Коли помідор стане бананом? Огляд політичних токшоу за 12—16 липня 2021 року

Природня спека аналізованого нами тижня перетворилася і на спеку у студіях. Адже діячі різного штибу мали змогу вдосталь маніпулювати темами легалізації медичного канабісу та відставки багаторічного Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Подекуди, як у студії «Нашого», словесні сутички ледь не перейшли у бійку.

13 липня, «Пульс», Перший незалежний

На перше соло програми прийшов трохи призабутий спікер із пулу Медведчука — псевдосоціолог Руслан Бортник. Говорив російською, хоча раніше був зазвичай українськомовним. Та хоч як змінюй мову, заїжджені проросійські тези від того не посвіжішають.

От і нині глядачі послухали про «провальну» зустріч Зеленського та канцлерки Німеччини Меркель, про те, як Україна «теряет поддержку», бо «Запад уходит». Ще було про шалені втрати від припинення транзиту газу, які наша держава понесе, щойно введуть в експлуатацію «Північний потік-2». Тож, щоби попередити ризики, певен Бортник, треба говорити з Росією. Тим більше, що «Запад ищет примирения» з державою-агресоркою, а ще Росія «будет союзником Китая».

Не змовчав гість і про одну з улюблених свіжих тем «Опозиційної платформи — За життя» та «Батьківщини» — намагання Верховної  Ради легалізувати медичний канабіс (цю законодавчу ініціативу нардепи провалили). Руслан Бортник знає, що у разі ухвалення законопроєкту «украинская конопля наводнит европейские рынки», а легалізація маріхуани «сделает ее легкодоступной» (так, наче нині дістати канабіс на чорному ринку — складно).

Наступною гостею була екссоратниця Януковича Олена Бондаренко. Її промова відрізнялася від слів Бортника хіба що яскравішими зворотами. Звісно ж, не мовчала діячка щодо легалізації канабісу. За її словами, для включення цих медичних препаратів до переліку дозволених достатньо постанови Міністерства охорони здоров’я (це неправда). А те, за що депутати голосували нині, — «легализация легких наркотиков». Мовляв, «слуги монетизируют преступления», адже легалізацію медичного канабісу Бондаренко порівняла з дозволами займатися педофілією чи замовними вбивствами. Навіть якщо винести за дужки моральність позиції Бондаренко, яка відмовляє мільйонам хворих у праві жити без болю, градус маніпулятивності вражає.

А краще би, певна Бондаренко, зробили більш ліберальним мовне законодавство. Коментуючи дії влади, політикиня сказала, що «невозможно хотеть от помидора, чтобы он стал бананом». Так вона підвела розмову до блоку про «поганого Зеленського». Який, мовляв, «пародирует должность президента», а на міжнародній арені поводиться, як «бездумный попрошайка». І тут, мовляв, «напрашиваются досрочные парламентские и президентские выборы». А ще, згідно з Мінськими угодами, певна Олена Бондаренко, на окупованих територіях має бути втілена формула «спершу вибори, потім контроль над кордоном».

Потому на гуртовий блок завітали нардеп Валерій Гнатенко (ОПЗЖ), юрист Іван Ліберман, депутат Харківської міськради Андрій Лесик (ОПЗЖ), колишній кандидат у нардепи та медійник ОПЗЖ Володимир Кацман, політичні коментатори Олександр Лазарєв, Віктор Скаршевський, Олександра Решмедилова. Разом — дев’ять гостей (сім чоловіків та двоє жінок).

Судячи зі списку гостей, до студії затягли тих, хто з якогось дива ще не встиг відбути на курорти та залишився у Києві. І хто мав час, сили та натхнення просувати вигідні Віктору Медведчуку теми. Одна з яких — той-таки досі не легалізований медичний канабіс. «Інсайдоносець» Першого незалежного Володимир Кацман висловив упевненість, що за лобіюванням законопроєкту «стоят мировые корпорации». Пізніше він же «сенсаційно» заявив, що пост щойно звільненого міністра внутрішніх справа Арсена Авакова хотів зайняти голова Офісу президента Андрій Єрмак (чому не сам Зеленський?). А от незмінний за останні сім років міністр внутрішніх справ, мовляв, може піти на вибори Харківського міського голови. Політкоментаторка Олександра Решмедилова додала, що секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данилова «двигать не будут».

