"Ледь не щодня то фабрику закривають, то міст обвалюється" - як живе реформований райцентр на Тернопільщині

"Того року закрив свій бізнес, яким утримував сім'ю. І не скажеш, хто тут винен – коронавірус чи місцева влада. Зменшилась кількість клієнтів бо люди збідніли, але й компенсацію за простой від влади не отримав. Цього року хотів влаштуватись на роботу на місцеве державне підприємство, але мене вчасно попередили, що з зарплатами там не дуже. Тобто вони хороші, але виплачуються коли гроші є. А все, через те, що ми більше не районний центр. Потреб маємо багато, а фінансових можливостей – не дуже, - розповідає 32-річний Петро Бажов, мешканець міста Теребовля на Тернопільщині.Торік у липні Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким ліквідували 490 районів. Натомість утворили 136 нових.Теребовлю віднесли до Тернопільського району, одного з трьох в області. Місто – колишній райцентр, який утворили у 1939-му. Був одним з найбільших в області. До району входило 43 села. Проживало 65 тис. осіб. У 2015-му під час децентралізації в районі утворили чотири об'єднані територіальні громади - Золотниківську, Іванівську, Микулинецьку і Теребовлянську. До неї зараз входить 27 населених пунктів. Мешкає понад 31 тис. осіб.Чоловік купує каву у паперовому стаканчику в кіоску навпроти колишньої районної державної адміністрації. Раніше займався постачанням імпортних товарів."Останнім часом у місті все дуже печально. Ледь не щодня то фабрику закривають, то міст обвалюється, - продовжує Петро. - Так жахливо Теребовля ще ніколи не виглядала. Хоч ніби й ремонтують державні установи – стадіон, спортшколи, бібліотеку, ратушу нарешті реставрували, не пройшло і п'ять років. Але все решта в поганому стані. Все як у тому анекдоті "дєнєг нєт, но ви дєржитєсь". Зараз збираюсь на заробітки в Польщу. Буду відробляти те, що втратив, а тоді може вдасться й бізнес заново відбудувати. Виїжджати звідси не планую, бо тут народився, тут сім'ю маю й дім побудував. Може тут і буду корисним".Місцевий активіст 61-річний Михайло Войтович порається в своєму саду у районі, який називають "Садики". Він розташований одразу за фортецею - історичною пам'яткою XVII ст."Статус міста понизився у разів п'ять. Ми перетворились на провінційне село. Гроші пішли в обхід, а бюджету ОТГ не вистачає. Туристичним центром ми ще не стали, а економічним уже не станемо", - каже Михайло Петрович. До пенсії працював ландшафтним дизайнером та садівником у Австрії та Україні. Зараз розвиває проєкт "Теребовля Екопроект". На громадських засадах займається озелененням міста."Разом з членами осередку "Української Галицької партії" боролися за збереження району. Збирали підписи місцевих мешканців, говорили з колишнім мером, але все намарно. Відчуття ніби райцентр злили, бо так було вигідно в Тернополі. Говорив з активістами Чортківського району, який зберіг свій статус – вони дуже подивовані, чому ж ми не відстояли свого. У них і бюджети значно вищі ніж у нас, і місто вдається розвивати. Але для того, щоби зберегти район, влада і активісти мали би бути разом. Та чомусь керівники в цьому питанні були дуже пасивні. Маю велику надію, що на наступних виборах нарешті оберемо порядну людину, яка буде зацікавлена розвивати місто".Торік 50-річний Сергій Поперечний, якого втретє обрали мером та вдруге головою Теребовлянської ОТГ, написав заяву на звільнення. Пояснював тим, що з оновленим складом депутатів у міськраді, йому не вдасться зробити запланованого. Місцеві жителі говорять про фальсифікацію колишнього мера на виборах. Нові вибори в місті призначили на 31 жовтня 2021 року."Нічого в цій ситуації не зрозуміло, але коли інші кандидати звернулись в СБУ й до суду, то зразу заяву на звільнення написав. Як там просувається справа – неясно. Чорт із ним. Пішов – і добре. Може нарешті вдасться щось в місті зробити", - розповідає місцева мешканка 43-річна Алла Сергіївна. Прізвища свого не називає. П'ять місяців жінка на біржі праці. Торік втратила посаду швеї на місцевій фабриці взуття.Фабрика працювала із 1946 року й підпорядковувалась Тернопільському обллегпрому. У 1961-му стала філіалом Львівського виробничого об'єднання "Прогрес", а у 2000-х прийшов італійський інвестор."