Екологічна катастрофа на Донбасі загрожує всій Україні

Донбас – регіон великих заводів та шахт.

Через бойові дії частина з них припинила роботу.

Окупанти втратили контроль над об’єктами, які тепер становлять небезпеку вже для всього регіону.

Що це за об’єкти та чи загрожує Донбасу і всій Україні екологічна катастрофа? Про це повідомляє РБК, пише agronews.

Людство уже неодноразово відчувало на собі наслідки техногенних катастроф.

Найбільша з них сталася у 1984 році через аварію на хімічному заводі в індійському Бхопалі.

Отруйний газ, який був важчий за повітря, завис білою хмарою над жителями міста.

Наслідки були трагічними – катастрофа забрала життя близько 18 тисяч людей.

Вже за два роки лихо прийшло і до Європи.

Внаслідок сильної пожежі на хімічному підприємстві Sandoz (Швейцарія) до річки Рейн потрапили близько 30 тонн пестицидів та сполук ртуті.

Вода у водоймі стала червоною.

Людям у районі катастрофи було заборонено виходити з будинків.

Тоді загинули сотні тисяч риб, деякі популяції зникли взагалі.

Того ж року світ здригнувся від однієї із найбільших техногенних катастроф в історії – аварії на Чорнобильскій АЕС.

Наслідки вибуху четвертого реактора відчули далеко за межами України.

За даними ВООЗ, жертвами радіації стали близько 4 тисяч людей, а опромінення отримали мільйони.

Ще одна масштабна катастрофа може знову трапитися в Україні.

Ситуація із закинутими заводами та шахтами на тимчасово окупованих територіях – вкрай загрозлива.

Оцінити їх стан та попередити лихо майже неможливо, адже бойовики не допускають до цих підприємств навіть міжнародних спостерігачів.

Попри те, що серед них є не тільки небезпечні хімічні об’єкти, але й радіаційні.

“Міни” вповільненої дії На окупованій території Донецької та Луганської областей знаходиться близько 5 тисяч підприємств, які у разі пошкодження можуть принести значну шкоду природі та місцевим жителям, розповів РБК-Україна міністр захисту довкілля Роман Абрамовський.

Деякі об’єкти вже несуть загрозу не тільки для окупованого Донбасу, а й для всієї України.

Наприклад, шахта “Юний комунар”.

Ще у 1979 році у ній здійснили контрольований ядерний вибух.

За офіційними повідомленнями радянської влади нібито для того, щоб зменшити вірогідність раптових викидів метану.

Однак існує версія, що насправді таким чином випробовували ядерну зброю.

Документи щодо цього вибуху досі засекречені.

До війни з Росією із шахти постійно відкачували ґрунтові води, аби радіація не потрапила у водоносні горизонти.

Однак за кілька років від початку окупації бойовики перестали це робити, нібито через брак коштів.

Наразі небезпечні речовини вже надходять у горизонти питної води, сказав РБК-Україна віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Ще один небезпечний об’єкт – горлівський “Стирол”.

До війни підприємство спеціалізувалося на виробництві аміаку, карбаміду, аміачної селітри, полістиролу, а також неорганічних солей і органічних смол.

У 2013 році на заводі сталася серйозна аварія, в результаті якої загинули шестеро людей.

Через рік після цього, коли почались бойові дії на Донбасі, завод офіційно припинив роботу та заявив про очистку цехів від аміаку.

Якщо ж на заводі продовжують зберігати цю речовину, під час обстрілів можуть виникнути важкі екологічні наслідки, не кажучи вже про прямі жертви одразу після потенційної катастрофи.

Від “Стиролу” до найближчого житлового будинку буквально 500 метрів.

“Якщо станеться аварія та викид аміаку, то будуть великі проблеми.

Смертність може досягати 50-60%.

Це безпосередньо у місці аварії.

В залежності від напрямку повітря вже постраждають інші території”, – розповів виданню завідувач відділу факторів виробничого та навколишнього середовища Центру громадського здоров’я МОЗ Анатолій Оперчук.

Українських та міжнародних експертів туди не підпускають, тому інформації про сьогоднішню ситуацію на “Стиролі” немає.

