Мене списали, щойно дізналися про вагітність: як жінки терплять сексизм у спорті

Поряд з тим, як в одних країнах запроваджують гендерні квоти у політиці на бізнесі, в інших сферах діяльності все ще залишається місце для сексизму та дискримінації щодо жінки.

Жінки давно довели та доводять щодня, що можуть бути не лише на рівні з чоловіками, а й перевершити їх. В управлінні, політиці, бізнесі, торгівлі та спорті.

Попри це, у спортивній індустрії досі панують шаблонні уявлення та стереотипи щодо жінок. Щодо їхнього тіла, одягу, вмінь та здобутків.

Спорт хоч і дає жінкам багато можливостей, та все ж щоразу нагадує – ти жінка, це тобі не можна, тут одягай це, а тут це.

Факти ICTV розібралися, як дискримінують жінок у спорті, чому проблема гендерної нерівності досі існує та як це можна виправити.

Не взяли на Олімпіаду через нещодавню вагітність

Ольга Ляхова – українська бігунка, яка спеціалізується на дистанції 800 м. У 2019 році Ольга здобула ліценцію на Літні Олімпійські ігри в Токіо.

Після цього вона брала участь у вітчизняних та міжнародних турнірах, а для кращого результату поїхала до високогірної Кенії та проводила тренування там.

Згодом атлетка завагітніла, але не припинила фізичні навантаження. Ляхова виграла чемпіонат України, продовжувала бігати до семи місяців вагітності, а заняття не припиняла до самих пологів.

У травні атлетка стала матір’ю, однак після народження доньки одразу почався процес відновлення. Уже через місяць Ольга знову почала бігати, адже прагнула поїхати на Олімпіаду в Токіо.

– Моя основна мета і мотивація на ці Олімпійські ігри була не медаль, а можливість надихнути та показати гарний приклад людям, що навіть тільки народивши дитину, можна швидко повернутися у форму і представляти Україну на найграндіознішому святі спорту – Олімпійських іграх.

Ліцензія у мене була, залишалося сподіватися, що мене підтримає тренерський штаб ФЛАУ, і я зможу взяти участь в іграх, але, на жаль цього, не сталося, – ділиться спортсменка у коментарі Фактам ICTV.

Тренерський штаб Федерації легкої атлетики України, у чиїх руках була доля Ольги на Іграх-2020, одноголосно вирішив не пускати її на Олімпіаду. Основним аргументом стало народження дитини, мовляв, Ользі варто турбуватися про доньку, адже через фізичні навантаження може зникнути молоко.

Попри активні тренування атлетки, тренери були впевнені – для відновлення після пологів потрібно до року, а за такий короткий проміжок часу вона не змогла б набрати потрібних кондицій.

– Це неусвідомлений прояв сексизму. Мене просто списали, щойно дізналися, що я вагітна. А також вирішили, що я не готова їхати на Олімпійські ігри. Я все одно до останнього вірила у підтримку, але дива не сталося. Хоч навіть і президент федерації був на моєму боці, він один не зміг щось змінити.

Цього року на Олімпійських іграх в Токіо виступає три спортсменки, які також нещодавно стали матерями. Дві з них народили у 2020 році, а одна у березні 2021 року, і це не завадило їм взяти участь в Іграх.

Шорти замість бікіні

У липні світ спорту сколихнув ще один відвертий прояв сексизму. Жіноча збірна Норвегії з гандболу вийшла на матч у шортах замість звичних бікіні.

Спортсменки заявляли, що гандбол потребує різких рухів, а відкриті бікіні не дають їм повністю зосередитися на грі через дискомфорт та постійне відчуття ніяковості.

Європейська федерація гандболу оштрафувала кожну з учасниць команди на €150 (понад 4,7 тис. грн) через порушення правил гри.

На захист норвезьких гандбілосток стали й інші спортсмени та чиновники.

– Має бути вільний вибір у стандартизованих рамках. Спортсменам повинно бути комфортно в одязі. Ми дуже пишаємось дівчатами, які під час чемпіонату Європи порушили цю тему і заявили, що це потрібно змінювати, – зазначив очільник Федерації гандболу Норвегії Каре Гейр Ліо.

Він підкреслив, що Федерація гандболу бореться за зміну форми ще з 2006 року. Попри це, суттєвих змін не стається.

Водночас вимоги до чоловічої форми набагато простіші. Їхні шорти мають бути не занадто вільними, а довжина – не менше 10 см вище коліна.

This is a ridiculous way to make money – Norway beach handball team fined £1,295 for wearing shorts instead of bikinis at European Championships | Evening Standard https://t.co/pskPMHR0VQ

— Susie Rodgers MBE ???? (@Susie_Rodgers) July 20, 2021

Скандал з формою Серени Вільямс

У 2018 році у скандал потрапила відома американська тенісистка Серена Вільямс. Замість звичної короткої спідниці спортсменка одягнула для участі у турнірі French Open закритий приталений костюм чорного кольору від Nike.

Після Пологів Вільямс страждала від застою крові у легенях та мала проблеми зі згустками крові. Тенісистка пояснювала журналістам, що комфортно почувається у лосинах, крім того, це добре для циркуляції крові.

Чиновники ж сприйняли такий костюм Серени Вільямс невтішно, назвали його неприйнятним і заборонили одягати в наступному сезоні.

Президент Федерації тенісу Франції Бернар Джудічеллі заявив про необхідність зробити правила чемпіонату більш суворими. Він наголосив, що з наступного сезону організатори ретельно стежитимуть за формою тенісистів і у разі її невідповідності не пускатимуть на корт.

