Зустріч Байдена і Зеленського: головні теми та що із Північним потоком-2

21 липня стало відомо, що президент України Володимир Зеленський зустрінеться з американським колегою Джозефом Байденом аж 30 серпня –  після того, як наша держава відсвяткує 30-ту річницю незалежності.

Однак на повідомлення про довгоочікувану зустріч негативно вплинула інформація щодо домовленості США та Німеччини щодо російського газопроводу Північний потік-2.

Тепер Зеленському доведеться готуватися не лише до розмови про зміцнення співпраці між Україною та Сполученими Штатами, але й про домовленості щодо проекту, який шкодить нашій країні.

Факти ICTV розповідають, як реагують на угоду США та Німеччини експерти і міжнародна спільнота, та як вона вплине на зустріч Зеленського з Байденом.

Неприємна дата

Однією з найбільших проблем зустрічі є її дата – 30 серпня. Раніше американці обіцяли, що Зеленський завітає до Білого дому влітку, а тепер з’ясувалося, що зустріч із Байденом відбудеться наприкінці серпня.

На думку співзасновника Національної платформи Діалог про мир та безпечну реінтеграцію Олега Саакяна, її результати ми зможемо побачити лише у вересні, або навіть пізніше.

– Чудово, що ця зустріч відбудеться. З одного боку, це добрий месендж, адже президент Зеленський буде другим лідером із візитом до Сполучених Штатів… Також цей візит дає можливість задати інший тон порядку денному у відносинах Сполучених Штатів та України.

Наскільки Україна скористається цим? Наскільки США готові до цього? Це залишається питанням, на яке ми отримаємо відповідь лише у вересні, а можливо, й пізніше, коли зможемо оцінити результати цього візиту, – вважає Саакян.

Крім того, дата зустрічі створює й інші проблеми. По-перше, з Кримською платформою, проведення якої заплановане на 23 серпня. Хоча на неї і мають приїхати представники 30 країн, можливо, рівень їхнього представництва буде недостатньо високим.

Якби ж зустріч Зеленського з Байденом відбулася раніше, Сполучені Штати могли б сприяти збільшенню рівня представництва на Кримській платформі.

По-друге, Конгрес буде на канікулах. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко вважає, що таким чином Байден хоче уникнути атмосфери критики під час переговорів із Зеленським.

– Це внутрішньоамериканські ігри. В цей час Конгрес буде на канікулах. Позицію Байдена з українського питання в Конгресі США критикують все сильніше, навіть його рідні демократи. Критикують, треба сказати, виправдано.

І у Байдена не хочуть, щоб візит президента Зеленського в Вашингтон відбувався на тлі суперечностей з Конгресом щодо українського питання, – пише Фесенко.

Політолог Олексій Якубін також вважає, що протистояння з Конгресом зіграло неабияку роль у призначенні дати візиту Зеленського.

Проте вона може не завершитися на цьому. Можливо, опозиція домагатиметься перенесення візиту українського президента до Білого дому, щоб представники Конгресу також мали можливість із ним поспілкуватися.

– Зеленському буде складніше зустрітися з опозиційно налаштованими конгресменами. Я не виключаю, що 30 серпня – не остаточна дата. Можливо, так станеться, що зустріч президентів України і США перенесуть на вересень…

Частина конгресменів підготували звернення до Байдена, щоб перенести зустріч із Зеленським на вересень. Може, так вийде, що бажання зустрітися з конгресменами буде ще більше зміщувати зустріч, – пояснює Якубін.

Серед тем на переговорах президентів варто очікувати низку безпекових питань, питань економічного співробітництва, щодо рамок для співробітництва з Китаєм та екології.

Конфлікт із трубою

Звичайно, одним із найважливіших питань на зустрічі президентів України та США стане Північний потік-2, ситуація навколо якого є неприйнятною для України.

– Мене нелегко шокувати, але мене справді шокувало рішення Байдена відступити перед корумпованим та геополітичним російсько-німецьким проектом Північний потік-2, – пише міжнародний експерт Андерс Аслунд.

Фактично “за спиною” нашої держави ухвалили рішення, виконання якого жодним чином не можуть гарантувати. Німеччина має сприяти продовженню угоди про транзит газу щонайменше на 10 років. Тобто до 2034 року, адже чинний контракт дійсний до 2024 року.

Якщо ж Росія використовуватиме газ для досягнення своїх геополітичних цілей, то Берлін має запровадити нові санкції проти РФ, завдяки яким зменшиться постачання російського газу до Європи. Україна ж, з якою не проконсультувалися щодо відповідного рішення, має працювати над зменшенням “залежності від російського газу”.

– Переговори відбулися лише з одним союзником: Німеччиною, залишаючи поза обговоренням опонентів Північного потоку-2, зокрема тих, хто найбільше страждає від нього (Україна, Польща, Східний фланг НАТО тощо), та кому Росія та Німеччина не йдуть на поступки, – вважає екс-службовець Держдепу США, доктор Бенджамін Шмітт.

