акцентував увагу на збереженні якості водних ресурсів та необхідності вирішення основних проблем у цій сфері. Зокрема, збільшення витрат на очищення води через незадовільну якість поверхневих вод, несплата за понаднормове скидання забруднювальних речовин, незаконні врізання у каналізаційні системи, відсутність джерел фінансування модернізації очисних споруд, збільшення біологічного забруднення, обміління поверхневих джерел та дефіцит питної води.

«Якщо ми хочемо досягати європейських показників за якістю, то відповідно потрібно фінансування тим способом, який буде доступним для споживача і для водоканалу. Тому що джерелом фінансування є гаманець споживача: через податки або тарифи. Якщо тариф не може в достатній мірі профінансувати модернізацію основних засобів, відповідно, держава повинна розробити політику залучення коштів з бюджету або міжнародних фінорганізацій», - сказав Новицький.

За його словами, водоканали недофінансовані на дві третини. В середньому, в Україні тариф становить 1 євро за 1 куб. м води разом з водовідведенням, а в Європі досить нечасто буває менше 3 євро за 1 куб. м. води, і саме такої різниці українським водоканалам не вистачає на модернізацію водопровідно-каналізаційного господарства.

Новицький зазначив, що вкрай необхідним є прийняття закону «Про водовідведення стічних вод населених пунктів» та прийняття закону, який дозволяє імплементувати українське законодавство до директиви Ради 91/271/ЄС «Про очищення міських стічних вод» від 21 травня 1991 року.

Голова правління ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній» Олексій Корчміт зазначив, що влада може втратити інвесторів в енергоефективність бюджетного сектору через зволікання, негнучкість, байдужість та бездіяльність. Зокрема це стосується енергосервісних контрактів - ЕСКО.

За його словами, влада припустилася декількох помилок. По-перше, рік тому був прийнятий закон про закупівлі, який містив помилку і технічно заблокував закон про енергосервіс, і вже рік немає можливості розблокувати цей закон й дати інвестиційним компаніям знову запрацювати. По-друге, деструктивна політика одного із потужних в минулому партнерів з ЕСКО – Держводагентства. Нове керівництво агентства з 2020 року розпочало справжню війну з інвесторами і спочатку скасувало 70% нових оголошених тендерів, а потім запропонувало інвесторам розірвати вже укладені договори.

«Спочатку заблокувати законодавство, потім скасувати всі тендери та зупинити інвестора з обладнанням на вулиці, останній осиковий кілок – відмовитися платити за чинними договорами. Це інвестиційна реальність останнього року», - сказав він.

Виконавчий директор Global 100 RE UA Дмитро Мельник зазначив, що Україна може досягнути цілей 100% енергії з відновлюваних джерел «Як в електроенергетиці, так і в транспорті, і в теплопостачанні. Інструментом в цьому є безпосередньо реалізація проектів відновлюваної енергетики, але тільки в поєднанні з інструментами енергозбереження».

Президент бізнес-об’єднання «Органічна Україна» Олена Корогод (Березовська) акцентувала, що рік тому ЄС ухвалив дві «зелені» стратегії, які стосуються сільського господарства – «Від ферми до виделки» та Стратегію біорізноманіття до 2030 року і наближається до мети – 25% земель під органічним виробництвом.

«Оновлення аграрної політики і всього напряму розвитку ЄС спричинено кліматичними змінами й глобальною потребою екологізувати всі сфери нашого життя. Змінюватися доведеться всім - і європейським виробникам, і українським», - сказала вона.

«Одна з моїх пропозицій, це те, що ми можемо робити разом – сприяти урядовій координації. Далі потрібно розробити політику стимулювання певної галузі, наприклад, розвитку органічного виробництва чи декарбонізації. А також розробляти і впроваджувати комплексні програми екотрансформації», – додала вона.

Учасники прес-брифінгу закликали всіх відповідальних об’єднати зусилля для справжньої, цілісної екотрансформації, якій абсолютно нічого приховувати, треба лише допомогти.