На захист Серени Вільямс стали шанувальники. А компанія Nike опублікувала допис у соцмереж з підписом “Ви можете забрати у супергероя його костюм, але не суперсилу”.

You can take the superhero out of her costume, but you can never take away her superpowers. #justdoit pic.twitter.com/dDB6D9nzaD

— Nike (@Nike) August 25, 2018

У відповідь на критику через кілька днів тенісистка вийшла на корт у балетній пачці, спортивному трико та колготах.

Є прогрес

Попри подібні відверті прояви дискримінації та сексизму у спорті, існують й вдалі приклади демонстрації зусиль для гендерної рівності.

Одним з проявів цього є цьогорічні Олімпійські ігри в Токіо. Це перша Олімпіада, яку проводять з дотриманням принципу гендерної рівності, адже майже половина учасниць – жінки. Організатори додали у програму змагань більше жіночих видів спорту.

Крім того, на відкритті вперше в історії національні прапори несли дві людини – і чоловік, і жінка. Теж саме стосується трансляцій змагань – ефірний час має бути однаково присвячений і жіночим, і чоловічим змаганням.

Планується, що Олімпійські ігри у Парижі, які відбудуться уже у 2024 році, стануть повністю гендерно рівними.

Цього року чотири німецькі гімнастки виступили на Олімпійських іграх у закритих комбінезонах замість звичних відкритих трико.

Правила цього виду спорту не забороняють закритої форми, але раніше гімнастки це робили переважно через релігійні принципи. Цього разу німки хотіли привернути увагу до проблеми сексуалізації тіл спортсменок і сприяти тому, щоб вони почувалися безпечніше.

– Ми хочемо показати, що кожна жінка, будь-хто, може вирішувати, що носити, – заявила одна з гімнасток, Елізабет Зайц.

Чому це відбувається

Щоб з’ясувати причини, чому у ХХІ столітті у спорті досі є місце для дискримінації та сексизму щодо жінок, Факти ICTV поспілкувалися з Ганною Брєдовою – спеціалісткою з комунікації ООН Жінки в Україні.

За її словами, однією з причин є те, що у спорті продовжують розділяти чоловіків та жінок.

– Проблема гендерної дискримінації як соціального явища особливо проявляється у спорті, який продовжує розділяти чоловіків і жінок. Коли говорять “футбол”, то не кажуть “чоловічий футбол”, адже нібито йдеться про “справжній” футбол, у який можуть грати тільки чоловіки.

Водночас види спорту, де змагаються жіночі команди, завжди підкреслюються словом жіночий – це ніщо інше, як підтримка гендерної сегрегації в спорті вже на рівні навіть самих назв.

Спортивна форма найчастіше є інструментом еротизації тіл атлеток. До змагань хочуть привернути більше уваги завдяки відвертому вбранню спортсменок.

– Багато міжнародних федерацій, такі як міжнародна федерація бадмінтону (BWF), міжнародної федерації волейболу (FIVB) для того, щоб підвищити популярність даних видів спорту, вирішили запровадити обов’язковий дрес-код.

Згідно з новими правилами, всім спортсменкам приписувалося виходити на майданчик у коротких спідницях. Водночас чоловіки у більшості видах спорту носять закриту форму. Через це виникає питання, чому ж жінки спортсменки повинні кардинально відрізнятися?

Представниця ООН Жінки називає й інші причини прояви дискримінації жінок у спорті:

• Більшість посад в органах управління займають чоловіки;
• Жіночий спорт рідше висвітлюється у ЗМІ;
• Жінки у спорті отримують меншу зарплатню, ніж чоловіки;
• У жінок менше ресурсів для занять спортом;
• Проблема насильства;
• Більш жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду та ваги жінок.

– Це відбувається через стереотипні уявлення про гендерні ролі, які особливо потужні в спорті. Довгий час спорт вважався платформою лише для чоловіків через те, що саме чоловікам суспільство відводило такі риси характеру як витривалість, сила, змагальність, які вважалися суто маскулінними.

Жінка ж мала бути слабкою, тендітною, а тому не мала свого місця в спорті. Також в ЗМІ мало представлені спортивні досягнення жінок, а тому вони залишаються майже непомітними. Мова щодо жінок у спорті непропорційно зосереджена на зовнішності, одязі та особистому житті.

Дослідження показали, що серед розповсюджених словосполучень для спортсменок є такі, які включають вік, старша вона чи молодша, одружена чи незаміжня.

Водночас найбільш популярні комбінації слів для чоловіків-спортсменів визначають певні якості: швидкий, сильний, великий і кремезний. Навіть сьогодні жінок-спортсменок частіше у ЗМІ визначають через їхніх чоловіків – досі можна почути такі вирази, як дружина відомого футболіста стала чемпіонкою світу, – пояснює Ганна Брєдова.

На думку спеціалістки, до викорінення гендерної дискримінації у спорті у всьому світі ще дуже далеко, однак уже зараз можна вжити комплекс заходів для поліпшення становища жінок.

Як вирішити проблему сексизму у спорті:

• частіше розповідати про здобутки жінок у спорті, особливо у тих видах спорту, які традиційно вважаються “чоловічими” – силові види спорту, єдиноборства;
• дотримуватися гендерно збалансованого висвітлення спортивних подій;
• враховувати принцип гендерної рівності під час розподілу коштів на змагання;
• забезпечувати рівний доступ до ресурсів для чоловіків та жінок, хлопців та дівчат;
• створювати жіночі команди при чоловічих клубах (наприклад, цього року про створення жіночої команди заявив ФК Шахтар);
• формувати культуру нульової толерантності до насильства, не замовчування таких випадків;
• забезпечити рівні умови оплати праці та рівні призові;
• збільшити кількість жінок на управлінських посадах.