Місяць ринку землі: скільки гектарів продали на Буковині

30 липня виповнюється 30 днів старту ринку землі – основній події земельної реформи. Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко зазначає, що ринок землі сьогодні повноцінно функціонує – він прозорий, дієвий і кожен може реалізувати своє право розпоряджатися землею: продати, передати в спадок, здавати в оренду чи самому господарювати на цій землі.

«Місяць тому, коли запускали ринок землі, вас намагалися налякати масовою скупкою земель іноземцями, вагонами з чорноземом, які прямують на Схід, та агрохолдингами, які відберуть ваші землі. Протягом місяця роботи ринку, як я й обіцяв, не сталося нічого подібного. Ринок працює!», – зазначає Міністр.

За його інформацією за 30 днів від старту ринку землі уклали 2901 угоду.

«Тобто, лише 1 із 2 000 власників землі розпорядилися нею: продав чи подарував», – наголошує Міністр Лещенко.

За 30 днів роботи ринку загальна площа проданих ділянок, щодо яких зареєстровано правочини, склала 5324 га, а сума угод склала 210 млн гривень.

«Тобто, за перший місяць ринку землі середня ціна за український гектар складає 40 тисяч гривень. Наразі найбільше землі придбали у Полтавській, Тернопільській та Кіровоградській областях. Але географія продажів — по всій країні!», – інформує Роман Лещенко.

За його словами, дедалі більше нотаріусів освоюють всі інструменти, необхідні для реєстрації угод, і дедалі більше аграріїв пересвідчуються у дієвості ринку.

«Час популізму на темі землі минув. Дуже скоро громадяни дізнаються, хто начебто боровся за права народу, а насправді паразитував на тіньовому ринку землі . Прозорість ринку й доступність даних для всіх лише підвищать його ефективність. 40 тис. за гектар – це наша стартова лінія! Ми з вами перейшли на новий етап ставлення до землі! Земля — це захищена, вільна власність, вартість якої зростає», – наголошує Міністр Лещенко.

Перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець зазначає, що Мін’юст зі свого боку повністю забезпечив усі нормативно-правові передумови для посвідчення нотаріусами договорів відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

«До речі, вже більше 4 тисяч нотаріусів мають доступ до Державного земельного кадастру (ДЗК), який необхідний для перевірки дотримання покупцем обмеження щодо площі сільгоспземель «в одних руках». Загалом же заявки на підключення до ДЗК подали 4255 нотаріусів», – інформує Горовець.

Він акцентує, що спеціалісти Мінюсту та фахівці Держгеокадастру налагодили механізм взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру під час обміну інформацією для здійснення повноважень, визначених законодавством.

«Тож, як бачимо, наразі проблем із доступом громадян, які планують укладати правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до нотаріальних дій чи реєстраційних послуг бути не повинно. Разом з тим, Мін’юст перебуває на постійному зв’язку із нотаріальною спільнотою та відкритий до діалогу з громадськістю, аби якнайшвидше реагувати на можливі проблемні аспекти, пов’язані зі зняттям мораторію на відчуження сільськогосподарських земель», – підсумовує Перший заступник Міністра юстиції.

Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, зазначає, що Держгеокадастр виконав усі завдання, пов’язані із забезпеченням належного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

«У перші дні функціонування ринку спостерігався певний ажіотаж, пов’язаний із необхідністю надання нотаріусам доступу до відомостей Державного земельного кадастру з метою перевірки встановлених законом обмежень по набуттю земель сільгосппризначення «в одні руки», кількість звернень нотаріусів становила біля тисячі на день. Ця ситуація була очікуваною, і Держгеокадастром спільно з ДП «Центр Державного земельного кадастру» було розроблено спрощений (електронний) отримання доступу, а також залучено до опрацювання заявок нотаріусів додаткових працівників, спільно з Міністерством юстиції України та Нотаріальною палатою України проведено відповідну роз’яснювальну роботу», – пояснює він.

За словами Мірошниченка це дозволило оперативно опрацьовувати заяви у строк, що в більшості випадків не перевищував робочого дня.

З 1 липня до Держгеокадастру із заявами надати доступ до відомостей Державного земельного кадастру звернулись 4288 нотаріусів, які подали 4806 заяв. З них погоджено 4242 заяви, відмовлено – 558.

Він наголошує, що моніторинг земель засвідчив відсутність ажіотажу на ринку земель сільськогосподарського призначення, а також відсутність істотної зміни динаміки ринку в порівнянні із періодом до 1 липня 2021 року.

«Також моніторинг дозволив виявити, що станом на 1 липня понад сто юридичних осіб та понад тисячу фізичних осіб володіли більш як ста гектарами земель сільськогосподарського призначення, багато з них – більш як тисячею гектарів. З 1 липня 2021 року така концентрація земель сільськогосподарського призначення стає неможливою», – акцентує Мірошниченко.

За його прогнозом, істотних зрушень на ринку земель сільськогосподарського призначення найближчим часом не очікується. Держгеокадастр продовжує вдосконалювати регулювання земельних відносин.

«Тривають реалізація пілотного проекту щодо Національної інфраструктури геопросторових даних. Геопортал пілотного проекту НІГД наразі функціонує в режимі дослідної експлуатації, але вже передбачає можливість повної інтеграції на єдиній картографічній основі в онлайн режимі геопросторових даних, зокрема землю, воду, ліс та інші природні ресурси, а також даних про інфраструктурні об’єкти (як інженерні мережі, дороги та інші). Інтеграція геопросторових даних різного типу, а також відкритість таких даних дозволить надати більше інформації для потенційних учасників ринку сільськогосподарських земель», – пояснює Мірошниченко.