Чому в Україні нестача вакцин та чи треба готуватися до осінньої хвилі коронавірусу: інтерв’ю з Ігорем Кузіним

Вакцинація в Україні йде досить повільно. Станом на зараз щеплено майже 3 млн українців. Водночас у маленьких містечках і селищах вакцини немає й досі. Поки в Києві організовані колективи вакцинують Pfizer, в регіонах люди похилого віку та групи ризику все ще очікують щеплення.

У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) визнають, проблеми з поставками вакцин є. Не можуть завантажити на повну потужність навіть столичний МВЦ, бо немає стільки вакцин. Тому й не відкривають інші великі центри вакцинації, наприклад на стадіонах. Проте обіцяють, що вже в липні надійде майже мільйон доз Pfizer, а за літо хочуть провакцинувати мінімум 5 млн осіб.

Але чи вистачить цього для формування колективного імунітету? Головний державний санітарний лікар Ігор Кузін чесно визнає – ні. Та й, за його словами, маємо готуватися до осінньої хвилі захворюваності на COVID. У першій частині інтерв’ю ТСН.ua Ігор Кузін розказав, чому вакцинація в Україні почалася так пізно, коли Pfizer стане доступним для всіх охочих та як МОЗ планує дізнатися, скільки ж насправді українців перехворіло на COVID.

Вакцинація в Україні

- Почнемо наше інтерв'ю з такого запитання. Яку оцінку за 5-бальною шкалою ви б поставили процесу вакцинації в Україні?   

- За 5-бальною шкалою напевно на 4, бо є плюси і мінуси. Зараз вдається поступово підвищувати рівень довіри до вакцини. Збільшується готовність людей до вакцинації. Вдається використовувати потенціал центрів масової вакцинації. Ця ініціатива спрацьовує доволі непогано. Запрацював механізм роботи мобільних бригад, вакцинальних пунктів. Вже навчені фахівці і ми переходимо на планову роботу. 

Що не вдається? Налагодити чіткий графік поставок вакцини. Ми постійно стикаємось з якимись перепонами: відтермінування термінів або поставка меншої кількості від тієї, яка була обумовлена раніше; затримки під час митного оформлення; інші проблеми. І це не дає змоги планувати вакцинальну кампанію такими темпами, як би нам того хотілося. На жаль, не вдається переконувати всіх людей, що вакцинація зараз - це раціональне рішення. Існує дуже багато сфер впливу, антивакцинальних настроїв, які дуже важко піддаються переконанню, що вакцинація дійсно рятує життя. 

- Чому вакцинація почалася так пізно? Я розумію, що ми не США чи Ізраїль. Проте, наприклад, Сербія, яка також не є членом ЄС, отримала Pfizer ще у грудні.

- Тут багато факторів. Перший – домовленості про поставки є предметом міжнародної позиції та співпраці. Мені важко сказати, в чому тоді була проблема. Але мені здається, що перемовини міжнародного рівня відбувалися недостатньо ефективно. Або ж Україну пріоритезували до іншої категорії. Майже по всіх лініях домовленостей ми отримали вакцину в другій черзі. Безумовно, наші позиції могли бути сильнішими, якщо б Україна була повноправним членом ЄС. Тому що там існував окремий механізм поставок вакцин.

У України були великі сподівання на механізм COVAX. На жаль він виявився недостатньо швидким. Були амбітні плани цієї міжнародної структури, проте не вистачало потужностей. Тому відповідь на це запитання складається з двох частин. Перша - це міжнародні перемовини, які інколи не були занадто ефективними або не призвели до того, щоб Україну пріоритезували. Друге - це затримки саме у реалізації механізму COVAX, бо він для нас був одним із ключових поряд з механізмом держзакупівель.

- Щодо COVAX вони поставили в пріоритет країни Африки…

- Все правильно. І були певні аргументи, чому вони так зробили, бо африканські країни переважно навіть не мали власного бюджету для закупівлі. Тому вони пріоритезували африканський регіон, враховуючи те, що ці держави потенційно можуть залишитися взагалі без вакцин. Плюс певну роль зіграло також те, що ці країни стикаються з подвійними епідеміями. Там поширена ВІЛ-інфекція, деякі країни страждають від лихоманки Ебола, є ще певні питання гуманітарної кризи.

- Це правда, що попереднє керівництво МОЗу провалило вчасну закупівлю вакцин через конфлікт із держпідприємством "Медичні закупівлі"?

