Могут ли мошенники взять кредит через «Дію»: в Минцифре объяснили

Заместитель министра цифровой трансформации Алексей Выскуб пояснил, могут ли мошенники легко взять кредит с помощью «Дії» на другого человека.

«Останнім часом з’явилося доволі багато відверто маніпулятивних матеріалів щодо #Дія. Відповідно, отримую багато запитань від друзів, колег та ЗМІ на цю тему.

Далі по суті запитань:

Маніпуляція 1: Зловмисники можуть «клонувати» цифрові документи в Дії.

Автор цієї маніпуляції на своєму прикладі демонструє, як йому вдалося встановити мобільний застосунок Дія на різні пристрої та після проходження електронної ідентифікації відобразити власні цифрові документи. Так і в чому сенсація? Дія відпрацювала у штатному режимі.

Так, дійсно, користувач може мати кілька телефонів або планшет. Він може встановити застосунок на ці пристрої та після е-ідентифікації користуватися послугами. Або він загубив/у нього вкрали телефон і користується новим. На травневому Дія.Саміт ми спеціально презентували нову функцію Дії щодо контролю пристроїв та сесій, а також можливість одночасно зробити log-out з усіх пристроїв. До речі, автор маніпуляції також описує, як завдяки цій функції побачив всі свої пристрої. Тож все дуже логічно).

Втім сервіс Дія.Підпис одночасно працює лише на 1 пристрої, а це головне, що не зазначив автор. Саме Дія.Підпис є доступом до найбільш критичних сервісів, але її отримання та використання потребує проходження додаткової ідентифікації вищого рівня.

І головне — Дія спроєктована таким чином, що використовувати цифрові документи без власника в межах чинного законодавства неможливо. Навіть якщо телефон вкрадено і доступ отримано! І тут переходимо до наступної маніпуляції.

Маніпуляція 2: Через Дію можна легко взяти на вас кредит.

Процедури, регламентовані в законодавстві, передбачають 2 основні моделі отримання кредиту — офлайн під час особистого візиту — тут зрозуміло, що показати чужий цифровий паспорт так само неможливо, як і чужий паперовий — та онлайн — тут, дійсно, ОДНИМ З ЕТАПІВ отримання кредиту може бути надання електронної копії цифрового паспорта (шеринг). Важливо, що саме одним з етапів, адже нормативними актами встановлені вимоги до дистанційної ідентифікації, які, зокрема, передбачають фотографію (селфі) заявника з паспортом у руках. Це унеможливлює подання чужих цифрових копій. Це по суті.

На жаль, «схеми», пов’язані з отриманням кредиту на іншу особу, існують та процвітають в Україні дуже давно — як на базі паперових копій документів, так і шляхом отримання доступу до інтернет-банкінгу.

Дійсно, наразі маємо один подібний інцидент, пов'язаний із Дією. Однозначно мало місце зловживання нормами законодавства з боку однієї кредитної установи, які швидко ліквідували той кредит. Цей випадок зараз розслідує кіберполіція (спойлер — дуже успішно) і за тиждень-два ми публічно та детально презентуємо результати цього розслідування, а також низку інших.

Тож я дуже прошу всіх не маніпулювати та не сприймати фантазії «експертів». Ми покажемо детально всі матеріали.

До речі, цей випадок мав місце у березні цього року й одразу у квітні, ще до публічного розголошення, ми від'єднали всі кредитні установи та направили лист у НБУ щодо порушення ними правил надання кредитів та необхідності проведення перевірок. Тож наша реакція була моментальною та жорсткою — набагато раніше публічного розголосу, який зараз лише заважає справі.

Дивує, що «експерти», які так активно говорять про цей випадок, залишають поза увагою десятки тисяч інших цифрових афер та зломів банкінгу. За інформацією Кіберполу, вони отримують до 70 звернень на тиждень щодо отримання кредиту. Чомусь ці випадки нікого не турбують! Зрозуміло, що відбувається звичайний хайп на Дії, а не захист громадян.

Цифрові афери точно не є нашим прямим функціоналом, але оскільки ми вже стикнулися з цією проблемою та оцінили її масовість, підемо, як і завжди, до кінця.

За кілька тижнів з Кіберполіцією та НБУ ми презентуємо серіал про типові цифрові «схеми» крадіжки ідентичності українців, адже підвищення цифрової грамотності та кібергігієна є головним інструментом боротьби з такими аферами. Також, спільно з НБУ планомірно працюємо над підвищенням надійності схеми ідентифікації BankID. В липні НБУ оприлюднив нові жорсткіші умови щодо банків, і впевнений: далі буде», - заявив Вискуб.