Глядачів, стомлених літньою спекою, вирішили не відволікати напівтонами — тільки ключові меседжі. Сказати «про головне» нині випала нагода юристу Івану Ліберману: він сказав, що «все це закінчиться, коли до влади прийде Віктор Медведчук». І додав, що не є прихильником лідера ОПЗЖ. Слабко віриться, адже Ліберман уже говорив подібне два місяці тому.

Ще у гуртовому блоці бідкалися, що «Украина уже не будет топ-транзитером газа», а депутат Харківської міськради та кандидат у тамтешні міські голови Андрій Лесик і взагалі сказав, що «наркомания уничтожит наши города» (нагадаємо, ініціатива щодо медичного канабісу покликана зменшити страждання хворих, та й звичайний канабіс, дозволений у багатьох країнах, ще нічиї міста не знищив).

Єдине, чим нинішній «Пульс» разюче відрізнявся від програм попередніх — тут не було сольного блоку Миколи Азарова.

14 липня, «Токшоу №1», «Україна 24»

Учасниками етеру стали народні депутати Олександр Корнієнко, Ірина Верещук, Данило Гетманцев, Олександр Качура, Юлія Гришина («Слуга народу»), Валентин Наливайченко, Костянтин Бондарєв ( «Батьківщина»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Кіра Рудик («Голос»), прем’єрміністр 2016-2019 років Володимир Гройсман, в. о. члена правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, колишній голова правління компанії Володимир Жмак, політичний коментатор Дмитро Співак. Разом 13 гостей (10 чоловіків та троє жінок).

Стартували з теми, що встигла трохи «вихолонути»: Василь Голованов запитав в очільниці «Голосу» Кіри Рудик, чи має та американський паспорт. Депутатка, на відміну від етеру з Наташею Влащенко, була чіткішою: сказала, що ані паспорта, ані громадянства США, у неї немає. Згодом в інтерв’ю «Бабелю» Рудик не змогла пояснити, чому їй так важко було сказати Влащенко «ні, я не громадянка Америки».

Далі в етері обговорювали, чи не позбудуться міністерських посад очільники Мінюсту Малюська та Міноборони Таран? При цьому в якості «експертної думки» навели слова… Дмитра Гордона, який на телеканалі «Україна 24» коментує все, що заманеться. Пізніше лідер «Слуги народу» Олександр Корнієнко сказав, що чутки про відставку інших, крім Авакова, міністрів — це «накачка медійного поля».

Була і «данина» звільненому Авакову. Володимир Гройсман вважає ексколегу «професійним, компетентним та досвідченим». Який, мовляв, очолив у 2014 році розвалене міністерство і привів його роботу до ладу. «Високо» оцінили роботу Авакова і «слуги народу» Данило Гетманцев та Ірина Верещук.

Не вихваляла Арсена Авакова хіба що Кіра Рудик, нагадавши, що «Голос» збирав підписи за відставку скандального міністра, бо «довіра до правоохоронців — низька». Метушився між «гарними» та «розумними» лише нардеп від «Європейської солідарності». Олексій Гончаренко не відповів, чи підтримає фракція звільнення Авакова (зрештою таки підтримала), запевнивши лише, що кандидатуру Дениса Монастирського соратники Порошенка точно не підтримають, адже в цілому проти кадрової політики влади. Втім, це не завадило «слузі народу» таки очолити міністерство внутрішніх справ.

Ще Олексій Гончаренко не втратив нагоди сказати, що це Зеленський вимагав відставки Авакова, аби тепер стати і «міністром внутрішніх справ». Та й загалом президент нині — монарх. Звідки він узяв, що це була ініціатива президента, — народний депутат не пояснив глядачам.

Оплески монархії Зеленського

Емоційнішим за виступ Гончаренка у студії був хіба що діалог депутатів Гетманцева та Наливайченка. Останній припустив, що відставка Авакова може бути пов’язана зі скандалами за участі нардепів Брагара та Юрченка. При цьому ледь не стверджуючи, що обидва були під впливом наркотиків (і той, і той це категорично заперечують). Гетманцев порадив молодому колезі Брагару позиватися до Наливайченка за наклеп.