- Мені важко коментувати, бо я не був долучений до питань закупівель. Але мені здається, що за умови більш плідної співпраці, такі закупівлі могли б відбуватися швидше і ефективніше. Дійсно будь-який конфлікт і різні погляди, особливо в питаннях держзакупівель або постачань ліків можуть впливати на відтермінування поставок в цілому. Тому важко сказати, це правдиве твердження чи ні. Однак, якщо б цього конфлікту не було, переконаний, такі закупівлі потенційно б могли бути швидшими або в більших обсягах. 

- Ну, наприклад, китайська вакцина, за словами Максима Степанова, на вимогу Sinovac Biotech, мала закуповуватися винятково через українського посередника. Деякі ЗМІ прямо вказували, що це фірма-прокладка Раїси Богатирьової. Це правда?

- Ринок вакцин досі залишається доволі обмеженим. Це не відкритий ринок, де ми можемо брати будь-яку з 20 вакцин. Дуже часто навіть зараз питання закупівлі регулюється вимогами продавця. Деякі компанії встановлюють вимогу конфіденційності інформації щодо умов поставок, оплати або вартості вакцини. Деякі пропонують, щоб на рівні країни була зареєстрована компанія, яка буде представляти інтереси (покупця та продавця – Авт.). Йдеться не лише про фактичний продаж вакцин, а й про представництво компаній, яке може опікуватися вирішенням потенційних спорів, захистом інтелектуальних прав тощо. Тому, на жаль, у мене немає доступу до цього контракту, це не входить у сферу моєї компетенції. Однак я вірю, що на момент проведення тендеру, закупівлі або проведення перемовин це дійсно була реальна вимога компанії, яка продавала цю вакцину Україні. Зараз ми продовжуємо виконувати цей контракт, вакцина CoronaVac є доступною в Україні і поставляється за умовами цього контракту. 

- Давайте за порядком. На які вакцини зараз можуть розраховувати українці? Скільки та чого ми законтрактували? Зможемо щепити всіх чи ні?  

- Я б не зовсім хотів називати точні цифри. Але я можу сказати, що Україна має доступ майже до всіх вакцин, які є на світовому ринку.

- Ну, Moderna у нас немає….

- За деяким винятком. Зараз у нас є вакцина Pfizer, CoronaVaс компанії SinoVac і AstraZeneca. Тобто, три основних типи вакцини, які ми використовуємо. Швидше за все буде американська вакцина Novavax, зараз добігають кінця дослідження. Ведуться перемовини щодо постачання Johnson & Johnson і Moderna. Не хочу забігати наперед і казати, коли та в якій кількості вони будуть, однак, дійсно, перемовини ведуться як по механізму COVAX, так і по закупівлям. Маємо надію, що ці вакцини також з’являться на ринку України. 

Проте попит на однодозні вакцини (Johnson & Johnson) на світовому ринку досить великий. Johnson & Johnson не проводить, умовно, відкриту політику по локалізації свого виробництва. Кількість цієї вакцини, яка виробляється, настільки обмежена, що навіть стати в чергу або отримати її досить складно. Тому найменші сподівання у мене саме на цю вакцину, що вона буде у відкритому доступі або у великій кількості на території України.

З приводу того, що є. У нас є законтрактований Pfizer, до 20 млн доз, і найближчими місяцями ми вже виходимо на стабільний графік постачання. Це те, що має прийти на рівень країни. Ми продовжуємо виконувати контракт щодо CoronaVac. Мова йде про майже 5 млн доз цієї вакцини, які ми можемо отримати до кінця року зручними по обсягу партіями. Проте, ці поставки можуть відтерміновуватися навіть на початок наступного року в залежності від потреби. Щодо AstraZeneca. Деякі країни надають цю вакцину Україні в якості гуманітарної допомоги, бо вони вже завершили свої цикли вакцинації. Загалом у нас підписані контракти або законтрактовано більш ніж 30 млн доз вакцин від COVID-19. Тому розраховуємо, що нам вдасться виконати амбітний план вакцинації – 10 млн щеплень, які пообіцяв міністр.

- США пообіцяли надати Україні 900 тис. доз вакцин. Що це буде?

- Мова йшла про Pfizer і Moderna. Ми розраховуємо, що швидше за все це буде Moderna. Однак ще тривають перемовини саме по уточненню деталей.

- Минулого року президент Зеленський говорив, що Україна може розробити власну вакцину. Але потім все якось затихло. Чи є у держави плани і можливості виробляти вакцини в Україні? Що заважає це робити? Індія, Єгипет можуть, а чому ми не можемо?

