Чим небезпечне уявлення українців про те, що вони з росіянами – "один народ"

Чому українські пенсіонери вважають росіян і українців "одним народом", зрозуміло: їм усе їхнє життя за радянських часів розповідали про нову єдність людей – радянський народ. Їхні погляди не змінити, вони з такими уявленнями підуть і в інший світ.

Невеликий прошарок людей побачив у питанні, яке ставили соціологи під час дослідження ставлення до тези Путіна про те, що українці і росіяни – це "один народ", глибший зміст. Мовляв, питання було маніпулятивне, і насправді йдеться про коріння народів. Адже коріння російського і українського народів – справді одне. Так само можна говорити про одне коріння англійців і французів, бо всі вони походять із Римської імперії, але ж ніхто не називає їх "одним народом".

Молодь бажає розважатися, тож шукає в інтернеті російськомовний і російськоцентричний інтертейнмент

А от чимала кількість молодих людей, які погодилися зі словами Путіна про "один народ", справді вражає. Це – результат нашої суто інформаційної проблеми: коли у нас був заборонений російський розважальний інформаційний продукт, наша держава не дала україномовної і україноцентричної альтернативи. Але молодь бажає розважатися, тож шукає в інтернеті російськомовний і російськоцентричний інтертейнмент (фільми, ігри тощо).

Наприклад, наша молодь грає в комп'ютерні ігри в російському інформаційному просторі, у мережі, в тому числі і з росіянами, де вони спілкуються російською, спільно обговорюють свої молодіжні забавки, спільно критикують політиків і чудово один одного розуміють. Тому, звісно, якщо мова спільна, вони погоджуються і зі словами про "один народ", і про єдність.

Отже, не надавши молоді україномовної і україноцентричної альтернативи російському розважальному контенту, наша держава сама створила цю проблему.

41% українців, які вважають українців і росіян "одним народом" – це справді багато, і це становить проблему. Якби йшлося про 15%, можна було б особливо не зважати: це були б пенсіонери та люди, інфіковані російською пропагандою. Це, в принципі, допустима межа. Коли ж таких людей у нас понад 40%, це проблема, яку має вирішувати та частина української влади, яка повинна займатися ідеологією. А у нас немає успішної переможної ідеології. Цю нішу потрібно заповнювати, бо якщо вона порожня, туди заходить ідеологічний ворог.

Заради справедливості слід зазначити, що у нас спробували запропонувати альтернативу російському розважальному контенту, але її недостатньо. Я тісно співпрацюю з українським шоу-бізом, тож знаю, що є цікава і якісна продукція, але її мало.

Крім того, головна претензія – не до артистів чи режисерів, а до розповсюджувачів, тобто радіо, телебачення і соцмереж. У нас немає індустрії, яка б доносила до кожного наш інформаційний продукт. Відтак, ми програємо в масовості.

У нас немає індустрії, яка б доносила до кожного наш інформаційний продукт

Плюс молодь завжди тяжіє до того, що вважається модним і є популярним, до того, що набирає безліч переглядів і лайків. Будь-який контент потрібно просувати і доставляти його до аудиторії, охоплюючи якомога більшу її частину. Молодь думає небагато – вона більше відчуває. Тож українським виконавцям слід бути популярними, модними, на рівні з умовними "моргенштернами". А оскільки у нас немає індустрії з доставки контенту до слухача і глядача, ми, навіть маючи непоганий професійний контент, не вміємо його розповсюдити й "розкрутити", як це сталося з піснею "Плакала" гурту Kazka.

Чим для української держави небезпечний 41% людей, солідарних з Путіним та російським порядком денним, нескладно зрозуміти. З Москви просуваються певні наративи, наприклад, про Україну як "державу, яка не відбулася", про Україну, яка повинна годувати себе сама, але бути під геополітичним впливом більш потужної Росії, про "формулу Штайнмайера" тощо. І цей 41% наших громадян не будуть проти цих наративів, а ці наративи поступово знищують українську державність. Саме в цьому проблема й небезпека: буде значно менше спротиву ідеологічному захопленню Росією України. Якби у нас всього 15% захоплювалися б словами про "один народ", спротив був би більший, і влада більше б на нього зважала.

Таким чином, усе це посилює позиції Росії та послаблює позиції України у цьому протистоянні.

Єдине, що тут тішить: більше 41% тих, хто погоджується, що росіяни і українці – "один народ", не стане. Ця цифра не ростиме, якщо не буде надзвичайних провалів із боку української влади… А от менше стати вона може, тим більше, якщо будуть певні агресивні дії з боку Росії.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Читайте всі статті автора