У Львові майже демонтували радянський Монумент слави

У Львові частково розібрали і перенесли в меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору» Монумент бойової слави Радянських збройних сил, що розташовувався на вулиці Стрийській.

Як повідомляє кореспондент УНІАН, мова йде про шість горельєфів – об'ємних зображень на площині, які були частиною скульптурної композиції.

Загалом на Монументі у шести багатофігурних горельєфах була проілюстрована історія Радянської армії – «Народження Червоної армії», «Громадянська війна», «Визволення Західної України» («Вторгнення СРСР до Польщі»), «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна» та «Перемога». Центр ансамблю становила скульптурна група, складена з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері, яка символічно приймала присягу вірності воїна і благословляла його меч.

Також тут були п’ятеро солдат, які символізували основні види військ. Це піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик та матрос. Їх до меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору», що на проспекті Чорновола у Львові, перемістили ще у 2019 році.

А упродовж квітня-травня цього року привезли до музею два горельєфи Монумента слави, які називалися «Народження Червоної армії» (там було шість фрагментів) і «Визволення Західної України» (сім фрагментів). На початку червня сюди доставили ще один горельєф – «Громадянська війна (21 фрагмент), а згодом ще три – «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна» і «Перемога». Загалом – 35 фрагментів.

«Наш музей збирає колекцію радянського монументального мистецтва, яке було у публічному просторі, щоб експонувати, досліджувати і розповідати, як працювала монументальна пропаганда, як тоталітарний режим використовував митців, - розповідає у коментарі УНІАН директор музею Ольга Гончар. – У 2019 році колекція з Монумента слави вже побувала на виставці сучасного мистецтва у Відні «Між вогнем і вогнем», де демонтовані частини меморіалу розповідали історію декомунізації в Україні. На сьогодні демонтаж і переміщення до музею горельєфів зі стели Монумента завершено».

За словами Гончар, висота кожного із шести горельєфів сягає близько 3 метрів, а ширина – близько 6 метрів. Це сюжети, які були на Монументі, і коли відбувався демонтаж, музейники консультувалися з митцями, аби в майбутньому їх повністю реставрувати та відновити.

«Усі частини горельєфів демонтовані в різний спосіб і досить понищені, - зазначає Гончар. – Річ у тім, що Монумент технологічно був зроблений досить складно – ці бронзові скульптури були залиті бетоном, тому, щоб їх зняти, довелося порізати. Експерти кажуть, що відновити їх можливо, але усе залежить від фінансування».

Зараз на вулиці Стрийській залишились лише фігури радянського воїна та «Батьківщини-матері». Наразі працює комісія, до складу якої входять і представники міської ради, і Галицької районної адміністрації, і музею «Територія терору». Вони мають вирішити подальшу долю цих двох об’єктів.

Що відомо про Монумент слави у Львові

Ансамбль Монумента бойової слави Радянських збройних сил був виконаний у камені та бронзі. Працював над ним авторський колектив, до якого увійшли скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Апполон Огранович. Відкрили Монумент у 1970 році.

Ансамбль складався з 30-метрового бетонного пілона, обкладеного гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели, обкладеної лабрадоритом, з великими рельєфами з кованої міді.

Ще у травні 2007 року Львівська міськрада створила комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як «імперсько-більшовицьких символів». Проте лише у лютому 2018 року львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монумента Слави. Розбирати його почали через рік, а в березні 2019-го з третьої спроби знесли 30-метрову стелу. У квітні 2021 року розпочали новий етап демонтажу – розбирання його барельєфів. На місці Монумента слави планують облаштувати музей українського воїна.  

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Мирослава Бзікадзе