Василь Голованов запитував у депутатки Ірини Верещук, настільки достовірні чутки, що та може очолити Міноборони. Нардепка відповіла, що рішення має прийняти верховний головнокомандувач. Але, якщо запропонують, Верещук подумає.  

На тригодинному етері встиг попіаритися і експрем’єр Володимир Гройсман, говорячи, як сильно влада тисне на людей податками та тарифами (тут колишній очільник кабміну мав би сплатити роялті «Батьківщині» за використання тем, на яких тимошенківці споконвіку піаряться). На противагу Гройсман нагадував про досягнення свого уряду.  

Та чи не найбільший конфлікт розгорівся, коли у студії згадали нові норми закону про державну мову, що набули чинності 16 липня. У суперечці Гетманцева, Гончаренка та Наливайченка ведучий використав останній аргумент — натиснув «червону кнопку», зупинивши викрики.

Другу частину етеру присвятили проблемам «Укрзалізниці». Василь Голованов відзначив, що керівників підприємства та Мінінфраструктури запрошували на програму, та ті не прийшли. Тож «викривати» підступних чиновників взявся Дмитро Співак. З його уст лунало, як «Укрзалізницю» «грабили годами», при чому, з 2016 року — ще й іноземці, причетні до наглядової ради. У руках діяч тримав начебто контракт одного із членів наглядової ради «УЗ» — Сергія Лещенка, згідно з яким, за словами гостя, колишній журналіст отримує на нинішній посаді 4,5 мільйони гривень на рік. На запитання, де взяв документ, Сівак відповів: «секрет фирмы».

Народна депутатка від «Слуги народу» Юлія Гришина говорила, що в «Укрзалізниці» панує корупція, а соратник Порошенка Олексій Гончаренко нагадував, що ще у 2019-му підприємство було прибутковим.

Віддуватися «за себе і за того хлопця» мусив в. о. члена правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. Той говорив, що з двох тисяч вагонів на балансі компанії лише близько 500 перебувають у нормальному стані. Тому, мовляв, про швидке оновлення рухомого складу не йдеться. Ексголова правління «УЗ» Володимир Жмак, у свою чергу, вихвалявся, що за своєї каденції розпочав скорочення штату головного офісу, але «наглядова рада зупинила реформи».

16 липня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

Гостями стали спікер парламенту Дмитро Разумков, власник каналу «Наш» Євгеній Мураєв, народні депутати Юрій Камельчук, Олексій Устенко, Олег Дунда («Слуга народу»), Нестор Шуфрич, Олександр Качний (ОПЗЖ), Михайло Цимбалюк («Батьківщина»), Сергій Шахов ( «Довіра»), Антон Поляков («За майбутнє»), екснардеп Олександр Кірш («Народний фронт»), віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, телеведучий Микола Вересень. Разом 13 гостей-чоловіків.

Ще на початку програми один з ведучих — Володимир Полуєв — зізнався: літньої пори, коли черговий політичний сезон добіг кінця, знайти гостей для чергового етеру було важко. Сольно у студії виступав спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Він був підкреслено обережним і уникав прямих відповідей на «гострі» запитання. На думку гостя, новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський «давно у цій темі», а «політичної кризи в Україні немає».

Суперечка точилася довкола рішення Конституційного суду, який визнав конституційним закон про державну мову — один із головних об’єктів критики проросійських політиків і коментаторів у ці дні. За словами ведучого Макса Назарова, у законі немає норми, що змушувала би нардепів володіти українською. Також документ медійник вважає «плевком пятнадцати миллионам русскоязычных, которых КСУ ни во что не ставит», адже «мы как бы никто» (якщо це так, тоді як Назарову вдається безперешкодно вести етери російською?).