- Це складне і комплексне питання. Почну з того, що розробка вакцини на території країни власним інтелектуальним потенціалом - це справа не така проста, як здавалося спочатку. Зараз у нас є три наукових команди, які проводять такі розробки. Дві з них є представниками Національної академії наук. Це наші вітчизняні науковці. Одна розробка ведеться академіком Андрієм Сибірним у Львові, інша – це Інститут біохімії імені Палладіна. Професор Сергій Комісаренко є керівником цієї команди.

Також розробкою вакцини займаються принаймні дві приватні компанії: україно-американський проєкт, дослідник Михайло Фаворов разом з "Діапроф-Мед" (у них вже є готовий прототип, але вони ще не вийшли на клінічні випробування); фармвиробник "Індар", який готовий навіть не розробити вакцину, а локалізувати її у себе. Я вірю в українських вчених і впевнений, що рано чи пізно вони нам продемонструють свої результати і прототип української вакцини все ж з’явиться. Кілька тижнів тому була зустріч у стінах НАН, де ці дві команди презентували попередні результати досліджень. Вони ще на доволі ранньому етапі теоретичного обґрунтування або доклінічного етапу випробування вакцини. Але вони працюють над цим.

Щодо локалізації. Тут держава просунулась трохи далі. Є декілька домовленостей про різні типи вакцини, є зацікавлення з боку іноземних партнерів локалізувати виробництво в Україні. Найближчим часом ми отримаємо інформацію вже про фактичну локалізацію. Найшвидшим варіантом локалізації може бути виробництво інактивованої вакцини, наприклад CoronaVac або мРНК-вакцини, бо технологічно цикл є відносно простим. До кінця цього року ми вже будемо мати шорт-лист структур або фармкомпаній, які готові локалізувати або навіть завершили процес перебудови своїх технологічних ліній.

Єдиною великою перешкодою до локалізації виробництва завжди буде вимога щодо прекваліфікації ВООЗ. Вона відноситься не лише до самої вакцини, а й до майданчика, де вона має бути вироблена. Наразі українські біотехнологічні виробництва, які ніколи не працювали на експортні потужності, не мають такої прекваліфікації. Це питання до одного року. Однак зараз ті компанії, які роздумують або вже перейшли до обговорення або запуску процесу локалізації, працюють разом із ВООЗ, консультуються, щоб цей майданчик був максимально швидко прекваліфікований.

Звичайно, держава має працювати над тим, щоб забезпечити фармацевтичну незалежність. Тому в бюджеті МОЗу на цей рік є 100 млн грн на створення вітчизняного біокластеру. Це програма, яка дозволяє поступово поновлювати вітчизняне біотехнологічне виробництво. Рано чи пізно ми почнемо відновлювати виробництво вакцин. Цього року більше сфокусуємося на діагностичних засобах, тобто медичних виробах, які дозволять проводити діагностику, наприклад, мутованих штамів або особливо небезпечних інфекційних хвороб. Зараз переважна більшість цих тест-систем закуповується або в РФ і перепаковується на території країни, або це європейський ринок, який відверто заявляє велику вартість однієї тест-системи. Тому до кінця року ми зможемо показати кілька прототипів вітчизняних тест-систем і представити механізм, яким чином зможемо використовувати вітчизняного виробника для закриття потреб фармацевтичного і сектора біобезпеки. 

- Скажіть, а щоб не закуповувати навіть перепаковані російські тест-системи, вакцини, скільки треба часу, щоб Україна могла сама себе забезпечити?

- Якщо говоримо про діагностичні вироби – їх виробництво є відносно простим. Навіть приватні структури на прикладі COVID показали, що це можливо менш ніж за рік. Зараз вже є досвід, приватні структури можуть досить швидко переналаштувати своє виробництво. Навіть зараз вони виробляють українські тест-системи, які використовуються для діагностики COVID. Тому сам прототип ми зможемо отримати доволі швидко - у I-II кварталі 2022 року. Запуск виробництва може бути обмежений лише проходженням доволі складної бюрократичної процедури, формування ціни, механізму державного замовлення, недопущення монопольного становища. Орієнтовно за рік ми зможемо відновити виробництво принаймні критичних позицій саме по діагностичних засобах. Йдеться про імуноферментні методи аналізів та ПЛР - це найпростіші тест-системи, які закуповуються у дуже великій кількості, зокрема в Росії.

