/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F44bf37949f021f857ab0271fb25fbdea.jpg)
Пандемія схожа на війну
Відмова від вакцинації загрожує безпеці країниВакцинація в будь-якій країні проходить дві стадії. Перша пов'язана з дефіцитом препаратів. Друга — з дефіцитом людей, які готові робити щеплення.Міністерство охорони здоров'я звітує про щоденні рекорди вакцинації. Хоча кількість повністю щеплених українців коливається в межах 2 відсотків. Ми ще не наближаємося до другої стадії. Але рано чи пізно вона настане. Тоді Україна опиниться на роздоріжжі, на якому нині стоять розвиненіші країни.Для колективного імунітету недостатньо лише бажаючих вакцинуватися. Коли попит на це зникне, Києву доведеться ухвалювати рішення. Робити щеплення обов'язковим чи ні. У цей момент ми зануримося в суперечку про межі свободи.Щодо вакцин ці дискусії точаться вже два століття. У Сполучених Штатах Америки влада судилася зі своїми громадянами протягом усього XIX століття. Скептики стверджували, що обов'язкові щеплення від віспи порушують їхнє конституційне право на життя, свободу та прагнення до щастя. Втручатися довелося Верховному суду США. 1905 року він визнав обов'язкову вакцинацію законною. Заради загального блага свобода будь-якої людини може бути піддана обмеженням, ішлося у вердикті. Віспу перемогли.У ХХ столітті епідемії в західному світі йшли у минуле. Стало простіше продавати людям страх перед побічними ефектами від препаратів. Вакциновані батьки почали вимагати, щоб їхніх нещеплених дітей пускали в школи.Цьогоріч у квітні Європейський суд з прав людини визнав обов'язкову вакцинацію такою, що відповідає демократичним нормам. Рішення оскарженню не підлягає. Логіка проста. У суспільстві є ті, хто не може отримати щеплення за медичними показаннями. Єдиний їхній шанс — колективний імунітет. Вакцинація перестає бути приватною справою, а стає суспільною. Втім, це не змусило скласти зброю антивакцинаторів.Вони твердять про недоторканність приватного, свободу вибору. Міркують про диктатуру й порівнюють обмеження для нещеплених з апартеїдом (політика расової дискримінації. — ГПУ).Таке трактування "свободи" має ваду. Відмова від вакцини несе загрозу не тільки для самого скептика. Його вибір зменшує колективну безпеку країни. Нещеплені стають інкубатором для появи нових штамів. Які б'ють по тих, хто не готовий гратися з долею.Іронія в тому, що людству не звикати обмежувати персональні свободи заради загального блага. Водії змушені дотримуватися правил руху. Пасажири літаків проходять огляд. Усі платять податки й одягаються, виходячи на вулицю. Можливо, так само світ буде змушений домовлятися щодо щеплень.У різних країнах скептики становлять майже половину населення. Наступного року суперечки щодо меж "приватного" та "громадського" спалахнуть з новою силою. Зрештою, кишеньковий злодій краде не тільки гаманець, але й відчуття безпеки. Корупціонер не просто бере хабар, а й знищує правила чесної конкуренції. Якщо колективний імунітет вважати громадським надбанням, то світ поділиться на тих, хто в нього інвестує, і тих, хто, не спитавши, привласнює його.Логіка антивакцинаторів не завжди лежить у площині раціонального знання. Мотиви багатьох криються в релігійно-містичному просторі. Для людини з подібним складом розуму пандемія — це промисел вищих сил. Вона почувається на роздоріжжі. Можна змиритися з долею — і перехворіти. А можна зробити щеплення, що небеса розцінять як бунт. Той, хто почувається іграшкою в руках провидіння, боїться другого сценарію іноді більше, ніж реанімаційної палати. Обов'язкова вакцинація для нього — як плювок в ікону. Повстання проти богів, яке матиме наслідки.Пандемія схожа на війну. Ставить на перше місце колективне виживання. Війна дає право державі проводити мобілізацію, переодягати громадян у солдатів і відправляти в окопи ризикувати життям заради загального блага. Персональна свобода змушена тіснитися. Сім років тому Україна дізналася, як це виглядає на практиці. Втім, до того моменту світ встиг знайти алгоритми поведінки на випадок війни. Чого не скажеш про пандемію.Україна пасе задніх у питанні вакцинації. Цей факт навіть грає офіційному Києву на руку. Є шанс дочекатися готових протоколів бюрократичної поведінки. Від тих країн, з авторитетом яких ми звикли рахуватися. У яких раніше за нас дефіцит вакцин поступиться місцем дефіциту готових робити щеплення людей.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала