Малюк народився з переломами черепа і травмою хребта. Розслідування не було

У Великій Британії уряд перевірив пологові відділення в усіх лікарнях. За висновками експертів, два з п'яти надають послуги надто низької якості. Через це щороку гинуть понад тисячу новонародженихВів'єн АСТЕР, 43 роки, юристка, Телфорд:– Захищаю інтереси двох родин, які втратили дітей у пологовому відділенні Шрусбері. Першій породіллі не зробили вчасно кесарева розтину. Дівчинка народилася з ураженим мозком. Прожила 29 днів. У другої малюк застряв у пологових шляхах. На обстеженнях бачили, що він аномально великий. Почали колоти окситоцин, щоб посилити перейми. Це хибне рішення. У матері не було шансів народити його природним шляхом. Втратили багато часу, почалася кровотеча. Жінка більше не зможе мати дітей. В обох випадках діти вижили б, якби провели кесарів розтин. Але в Шрусбері уникали операцій, декларуючи, що все має відбуватися без втручання.Після смерті чи важкого каліцтва з родичами пацієнтів проводять так звану консультацію. У першому випадку матір звинуватили, що запізно приїхала в лікарню. Консультант не співчував. Насправді жінка чекала у відділенні 1,5 години, доки її переведуть у палату. Тоді ще там лікаря. А той вирішив викликати природні пологи замість термінової операції. У другому випадку породіллю звинуватили, що не слухалася медиків і неправильно тужилася. У першій справі від смерті до рішення про компенсацію минуло три роки, у другій – два.Дівчинка прожила 29 днівШрусбері ще з трьома пологовими у країні мають найкатастрофічнішу ситуацію. За 20 років тут сталися майже дві тисячі смертей і каліцтв. Це висока цифра. Її можна порівняти хіба що з бідними країнами. Мене запрошували в комісію для аналізу, чому так відбувається. У багатьох випадках не провели детального розслідування. Кілька років тому малюка тягли щипцями. Він народився з численними переломами черепа і травмою хребта. Має важку форму ДЦП. Розслідування не було. Усі з команди працюють далі. З'ясували, що було кілька випадків, коли неправильно встановили монітор серцебиття дитини. Він записував материнські показники. Через це точно є дві смерті й кілька уражень. Щоразу цим займалася та сама акушерка. Вона працює. Персонал покривав одне одного. Йдеться про системні помилки й недбалість, а не випадковості. У тій самій палаті протягом двох років діти інфікувалися стафілококом.Луїс ЧЕЙЗ, 51 рік, гінеколог, Лондон:– Британія орієнтується на шведський досвід. Там смертність немовлят – найнижча у світі. Вони зробили максимально сприятливі умови для персоналу. Якщо щось сталося, ніхто нікого не звинувачує. Проводять адекватне розслідування. Якщо справа не в непрофесіоналізмі чи умисному недбальстві, для персоналу наслідків не буде, крім моральних. Пацієнти ж отримають компенсацію в кожному разі. Тому не бояться приймати рішення й діяти.У більшості пологових відділень є проблеми на всіх етапах. Від неправильно знезаражених палат до непрофесіоналів у комісіях, які розслідують трагедії. Бачу, що є люди, які не можуть працювати в команді – панікують, роблять щось не те, зволікають. Цього не можна допускати. Або ж дозволяють щось вирішувати недостатньо компетентним акушерам. Є люди з досвідом, на яких справді можна покластися. Я маю лише двох таких. Решту треба контролювати. Ціна помилки надто висока.У палаті протягом двох років інфікувалися стафілококомНам бракує персоналу. Через це виникають черги. Та, якщо вагітна скаржиться на головний біль чи нетипові набряки, ми одразу займаємося нею. Але таких породіль може бути кілька одночасно. Таке не лише в пологових. Моя дружина півтора місяці чекала на прийом онколога.У практиці було всяке. Більшість випадків бере на себе юридична служба лікарні. Коли вона починає працювати, ти можеш більше не контактувати з пацієнткою. Двічі я говорив навіть після початку розслідування. Першій породіллі пояснював, що ми ніяк не могли вплинути на те, що сталося. В другому ми діяли за протоколом, але смерті дитини можна було уникнути. Комісія визнала, що я діяв правильно.Таня ДЕЙТЕР, 37 років, акушерка, Манчестер:– До 2010‑го у відділенні зловживали кесаревим розтином. Підрахували, що робили його на 40 відсотків частіше, ніж у решті пологових. Сказали, що маємо зменшити кількість. Потім розпочали програму за природні пологи. Дев'ять років працюю з тими самими лікарями. Наша команда не ризикне здоров'ям матері чи дитини заради цифр.Рік тому робила в іншому відділенні, бо їм бракувало акушерок. Напарниця не реагувала на високий тиск у вагітних, на активність дитини. Відправляла в загальну чергу. Такі дії – злочин. Їхнє відділення фігурує серед найнебезпечніших. Але керівництво лікарні розводить руками. Замінити їх нема кому.Не реагували на високий тиск у вагітнихЗі мною працює колишня лікарка з Кот-д'Івуару. Погано розмовляє англійською, тому підтвердити диплом не може. Але акушеркою її взяли. Молоді лікарі кличуть її на кесарів розтин. У травні провела складні пологи, коли малюк застряв низько, а мати непритомніла. Оперувати було запізно, й усі медики були зайняті. Цей випадок потім розбирали з відео зі студентами. Діяла не за протоколом, але врятувала обох. Керівництво шукає фінансування, щоб мала таку ж зарплату, як у лікарів.2,3 мільярда фунтів щороку виплачують як компенсації родинам пацієнтів за смерті й каліцтва матерів і немовлят у британських пологових відділеннях