Якщо говорити про відновлення виробництва вакцин, це не рік, не два і навіть не три. Це до п’яти років. Це принаймні вихід на те, щоб говорити про готовність до випуску вакцин. Скільки на це треба грошей? Невідомо. Перший крок – це оцінка державних і приватних потужностей, які зайняті в біотехнологічному секторі. У вересні-листопаді ми будемо мати інформацію, які майданчики найбільш імовірно будуть використовуватися для подальшої дискусії із ВООЗ для відновлення такого потенціалу.  

- Щодо вакцини БЦЖ. Ще в лютому цього року на Закарпатті через відсутність вакцини немовлят три тижні не вакцинували. Чому так сталося? Проблему усунули? Ви можете гарантувати, що такого більше не буде?

- Коли мова йде про рутинну вакцинацію, є декілька доволі критичних моментів. COVID сильно вплинув на показники охоплення рутинними щепленнями. І це доволі критична ситуація. Україна стикнулася з випадками поліомієліту, кору, дифтерії. Це небезпечні інфекційні хвороби, які пов’язані з високим рівнем летальності, але водночас є повністю вакцинокерованими. Тому забезпечення виконання показників по рутинній вакцинації для нас, для мене особисто і МОЗ є пріоритетом. Ми маємо наздогнати показники по рутинній вакцинації, інакше стикатимемося з подвійними епідеміями, коли у нас буде кір і коронавірусна хвороба.

Одним із обов’язкових елементів забезпечення ефективної вакцинації є безперебійне постачання вакцин. На жаль, через певні обставини, зокрема через пізнє доведення кошторисів, зриви у закупівельному процесі, ми зіштовхнулися з тим, що вакцини не були закуплені вчасно. По деяких вакцинах у нас відбулася певна перерва. На щастя вона була невеликою, не тривала 5-6 місяців або рік. Ця перерва була декілька місяців, і був розроблений окремий алгоритм, як наздогнати цих дітей, запросити їх окремо на вакцинацію. Цей процес вже майже завершений, зараз ми моніторимо ситуацію по закупівлі цього року і є дуже оптимістичні надії, що вакцина прийде вчасно. До того ж, це напевно перший рік, коли держава закупила майже всю номенклатуру за програмою захворювань, які супроводжують рівень летальності. Ми завжди казали, що в державі немає ліків для лікування малярії. Це перший рік, коли закупили такі лікарські засоби і вже до кінця липня вони будуть розподілені по регіонам.

- Грип теж нікуди не зникає. Ми уклали контракти на закупівлю вакцин? Минулого року цей напрям був проваленим. Можу навести власний приклад. Я стояла в черзі на вакцину у 4 клініках. І скрізь мені відмовили, бо вакцин не було. Дивом пощастило викупити в аптеці бронь іншої людини.

- Виробники, які ведуть перемовини з урядами, завжди використовують алгоритм: проводять переговори з державою і просять її підтвердити, що та зможе закупити певну кількість вакцини через роздрібну аптечну мережу. Деякі країни дають гарантійні листи або використовують резервні фонди для потенційної гарантії, що в аптечну мережу можна завозити декілька мільйонів доз вакцини і держава зможе гарантувати вартість, яка не буде куплена. На жаль, в Україні такого механізму не існує. Тому фармсектор орієнтується на те, скільки було куплено або поставлено минулого року, таку ж саме кількість будемо брати і цього року. Неможливо запросити 3 млн доз, поставити до аптечної мережі, бо потенційно хтось має гарантувати, що ця вакцина буде куплена. Перемовини минулого року розпочиналися з лютого і, на жаль, навіть у середині літа не було переконання у тих кількостях, які будуть поставлені на рівень держави. 

Тому ми запропонували дещо інші механізми забезпечення українців вакциною від грипу. Перший - державі надається безкоштовна вакцина для певної групи ризику. Ми обрали медпрацівників. Минулого року їх провакцинували безкоштовно за рахунок міжнародних партнерів  – це спеціальний проєкт. Така опція збережеться щонайменше ще два роки. На четвертий рік реалізації цього проєкту держава має забезпечити держзамовлення для медпрацівників. Також ми почали перемовини з іншими фармпідприємствами щодо локалізації виробництва вакцини від грипу в Україні. Це може бути китайське або виробництво інших держав. Такі перемовини, я точно знаю, відбулися і завершилися. Наразі йде обговорення технічних деталей. Однак, я впевнений, що цього року ми вже побачимо україно-китайський проєкт по локалізації виробництва. Зараз відбувається фінальний етап – буде відбуватися реєстрація вакцини. По суті це спільне виробництво на території України.

