Відставка Авакова: що стало причиною і які у нього політичні перспективи

За відставку Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ 15 липня проголосував 291 народний депутат Верховної Ради України.

Він очолював МВС з лютого 2014 року. За цей час в Україні змінився президент (Аваков прийшов у МВС за часів Петра Порошенка, – Ред.) і чотири прем’єр-міністри.

Навіть коли вже за президентства Володимира Зеленського кілька разів відбувалися кадрові перестановки в уряді, Аваков незмінно залишався на своєму місці в Кабміні.

Про причини відставки Арсена Авакова, його політичні перспективи у майбутньому і те, хто може стати новим міністром внутрішніх справ України, читайте у матеріалі.

Більше семи років на посаді

Арсен Аваков очолював Міністерство внутрішніх справ понад сім років. Тобто він став міністром, який найдовше обіймав таку посаду у країні.

З лютого 2005 року до лютого 2010-го Аваков обіймав посаду голови Харківської облдержадміністрації. Також свого часу був депутатом Харківської облради.

У велику політику він прийшов у 2012 році, коли його обрали нардепом від партії Батьківщина. Пізніше, у 2014-му, на дострокових парламентських виборах Арсен Аваков став народним депутатом України від партії Народний Фронт.

Після призначення на посаду міністра у березні 2014 року Арсен Аваков виступив з ініціативою створити Національну гвардію України. Під його керівництвом були сформовані перший та другий резервні добровольчі батальйони, переважну більшість вояків в яких становили учасники Самооборони Майдану.

Також за ініціативи Авакова при МВС було створено добровольчі батальйони (добробати) – підрозділи поліції особливого призначення МВС.

Запам’ятався Арсен Аваков і тим, як у квітні 2014 року керував спецоперацією зі звільнення захопленої сепаратистами будівлі Харківської обласної державної адміністрації. За результатами якої затримали 70 людей, а спроби проголошення так званої Харківської Народної Республіки зірвалися.

Також саме за його каденції в Україні почали реформувати міліцію, яку замінила Національна поліція. Тоді ж був запущений процес із переатестації правоохоронців, який досить схвально оцінювали і сприймали у суспільстві.

Але говорити про її успіх досить складно, оскільки за кілька років від початку реформи звільнені після переатестації поліцейські поновились на посадах через суди.

Вони ж потім і стали центром низки гучних справ, серед яких можна згадати справу про вбивство 5-річного Кирила Тлялова (у якому підозрюють поліцейських) або ж жорстоке зґвалтування у відділку в Кагарлику.

Чому Аваков пішов – причини

Конкретної причини відставки Арсен Аваков не називав. 13 липня він лише написав лаконічну заяву з проханням звільнити його з посади очільника МВС за власним бажанням.

15 липня депутати Верховної Ради відправили у відставку Арсена Авакова. За відповідне рішення проголосували 229 депутатів від партії Слуга народу, 16 – із Європейської Солідарності, семеро – із За майбутнє, 15 – із Голосу, 18 – із Довіри та шестеро позафракційних.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко у коментарі Фактам ICTV таку одностайність голосування пояснює тим, що це була добровільна відставка.

– Якщо б це було звільнення, а не добровільна відставка, голосів було б значно менше, а ситуація – більш суперечливою. Але сама заява за власним бажанням, спільна позиція президента і Авакова дали такий результат, – зазначає експерт.

На думку політолога, причин для відставки Авакова саме зараз може бути кілька. Одна з них полягає у тому, що добігає кінця останній пленарний тиждень п’ятої сесії Верховної Ради. Тому нардепи повинні були встигнути затвердити відставку міністра і призначити нового очільника МВС.

А от другий вагомий чинник, який міг вплинути на це рішення, пов’язаний з тим, що 20 липня минає п’ять років із дня вбивства українського журналіста Павла Шеремета. 

– Зі справою щодо підозрюваних у вбивстві Шеремета склалася досить суперечлива ситуація. Адже відколи триває слідство, немає вагомих доказів щодо їхньої причетності до цього. Крім того, у контексті цієї справи опинився і сам президент (Володимир Зеленський був присутній на прес-конференції, під час якої назвали головних підозрюваних у вбивстві журналіста, – Ред.).

