«Є сподівання, що відставка Авакова поверне розслідування справи Шеремета в конструктивне русло» — Алі Сафаров, ІМІ

Сьогодні, 13 липня, міністр внутрішніх справ з 2014 року Арсен Аваков подав заяву про відставку зі своєї посади за власним бажанням. Офіційних пояснень такого рішення міністра не було. Завтра або у четвер, 15 липня, відбудеться голосування з цього питання в Верховній раді. «Детектор медіа» спитав юриста ГО «Інститут масової інформації» Алі Сафарова про наслідки цієї відставки для справи про вбивство Павла Шеремета, та чи може відсутність прогресу в цій справі  бути причиною відставки голови МВС. Адже  президент Зеленський прямо пов’язував розкриття резонансної справи з перспективами міністра.

«Ми можемо тільки здогадуватися про причини відставки міністра внутрішніх справ, оскільки це наслідок внутрішніх процесів, зокрема, в Офісі президента, та результат боротьби різних груп впливу.

Чи вплинула на це рішення справа Шеремета загалом? Думаю, так, але чи був цей вплив вирішальнім, в даному випадку дуже складно сказати. Але у будь якому разі є сподівання, що відставка Авакова поверне розслідування цієї справи в конструктивне русло, а не буде вирішенням особистих питань з боку міністра внутрішніх справ. Принаймні, розслідування перестане нехтувати нормами Конституції та законів України, зокрема, перестануть називати злочинцями осіб,  щодо яких більше, ніж два роки не можуть зібрати документів навіть для складання належним чином обвинувального акту і розгляду справи в суді. Нагадаю, що Конституція забороняє називати людину злочинцем (до вироку суду – прим. ред), а тут держава не тільки назвала цих людей злочинцями, а ще й не може зібрати докази їхньої вини. У будь-якому разі у справі Шеремета відбудуться зміни, які дозволять розібратися, що відбулося насправді, і хто насправді винен в цьому злочині.

Я вважаю, що ситуація зараз у нас з державним управлінням дуже складна і заплутана, і якихось надзвичайно різких змін в державній політиці через відставку Авакова не буде. Щодо того, чи буде це рішення прийняте Верховною радою, складно сказати – з одного боку, в Раді існує монобільшість, з іншому – вона не дуже послідовна в своїх рішеннях, іноді не проходять навіть президентські законопроєкти, - тому не факт, що рішення буде прийняте, але я думаю, що вірогідність прийняття рішення про відставку Авакова дуже висока», — вважає Сафаров.

Нагадаємо, що Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». 

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.   

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко, разом з нею був Андрій Антоненко, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.  

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і наразі триває.

4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Після арешту у грудні 2019 року Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою, а Яна Дугарь – під домашнім арештом. Але згодом у 2021 році суд змінив всім трьом фігурантам у справі Шеремета запобіжні заходи. Антоненко та Кузьменко зараз перебувають під цілодобовим домашнім арештом. По відношенню до Яни Дугарь застосований запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Антоненко провів за гратами 506 днів.

Фото: zmina.info