Разумков відповів, що рішення КСУ коментувати не має права. Коли ж Назаров сказав про нагальність прийняття «закона о нацменьшинствах», гість попросив його «не маніпулювати», перебільшуючи «утиски російськомовних».  Зауваження доречне, адже «п’ятнадцять мільйонів російськомовних» — це, по-перше, цифра, взята зі стелі, по-друге, «російськомовної» національної меншини в Україні немає — російською говорять люди різного походження, як і українською.

Коли зайшлося про законопроєкт, покликаний легалізувати медичний канабіс, Разумков висловив думку, що документ радше «стосується бізнесу», а не захисту інтересів людей — але не обґрунтував її. Сперечалися ведучі з гостем у частині про тарифи на енергоносії. Зокрема, Дмитро Разумков хотів би повернути пільговий тариф на електроенергію у 90 копійок за 1 кВт (нині —1,68 грн) та виступає за те, аби люди платили залежно від доходів. Коли ж Макс Назаров намагався заперечити, згадуючи про людей «за межею бідності», спікер парламенту остудив його фразою: «Ви — не за межею бідності». Додавши на зауваження ведучого, що тарифами точно не має займатися РНБО. Нереальною гість вважає й ідею продавати газ, видобутий в Україні,  населенню за собівартістю (це одна з типових вимог політиків-популістів).

Коли ж Разумкова запитали, за що тому соромно у парламенті, гість сказав, що йому ніяково через бійки під куполом. Забігаючи наперед: навіть у студії «Нашого» ледь не зчинилась бійка.

У гуртовому етері учасники знову поділилися на захисників та обвинувачів чинної влади. Останніх було більше. Зокрема, Назаров питав, чи не планує президент узурпувати владу за допомогою РНБО? Його роботодавець Євгеній Мураєв додав, що «СНБО реализует волю царя».

Згадуючи санкції від Ради нацбезпеки та оборони, Макс Назаров припустив: якби Янукович замість суду застосував подібний тиск до Юлії Тимошенко, його б позбавили влади ще раніше.

Та найдалі у критиці чинної влади пішов представник «попередників» Павло Розенко. Віцепрем’єр часів Гройсмана кричав, що санкції від РНБО — це як «вироки 1937 року», а закриття каналів із пулу Медведчука — «зачистка інформаційного простору» (не згадавши, що «зачистку» за допомогою інструменту санкцій розпочала попередня влада, частиною якої був він сам). Коли ж соратник Порошенка звинуватив владу у «неосталінізмі», захищати честь владної команди кинувся нардеп Юрій Камельчук.

Власник телеканалу, де виходить «П’ятниця. Вечір», у цей час вкотре ганив секретаря РНБО Олексія Данилова, називаючи того «ветеринаром из Луганска» (нетривалий досвід роботи в зоокутку в послужному списку Данилова не дає Мураєву спокою). А нинішні часи назвав епохою «рождения новых олигархов».

Проте, роль найгучнішого крикуна цієї частини етеру впевнено виконував Павло Розенко. Він репетував про тотальне зубожіння та провал вакцинації. Коли ж опонувати йому взявся «слуга народу» Олексій Устенко, запропонувавши помірятися рейтингами, у студії зчинився галас, який ведуча Ангеліна Пичик намагалася зупинити словами «не оріть».

У вирішальні моменти суперечок слово давали власнику телеканалу Євгенію Мураєву, аби той наставницьким тоном сварив владу за численні помилки. Нині він згадав про високі тарифи. На кодове слово зразу ж зреагував представник ОПЗЖ Нестор Шуфрич, нагадуючи, як за часів влади «регіоналів» тарифи «були в п’ять разів нижчими». А ще повторював мантру, що тодішня влада «отказалась от сотрудничества с МВФ» (хоч насправді не відмовлялася).

«Слуга» Юрій Камельчук у цей час вирішив привести всі економічні негаразди українців до спільного знаменника: долара, який, мовляв, свого часу став по 24 гривень замість восьми. Опонував йому Розенко: мовляв, що цьогоріч газ — «утричі дорожчий, ніж рік тому». На зауваження Камельчука колишній віцепрем’єр порадив опоненту «закрити рота».

Тож далі у студії сталося те, що на ютубі «Нашого» підписано як «бійка». Насправді політики лишень поштовхалися. Ініціатором сутички став Юрій Камельчук, схильний закликати політичних опонентів розібратися «по-пацанськи».

