Канал «Белсат» щодо визнання мовника «екстремістським»: Ми продовжимо працювати

Заступник директора білорускього каналу «Белсат» Олексій Діковицький прокоментував рішення районного суду Гомеля щодо визнання мовника «екстремістським».

За словами Діковицького, «Белсат» продовжить працювати та надавати громадянам «незалежну інформацію білоруською мовою» і жоден суд не зможе завадити цьому.

«Люди, які зараз тримають владу у Білорусі, називають екстремістами всіх тих, хто виступає проти насильства і терору, проти сфальсифікованих виборів. А це значить, переважна більшість громадян. Насправді екстремістами треба назвати тих, хто тисячами бере в полон своїх громадян, кидає в тюрми, змушує покинути батьківщину. У ситуації тотального правового дефолту в Білорусі, коли не працюють закони, важко назвати це рішення легітимним. Тим більше немає сенсу його оскаржити», – зауважив Діковицький.

27 липня районний суд Гомеля визнав сайт та соцмережі телеканалу «Белсат» «екстремістськими».Підставою для такого рішення стали результати перевірки обласного управління відомства.

Відтепер, поширення (репост) інформації мовника тягне за собою адміністративну відповідальність, яка карається штрафом або арештом.

У Білорусі десятки незалежних веб-сайтів, корпоративних чатів та інформаційних каналів перебувають у списку «екстремістських», що фактично означає їх заборону.

«Белсат» – білоруськомовний телеканал, створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення. Телеканал працює з грудня 2007 року.

З червня 2021 року «Белсат» доступний для кабельних мереж України на умовах безоплатної ліцензії.

З 2020 року у Білорусі тривають репресії після президентських виборів, на яких «переміг» Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, придушують медіа.

18 лютого 2021 року суд у Мінську засудив журналісток «Белсату» Катерину Андреєву (Бахвалову) та Дар'ю Чульцову до двох років колонії загального режиму. Їх визнано винними в «організацію і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». Фактично, журналісток засудили за стрім, під час якого вони зафільмували силовий розгін мирної акції пам'яті загиблого активіста Романа Бондаренка.

Катерина Андреєва є співавтором книги «Білоруський Донбас» про білорусів, які воюють на Донбасі. Ця книга також була визнана білоруською владою «екстремістською».

У травні 2021 року влада розпочала масштабну кампанію репресій проти найбільшого інтернет-порталу Tut.by. МВС Білорусі просить визнати всі матеріали Tut.by «екстремістськими» і заборонити їх поширення. За гратами знаходяться 15 співробітників редакції і осіб, пов'язаних з Tut.by.

У липні 2021 року влада фактично закрила одне з найстаріших видань Білорусі «Наша Ніва», сайт видання заблокований. Правоохоронці затримали чотирьох співробітників редакції: головного редактора Єгора Мартиновича, якого побили під час затримання, головреда журналу «Наша історія» Андрія Динька, начальника відділу реклами і маркетингу Андрія Скурка. Зараз за гратами залишаються Мартинович та Скурко.

Також влада розпочала наступ на білоруську редакцію «Радіо Свобода» – 16 липня силовики навідались до офісу «Радіо Свобода» у Мінську, виламали двері та вилучили майже всю техніку. Також силовики затримали журналістів, які працюють у редакції, або були з нею раніше пов'язані.

24 травня 2021 року самопроголошений президент Олександр Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій.

8 червня 2021 року Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та несанкціоновані демонстрації у Білорусі.