Так само як і нових даних про Донецький казенний завод, який спеціалізується на виготовленні боєприпасів та вибухівки.

Від початку бойових дій цей завод неодноразово зазнавав артилерійських обстрілів, що викликало детонацію вибухових матеріалів на його складах.

За словами експерта ЦГЗ, у резервуарах заводу багато хімікатів різного типу.

“У разі аварії тих хімікатів буде достатньо, щоб місто Донецьк злетіло у повітря”, – заявив Оперчук.

До об’єктів, які несуть загрозу екології, відносяться й шахти у стані ліквідації.

Це, зокрема, шахта “Південна”, яка перебуває біля лінії розмежування.

“Небезпечні речовини з шахт, які не були виведені з експлуатації належним чином, можуть потрапляти до водоносних горизонтів та до джерел питної води.

А це, в свою чергу, загрожує екологічною катастрофою для жителів не тільки Донецької області, а і всієї території України”, – пояснив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.

Існує ще одна проблема – зниження рівня води у водоймах.

Наприклад, річка Біла та Ісаківське водосховище у Луганській області стрімко міліють.

Зокрема, через діяльність Алчевського металургійного комбінату, який використовував для своїх потреб більше води, ніж давали природні водотоки.

З іншого боку – окупаційна адміністрація припинила відкачувати воду з шахти “Романівська”.

Раніше воду з неї направляли у місцеве водосховище, зараз же вона йде просто в шахтні виробки.

Закривши та затопивши десятки шахт, окупанти поставили під загрозу джерела питної води, якими користується близько 800 тисяч осіб.

За інформацією ЦГЗ, на Донбасі близько 40-60 шахт уже затоплені, вода з них може потрапити у криниці звичайних людей.

“За кілька місяців ми матимемо екологічну катастрофу на окупованих територіях Донбасу та у південних районах Ростовської області”, – заявив Резніков.

Об’єкти підвищеної небезпеки також знаходяться у містах Новолуганське, Авдіївка, Маріуполь та Торецьк.

Однак поки що радіаційний фон там у межах норми, уточнив голова ДЕІ.

Як довго ситуація буде залишатися стабільною – невідомо.

На відміну від підконтрольної частини Донбасу, оцінити екологічну ситуацію в ОРДЛО неможливо.

Вже сім років туди не можуть потрапити ані офіційні представники України, ані міжнародні експерти.

“Достукатись” до окупантів Майже нема сумнівів, що на Донбас чекає екологічна катастрофа.

І вона зачепить не тільки тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей.

Вже згадане забруднення джерел питної води насправді загрожує не тільки місцевим мешканцям.

Наслідки зможе відчути на собі й інша територія України.

“Небезпечні відходи з шахт можуть потрапити у річку Сіверський Донець, звідки й в Азовське море.

Це найбільш серйозна екологічна небезпека”, – зазначив в коментарі РБК-Україна консультант української делегації в ТКГ з екологічних питань Єгор Фірсов.

Про небезпеку забруднення Азовського моря говорить і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

“Фахівці не виключають, що існує загроза радіаційного забруднення як мінімум акваторії Азовського моря.

І тут наслідки екологічної катастрофи на півночі Криму торкнуться не тільки України, але й усього Чорноморського регіону – Румунії, Болгарії, Грузії й Туреччини”, – зазначив він.

Екологічна ситуація на Донбасі є постійним питанням засідань Тристоронньої контактної групи.

Крім того, цю тему підіймають на міжнародній арені.

Озвучували її і на брифінгу держав-членів ООН.

Головна вимога України – допустити до небезпечних об’єктів експертів міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Втім, окупанти проти.

“Відтак, ми плануємо запровадити механізм моніторингу екологічної ситуації на ТОТ за допомогою супутників.

У березні було проведено установчу зустріч із представниками Agro.

Systems та ULRMC”, – розповів Олексій Резніков.

Мова йде про створення Системи дистанційного моніторингу та управління тимчасово окупованими територіями.

Супутникові зйомки планують використовувати для вирішення екологічних завдань, моніторингу змін та оцінки збитків.

Екологічне питання Донбасу сьогодні на рівні з режимом перемир’я.

Однак якщо мирний процес може тривати роками, то екологічні проблеми не залишають великого простору та часу для маневрів.