У VoxUkraine розповіли про маніпуляції критиків містобудівної реформи

Критичні зауваження щодо законопроекту №5655 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності переважно є неправдивими і маніпулятивними, а норми документу реально покращують ситуацію на будівельному ринку.

Такий висновок можна зробити із аналізу документу, який провів колектив авторів VoxUkraine у відповідь на публічний запит з боку ініціаторки законопроекту, народного депутата Олени Шуляк.

Зокрема, експерти аналізували критичні зауваження до документу, які висловила архітектор Анна Кирій.

Законопроект №5655 Верховна рада підтримала в першому читанні 1 липня. Народні депутати пропонують зміни до шести кодексів і 21 закону України.

Як пояснюють автори проекту, його ухвалення дозволить знизити корупційні ризики, підвищити публічність, прозорість у цій галузі, чітко визначити права, обов’язки, відповідальність учасників будівництва.

Анна Кирій як представник архітекторської спільноти, висловила низку критичних зауважень до документу. Експерти VoxUkraine визначили більшість тез неправдивими або маніпулятивними.

Зокрема, маніпулятивною названо тезу про нівелювання авторства архітекторів над проектом.

На думку експертів VoxUkraine, законопроект №5655 не змінює принципу, за яким майнові права на об’єкт архітектури як об’єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

І замовник не може вносити зміни до документації без погодження з власником цих прав.

Винятком є робота за кошти державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, коли замовник набуває прав на таку документацію в повному обсязі.

Маніпуляцією назвали аналітики і тезу про узаконення корупційних схем на бюджетни об’єктах.

– Проектна організація розробляє проект з прекрасними, рішеннями, якісними матеріалами, узгоджує кошторис в експертизі. А далі об’єкт будується з лайна і патичків за ті ж самі кошти на паперах і за суттєво менші в реальності, – написала Анна Кирій.

За її словами, архітектор не зможе втручатися в цей процес.

За словами експертів, це не так, оскільки законопроектом передбачена низка запобіжників, що мають мінімізувати корупційні ризики.

Зокрема:

• запровадження електронної системи, у рамках якої проектна автоматично буде перевірятись на відповідність необхідним критеріям;
• авторський (контроль відповідності об’єкта будівництва проектній документації);
• технічний (контроль якості матеріалів, будівельних робіт) нагляд під час будівництва;
• містобудівний контроль (перевірки); державний містобудівний нагляд.

Неправдивою, на думку експертів, є теза про те, що ФОПи будуть лобіювати інтереси забудовників. Зокрема, що забудовники зможуть винаймати для містобудівного контролю кишенькових ФОПів.

За словами авторів аналізу, це неправда, оскільки містобудівним контролем будуть займатися центральний орган виконавчої влади, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад і уповноважені особи з містобудівного контролю.

Останні це не ФОПи, а юрособи, які відповідають певним критеріям і які повинні пройти відповідну реєстрацію.

Маніпулятивною експерти назвали тезу про розбалансування системи та зменшення впливу архітекторів на процеси містобудування зі збільшенням відповідальності. Зокрема, і через створення Містобудівної палати при Мінрегіоні.

– Хибно вважати, що Містобудівна палата є виключно інструментом центральної влади для придушення архітектурної спільноти. З 30 членів міністерство може мати не більше п’яти представників, три з яких будуть постійними членами палати. Окрім представників міністерства, до палати можуть входять представники інших зацікавлених груп, – йдеться в аналітичній записці.

Відбір членів до палати відбувається автоматично через електронну систему. Представники дійсно обираються за принципом випадковості. Також передбачена ротація дев’яти членів (з 27 непостійних членів) палати кожні чотири місяці.

Всі ці заходи, на думку авторів законопроекту, повинні зменшити корупційні ризики.

– Містобудівна палата може приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату, якщо виконавець (наприклад, архітектор) порушує вимоги законодавства, будівельні норми. Однак палата може прийняти таке рішення тільки після відповідного подання від саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності, – додають експерти.

Неправдивою назвали аналітики тезу про зменшення штрафів за знесення пам’яток архітектури, яка нібито спростить незаконну забудову.

– Якщо раніше штрафи Замовників за будь-яке порушення складали 900 неоподаткованих мінімумів – тепер – десь два, десь п’ять, десь 40-50, – пише Анна Кирій.

Автори документа також додали, що принципу, за яким раніше штрафи замовників за будь-яке порушення складали 900 неоподаткованих мінімумів не існує.

За незаконне знесення будівель, споруд, що мають статус пам’яток культурної спадщини, зловмисник буде платити не одноразовий штраф, а нестиме кримінальну відповідальність.

– Штрафи ж у 40-50 прожиткових мінімумів стосуються знесення будівель, споруд, що не є пам’ятками культурної спадщини, але знаходяться на території такої пам’ятки або заповідної території, історичного ареала раніше таких штрафів не існувало. Цей законопроект встановлює їх вперше, – йдеться в аналізі.

Фото: Вокс Україна