Фесенко пише, що Україна має відстоювати свою позицію у цьому питанні, а не ображатися на дії Німеччини та США.

– Пафосу багато, а сухий політичний залишок вельми обмежений. Оскільки у нас популярна теорія зради, то напевне знайдуться любителі кричати про газовий Мюнхен. Я не схильний до таких категоричних оцінок.

І не треба ображатися на США і Німеччину. Вони діють у своїх інтересах. А їхня спільна заява щодо Північного потоку-2 і підтримки України – це жест доброї волі щодо нас. Але так і напрошується саркастична аналогія з Будапештським меморандумом, – пише політолог.

Та це правда, що обидві країни у питанні Північного потоку-2 керуються своїми інтересами. Німеччина – отриманням газу з Росії, США – налагодженням відносин із німцями.

Про спробу догодити Німеччині говорили досить давно. Нині ж просто справджуються цілком очевидні прогнози.

Речник Держдепу США Нед Прайс заявив, що нові санкції навряд чи б змогли зупинити Північний потік-2. Тому Сполучені Штати вирішили не погіршувати відносини з Німеччиною та пішли на угоду.

Першою на це рішення відреагували МЗС України і Польщі, які називають завершення російського проекту новою загрозою для всієї Європи.

– Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України, і Центральної Європи в цілому. Воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпеку в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО і ЄС, – йдеться у спільній заяві.

Міністр закордонних справ Литви навіть назвав цю угоду помилкою з боку США та Німеччини.

На його думку, запуск російського газопроводу можливий, але для нього мають скластися певні передумови. Наприклад, якщо Росія виведе свої війська з території України.

Підготовка України

Попри такий розвиток подій наша держава не збирається сидіти і дивитися, як Росія нарощує вплив у Європі. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вже повідомив, що Україна ініціює консультації щодо російської труби.

– Відповідно до статті 274 Угоди про Асоціацію з ЄС Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і ФРН щодо Північного потоку 2, який загрожує безпеці України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного союзу ЄС. МЗС вже надіслало відповідні ноти у Брюссель і Берлін, – написав Кулеба.

Втім, реально ситуація має вирішуватися на прямих переговорах лідерів країн. У першу чергу Сполучених Штатів та України.

Навіть попри те, що у спільній заяві США та Німеччини йдеться про підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, доведеться узгодити всі позиції, щоб не допустити повторення Будапештського меморандуму.

– Зараз щодо Північного потоку-2 ми маємо використати всі можливості і шанси, щоб щонайменше уповільнити його запуск, оскільки далеко не всі процедури пройдено. І будувати навколо цього коаліції.

Водночас ми маємо вибудовувати конструкції, у яких прописані гарантії матимуть механізми реалізації і будуть вписані у геополітичну реальність. Будапештський меморандум продемонстрував, що написане на папері саме по собі не гарантує його реалізації, – каже Саакян.

Єврокомісія нині залишається “нейтральним гравцем” у питанні Північного потоку-2, який уважно слідкує за ситуацією. Однак представник ЄК Тім Макфі вже підтвердив, що російський проект не відповідає інтересам Євросоюзу.

Також Єврокомісія готова до переговорів з Україною, що ми маємо використати на свою користь, та з її допомогою спробувати активізувати механізми, які сповільнюватимуть якщо не добудову, то запуск Північного потоку-2.

Якубін вважає, що однією з цілей Байдена можуть бути переговори, коли російський проект вже буде завершений. У такому випадку Україні доведеться представити інакшу позицію із цього питання.

Недостатньо буде вкотре наголосити, що російська труба небезпечна – потрібно буде змінити риторику.

– У нас повинно бути чітке розуміння, про що ми будемо говорити із Німеччиною й США. Чи ми будемо приймати те, що вони нам підготують, чи у нас є чітке бачення цього процесу? Чи готовий Київ до переговорів щодо нового газового контракту з РФ, чи ми чекатимемо на спецпредставника Німеччини?…

Глава Офісу президента і міністр закордонних справ повинні будуть поїхати в США і обговорювати підготовку до зустрічі (президентів США і України, – Ред.). Важливо, щоб Україна не поїхала із тим порядком денним, про який ми говоримо від самого початку… Північний потік-2 є, але що США можуть зробити? Де ми бачимо США? Потрібно їхати з варіантами пропозицій, – вважає політолог.

Нова позиція Вашингтону та Берліну щодо Північного потоку-2 значно ускладнить майбутні переговори Зеленського з Байденом.

Однак, як США та Німеччина відстоюють свої інтереси, так і Україна має відстоювати свою позицію у питанні будівництва та запуску російського газопроводу.

Можливість здобуття найкращого сценарію для нашої держави вже упущено. Тепер потрібно думати, як виходити з цієї ситуації.