Тобто, восени для українців вакцин від грипу буде достатньо?

- Буде більше, ніж минулого року. І я впевнений, що у нас буде вибір між тими дефіцитними вакцинами, які ми постійно шукаємо восени, та більш простою, однак більш доступною з точки зору наявності в аптечній мережі. 

- А минулої осені просто був підвищений попит?

- І підвищений попит, і дуже мала кількість, яка надійшла до України з Sanofi або інших фармкомпаній.

Колективний імунітет

- Всіх цікавить, коли ми нарешті знімемо маски і повернемося до нормального життя?

- Думаю, всі вже звикли до масок. Насправді, я б не радив їх знімати. Чому? Незважаючи на вже проведену вакцинацію, на те, що частина людей перехворіла, навіть на фоні поліпшення епідемічних показників міжнародні організації, ВООЗ, CDC запроваджують додаткову норму навіть для вакцинованих людей продовжувати носити маски, особливо, коли ми перебуваємо в замкненому просторі або якщо у нас недостатній рівень вентиляції і ми не можемо гарантувати, що люди не інфікуються. Тому для закритих приміщень швидше за все маски залишаться ще на довгий час, поки ми не досягнемо адекватних рівнів вакцинації або допоки увесь світ не розпрощається з коронавірусною хворобою. 

- А коли ми вийдемо на колективний імунітет. Скільки українців треба провакцинувати?

- Треба розпочинати принаймні з цих 10 млн щеплень. Це для нас план мінімум до кінця літа. Ми працюємо максимально активно, щоб наростити швидкість по всім фронтам: центрам масової вакцинації, мобільним бригадам. Це важка робота не лише рівні МОЗ. Найважче саме на обласному рівні. Працюємо вдень і вночі, плануємо логістику, як розвезти, підготувати персонал. Є чіткий план, як виконати ці 10 млн щеплень. Маємо надію, що у нас вийде. 

Я б не сподівався на колективний імунітет занадто сильно. Кількість українців, яка перехворіла, не є надто великою. Проста математика показує, що це біля 2,5 млн осіб. Ми маємо попередні цифри дослідження з визначення тих, які перехворіли. Результати будуть опубліковані у середині липня. Тоді побачимо, скільки людей потрапило під нагляд, скільки було госпіталізовано, кого ми пропустили або люди не зверталися по медичну допомогу. 

- А як ви будете рахувати тих, кого пропустили, хто не здавав тест, безсимптомних?

- За ініціативою РНБО проводиться загальнонаціональне дослідження, яке дасть відповіді на всі ці запитання. Алгоритм цього дослідження доволі простий. Ми обираємо міста та села, тобто міське та сільське населення. Випадковим чином обирається родина або декілька. Робимо аналіз на наявність імуноглобулінів і дивимося, коли вони перенесли хворобу, чи тестувалися, зверталися до медиків або свого сімейного лікаря… Тому ми зможемо відповісти на питання, яка категорія не зверталася за медичною допомогою, яка перенесла у безсимптомній формі тощо.

До вибірки на рівні країни потрапило 7 тис. осіб. Це відносно репрезентативна і велика вибірка. Наразі вже реалізовано біля 3,5 тис. Тобто ми наближаємося до завершення. Попередні цифри кажуть, що принаймні 32% людей перехворіло на коронавірсну хворобу. Тобто  за підсумками лабораторного дослідження у них є імуноглобуліни. І це при тому, що вакциновані люди не входили в дослідження, щоб не було похибки. Тож, якщо 32%  вже мають імунітет, плюс якщо ми зробимо 10 млн щеплень, і, враховуючи поточні темпи вакцинації, в осінній період вийдемо десь на 50-60% імунітету. Проте це недостатній показник, щоб ми не фіксували осіннього підйому захворювання. 

- А який достатній?

- Достатній? ВООЗ каже про 75-80% - як старт, щоб ми могли говорити про більш-менш сформований колективний рівень відповіді. Тому, швидше за все, ми стикнемося з осінньою хвилею. Вона може бути викликана, як поширенням хвороби серед невакцинованих або неперехворілих…

- Плюс діти в школу…

- Так, діти в школу… Так і тим, що мутовані штами, особливо "Дельта", який зараз поширюється швидше, ніж інші. В Україні він теж зареєстрований і ймовірно ми з ним будемо стикатися восени. А до колективного імунітету ми підійдемо ближче до кінця цього року.