“Це чоловічі сльози без слів”: Музикант Саша Чемеров представив сингл “Мама”

30 липня український та американський музикант Саша Чемеров презентував сингл “Мама”. Композиція була записана під час пандемії, взимку 2020 року, у колаборації з групою Hyphen Dash.

Пісня вийшла в рамках сольного проєкту артиста, який 4 серпня 2021 дасть концерт на даху столичного ЦУМу.

Цього року Саша Чемеров вже випустив два популярних сингла — пісні “Кохання до смерті” і “Любила”, спільно з гуртом Бумбокс. У своїй творчості Саша Чемеров поєднує також діяльність композитора, продюсера та поета. Колись засновник гуртів Димна Суміш, X-posers і Vkrayst, тепер музикант є фронтменом каліфорнійського рок гурту The Gitas.

Напередодні виходу синглу “Мама”, Саша Чемеров розповів BURO. про роль музики та поезії у своєму житті, про історію написання пісні “Мама” і як виникнув мультинаціональний гурт The Gitas.

Чим для вас є музика і чи завжди ви знали, що це є вашим покликанням?

Це може звучати банально, але для мене музика є життям. Вона може звучати в кожному аспекті мого життя — як результат, як супровід або емоція. Так сталося, що в моєму житті музика займає 80% усього мого часу.

Чи завжди знав я що музика є моїм покликанням? Ні, не завжди. Це сталося десь у шостому або сьомому класі, коли я почав писати пісні і мабуть тоді зрозумів, що це те, що я хочу робити все життя. Свої перші маленькі, але гроші, я заробив теж на музиці десь у 2000-х.

А що вплинуло на цей вибір?

Я думаю, оточення. Мої батьки завжди мали гостей і грали пісні на гітарі — голосно, красиво і довго. Іноді мене просили заспівати те, що вони грали і я співав якусь пісню для них.

Я дуже любив слухати музику і мені подарували маленький магнітофон Sanyo. Я пам'ятаю, що слухав радіо і натрапляв на хвилі. Тобто це сукупність речей, яка зробила вибір за мене. Я просто плив.

Музика та поезія. Що ви почали створювати раніше? Як би описали симбіоз цих двох мистецтв?

Спершу я писав звичайну поезію. Ще в школі замість того, щоб вчити те, що розповідає вчителька, я просто сидів і писав вірші. Іноді вона підходила до мене, брала мій зошит і читала усьому класу, і всі типу ржали з мене.

Симбіоз цих двох мистецтв — це взагалі топ, я вважаю. Тому що коли ти мелодією можеш проспівати щось, що є глибоко в людині, це може зробити просто неймовірний вплив. Навіть хімія у нас в організмі починає змінюватися, коли ти влучаєш в серце і душу слухача. Це симбіоз мелодіки тексту та емоцій.

Які поети вас надихають?

Мене надихає в першу чергу Артюр Рембо. Також мені подобаються Анна Ахматова, Федір Сологуб, Велимир Хлєбніков, Ліна Костенко, Іван Франко, Вільям Блейк — це просто топ.

Які з власних текстів пісень вам найближчі?

Це складне питання, бо я намагаюся будувати своїми віршами стан відчуття. Іноді щось може бути більш або менш глибоке. Ось візьмемо нову пісню “Мама”, яка зараз виходить. Вона для мене дуже важлива і передає мій стан на той час, коли я її писав і дописував. І мені здається, що це дуже близько багатьом людям.

В словах пісні "Мама" відчувається, що вона має для вас глибокий зміст. Розкажіть більш детально про неї, будь ласка.

На той момент, я пам'ятаю, що у Лос Анджелесі був такий “прес” всього. Мені здається, ми тільки приїхали з туру по Україні разом із Димною Сумішшю і The Gitas. У нас мало щось відбутися, але це не відбулося, і нам було складно пережити цей момент. Справи йшли не дуже добре.

Я пам'ятаю цей момент — ми посварилися з дружиною, я поїхав в студію в Downtown, просто взяв гітару і написав пісню. Мені здається, я дуже швидко її написав — може за півгодини. Перший куплет і приспів дописав десь через рік.

Що я можу сказати — це чоловічі сльози, але не мокрі. Сльози без слів, я би так сказав. Це пісня не про Маму в пряму сенсі цього слова, а скоріше про звернення до мами, як ми кажемо у ситуації, коли у нас щось трапляється і ми кажемо якісь матюки. Тут мається на увазі “О, Мамо!”, як в Америці кажуть “Oh my god!”. Це стан і констатація цього стану, коли ти кажеш — “Мама”.

Як би ви описали музичну культуру США, де зараз живете? Зокрема, в Каліфорнії?

Тут всього дуже багато і складно навіть описати. Це такий собі вінегрет або культурне змішування, melting pot як кажуть в Америці. Я читав одну книгу, автора якої зараз не згадаю. Вона називається Waiting for The Sun. Автор писав, що музична сила культури Каліфорнії закінчилася в 1950-х роках.

Розкажіть, будь ласка, про гурт The Gitas. Коли і ким його було засновано? В якому стилі граєте?

Коли я приїхав до Америки в 2012 році, я продовжив свій проєкт Vkrayst, і десь через півтора роки його закрив. Я почав думати, як мені просувати себе далі і шукав музикантів. Зрозумів, що не можу знайти нормальних музикантів і вирішив робити все сам, тобто брати сесійних музикантів і казати їм що і як грати. Так і почав робити новий гурт з нуля.

Я придумав назву The Gitas у 2015 році, записав і видав з сесійними музикантами платівку. В той час я продовжував шукати музикантів, щоб грати наживо. Пізніше Сал Рамацціні, який зараз є гітаристом The Gitas, прийшов до студії, де я записував перший альбом. Інженер йому увімкнув The Gitas і Сал одразу запитав, що це таке грає і хто ці чуваки? Він мені подзвонив і на першій репетиції ми зрозуміли що будемо грати разом.

З часом ми вигнали нашу барабанщицю з гурту і довго шукали заміну. Знайшли нашого друга, про якого ніколи не думали, що він буде барабанщиком The Gitas. Вирішили спробувати і все вийшло. Його звати Бруно Раголія і він з Аргентини. Сал із Гватемали і я з України — ми мультинаціональний альтернативний гранж-порно-поп бенд. Не знаю, який у нас стиль. Можна сказати, ми граємо мікс усього, що нам подобається.

Що шанувальники вашої музики почують на майбутніх концертах в Україні?

Буде багато концертів. Наступний концерт 4 серпня на Даху ЦУМу. Це буде напів акустичний концерт. Це якраз буде день мого народження, і я подумав, що буде круто людям подарувати і зіграти такий концерт.

Далі у нас 8 серпня фестиваль Бандерштат у Луцьку — це буде електрика з новою програмою мене як сольного артиста і ще трошки Димної Суміші та The Gitas. А далі — у вересні будуть концерти The Gitas в Docker Pub і ще один цікавий концерт, де The Gitas буде грати не свою музику. Ось така історія.

Слухайте сингл "Мама" Саши Чемерова за посиланням. Дізнайтеся більше про музичку діяльність артиста тут. 

Дивіться також: "Счастливее, чем когда-либо": Слушайте второй студийный альбом Билли Айлиш.