«Валюха крикнул: "Берегись!", но было поздно»

Заспокоювати нардепа з монобільшості взялися ведучі та Шуфрич. Проте сумний Камельчук студію покинув, тоді як Розенко з виглядом переможця провадив про «брак аргументів» у опонента. А потім вчергове пропіарив систему субсидій, впроваджену за його каденції.

Наприкінці першого блоку Нестор Шуфрич подякував авторам проєкту за «баланс» у студії. А Макс Назаров вкотре згадував про «националистический лозунг "Слава Украине"», який розмістять тепер уже на футболках клубів української Прем’єрліги.

У другому блоці більше йшлося про міжнародну політику України. Олег Дунда («Слуга народу») говорив, що «мы не доносим свою позицию» Франції та Німеччині. «Президент занимается попрошайничеством», — мовив колишній «слуга» Антон Поляков, який нині перебуває у парламенті у фракції «За майбутнє». Схожу тезу про міжнародне «жебрацтво» Зеленського напередодні озвучувала ексрегіоналка Олена Бондаренко в етері «Пульсу».

«Білою вороною» у студії виглядав колишній ведучий Прямого Микола Вересень. Як за формою одягу (у вбранні медійника домінували яскраво-червоні кольори), так і за змістом сказаного. Зокрема Вересень іронічно «перепросив», що ледь не єдиний у студії спілкується українською.

У цей час обговорювали українську газотранспортну систему та згубний вплив на неї «Північного потоку-2». На переконання Вересня, потурбуватися про безпеку ГТС влада могла за 30 років незалежності, а от чи запустять обхідний газогін — велике запитання. Відповівши, телевізійник зауважив, що заслуговує на «пиріжок» від авторів проєкту. Адже вважає себе єдиним, хто відповів на запитання по суті, «без Зеленського, видобутку власного газу і Порошенка». Хотілося б знати, чому історик за освітою, який останні тридцять років займається журналістикою, у студії телешоу взагалі коментує питання газу? Невже аж так скрутно влітку з експертами?

Роль «злого поліцейського» у цій частині програми виконував нардеп від групи «Довіра» Сергій Шахов. Крім постійного галасу про те, яка розруха панує на Донбасі та як влада забула за нього, депутат ще й кричав, що Україна «платит репарации» Європі через співпрацю з МВФ. «Слуга народу» Дунда доречно цікавився у колеги, чи розуміє той значення слова, яке вжив.

Нардеп Антон Поляков твердив, що Арсену Авакову вже пропонували прем’єрське крісло, та той, мовляв, не погодився. А новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, на думку Полякова, довго на посаді не протримається.

В певний момент у студії склалася комічна ситуацію: на противагу проросійським політикам, які вкотре «викривали» зовнішній вплив на Україну та виставляли владу слабкою і беззубою, чи не найменш популістичною була позиція медійника Миколи Вересня, до професійної політики ледь дотичного. Той говорив, що вже тридцять років чує, як «Україна гине», і нічого катастрофічного у державі досі не сталося. Гаразд, це вже сфера, яку Вересень компетентний коментувати.

Микола Вересень намагався бути студійним драйвером здорового глузду

Наприкінці етеру нардеп восьмого скликання Олександр Кірш припустив, що восени в Україні можливі дострокові вибори. Як бачимо, ця тема тепер бентежить «колишніх» із різних таборів — усім кортить позмагатись за право повернутись у парламент. Щоправда, змістовного пояснення, чому саме мають відбутись дострокові вибори, ані проросійські, ані проукраїнські опозиціонери поки що не вигадали.

Токшоу, що не потрапили в огляд:

14 липня, «Український формат», «Перший незалежний»

У програмі участь взяли нардепи Наталя Королевська, Юрій Павленко, Василь Німченко, Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа – за життя»), Анна Скороход («За майбутнє»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, колишній співробітник посольства України у США Андрій Теліженко, політичні коментатори Олександр Лазарєв, Володимир Цибулько, Юрій Дудкін, Сергій Поярков, Денис Ярославський. Разом 13 гостей (10 чоловіків та троє жінок).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.