Чому не варто боятись саудитських туристів в Україні

Пишу це для любителів міфів про «оце приїхали і набудують нам мечетей», «вони вдягнуть у паранджу Україну» і моє улюблене «вони будуть красти наших жінок». Останнє моє найулюбленіше – бо зазвичай, українська дівчина сама будь-кого поцупить, якщо покладе око. Будь-якого мужика, будь-якої культури.

Саудитські туристи облюбували Київ, Львів, Одесу. І цього літа низка екзотичних жінок з закритим обличчям/головою стала звичайним явищем в ключових містах. Чому це ок. Чому не варто боятися гостей із жарких країв. І як це можна обернути в плюс економіці. Тій економіці, яку підбив ковід, методи управління імені Гетьманцева-Тищенка та звичайне неуцтво Зеленського та його уряду. Чому це подарунок небес для українського підприємця?

Саудити приїздять цілими родинами. Тому смислу красти ще й вимогливих українських жінок, якщо з тобою уже приїхали чотири – нема. Але всю цю зграйку жінок треба вигулювати в ресторани і магазини. Повести і купити косметику, одяг, нову сумку. Увечері на вечерю – тому хай собі гуляють. І лишають гроші в готелях і кафе, які ледве не померли після двох локдаунів. І без фінансових вливань можуть не витягнути третій – який очікується восени.

Україні просто пощастило. Саудитів до Європи у зв’язку з пандемією поки що не пускають. Тому до вже звичних модних крамниць Лондона та Парижа їм поки що зась. А найближчою європейською альтернативою, де можна пересидіти літню спеку і зробити непоганий шопінг, виявилась якраз Україна. Із кількох телевізійних інтерв’ю, із прямої мови туристів видно плюси: тут прохолодно, усього 5 годин льоту, можна побачити справжній дощ, красиво і зелено, гарні ресторани, спокійні люди.

У червні саудівський лоукостер Flynas розпочав виконувати рейси в Україну. Спочатку в Київ, а далі у його планах з’явились Львів та Одеса. Лоукостер – це лише для громадян Саудівської Аравії, адже «лоукост-тарифи» у Київ від Flynas починаються від $580 без багажу, а до Львова потрібно викласти усі $745. Але настільки я зрозуміла з прямої мови чоловіків, які привезли на відпочинок дружин – це недорого. Великий плюс – із минулого року у нас ними електронна віза. А це плюс.

Чому битва за туристів із Катару, ОАЕ і Саудівської Аравіі – перспективна історія для України? Минулі роки, коли я мала відпустки в Європі, то бачила як отакі самі люди, які зараз у Львові і Києві селились у дорогі готелі і виносили локальні бутики. Ось пряма цитата Володимира Царука із Торгово-промислової палати: «За цих туристів йде неабияка боротьба – країни Євросоюзу вкладають чималі кошти у рекламні кампанії, стають спонсорами та партнерами значних подій у цих країнах, запрошують місцевих журналістів і блогерів. Україна ж фактично не витратила жодної копійки на власну промоцію у Саудівській Аравії і отримала тисячі найбагатших туристів світу». Для розвінчання міфів «набудуть нам мечетей» – це не мігранти з бідних країн. Їм не треба лишатись в Україні. Вони туристи і заточені на відпочинок.

І тут починається найцікавіше, як українській туристичній галузі заманити цих туристів? Читаємо у Царука в колонці для НВ:

«Перший рейс арабського лоукостера, як і сніг у грудні, виявився цілковитою несподіванкою для українських чиновників. Лише за день до прильоту першого рейсу на міжвідомчій нараді у Мінінфраструктурі з’ясувалось, що потрібно вирішувати чимало «несподіваних» проблемних питань. Зокрема, арабських жінок в аеропорту на безпеку повинні перевіряти лише жінки, крім того, в аеропорту не завадило б ще й мати написи арабською мовою. Не вистачає інформаційного туристичного центру у зоні прильоту, який зник напередодні пандемії. У столичних готелях буквально за день-два до першого авіарейсу терміново почали працювати над створенням особливого халяльного меню, а у готельних номерах вказувати напрям до Мекки».

Власне тому приємно, коли навколо Львова з’являються оголошення з написами арабською. І є навіть продаж халяльного м’яса. У суботу бачила меню на Ярвалу арабською. І це ок – бо лише в радіусі двох вулиць нарахувала десь 20 різних сімей туристів. Де всі з айфонами останньої моделі. У моїй перукарні теж роздумують над тим, щоб заманити цих дам до себе на послуги. Але поки не придумали як.

Якщо почитати популярні напрямки серед абітурієнтів – «туризм» лишається в топчику. 17775 заявок. І це теж виклик для тих, хто хоче мати майбутнє в сфері і бути успішним. Треба відкривати нові ринки і заманювати до нас багатих туристів із пустельним кліматом.

Ну і останнє. Царук дуже радить змінювати нашу побутову поведінку. Не тицяти пальцями, не фотографуватись у дурних позах на тлі цих жінок. Від себе додам – мене такий турист влаштовує більше ніж росіяни, якими раніше аж кишіли наші курорти. А ще росіяни, які користувались руїнами храмів Херсонесу як туалетами. А ще туристи, які вважають, що Україна і Росія це адіннаротт. Адна страна. А багатий турист із Близького Сходу це добрий струс нашій туристичній сфері, щоб розвивалась і вчилась. Вчила арабську і англійську. Робила гроші фактично з повітря. Це ще і добра реклама, щоб Україну в країнах Перської затоки нас знали як гостинну і мудру країну, а не фабрику вареників (розумієте про що я), які фоткаються у Дубаях. Саудити – це гроші, багато грошей. І вони мають стати нашими.

Джерело: блог Марини Данилюк-Ярмолаєвої