Тому фактично справа Шеремета стала міною сповільненої дії під Аваковим, – припускає Володимир Фесенко.

Аваков – наступний мер Харкова?

Щойно Рада проголосувала за відставку Авакова, почалися розмови, яке ж політичне майбутнє може бути у колишнього очільника МВС.

В контексті цього голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко заявив, що Арсен Аваков може стати кандидатом на посаду мера Харкова, якого обиратимуть 31 жовтня цього року.

Він зауважив, що готовий підтримати колишнього міністра МВС, якщо Харківська обласна парторганізація Слуги народу висуне його кандидатуру.

– У питанні про те, чи російське місто Харків, чи якесь там малоросійське, це була остаточна крапка в тому, що Харків – українське місто, – додав Корнієнко.

ЗМІ із посиланням на джерела вже почали повідомляти, що Арсен Аваков не планує балотуватися на посаду міського голови Харкова. Підтвердив це і в ефірі одного з телеканалів заступник міністра внутрішні справ Антон Геращенко. Такої ж думки дотримуються експерти.

Так, і Володимир Фесенко зазначає, що, найімовірніше, колишній міністр не братиме участь у виборах мера Харкова, принаймні цього року:

– Я погоджуюсь із тим, що це був би оптимальний варіант. Але потрібно розуміти, що зараз запізно розпочинати передвиборчу кампанію, оскільки Харків – непросте місто. Та й навіть психологічно склалася не та ситуація, щоб переключитися на участь у виборах.

Адже Аваков був одним із найбільш впливових урядовців, тому крісло мера для нього певним чином може бути статусним пониженням. Хоча я не виключаю, що на наступних виборах такий варіант може спрацювати.

Політолог Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV теж вважає, що посаду мера Харкова навряд чи можна назвати рівнем Авакова після семи років у МВС.

Заяву ж Корнієнка експерт пояснює тим, що це може бути спроба підштовхнути колишнього міністра до того, щоб він займався саме цими справами, а не внутрішніми:

– Є кілька можливих сценаріїв, де бачитиме себе Аваков у майбутньому. Наприклад, це може бути конфігурація Аваков – Кличко або ж Аваков – прем’єр за умови дострокових парламентських виборів і нової коаліції. Тому перед ним насправді зараз дуже багато сценаріїв.

Але єдине, у чому я переконаний, Аваков не вибудовуватиме жодних конфігурацій з чинною владою, оскільки йому це невигідно.

Хто замість Авакова

Новим міністром внутрішніх справ може стати Денис Монастирський. Його кандидатуру подав президент України Володимир Зеленський під час засідання партії Слуга народу.

Денис Монастирський – чинний голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. У восьмому скликанні Верховної Ради був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Антона Геращенка, який нині є заступником міністра внутрішніх справ.

У 2019 році Монастирський і сам став депутатом. Балотувався до Ради під 19-м номером від Слуги народу.

Голосування у парламенті за його призначення відбудеться 16 липня. За словами заступниці голови фракції Слуга народу Євгенії Кравчук, у політсили вже є 226 голосів за Монастирського.

А от Європейська Солідарність і Голос відмовляються підтримати його кандидатуру. Досі не визначилися Батьківщина і Опозиційна платформа – За життя.

Ігор Рейтерович таку підтримку Монастирського пояснює тим, що той може виявитися перехідним міністром, який виконуватиме усі вказівки, що йому даватимуть в Офісі президента.

Політолог припускає, що головним завданням Монастирського буде децентралізувати міністерство, тобто передати у підпорядкування президенту Нацгвардію, прикордонну службу, ДСНС, а для МВС залишити поліцію і кримінальний блок.

Володимир Фесенко також зазначає, що кандидатура Дениса Монастирського є досить оптимальним і компромісним варіантом. Адже він – представник фракції Слуга народу і своя людина.

Крім того, за словами політолога, як правило, керівник профільного комітету – це потенційний дублер. Тому в Офісі президента розраховують, що він працюватиме командно, що дозволить збільшити вплив відомства на МВС.

Фото: УНІАН, МВС, Денис Монастирський