Власники увесь час намагались здешевити виробництво, але не за рахунок матеріалів чи оптимізації процесу, а за рахунок зарплат простим робочим. Бо італійці ж не захочуть носити взуття із дерматину. От і порахували, що є різниця між тим, що платити швеї 350 доларів (9550 грн, – Gazeta.ua) в Україні і 150 доларів (4100 грн,- Gazeta.ua) в Ефіопії. Хоч, хіба ті гроші, які нам платили є нормальними? Працювали в три зміни, проходили огляд, перед тим, як йти з роботи додому. Але наших людей не зупинити. Он подивіться – пів Теребовлі ходить в італійському взутті, - сміється Алла Сергіївна. - Більш ніж 150 людей залишились без роботи. Пенсіонерам ще пів біди – в них є засоби для існування, а мені ще купу років до пенсії. Перекваліфіковуватись не варіант. А куди йти далі працювати – не уявляю".Бюджет Теребовлянської ОТГ спільно з містом - 120 млн грн на рік. А надходження 105. Решта – дотації від держави."Теребовлянський район один із перших почав активний поділ на об'єднані територіальні громади. В процесі об'єднання громада й місто отримували дотації від держави, зараз їх значно менше", - розповідає заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади 61-річний Юрій Дзюбан. Раніше був підприємцем. Торік балотувався на посаду мера міста. Посів друге місце. Для перемоги не вистачило 189 голосів."Громада не може забезпечувати себе самостійно - як і більшість в Україні є збитковою. А після скасування статусу райцентру зменшилась і кількість надходжень в бюджет. Зараз ми у складі Тернопільського району. Район почав передавати на баланс міста та громади збиткові державні установи, а заразом і їх борги за комунальні послуги. Загалом їх назбиралось понад мільйон. Ні в бюджеті міста, ні в бюджеті об'єднаної громади такі витрати не були передбачені. Найбільші баталії точились довкола "білого дому" (приміщення будівлі колишньої районної держадміністрації. – Gazeta.ua). Єдине приміщення, яке потрібне було місту хотіли між собою розділити чотири громади. Мовляв перший поверх належатиме Теребовлянській ОТГ, другий – Микуленецькій ОТГ і так далі. Та, на щастя ми відбороли його, перенесли туди міськраду та правління громади. Ратушу, де до того розміщувались, передали туристично-інформаційному центру. Бо туризм це та сфера, яка може приносити хороші надходження в місто.Зараз у нас боротьба за кожного підприємця. Нещодавно закрилася взуттєва фабрика. Виробники порахували, що їм вигідніше перенести виробництво в Ефіопію. Майже усе обладнання перевезли туди. Власник приміщення виставив на продаж. Сподіваємось, що його продадуть й скоро матимемо нове виробництво. Натомість, ті ж власники швейної фабрики хочуть відкрити у нас швейний цех для підготовчих робіт. Просять в оренду приміщення площею до 700 "квадратів". Шукаємо, бо маємо в місті кваліфікованих працівників і знову ж таки, тут мова йде й про наповнення бюджету".Торік на реконструкцію закрили Теребовлянський молокозавод. Працював із 1994-го."Частину персоналу звільнили, частину залишили на перекваліфікацію. Хочуть тепер на заводі виготовляти сир. А для цього їм потрібні хороші очисні споруди. Власники звернулись до нас з проханням виділити територію на будівництво очисних. Проводимо з ними переговори, бо розуміємо, що це додаткові робочі місця, а нам без них немає, що на своїх посадах робити. Сподіваємось, що натомість вони профінансують місцеві проєкти, або долучаться до реконструкції очисних споруд міста, на які потрібно більш ніж 40 мільйонів гривень.
Не зважаючи на усі негаразди в ситуації є свої плюси. Землі довкола міста й об'єднаної громади держава віддала у розпорядження ОТГ. Доводиться думати, як і де знайти інвесторів, як найоптимальніше задіювати ресурси, як самостійно планувати бюджет. Самі собі господарі", - додає посадовець.Щодня на залізничну станцію Полтава-Південна прибуває приміська електричка Лозова-Полтава. Нею на місцевий ринок приїздять десятки людейіз ближніх від міста сіл. Привозять на ринок "Південний" біля вокзалу вирощені на городах овочі, фрукти, ягоди, молоко, сир, сметану, мед, квіти, трави. Про те, як пенсіонери продають товар з електрички Gazeta.ua.