Княжицький запропонував РНБО застосувати санкції до піратів книговиробництва

Народний депутат Микола Княжицький зазначив, що падіння книгочитання пов’язане з деінтелектуалізацією суспільства. Під час слухань у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему слухань: «Читання як життєва стратегія», що відбулися 7 липня 2021 року, він запропонував РНБО застосувати санкції до піратів книговиробництва.

«Підтримати книговидавців можна або пільгами, або дотаціями. Думаю, це підтримає сесійна зала», – наголосив він, додавши, що центри надання культурних послуг можна робити на базі бібліотек.

Збільшення книгочитання призведе до збільшення кількості щасливих людей в Україні. Про це сказала під час комітетських слухань директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Вона представила проєкт Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки, наголосивши, що її необхідно реалізовувати в комплексі, інакше не буде запланованих результатів. За її словами, рівень книгочитання, книговидавництва і придбаних книжок в Україні впав до катастрофічних показників. Ми відстаємо від багатьох європейських країн.

«2020 року скоротилися наклади книжок на 32%, закрилися 48 книгарень. Видано одну книгу на 3 людини. В Україні одна книгарня на 165 тисяч людей, а в європейських країнах – на 12-15 тисяч. Крім того, наша видавнича галузь несе великі втрати від піратства – 30 млн грн щороку. Коли ми розвиваємо читання, то це має вплив і на освіту, і на якість життя», – сказала пані Олександра.

За її словами, хибно вважати книгочитання лише проведенням дозвілля, насправді – це розвиток людини.

На комітетських слуханнях було озвучено, що лише 8 % опитаних українців проводять своє дозвілля за книжкою щодня, тоді як ще у 2018 році кількість щоденних читачів становила 11%. 

Проєкт Стратегії розроблений у Міністерстві культури та інформаційної політики, пройшов там обговорення і тепер має пройти погодження всіх заінтересованих органів виконавчої влади і затверджений Кабміном, сказала заступниця Міністра культури і інформаційної політики Лариса Петасюк. На реалізації Стратегії необхідно передбачити близько 700 млн грн.

За оцінкою Міністерства культури та інформаційної політики, результатами впровадження Стратегії стануть такі показники:

• кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%;
• збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;
• частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;
• кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%), зменшується до 15%;
• збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;
• в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;
• збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;
• в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;
• оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.

Головуюча на слуханнях, народний депутат, заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, подякувала Олександрі Коваль за презентацію Стратегії, особливо за конкретні показники, яких можна буде досягти, реалізуючи цей документ.

«Держава не може прийти і сказати: «Читай!» Але ми маємо все зробити, щоб книгочитання було в тренді. Треба вже більше популяризувати книжкові новинки», – сказала вона, розповівши також про законодавчі ініціативи для підтримки галузі.

На думку народного депутата Софії Федини, до популяризації книжок можуть долучитися високопосадовці.

«Книгочитання – це боротьба за мізки. Як викладач я бачу, що падає рівень здатності молоді до аналізу, вміння висловлювати власну думку. Не може бути так, що спочатку виділяються кошти на галузь, а потім комусь не вистачає, і їх забирають у культурної сфери. Водночас видатки на ДБР чи ОПУ зростають», – сказала вона.

Народний  депутат Володимир В’ятрович сказав, що реалізація Стратегії має бути комплексною, компромісів не повинно бути.

«Потужний український ринок може відбутися тільки українською мовою», – сказав він.

Якщо інші виступаючі звинувачували гаджети та інтернет у падінні книгочитання, то народний депутат Андрій Боблях навпаки запропонував використовувати їх у популяризації книг, бо саме через них найкоротший шлях до молоді і дітей.

Голова наглядової ради АТ «НСТУ» Світлана Остапа розповіла учасникам слухань про теле- і радіопрограми, які виробляє Суспільний мовник для популяризації книгочитання та різних заходів на кшталт «Книжкового арсеналу». 

Комітет гуманітарної та інформполітики доопрацює й ухвалить рекомендації слухань.

Нагадаємо, комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив провести 7 липня 2021 року комітетські слухання на тему: «Читання як життєва стратегія». З такою ініціативою до комітету звернулася директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Скріншот відео: Комітет гуманітарної та інформаційної політики/YouTube